ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО ЗНАЧУЩИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідження обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, сформульовано гіпотезу й завдання, методологічну та теоретичну основи, охарактеризовано методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи, подано відомості про апробацію та впровадження її результатів.

У першому розділі „Теоретичні основи формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю у процесі фахової підготовки” представлено аналіз теоретичних та практичних засад формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю в процесі фахової підготовки, розглянуто різні підходи сучасних вітчизняних і зарубіжних дослідників до цієї проблеми, розкрито сутність професійно значущих якостей магістра економічного профілю, обґрунтовано складові професійно значущих якостей магістра економічного профілю, визначено шляхи їх формування в процесі фахової підготовки.

Розглядаючи якості майбутнього магістра, значущі для його професійної діяльності, зазначимо, що ані в педагогіці, ані в психології немає єдиної думки як стосовно того, що називати професійно значущими якостями, так і стосовно їх кількості.

Утім, аналіз психолого-педагогічних досліджень свідчить, що до якостей фахівця вчені (Е. Зеєр, В. Сластьонін, О. Столяренко, В. Шадри-ков) відносять, насамперед, комплекс моральних, політичних, естетичних, ділових та організаторських якостей. У психології праці прийнята класифікація професійно значущих якостей фахівців за такими групами, як: моральні, комунікативні, вольові, інтелектуальні, атенційні, психомоторні.

Узагальнення філософських, педагогічних та психологічних підходів, а також проведений аналіз нормативних документів дозволили зробити висновок, що професійно значущі якості (ПЗЯ) магістра економічного профілю – це комплекс логічно й діалектично пов’язаних між собою взаємовпливових індивідуально-особистісних рис та здібностей, що зумовлюють одна одну, актуалізуються на рівні професійних завдань, на поведінковому рівні й у процесі соціалізації особистості та сприяють успішності професійної діяльності в науковій і викладацькій сфері та на виробництві.

На підставі аналізу літератури та за результатами опитування працівників економічної галузі з різним стажем роботи було визначено комплекс ПЗЯ, володіючи якими майбутній магістр економічного профілю отримує  можливість  реалізовувати свій  особистісний  і професійний потенціал, водночас задовольняючи потреби суспільства. Структурними елементами цього комплексу є: уміння критично аналізувати, систематизувати, класифікувати та прогнозувати економічні ситуації; особистісні якості, емоційно-вольова стійкість при розв’язанні завдань економічного характеру; економічна компетентність як система фахових знань і вмінь різної функціональної приналежності; ділові якості; педагогічні здібності; здатність творчо підходити до розв’язання економічних проблем; здатність до самовдосконалення як економіста; мотивація до успіху; здатність до рефлексії професійного образу „Я”; здатність генерувати ідеї щодо створення ефективних економічних проектів; моральні якості.

Складовою ступеневої освіти, однією з форм підготовки науково-педагогічних і керівних кадрів є магістратура. Головна ознака магістратури – підготовка фахівців з поглибленими знаннями, які оволоділи методами та засобами наукових досліджень, уміннями самостійно на високому рівні виконувати наукову, педагогічну та управлінську діяльність. Магістерська підготовка є більш індивідуалізованою порівняно з бакалавратом. Зважаючи на специфіку навчання майбутніх економістів у магістратурі, було розроблено модель формування професійно значущих якостей майбутнього магістра економічного профілю.

Модель включає мету, завдання, основні форми роботи в магістратурі та чотири етапи:

Ø  діагностичний (дозволяє здійснити вимірювання рівня сформованості професійно значущих якостей з використанням відповідного діагностичного інструментарію);

Ø  мотиваційний (передбачає наявність у кожного магістранта спрямованості особистості на оволодіння професійно значущих якостей );

Ø  організаційно-стимулюючий (реалізує ресурсне забезпечення самоорганізації та самостимулювання процесу оволодіння фаховими якостями); 

Ø  оцінно-корекційний (забезпечує встановлення кінцевого результату – рівня сформованості професійно значущих якостей та спрямований на подолання недоліків розвитку відповідних якостей).

У магістратурі формування професійно значущих якостей набуває активізації завдяки навчальній діяльності, поглибленій науково-дослідній роботі магістрантів, організації позааудиторної та виховної роботи, які спрямовують їх на подальший вибір шляху в науці, державній службі або в комерційній діяльності. У ході вивчення фахових дисциплін, за допомогою розв’язання професійних завдань і проблемних ситуацій, через висування й перевірку гіпотез тощо активізуються такі якості, як асоціативність і аналітичність мислення, креативність, ініціативність, що виступають як професійно значущі.

Для того, щоб зробити процес формування професійно значущих якостей більш ефективним, підвищити мотивацію магістрантів до навчання, було переглянуто зміст робочих програм магістратури зі спеціальних дисциплін. Ця робота була проведена разом з викладачами спеціальних дисциплін ДУЕП (Донецького університету економіки та права), ДонНТУ (Донецького національного технічного університету), Донецького державного університету управління.

Аналіз програми курсу „Менеджмент персоналу” показав, що у зв’язку з вузькоспеціальною тематикою вказаного курсу недостатня увага приділяється формуванню вміння творчо вирішувати управлінські проблеми, використовувати асоціації, виявляти системний взаємозв’язок процесів і явищ у діяльності організації тощо. Зміст робочих програм з дисциплін „Економічна діагностика” та „Управління потенціалом підприємства” дає можливість зробити висновок щодо потенційних можливостей цих дисциплін з точки зору формування таких професійно значущих якостей, як асоціативність мислення, аналітичність і гнучкість.

У процесі дослідно-експериментальної роботи було виявлено, що використання активних методів під час викладання фахових дисциплін дозволяє наблизити процес навчання до практичної діяльності економіста, що у подальшому сприятиме успішній професійній адаптації випускника магістратури.

Серед факторів, що впливають на формування професійно значущих якостей майбутніх економістів і пов’язані з основними компонентами навчального процесу, слід виокремити науково-дослідну роботу (НДР). Науково-дослідна робота магістрантів сприяє розвитку потреби постійно накопичувати і поглиблювати знання, формуванню дослідницької культури, наукової ерудиції тощо.

Спільна наукова праця викладача й магістранта, обговорення наукових ідей, актуальних проблем розвитку економіки, кризових явищ як в Україні, так і закордоном, пошук разом з фахівцями-економістами шляхів їх подолання, а також участь магістрантів у кафедральній науковій роботі, наукових семінарах, конференціях, публікація наукових праць, підготовка магістерської роботи є важливими чинниками формування професійно значущих якостей майбутнього професіонала.

Самостійна робота магістрантів у процесі навчання має великі можливості в плані формування професійно значущих якостей. Ідеться про активізацію позааудиторної роботи магістрантів щодо збору економічної інформації із заданих тем та її аналізу, створення проектів розвитку фірм, банків, підприємств, просування товарів на ринок тощо, а також презентацію цих проектів. Самостійна робота допомагає формувати такі професійно значущі якості, як ініціативність, креативність, асоціативність і аналітичність мислення.

Великий виховний потенціал закладений у правильній організації консультацій. Консультування розглядається нами як важливий вид індивідуальної допомоги та один із засобів керування самостійною роботою  студентів, як форма інтенсивного індивідуального контакту між викладачем і магістрантом у режимі організації продуктивної взаємодії та співробітництва. Вони дозволяють установити зворотний зв’язок з усіма навчальними, науковими, виховними заходами в сукупності. Консультація більше, ніж усі інші заходи й форми роботи, дозволяє встановити індивідуальний контакт з магістрантами. В основу консультування покладений принцип з’ясування потенційних можливостей, здібностей до саморозвитку й самоактуалізації магістрантів.

Заключним етапом підготовки магістрів є виробнича практика, яка поряд з навчальними заняттями і науково-дослідною роботою є однією із важливих форм організації навчального процесу. Вона орієнтована на виконання магістрантами основних професійних функцій освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр”, сприяє наближенню майбутніх фахівців економічного профілю до реальних процесів, що відбуваються в економічній галузі.

Аналіз педагогічної теорії й вузівської практики свідчить про те, що саморозвиток професійно значущих якостей суб’єктів навчання найбільш повно здійснюється на другому рівні – у магістратурі. Результати експериментальної роботи свідчать, що майбутні магістри не мають чіткого уявлення про слабкі та сильні сторони власної особистості, не знають і не використовують свої потенційні можливості. На наш погляд, ще недостатньо використовуються можливості викладача щодо організації самоосвіти магістрантів.

Організація навчально-виховного процесу в магістратурі передбачає урахування соціально-психологічних особливостей магістран-тів, яким притаманні цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціативність. У цілому розвиток особистості майбутнього магістра економічного профілю характеризується становленням професійної спрямованості, підвищенням почуття обов’язку та відповідальності за успіх професійної діяльності, зростанням прагнення особистості досягти найвищих результатів у галузі своєї майбутньої професії, спрямованістю на самоформування професійно значущих якостей, готовності до майбутньої професійної діяльності.

Формування ПЗЯ майбутніх магістрів економічного профілю розпочинається ще на етапі навчання в бакалавраті, у магістратурі ці якості набувають розвитку та корекції, тому магістранти мають різний рівень сформованості цих якостей. Для оцінювання рівня сформованості професійно значущих якостей було визначено такі критерії: інтелектуально-особистісний, практико орієнтований, соціально-психологічний, мотиваційно-ціннісний, креативний, рефлексивний. Визначення критеріїв та їх показників дало можливість охарактеризувати рівні сформованості кожної професійно значущої якості (високий, середній, низький), які мають якісно-кількісну визначеність еталона.

Визначення теоретико-методологічних засад дослідження, аналіз практики формування професійно значущих якостей магістрів економічного профілю зумовив обґрунтування відповідних педагогічних умов, що були покладені в основу експериментальної програми формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю, яка послідовно реалізовувалась у Донецькому університеті економіки та права, Донецькому державному університеті управління, Донецькому національному технічному університеті.

У другому розділі „Експериментальна перевірка педагогічних умов формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю у процесі фахової підготовки” подано змістовний аналіз програми формування професійно значущих якостей магістрів економічного профілю та представлено результати експерименту.

Дослідно-експериментальна робота проводилася в три етапи: діагностичний, проектувально-перетворювальний, аналітико-узагальню-вальний.

На першому – діагностичному етапі експерименту – за допомогою таких методів педагогічного дослідження, як опитування, анкетування та експертна оцінка, були виявлені професійно значущі якості (ПЗЯ), володіючи якими майбутній магістр економічного профілю отримує можливість реалізовувати свій особистісний і професійний потенціал, водночас задовольняючи потреби суспільства.

Також цей етап передбачав виявлення рівня сформованості вказаних професійно значущих якостей магістрантів. Для оцінювання рівня сформованості визначених професійно значущих якостей було використано критерії та показники, які дали можливість охарактеризувати рівні сформованості професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю.

Аналіз результатів констатувального етапу експерименту показав, що в переважної більшості магістрантів професійно значущі якості або не сформовані (низький рівень), або сформовані недостатньо (середній рівень). Ми пояснюємо це тим, що за період навчання у ВНЗ на молодших курсах і в бакалавраті не були створені необхідні умови для формування професійно значущих якостей.

На другому – проектувально-перетворювальному етапі експерименту – на підставі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми, результатів констатувального етапу експерименту були обґрунтовані педагогічні умови, які розуміються нами як сукупність педагогічних форм, методів та заходів, що сприяють ефективному формуванню професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю.

У межах навчальної діяльності магістрантам експериментальної групи було запропоновано участь у ділових іграх. У процесі вивчення курсів „Менеджмент персоналу”, „Економічна діагностика”, „Управління потенціалом підприємства” використовувались такі ділові ігри,  як: „Колективна заява”, „Формування організаційної структури корпорації”, „Вибір оптимального рішення”. Це було зроблено для того, щоб у процесі вивчення дисциплін магістранти змогли не тільки отримати знання з економічних наук, але й навчитися самостійно мислити, формулювати особисту точку зору, проявити власні професійно значущі якості.

У межах експериментальної програми було розроблено й запропоновано магістрантам спецкурс „Професійно значущі якості економіста”. Мета цього спецкурсу – сформувати уявлення про зміст і структуру професійно значущих якостей магістрів економічного профілю, які є показниками рівня готовності до економічної професійної діяльності, навчити методів дослідження рівня сформованості відповідних професійно значущих якостей та „озброїти” методикою самоформування якостей, необхідних для майбутньої професійної діяльності.

У ході дослідно-експериментальної роботи було встановлено, що консультація більше, ніж усі інші заходи й форми роботи, дозволяє встановити індивідуальний контакт з магістрантами. Така форма роботи потрібна, насамперед, магістрантам, які мають низький рівень сформованості професійно значущих якостей. Під час консультування було застосовано три типи бесід, що носять попередній, уточнювальний і заключний характер.

Мета попередньої бесіди пропедевтична – вивчити інтереси, схильності й здібності магістранта, здійснити аналіз змін  у професійних устремліннях, надати загальні рекомендації з підготовки до професійної діяльності. У процесі уточнювальної бесіди здійснювалося порівняння отриманих за минулий час результатів у розвитку особистості з вимогами майбутньої професії, визначення рівня готовності магістранта до освоєння обраної професії й коректування подальшої роботи з підготовки до професійної діяльності. У заключній бесіді підводилися підсумки зусиллям педагога й магістранта в спільній роботі з досягнення поставленої мети. У випадках, коли протягом певного часу не відбувалося помітного просування на шляху досягнення поставленої мети, здійснювалося зіставлення наявних особистісних якостей, успіхів і досягнень з конкретними вимогами майбутньої професії. При виявленні значної невідповідності між ними рекомендувалася програма самоформування професійно значущих якостей, яку було розроблено з метою реалізації ресурсного забезпечення самоорганізації та самостимулювання процесу оволодіння фаховими якостями. Запропонована програма включає принципи й правила саморозвитку, а також приклад річного плану самоосвіти та самоформування ПЗЯ. Для перевірки рівня здатності до самоосвіти й саморозвитку пропонувався спеціальний тест.

На третьому – аналітико-узагальнювальному – етапі експерименту вивчалися зміни в рівні сформованості професійно значущих якостей магістрантів контрольної та експериментальної груп порівняно з першим етапом експерименту, а також здійснювалася обробка й узагальнення результатів експериментальної роботи. З цією метою було проведено повторне тестування магістрантів за стандартизованими методиками.

Аналіз результатів тестування магістрантів контрольної та експериментальної груп з метою виявлення фактичного рівня сформованості професійно значущих якостей дозволив зробити такі висновки. Позитивні зрушення в рівні сформованості цих характеристик наявні в магістрантів як контрольної, так і експериментальної груп. У КГ частка магістрантів, у яких рівень сформованості якостей підвищився з середнього до високого, а також з низького до середнього, склала 1,3 %.

Інша ситуація спостерігалася в ЕГ, де зростання частки магістрантів, у яких порівняно з першим етапом підвищився рівень сформованості цих якостей, з 20 – 30 %  – на високому, 30 – 40 % – на середньому рівні, до 35 – 40 % – на високому і 45 – 47 % –  на середньому рівнях.

Таке зростання вказаних якостей можна пояснити  тим, що  при  навчанні в експериментальній групі було застосовано цільову комплексну програму, спрямовану на підвищення ефективності процесу формування ПЗЯ, у той час як у контрольній переважно використовувалися традиційні методи навчання. У зв’язку з цим у КГ відзначені незначні зміни в рівні сформованості зазначених якостей.

Статистична значущість різниці показників контрольної та експериментальної груп визначалась у середовищі електронних таблиць MS Excel за допомогою t-критерію Стьюдента.

Експериментальне значення t-критерію Стьюдента знаходиться в межах від 2,08 до 3,81, що більше, ніж його критичне значення 2,07 для рівня значущості P = 0,05. Це підтверджує статистичну значущість різниці всіх показників у контрольній та експериментальній групах.

Розрахунок погрішності для сформованості високого, середнього й низького рівня професійно значущих якостей у магістрантів контрольної та експериментальної груп на третьому етапі експерименту показав, що значення погрішності не перевищує 0,05, тобто 5 % від середнього значення. Це дозволяє з упевненістю говорити про достовірність виявлення змін у рівнях сформованості професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю.