Організаційно-педагогічні умови підготовки старшокласників до професійного самовизначення у спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах художнього профілю Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження; сформульовано гіпотезу та методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, наведені дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні основи підготовки старшокласників до професійного самовизначення” визначено поняття професійне самовизначення старшокласників у сфері художньої діяльності; виявлені та обґрунтовані необхідні корективи у формулі професії “художник”; визначено особливості підготовки старшокласників до професійного самовизначення в означеній сфері діяльності.

Дослідження В. Мачуського, О. Мельника, М. Піддячого, В. Романчука, М. Тименко, І. Улічного та ін. розкривають особливості профорієнтації учнів в аспекті мотиваційної, когнітивної, поведінкової сфери особистості. Зокрема, розробки цих авторів дали змогу уточнити структуру готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності і охарактеризувати відповідні критерії і показники. На основі аналізу наукових робіт Д. Закатнова обґрунтовано ефективність поєднання професійних випробувань із безпосереднім навчально-виховним процесом у межах школи.

Для ефективної підготовки старшокласників до професійного самовизначення адекватно існуючим вимогам ринку праці визначено й обґрунтовано необхідні корективи у формулі професії “художник”, що зумовлені сучасним розвитком суспільства. Отже, з’ясовано, що істотні зміни відбулися у змісті саме вузьких художніх спеціальностей тому, що вони безпосередньо обслуговують підприємства і змушені вбирати у себе новітні технології. Тому важливою властивістю професії “художник” стає володіння комп’ютерними технологіями й уміння їх поєднувати з теорією і практикою образотворчого мистецтва.

Визначено особливості формування готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності, які зумовлені специфікою образотворчого мистецтва: 1) на опанування основами образотворчого мистецтва впливає тривалість навчання і залежність цього процесу від багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів: соціального, економічного, психологічного, фізіологічного, що зумовлюють складнощі при професійному самовизначенні учня; 2) у старшокласника посилюється критичне ставлення до власних художніх робіт, що є небезпечним при його професійному самовизначенні, тому що у випадку незадоволення власними творами може виникнути відчуття нездатності до художньої праці; 3) велика емоційна напруженість творчого процесу, яка притаманна сфері мистецтва, заважає повному розкриттю потенційних можливостей особистості, що у свою чергу також відповідно ускладнює процес професійного самовизначення; 4) необхідність у диференціації навчальних завдань при формуванні готовності старшокласників до професійного самовизначення та індивідуального підходу до учня у навчально-виховному процесі; 5) складність виявлення та розвитку професійно важливих якостей, зокрема таких, як психомоторні та “вміння бачити” навколишній світ з точки зору художника.

Таким чином, враховуючи вказану специфіку, було надано наступне визначення ключового поняття дослідження: професійне самовизначення старшокласників у сфері художньої діяльності – це системне утворення особистості, яке ґрунтується на відповідних природних здібностях і утверджує позитивне ставлення до художньої праці, що зумовлює стійку спрямованість на професійну діяльність у художній сфері. З огляду на надану дефініцію, було визначено поняття “готовність до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності”: це особистісне утворення, складові якого у своїй сукупності забезпечують усвідомлений вибір спеціальності у сфері художньої діяльності на основі систематизованого і цілеспрямованого розвитку відповідних природних здібностей.

У другому розділі “Визначення стану підготовки старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності у спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах художнього профілю” визначено критерії і показники готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності; розроблено програму і методику експериментального дослідження; визначено стан підготовки старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності.

Виявлено, що структура готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності містить у собі чотири компонента: 1) мотиваційний, де його складниками є інтерес до професії, намір обрати спеціальність і мотиви такого вибору; 2) когнітивний, складниками якого є знання змісту художніх спеціальностей, знання теоретичних основ художньої діяльності та самооцінка власних якостей та можливостей;
3) практично-дійовий, який складається з практичних умінь виконання художніх робіт, а також особистісного професійного плану і практичних заходів щодо його реалізації; 4) креативний, який містить творчий підхід до вирішення поставлених завдань, а також виявлення і розвиток природних здібностей. Цю структуру враховано при розробці критеріїв, які є ідентичними визначеним структурним компонентам.

Визначено й охарактеризовано такі показники критеріїв: показники критерію інтерес – ступінь зацікавлення змістом професії, наявність уваги, ініціативності та самостійності; показники критерію намір – стан визначеності з вибором майбутньої професії; показники критерію мотив – місце у мотиваційній ієрархічній структурі особистості тих мотивів, які відносяться до змісту професії, а також відповідальне ставлення і творчий підхід до виконання художньої роботи; показники критерію знання змісту професії – знання про значимість професії для суспільства, знарядь праці, трудових дій, умов праці, можливість працевлаштування і перспективи професійного розвитку, професійні вимоги до особистісних якостей і вміння аналізувати професію; показники критерію знання теоретичних основ художньої діяльності – знання основ теорії образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва, скульптури; показники критерію самооцінка – адекватність самооцінки та аналізу власних художніх робіт; ступінь об’єктивності висновків при зіставленні власних особистісних якостей і можливостей із професійними вимогами; показники критерію практичне вміння та навички виконання художніх робіт – оцінки за художні роботи, участь у виставках, конкурсах; показники критерію професійний план та заходи щодо його реалізації – вміння складати реалістичний професійний план, розрахований на тривалий період життя і наявність заходів щодо втілення його у життя; показники критерію творчий підхід до вирішення поставлених завдань – ініціатива та нестандартність виконання художньої роботи, а також ставлення до наданого завдання; показники критерію виявлення та розвиток природних здібностей – рівень розвитку провідних та опорних художніх здібностей; характеристика процесу розвитку цих здібностей; ставлення до наполегливої, тривалої праці щодо розвитку здібностей.

Якісна шкала вказаних показників містить у собі п’ять рівнів оцінювання знань та вмінь (високий рівень прояву якості показників – п’ять балів; вище середнього рівня – чотири бала; середній рівень – три бала; нижче середнього рівня – два бала; низький рівень – один бал). 1) високий рівень – характеризується відповідно до специфіки кожного критерію наявністю відповідального ставлення до виконання своїх обов’язків; загальних і спеціальних здібностей; стійких інтересів і мотивів, які належать до безпосереднього змісту професії “художник”, а також сформованих основних і резервних професійних намірів і чіткого, реалістичного особистісного професійного плану, що розрахований на тривалий період життя; адекватної самооцінки; вільного володіння базовими прийомами композиції, живопису, графіки, скульптури, комп’ютерної графіки; 2) вище середнього – переважаючими є інтереси та мотиви, що відносяться до безпосереднього змісту професії, основні професійні наміри сформовані, але резервні обмежені, існує також певне коливання щодо інших сфер діяльності, особистісний професійний план існує лише на найближче майбутнє; спостерігаються незначні утруднення в практичному володінні прийомами створення художніх робіт; 3) середній рівень – переважаючими є інтереси та мотиви, які відносяться до зовнішніх ознак професії, існує намір обрати професію, але вибір ускладнено невизначеністю в області вузької спеціалізації, відповідно особистісний професійний план існує в нечіткому вигляді; володіння базовими прийомами створення художніх робіт виявляється лише в декількох видах образотворчого мистецтва. 4) нижче середнього – інтереси та мотиви проявляються лише до зовнішніх ознак професії, професійні наміри формуються лише під зовнішнім впливом, резервні наміри відсутні, самооцінка власних можливостей завищена або занижена; знання змісту професії випадкові, обмежені теоретичні знання та практичні вміння в усіх видах мистецтва; 5) низький рівень – професію не обрано, професійні інтереси мають випадковий характер і пов’язані з нагальною віковою необхідністю здійснити вибір професії, ставлення до праці негативне, ієрархія мотивів до професійної діяльності відсутня, низькі теоретичні знання та практичні вміння створювати художні роботи.

У констатувальному експерименті (проводився на початку 2006/2007 навчального року) досліджувалась підготовка учнів спеціалізованих загальноосвітніх шкіл, які різняться за адміністративно-територіальним розподілом і особливостями навчально-виховного процесу (м. Херсон, м. Мелітополь Запорізької області, м. Єланець Миколаївської області). Профільним навчанням у сфері художньої діяльності охоплено всіх учнів 10–11-х класів означених шкіл, тому учнів усіх цих класів (315 осіб) було включено до експерименту, незалежно від професійних намірів, загальних і спеціальних здібностей, соціальних умов тощо.

Метою констатувального експерименту було виявити дані щодо особистості старшокласників, що є підґрунтям процесу профорієнтації, а також характер підготовки старшокласників для наступного порівняння із сучасними вимогами ринку праці. Вивчення особистості учнів проходило за допомогою педагогічного спостереження, анкетування, бесіди, тестування, експертного оцінювання, аналізу художніх робіт учнів, які взаємно перевіряли отримані дані.

Аналіз специфіки шкіл виявив, що вони є насамперед загальноосвітніми навчальними закладами, де додатково введено розширений склад предметів із різних видів мистецтва (за рахунок шестиденного навчального тижня) для виявлення обдарованих учнів і поглибленому розвитку їхніх здібностей.
У навчально-виховному процесі використовуються як авторські, так і базові державні програми з предметів художнього циклу, однак в них здебільшого відсутня профорієнтаційна спрямованість, що має бути одним із провідних завдань. Тому, що на відміну від звичайних шкіл у спеціалізованих навчальних закладах навчається значна кількість художньо-обдарованих учнів, які пов’язують свій майбутній професійний вибір із художньою діяльністю.

Виявлено суперечність між діючою системою навчання і виховання старшокласників (яка передбачає визначення і розвиток спеціальних здібностей учнів лише до традиційних художніх спеціальностей, таких, як живописець, графік, скульптор тощо), з одного боку, і сучасними вимогами ринку праці, з іншого. Зокрема, проведення професійних випробувань на уроках з “Композиції” і “Комп’ютерної графіки” є поодинокими випадками й не враховують означених вище сьогоднішніх професійних вимог, що позбавляє учня змоги ознайомитись із змістом і особливостями сучасних художніх спеціальностей, а також випробувати власні професійно важливі якості й зіставити їх з існуючими вимогами ринку праці.

Виявлено відсутність зв’язку між комп’ютерними технологіями й класичним художнім навчанням, на підґрунті профорієнтації, що унеможливлює ознайомлення учнів із художніми спеціальностями, у яких необхідним є виконання робіт традиційними художніми матеріалами спільно із застосуванням комп’ютерної графіки на основі фундаментальних закономірностей образотворчого мистецтва. Відсутність означеного зв’язку негативно впливає на відчуття учнями творчого процесу при користуванні комп’ютерними графічними програмами, що призводе до бажання суто творчі елементи художньої роботи вирішувати лише автоматизованим шляхом, який часто є неефективним або взагалі хибним. У свою чергу комп’ютерні технології не дають позитивного впливу на процес підготовки до професійного самовизначення у вигляді ефективних комп’ютерних вправ для розвитку особистих якостей учнів, удосконаленню процесу створення ескізів та надання відчуття впевненості у власних творчих силах.

У навчально-виховному процесі не використовуються тривимірні графічні програми на зразок 3D Studio МАХ, ZBrush, які є одними з провідних у роботі сучасних дизайнерів і сприяють розвитку нестандартного мислення, уведенню у світ художніх спеціальностей, визначенню і розвитку професійно важливих якостей особистості та зіставленню їх із вимогами ринку праці.

Використання двовимірних графічних програм Adobe Photoshop, CorelDRAW йде шляхом звичайного переносу традиційних завдань образотворчого мистецтва на технічні засоби комп’ютерної графіки, але таке перенесення не дає можливості для проведення необхідних професійних випробувань та ефективно готувати старшокласників до професійного самовизначення.

Результати констатувального вимірювання показали, що вище означені невідповідності між існуючим змістом навчально-виховного процесу у спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах художнього профілю і сучасними вимогами до фахівців художніх спеціальностей зумовлюють переважно низький рівень готовності старшокласників до професійного самовизначення. Зокрема, вимірювання структури готовності до професійного самовизначення за допомогою математичної статистики засвідчило, що мотиваційний компонент складає – 2,2; когнітивний – 2,7; практично-дійовий – 2,8; креативний – 2,7 балів. Таким чином, загальний середній бал учнів склав 2,6 балів, що за обраною п’ятибальною системою оцінювання свідчить про загалом низьку готовність учнів до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності.

У третьому розділі “Теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов формування готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності” наведено теоретичне обґрунтування та практична перевірка організаційно-педагогічних умов, а також аналіз та узагальнення результатів формувального експерименту.

У розділі нами обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, які відповідають сучасним вимогам ринку праці, а також перспективі його розвитку, що зумовлюють ефективну підготовку старшокласників до професійного самовизначення. До них віднесено такі: 1) розробка навчальних програм із предметів “Композиція” і “Комп’ютерна графіка”, зміст яких узгоджено між собою, а також “Художньою культурою” з урахуванням професійної орієнтації старшокласників; 2) поєднання тематичних завдань предметів “Композиція”, “Комп’ютерна графіка”, “Художня культура” з професійними випробуваннями (які враховують сучасні вимоги до фахівців художніх спеціальностей); 3) організація і координація взаємодії педагогічного колективу, спрямованої на забезпечення ефективного процесу професійного самовизначення старшокласників (поінформування, діагностика і розвиток спеціальних здібностей і професійно важливих якостей особистості, аналіз професії, самоаналіз, професійні випробування).