ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідженості проблеми, сформульовано об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання роботи, описано теоретико-методологічну основу й охарактеризовано методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення роботи, наведено інформацію щодо апробації та впровадження отриманих результатів.

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади організації самостійної роботи з формування культури здоров’я студентів вищих педагогічних навчальних закладів” здійснено аналіз проблеми формування здоров’я особистості в історико-педагогічному аспекті; розкрито сутнісну характеристику самостійної роботи з формування культури здоров’я студентів; наведено критерії, показники та рівні готовності студентів до самостійної роботи з формування культури здоров’я; проаналізовано сучасний стан організації самостійної роботи з формування культури здоров’я в процесі проведення навчальних занять та в позааудиторній роботі з фізичного виховання у вищих педагогічних навчальних закладах.

Історико-педагогічний аналіз літературних джерел дозволив виокремити основні тенденції та особливості розв’язання проблеми формування здоров’я людини на різних етапах розвитку суспільства. Так, до ХІХ століття проблема формування здоров’я особистості переважно розглядалася в контексті медично-гігієнічного напрямку. У  ХІХ столітті інтерес фахівців вийшов за межі суто гігієнічного розуміння здоров’я. Питання здоров’я людини вирішувалися з позицій ідей філософії, психології, педагогіки (Дж. Локк, І. Песталоцці, Г. Сковорода, К. Ушин-ський та ін.).

Предметом особливої уваги педагогів у ХХ столітті стала організація рухової активності як ефективного методу в збереженні здоров’я людини. У цей час особливої актуальності набуває проблема впровадження в навчально-виховний процес оздоровчих заходів (Г. Ващенко, П. Лесгафт, А. Макаренко, О. Сухомлинський). Наприкінці ХХ століття починається міжнародний рух до здоров’я через культуру (І. Матюшин, Ю. Мельник, В. Скумін). У руслі сучасних досліджень проблеми формування здоров’я (В. Бабич, О. Багнетова, В. Горащук, М. Гриньова, В. Кириленко, В. Климова, Г. Кривошеєва, В. Оржеховська, Л. Татарнікова та ін.) загальновизнаною стає думка про те, що потреба в здоров’ї повинна трансформуватися в культурну потребу та стати нормою життя особистості.

Теоретичний аналіз дозволив визначити складові культури здоров’я, які необхідно сформувати в майбутніх учителів, а саме: гуманістичні ціннісні орієнтації та ідеали, які дозволяють орієнтуватися особистості в широкому спектрі цінностей та формувати на цій основі відповідне ставлення до навколишнього світу; знання духовного, психічного та фізичного аспектів здоров’я людини; володіння оздоровчими технологіями для формування, збереження й зміцнення свого здоров’я та здоров’я майбутніх вихованців.

У процесі дослідження було встановлено, що найбільш доцільним у формуванні культури здоров’я майбутніх учителів є організація їхньої самостійної роботи як у навчально-виховному процесі з фізичного виховання, так і в позанавчальний час. Поняття самостійної роботи з формування культури здоров’я студентів ми визначаємо як суб’єктну поліаспектну діяльність майбутнього вчителя, що включає самоосвіту з питань формування, збереження та зміцнення здоров’я; самопізнання індивідуальних особливостей та самовдосконалення фізичних, психічних і духовних якостей, що забезпечує самооздоровлення особистості на основі формування ціннісного ставлення до здоров’я та набуття навичок ведення здорового способу життя. Готовність студентів до самостійної роботи з формування культури здоров’я слід розуміти як інтегративну якість особистості, що проявляється як самоцінне ставлення та прагнення мобілізувати зусилля до формування власної культури здоров’я, наявність високого рівня знань з питань духовного, психічного та фізичного аспектів здоров’я, володіння вміннями та навичками формувати, зберігати та зміцнювати здоров’я у всіх його аспектах.

Організація самостійної роботи з формування культури здоров’я студентів розглядалася на основі суб’єктно-діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів. Згідно з першим підходом організація самостійної роботи передбачає, що студент за певних умов з об’єкта навчання перетворюється в його суб’єкт. При особистісно орієнтованому підході головним стає усвідомлення майбутнім учителем особистої відповідальності за формування культури власного здоров’я. При цьому набуті знання, уміння й навички з питань формування культури здоров’я розглядаються не як самоціль навчання, а як засіб підготовки студентів до формування культури здоров’я протягом усього життя та в майбутній професійній діяльності. Визначені сутнісні характеристики дозволи розробити структуру організації самостійної роботи з формування культури здоров’я студентів педагогічних ВНЗ, що представлена на рис. 1.