ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ДО ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження, розкрито його наукову новизну та практичне значення, подано відомості про експериментальну базу, апробацію й упровадження основних результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретичні засади формування професійної готовності майбутніх учителів інформатики до оцінювання навчальних досягнень учнів” узагальнено теоретичні положення щодо формування професійної готовності майбутніх учителів інформатики до оцінювання навчальних досягнень учнів, уточнено сутність та зміст поняття професійної готовності майбутніх учителів інформатики до вказаної діяльності, обґрунтовано й розроблено теоретичну модель підготовки до оцінювання навчальних досягнень учнів.

Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що поняття го­товності є предметом досліджень як психологів, так і педагогів. При цьому єдиного підходу щодо визначення поняття й компонентів готовності май­бутніх учителів до педагогічної діяльності немає. Установлено, що науков­ці розглядають поняття готовності до професійно-педагогічної діяльності в кількох напрямках: як суб’єктивний стан особистості, який означає прагнення й здатність до певного виду професійної діяльності (Х. Дмитер­ко-Карабин, С. Максименко, О. Пелех, М. Чернухіна); особистісне утво­рення (О. Кучерявий, А. Линенко); глибокі знання й високий рівень загальної культури (І. Зязюн, Г. Троцко, О. Щербаков); сукупність професійно зумовлених вимог до вчителя та функцій професійної діяльності (О. Абдулліна, Л. Бабіч, В. Гінецинський, М. Єрмоленко, С. Калаур, Г. Кондратенко, Н. Кузьміна, В. Міжеріков, О. Мороз, Т. Полякова, В. Сластьонін).

Спираючись на теоретичний доробок указаних науковців, визначено, що професійна готовність майбутніх учителів інформатики до оцінювання навчальних досягнень учнів – це складне структурне утворення, яке включає мотиви, що спрямовують на усвідомлення необхідності та значущості оцінювання, і визначає сукупність професійно зумовлених вимог до особистості вчителя та його діяльності, реалізація яких забезпечує успішність здійснення оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики на основі принципів гуманізації, індивідуалізації та інформатизації навчального процесу.

Розроблено структуру професійної готовності майбутніх учителів інформатики до оцінювання навчальних досягнень учнів, яка полягає в єдності трьох компонентів: мотиваційного (усвідомлення необхідності й значущості оцінювання, гуманістичне ставлення до учнів, здатність утри­мувати стійку професійну позицію педагога, управляти своїм емоційним станом, прагнення до розвитку професійно-педагогічних здібностей, удоско­налення власних знань, умінь та навичок); змістового (знання психолого-педагогічних основ оцінювання навчальних досягнень учнів, а саме: струк­тури процесу оцінювання, об’єктів, цілей, результатів, функцій, видів, форм, методів, критеріїв оцінювання, принципів і педагогічних вимог до оцінювання); практичного (уміння й навички організовувати та здійснювати процес оцінювання, аналізувати результати цього процесу, уміння враховува­ти нервово-емоційний стан учня в процесі оцінювання, обирати засоби ко­рекції, використовувати та створювати комп’ютерні контролюючі програми).

Вивчення системи оцінювання в школі та практики організації фахової підготовки майбутніх учителів інформатики у ВНЗ, контент-аналіз навчальних програм і її методичного забезпечення дали можливість виявити основні недоліки процесу формування професійної готовності студентів до оцінювання навчальних досягнень учнів у традиційній системі навчання. Вони полягають у зменшенні аудиторного навантаження студентів; неузгодженості систем оцінювання у вищих та загальноосвітніх навчальних закладах; нерозробленості нормативних кількісних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів; недосконалості технології оцінювання через її орієнтацію на пересічного учня й колективні форми організації навчальної діяльності. У зв’язку з цим одним з напрямів усунення вказаних недоліків є застосування засобів інформаційних технологій, які дозволяють вдосконалити та підвищити ефективність процесу формування професійної готовності майбутніх учителів інформатики до оцінювання навчальних досягнень учнів.

Спираючись на загальнотеоретичні положення про професійну готовність до оцінювання результатів навчальної діяльності школярів та визначення доцільності застосування в процесі підготовки студентів засобів інформаційних технологій, було розроблено модель підготовки майбутніх учителів інформатики до контрольно-оцінювальної діяльності як теоретичне підґрунтя системи формування професійної готовності до оцінювання навчальних досягнень учнів засобами інформаційних технологій. Указана модель включає такі структурні компоненти: цільовий (мета й завдання професійної підготовки майбутнього вчителя інформатики до оцінювання навчальних досягнень учнів); змістовий (психолого-педагогічні, методичні й спеціальні знання, які розкривають сутність та особливості процесу оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики); процесуальний (організація навчально-пізнавальної діяльності студентів щодо оволодіння спеціальними знаннями, уміннями та навичками, які необхідні для організації й здійснення оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики, та створення умов для розвитку внутрішньої активності, професійної спрямованості, здібностей та якостей особистості майбутнього вчителя інформатики).

У другому розділі „Розробка та експериментальна перевірка системи формування професійної готовності майбутніх учителів інформатики до оцінювання навчальних досягнень учнів засобами інформаційних технологій” розроблено та апробовано систему формування професійної готовності майбутніх учителів інформатики до оцінювання навчальних досягнень учнів засобами інформаційних технологій; визначено критерії, показники й рівні сформованості компонентів готовності майбутніх учителів інформатики до оцінювання навчальних досягнень учнів; розроблено методичні рекомендації щодо впровадження запропонованої системи; експериментально перевірено ефективність функціонування розробленої системи в умовах ВНЗ.

Згідно з теоретичною моделлю було розроблено систему цілеспря­мованого й поетапного формування професійної готовності майбутніх учи­телів інформатики до оцінювання навчальних досягнень учнів засобами інформаційних технологій, що включає три компоненти: орієнтаційно-мотиваційний (створення умов для усвідомлення студентами потреб у під­готовці до оцінювання навчальних досягнень учнів), теоретико-інформа­ційний (формування в майбутніх учителів комплексу знань щодо оцінювання навчальних досягнень учнів), діяльнісний (педагогічне забезпечення процесу оволодіння майбутніми вчителями інформатики вміннями та навичками щодо організації та здійснення оцінювання навчальних досягнень учнів).

Особливості розробленої системи полягають у використанні в процесі формування професійної готовності до оцінювання навчальних досягнень учнів засобів інформаційних технологій (програмно-методичний комплекс, аудіо- та відеозаписи педагогічних ситуацій контролю знань учнів з інформатики, голосовий комп’ютерний поліграф, діагностичний програмний комплекс для визначення рівнів сформованості компонентів професійної готовності, сучасне комп’ютерне обладнання), які дозволяють поглибити мотивацію, посилити цілеспрямованість та підвищити інтерес до навчальної діяльності; розширити можливості подання інформації; індивідуалізувати навчання (кожен студент самостійно обирає режим, темп та рівень складності роботи); активізувати самостійну навчально-пізнавальну діяльність студентів; установлювати необхідний зворотний зв’язок у процесі навчання, відстежити динаміку успішності кожного студента та співвіднести результати навчання з обсягом матеріалу, його характером, запропонованим темпом вивчення; удосконалити форми та методи організації навчальної діяльності.

При розробці системи формування професійної готовності майбутніх учителів інформатики до оцінювання навчальних досягнень учнів засобами інформаційних технологій було розв’язано комплекс завдань. По-перше, розроблено комплексну методику дослідження змін нервово-емоційного стану учнів у режимі оцінювання успішності їхнього навчання засобами функціональної діагностики. За результатами дослі­дження виявлено істотні індивідуальні відмінності в нервово-емоційному стані учнів у режимі оцінювання, істотні зміни шкірно-гальванічних реакцій, затримку дихання та ін. Установлено, що надання вчителю інформації про нервово-емоційний стан учня та її врахування в процесі оцінювання успішності навчання суттєво (більше ніж удвічі) знижують рівень нервово-емоційних перевантажень в учнів, що сприяє запобіганню проявів негуманної, авторитарної педагогіки в системі оцінювання.

По-друге, визначено критерії професійної готовності: мотиваційний (наявність у майбутніх учителів інформатики особистісного смислу оцінювання, тобто усвідомлення необхідності й розуміння значущості оцінювання, гуманістичне ставлення, інтерес до цієї діяльності, наявність професійно значущих поглядів, переконань, мотивів, стійка потреба в професійному самовдосконаленні), змістовий (повнота, системність, осмисленість, логічність, цілісність, глибина, гнучкість, дієвість, узагальненість, міцність загальних і специфічних для вчителів інформатики знань щодо оцінювання навчальних досягнень учнів), практичний (доцільність, усвідомленість, результативність умінь та навичок щодо організації та здійснення оцінюван­ня навчальних досягнень учнів, здатність застосовувати вміння в практичній діяльності); розроблено якісні та кількісні показники рівнів готовності. Визначення критеріїв та показників дозволило здійснити змістове наповнення рівнів сформованості компонентів професійної готовності до оцінювання навчальних досягнень учнів (мінімальний, низький, середній та високий).

По-третє, розроблено навчально-методичне забезпечення системи формування професійної готовності майбутніх учителів інформатики до оцінювання навчальних досягнень учнів, що містить діагностичний програмний комплекс для визначення рівнів професійної готовності та програмно-методичний комплекс з формування професійної готовності.

Діагностичний програмний комплекс для визначення рівнів сформо­ваності мотиваційного, змістового та практичного компонентів професій­ної готовності майбутніх учителів інформатики до оцінювання навчальних досягнень учнів включає тестові завдання з вибором відповіді та практичні завдання з вільним конструюванням відповіді на основі педагогічних ситуацій оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики.

Програмно-методичний комплекс „Формування професійної готовності вчителя інформатики до оцінювання навчальних досягнень учнів” у вигляді локальної версії та дистанційного курсу складається з п’яти розділів, що забезпечують формування мотиваційного, змістового та практичного компонентів професійної готовності до оцінювання результатів навчання учнів, і має такі складові: змістова складова (забезпечує оволодіння необхід­ними теоретичними знаннями та практичними вміннями щодо оцінювання навчальних досягнень учнів); діагностична складова (комп’ютерні тести для здійснення поточного контролю якості засвоєння теоретичних знань та практичних умінь з кожного розділу); методичні вказівки для студентів.

Розроблено методичні рекомендації для викладачів щодо впровадження розробленої системи в навчально-виховний процес ВНЗ на заняттях з педагогіки, психології, шкільного курсу інформатики й методики викладання, у ході обчислювальної та педагогічних практик.

У ході констатувального етапу експерименту визначено вихідні рівні сформованості компонентів професійної готовності до оцінювання навчальних досягнень учнів та встановлено, що 93,63 % студентів контрольної групи та 87,5 % студентів експериментальної групи мають мінімальний або низький рівень сформованості мотиваційного компонента, 100 % студентів контрольної та 97,37 % експериментальної груп мають мінімальний або низький рівень сформованості змістового компонента, також 100 % студентів контрольної та експериментальної груп мають мінімальний або низький рівень сформованості практичного компонентів. На основі непараметричного двовибіркового критерію Колмогорова – Смирнова ( р < 0,05) статистично підтверджено одно­рідність контрольної та експериментальної груп за цими показниками.

У ході формувального етапу експерименту навчання контрольної групи студентів здійснювалося за традиційною системою професійної під­готовки; навчання експериментальної групи – за розробленою системою. Упровадження в навчальний процес експериментальної групи запропоно­ваної системи здійснювалося на основі програмно-методичного комплексу „Формування професійної готовності вчителя інформатики до оцінювання навчальних досягнень учнів” у процесі вивчення студентами відповідних тем за курсами „Педагогіка”, „Психологія”, „Шкільний курс інформатики й методика викладання”, у процесі проходження обчислювальної й педагогічних практик. На аудиторних заняттях з указаних дисциплін використовувався навчальний матеріал програмно-методичного комплексу (демонструвалися аудіо- та відеозаписи педагогічних ситуацій, письмові роботи учнів, результати виконання тестів та ін.), застосовувалися методи аналізу й моделювання конкретних ситуацій, метод ситуаційних вправ. Для активізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів частина теоретичного матеріалу комплексу була включена до самостійної роботи на основі локальної версії або дистанційного курсу.

За результатами формувального етапу експерименту в експеримен­тальній групі відбулося істотне підвищення рівнів сформованості компонентів професійної готовності до оцінювання навчальних досягнень учнів. Узагальнені кількісні дані представлено у табл. 1. На основі непара­метричного двовибіркового критерію Колмогорова – Смирнова ( р < 0,05) статистично встановлено достовірності відмінностей характеристик контрольної й експериментальної груп.