ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Автореферат

У вступі доведено актуальність теми, здійснено аналіз розробки проблеми, визначено об’єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання, теоретико-методологічна основа та методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, наведено дані про апробацію.

У першому розділі „Теоретичні засади дослідження соціальної адаптації учнів професійно-технічних навчальних закладів” здійснено аналіз термінологічного апарату та рівня дослідження проблеми соціаль-ної адаптації у філософській, соціологічній, психологічній, педагогічній, зокрема соціально-педагогічній, літературі; розкрито специфіку, критерії і показники соціальної адаптації учнівської молоді; наведено результати констатувального етапу експериментального дослідження; визначено ряд узагальнюючих положень, необхідних для наукового обґрунтування педагогічних умов соціальної адаптації учнів ПТНЗ.

Вихідна позиція дослідницького пошуку полягає в тому, що успіш-на соціальна адаптація забезпечується завдяки її розгляду як механізму соціального виховання, тобто процесу створення сприятливих умов у соціумі з метою становлення, розвитку, вдосконалення соціальності (визначеної потребами культурної динаміки) соціальних суб’єктів їх спільними зусиллями через усі соціокультурні сфери (А. Рижанова).

Доведено, що сьогодні процес соціальної адаптації учнів ПТНЗ є малодослідженою проблемою, навіть у законодавчих документах України щодо виховання дітей та молоді соціальному розвитку особистості учнів ПТНЗ приділяється менше уваги, ніж розвитку школярів та студентів, але саме для учнів ПТНЗ, котрі вчаться творити матеріальну культуру та значна частина яких біологічні та соціальні сироти, вихідці із неблагополучних, матеріально незабезпечених, педагогічно занедбаних сімей, необхідно створювати виховні умови адаптації до нового соціального середовища, соціуму в цілому.

У ході дослідження використано системний підхід для виокрем-лення компонентів соціальної адаптації учнів ПТНЗ: особистісний, компонент внутрішнього соціального середовища ПТНЗ, компонент зовнішнього соціального середовища; компонент макросередовища. Це стало підставою для визначення поняття соціальної адаптації учнів ПТНЗ – активне прийняття учнями цінностей нового соціального середовища, розвиток соціальної активності, соціальної відповідальності, перш за все, до професійного навчання і діяльності, формування в учнівської молоді просоціальної професійної поведінки, а також оптимізація в особистості учнів позитивних форм прояву самоставлення з метою гармонізації індивідуального досвіду юнаків та дівчат із соціальним надбанням.

Обґрунтовано, що розвиток учнівського самоврядування в ПТНЗ є важливим засобом соціальної адаптації першокурсників, адже лише за умови активної позиції суб’єктів соціальної адаптації, зокрема щодо вирішення різноманітних проблем життєдіяльності, можлива успішна соціалізація юнаків та дівчат.

Визначено основні критерії соціальної адаптації учнів ПТНЗ (ціннісний, якостей особистості, поведінковий, самоставлення), на основі яких виокремлено високий, середній та низький рівні: учням, котрі знаходяться на високому рівні соціальної адаптації, притаманно визнання цінності майбутньої професії як основної власної життєвої перспективи, позитивне ставлення до громадських і професійних прав і обов’язків, розвиненість соціальної активності, соціальної відповідальності щодо засвоєння цінності обраної професії, освоєння у новому соціальному оточенні, прийняття норм і правил поведінки у ПТНЗ, наполегливе опанування основами обраної професії, адекватні взаємовідносини із соціальним оточенням, дотримання та вдосконалення правил поведінки у ПТНЗ, дотримання здорового способу життя, активна участь у позанавчальних заходах, у діяльності учнівського самоврядування, проведення соціально-культурного дозвілля, позитивні форми прояву самоставлення; в учнів, котрі знаходяться на середньому рівні, спостерігається нестійке визнання цінності майбутньої професії як основної власної життєвої перспективи, невизначене ставлення до громадських і професійних прав і обов’язків, ситуативний прояв соціальної активності та соціальної відповідальності у процесі засвоєння цінності обраної професії, освоєння у новому соціальному оточенні, пасивне прийняття норм і правил поведінки у ПТНЗ, нестійкість в опануванні основами майбутньої професії, періодичні труднощі у взаємовідносинах із соціальним оточенням, нестійке дотримання здорового способу життя, пасивна, безініціативна участь у позанавчальних заходах, у діяльності учнівського самоврядування, пасивне проведення дозвілля, невизначене самоставлення; учням, котрі знаходяться на низькому рівні, притаманно невизнання цінності майбутньої професії як основної власної життєвої перспективи, негативне ставлення до громадських і професійних прав і обов’язків, практична відсутність прояву соціальної активності, соціальної відповідальності щодо засвоєння цінності обраної професії, освоєння у новому соціальному оточенні, прийняття норм і правил поведінки у ПТНЗ, пасивне опанування основами майбутньої професії, неадекватні взаємовідносини з соціальним оточенням, практичне недотримання правил поведінки у ПТНЗ і гуртожитку, прояв девіантної поведінки, відмова брати участь у позанавчальних заходах, у діяльності учнівського самоврядування, а(анти)соціальне проведення дозвілля, негативні форми прояву самоставлення.

У другому розділі „Розробка та впровадження педагогічних умов соціальної адаптації учнів професійно-технічних навчальних закладів” представлено теоретичне обґрунтування та практичне впровадження педагогічних умов соціальної адаптації учнівської молоді, результати дослідно-експериментальної роботи.

Педагогічні умови соціальної адаптації учнів ПТНЗ розглядаємо як сукупність взаємообумовлених педагогічних обставин соціально-виховного характеру, які сприяють процесу активного, позитивного пристосування учнів до соціального середовища професійно-технічного навчального закладу, до соціуму в цілому (Рис. 1). Ініціатором та координатором педагогічних умов вважаємо соціального педагога ПТНЗ.