ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність вибору теми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, сформульовано гіпотезу, методологічні та теоретичні засади дослідження, висвітлено основні етапи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення результатів наукового пошуку, наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дисертації, визначено особистий внесок здобувача.

У першому розділі „Теоретичні питання особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя економіки в умовах інтерактивного навчання” представлено наявний стан досліджуваної проблеми, результати теоретичного аналізу сутнісної характеристики базових понять дослідження та визначено взаємозв’язок між ними; обґрунтовано структурні компоненти особистісно-професійного розвитку майбутніх учителів економіки; розглянуто особливості особистісно-професійного розвитку в умовах інтерактивного навчання; доведено необхідність цілеспрямованого застосування інтерактивного навчання для забезпечення більш високого рівня особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя економіки.

Згідно логіки дослідження уточнено базові поняття: „особистість”, „розвиток”, „розвиток особистості”, „професійний розвиток”, „розвиток професіоналізму особистості”, „розвиток професіоналізму діяльності”, „особистісно-професійний розвиток”.

Аналіз джерельної бази засвідчив, що термін „розвиток” трактується як зміни будь-якої системи, що супроводжуються закріпленням і накопиченням попередніх її станів, у зв’язку з чим виникає певна заданість, визначеність напрямку подальших змін відносно попередніх.

Вивчення філософської, психолого-педагогічної, економічної літератури засвідчило, що не існує єдиного тлумачення понять „особистісний розвиток”, „професійний розвиток”. У сучасних фахових словниках дефініція „особистісно-професійний розвиток” взагалі відсутня.

Визначено, що дедалі більше фахівців (А.Деркач, В.Зазикін, Н.Ніколаєва, Н.Кузьміна, А.Маркова, Л.Рибалко) трактують особистісно-професійний розвиток як процес розвитку особистості, зорієнтований на високий рівень професіоналізму і професійних досягнень, та такий, що здійснюється за допомогою навчання і саморозвитку в процесі професійної діяльності й професійних взаємодій.

Установлено, що особливістю особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя є те, що в період формування його професійної зрілості на творчому рівні відбувається, з одного боку, розвиток індивідуальних характеристик (потреби, інтереси, настанови, рівень прихильності, особливості інтелекту тощо), які впливають на самовизначення в професії, професійну адаптацію, а з іншого – педагогічна діяльність певним чином впливає на формування самооцінки, самоставлення. Суттєвим є те, що в процесі особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя відбувається не лише розкриття його внутрішнього потенціалу, але і його примноження.

Сутність особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя економіки ми визначаємо як процес інтеграції особистісної та професійної складових професійного зростання педагога від початкового потенціалу через його реалізацію до нового потенціалу, що є значущим для формування економічного мислення, відповідних знань та умінь учнів.

У дослідженні визначено структуру особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя економіки як сукупність взаємопов’язаних компонентів, а саме: особистісного, змістово-операційного, рефлексивного.

Системоутворювальною основою є особистісний компонент, у якому важливу роль відіграють мотиваційна сфера, психологічні якості та педагогічні здібності. Особистісний простір є більш широким, ніж професійний, та таким, що суттєво впливає на нього. Особистість людини, як правило, значною мірою впливає на вибір професії, на хід її професійного становлення. Разом з тим і професійні якості людини в міру їх формування починають позитивно впливати на особистість.

Змістово-операційний компонент включає знання з дисциплін циклів гуманітарної, природничо-наукової та загальноекономічної й професійної підготовки. Кваліфікована економічна освіта майбутніх учителів економіки неможлива без якісних професійних знань, які сприяють формуванню сучасного економічного мислення. У межах нашого дослідження враховувався й той факт, що для успішної педагогічної діяльності недостатньо тільки теоретичних знань. Учителю економіки також необхідні уміння, що є знаннями в дії, уміння як застосування знань, умінь та навичок у відповідних конкретних умовах. Тому у структурі особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя економіки важливими є загальнопедагогічні та спеціальні знання, уміння і навички.

Рефлексивний компонент особистісно-професійного розвитку передбачає наявність у студентів здатності усвідомлювати та оцінювати адекватність власних педагогічних дій і форм поведінки в професійно значущих ситуаціях. На підставі досліджень, які присвячені проблемі педагогічної рефлексії, останню справедливо розуміти як осмислення вчителем основ своєї діяльності, в ході якої здійснюється оцінка та переоцінка особистісних здібностей, професійних дій, враховується ситуація взаємодії учасників педагогічного спілкування.

У дисертації обґрунтовується, що формування особистісних та професійних якостей майбутнього вчителя економіки відбувається на основі спеціально створених умов навчального середовища. Доведено, що однією з необхідних умов, що сприяє оптимізації процесу особистісно-професійного розвитку, виступає інтерактивне навчання.

У дослідженні інтерактивне навчання розглядається як таке, що базується на психології особистісних взаємовідносин та взаємодій його учасників, і визначається як співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і вчитель, і учень є рівнозначними, рівноправними суб’єктами навчання, які розуміють свої дії, рефлектують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють (Б.Бадмаєв, В.Євдокимов, О.Пометун, І.Прокопенко). Організація інтерактивного навчання передбачає використання ділових ігор, тренінгів, дискусій, аналіз конкретних ситуацій тощо.

Виявлені положення щодо особистісно-професійного розвитку майбутнього учителя економіки в умовах інтерактивного навчання потребують адекватного технологічного забезпечення їх реалізації. Технологію особистісно-професійного розвитку майбутніх учителів економіки розглядаємо як сукупність об’єднаних у систему дій або операцій, згрупованих у змістову техніку реалізації навчального процесу в умовах інтерактивного навчання.

У другому розділі „Дослідно-експериментальна робота з перевірки технології особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя економіки в умовах інтерактивного навчання” розкриваються загальні питання організації та проведення експериментальної роботи, описано технологію особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя економіки в умовах інтерактивного навчання, проаналізовано результати педагогічного експерименту.

На констатувальному етапі експерименту на підставі аналізу психолого-педагогічної літератури, спостережень за навчальною діяльністю студентів, результатів діагностики уточнено основні критерії і показники, що визначають динаміку та рівень особистісно-професійного розвитку студентів, а саме: мотиваційно-ціннісний критерій (бажання особистісно та професійно розвиватися під час оволодіння майбутньою професією вчителя економіки у ВНЗ, педагогічна спрямованість на досягнення вищого рівня особистісно-професійного розвитку, прагнення до самовдосконалення, самоосвіти, саморозвитку, задоволеність професійною підготовкою та інші); операційно-діяльнісний критерій (наявність базових загальнопедагогічних, економічних знань, умінь, навичок, володіння методикою викладання економічних дисциплін і економічного виховання та інші); рефлексивний критерій (наявність умінь здійснювати самооцінювання та самоаналіз та ін.).

Залежно від прояву сукупності обраних показників, за якими оцінювалися студенти, в досліджені визначені такі рівні особистісно-професійного розвитку: низький (початковий), середній (достатній), високий (оптимальний).

Відповідно до програми педагогічного експерименту на формувальному етапі було утворено дві групи: експериментальна група (ЕГ– 52 особи) і контрольна група (КГ – 45 осіб).

За допомогою комплексу методів та методик оцінки особистісно-професійного розвитку майбутніх учителів економіки був зафіксований вихідний рівень особистісно-професійного розвитку. Виявлено відсутність зацікавленості та бажання навчатися, вивчати та застосовувати інноваційні технології; низький рівень комунікабельності; нерозуміння студентами шляхів розвитку та вдосконалення, прогалини в економічних та педагогічних знаннях, занадто низьку (або занадто високу) самооцінку; незадоволеність студентів професійною підготовкою. Як показав аналіз, більшість студентів знаходиться переважно на низькому (34,6 % ЕГ та 33,3 % КГ) та середньому (50 % ЕГ та 44,4 % КГ) рівнях особистісно-професійного розвитку. Визначено об’єктивні та суб’єктивні причини, що ускладнюють процес особистісно-професійного розвитку студентів. Отримані дані обговорювались на факультеті, міжфакультетських кафедрах, у індивідуальних бесідах з учасниками експерименту.

Цілеспрямована робота із забезпечення особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя економіки в умовах інтерактивного навчання була здійснена в природних умовах навчального процесу Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. З огляду на структуру особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя економіки обґрунтовано його поетапну технологію (підготовчий, процесуальний, рефлексивно-оцінювальний етапи). Для кожного з етапів визначались мета й завдання, обирались форми і методи реалізації (рис. 1). Упровадження технології здійснювалось на 1 – 4 курсах (під час викладання навчальних дисциплін „Вступ до спеціальності”, „Педагогіка”, „Мікроекономіка”, „Макроекономіка”, „Менеджмент”, „Маркетинг”, „Методика викладання економічних дисциплін”, „Міжнародна економіка”, „Національна економіка” та інших, проведення навчально-педагогічної практики).

Крім того, підготовлений дисертантом спецкурс „Педагогічна інтеракція” було включено у варіативну частину навчального плану підготовки бакалаврів з економічної теорії і апробовано в експериментальній групі. У контрольній групі процес професійної підготовки організовувався традиційно.