ЛІНГВОДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ ЛЕКСИКИ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ УЧНІВ 7-8 КЛАСІВ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ШКІЛ

Короткий зміст

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, об’єкт, предмет дисертації, сформульовано завдання, гіпотезу, методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення, подано дані щодо апробації та впровадження результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі «Теоретичні засади навчання учнів 7-8 класів іншомовної лексики» розглянуто еволюцію цілей та методики навчання іншомовної лексики в практиці шкільної освіти, охарактеризовано сучасні вимоги і цілі навчання учнів іншомовної лексики, визначено рівні її засвоєння.

Проблема навчання школярів іншомовної лексики стала цілеспрямовано досліджуватися з другої половини ХХ століття, розв’язання якої тісно пов’язане з визначенням цілей навчання школярів іншомовної лексики. Їх ретроспективний аналіз засвідчив, що вони змінювалися таким чином: за цільової настанови на лінгвістичне оволодіння іноземною мовою лексика запам’ятовувалася, перетворювалась у різноманітні граматичні форми, але при цьому не вживалася у продуктивному мовленні, а лише впізнавалася під час читання художніх і політично-суспільних текстів (Н. Полякова, Г. Свєтліщева та ін.); за орієнтації мети на комунікативне оволодіння іноземною мовою лексика не запам’ятовувалась у зв’язку зі способами її трансформування у різних лінгвістичних та мовленнєвих аспектах, що призводило до засвоєння лише тієї її частини, яка багаторазово використовувалась у готових мовленнєвих конструкціях (І. Бім, Г. Китайгородська, Ю. Пассов та ін.); за визначення цільового завдання на інтегроване оволодіння іноземною мовою переважало мимовільне накопичення учнями словникового запасу за рахунок підвищення їхньої рефлексивної активності завдяки читанню професійно орієнтованої літератури та самостійної роботи в мережі Інтернет (Л. Добровольська, Р. Мартинова та ін.). При цьому спеціальне навчання лексики утруднювалося через недостатню увагу до змістового аспекту навчання порівняно з процесуальним.

Умовою вдосконалення процесу навчання іншомовної лексики є її дидактичне цілеполягання, тобто висування цілей навчання іншомовної лексики відповідно до: 1) сумірності кожної частини лексики, що вивчається, з реальними можливостями її засвоєння учнями в установлений термін; 2) змістового зв’язку кожної наступної цілі навчання лексики з попередньою; 3) передбачення у кожній висунутій поурочній меті навчання лексики перспектив її практичного вживання у наступних цілях; 4) постановки кожної наступної поурочної мети навчання лексики на базі успішної реалізації та закріплення попередньої; 5) розмірністю кількості освітніх цілей навчання лексики, що досягаються на одному занятті, кількості лексичних операцій, що програмуються.

Урахування психологічних закономірностей засвоєння навчального матеріалу, пов’язаних з особливостями функціонування пам’яті й мислення учнів (Л. Виготський, С. Рубінштейн, А. Смірнов та ін.), досягненням достатнього рівня мотивації школярів у процесі навчання (R. Gagné та ін.), утворенням іншомовного динамічного стереотипу (Б. Бєляєв, П. Гурвич та ін.), забезпечує можливість досягнення поставлених цілей навчання іншомовного лексичного матеріалу. При цьому засвоєння іншомовної лексики здійснюється на декількох рівнях: сприйняття лексичних одиниць, що вивчаються, в усній і письмовій формі із залученням максимально можливої кількості аналізаторів; мовне та змістове усвідомлення лексичних одиниць, що вивчаються, на основі зіставлення зі значенням рідною мовою та вивчення способів їх граматичних перетворень для поєднання у словосполучення та речення; запам’ятовування лексики, що вивчається, шляхом набуття знань ізольованих лексичних одиниць, формування навичок їх вживання у словосполученнях та реченнях і розвитку вмінь їх використання у навчальних мовленнєвих діях; 4) осмислення на базі практичного вживання в усіх видах мовленнєвої діяльності.

У другому розділі «Методика навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл» подано концептуальні засади наявних методів навчання іноземних мов; визначено структурні компоненти змісту навчання лексики німецької мови та послідовність їх реалізації в процесі навчання; описано систему вправ, що орієнтовані на навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів, дидактичні та методичні принципи її побудови.

Аналіз сучасних концепцій методів навчання лексики німецької мови дозволяє диференціювати їх на прямі (інтуїтивні), свідомі, інтенсивні та комбіновані. Прямі (інтуїтивні) методи орієнтовані на розвиток в учнів здатності вживати готові заучені мовленнєві зразки у власному мовленні. Однак вони не вирішують завдання розвитку здатності трансформувати ізольовані лексичні одиниці в різні граматичні форми, що не дозволяє учням вільно оперувати лексичним матеріалом, що вивчається. Свідомі методи забезпечують навчання учнів лексики на рівні її рецептивного та репродуктивного вживання, але окрім створення навчальних мовленнєвих ситуацій не пропонують інших способів для розвитку вмінь реальної мовленнєвої комунікації. Тому учні, які володіють мовними засобами в достатній мірі, не в змозі реалізувати власний іншомовний мовленнєвий потенціал. Інтенсивні методи програмують запам’ятовування великої кількості кліше діалогічного мовлення за рахунок залучення резервних психічних можливостей учнів, однак ігнорують аспект усвідомлення та осмислення ними лексичної інформації, що вивчається, чим не сприяють довготривалому й міцному збереженню в пам’яті учнів вивчених лексичних одиниць. Відповідно до комунікативних методів семантизація, активізація лексичного матеріалу та його вживання здійснюється виключно в процесі мовленнєвої діяльності, що значно утруднює вичленовування з потоку мовлення лексичних одиниць, які вивчаються, розуміння їхнього значення, граматичної форми утворення, а відтак і способу використання у самостійній мовленнєвій комунікації.

Методи навчання, подані в підручниках німецької мови, рекомендованих для використання в навчальному процесі спеціалізованих шкіл, не дозволяють в достатній мірі засвоювати лексичний матеріал, що вивчається, допускають появу прогалин у знаннях учнів, безсистемність у використанні лексики, яка вивчається, що не забезпечує можливості її практичного вживання у мовленні і запам’ятовування у цілому.

На основі розгляду змісту навчання іноземних мов нами визначені такі структурні компоненти змісту навчання лексики німецької мови та послідовність їх реалізації: 1) рецептивні й репродуктивні лексичні знання; 2) рецептивні й репродуктивні лексичні навички; 3) рецептивно-репродуктивні й продуктивні лексичні, передмовленнєві та мовленнєві вміння.

Установлено, що успішна реалізація позначених компонентів у процесі навчання лексики німецької мови забезпечується дотриманням в організації цього процесу дидактичних принципів системності та послідовності; доступності й посильності; міцності; рівних можливостей для кожного учня; повного засвоєння матеріалу, що вивчається; наочності; взаємозв’язку освіти, розвитку та виховання; науковості; завершеності навчання.

Методичними принципами організації процесу навчання лексики німецької мови є: свідоме засвоєння мовних операцій; комунікативна спрямованість навчання; урахування рідної мови; зв’язок лексичних одиниць, що подаються, з вивченими фонетичними і граматичними; подолання однієї лексичної трудності; вивчення на одному занятті конкретного обсягу лексичних одиниць; самостійне розширення словникового запасу.

На основі представлених компонентів змісту навчання лексики німецької мови, а також дидактичних і методичних принципів організації процесу навчання було розроблено систему вправ, що складається з трьох взаємопов’язаних та взаємопідпорядкованих комплексів.

Вправи першого комплексу спрямовані на набуття лексичних знань ізольованої лексики, а також лексики в різних її граматичних формах з урахуванням специфічних особливостей німецької мови. До комплексу ввійшли такі вправи: презентаційні; імітаційні; трансформаційно-граматичні; перекладні, що активізують лексичний матеріал, який вивчається; перекладні, що контролюють його запам’ятовування.

Приклади цих вправ у скороченому варіанті:

1. Lesen Sie die Wörter mit der Übersetzung vor und schreiben Sie diese ins Vokabelheft! Achten Sie auf die schwierig auszusprechenden Wörter!

2. а) Lesen Sie die neuen Wörter vor und schreiben Sie diese in verschiedenen grammatischen Formen auf!

3. Bilden Sie von den Verben Substantive und umgekehrt: von den Substantiven Verben; schreiben Sie diese auf!

z.B. b) tu
en – das Tu
en, der Tu
er, die Tu
erin

das Boxen – boxen, der Boxer, die Boxerin

in der Tu halle, ohne Tu halle in den Tu hallen	у спортивній залі, без спортивної зали в спортивних залах
du fichtst, sie ficht; er focht; ich habe gefochten	ти фехтуєш, вона фехтує; він фехтував; я фехтував/ла

Вправи другого комплексу спрямовані на формування навичок використання лексичного матеріалу, що вивчається, у різних граматичних формах у поєднанні з раніше вивченим на рівні словосполучень та окремих речень. Такими вправами є: читання словосполучень та окремих речень з кожною з лексичних одиниць, що вивчається; їх переклад українською мовою з опорою на підручник; їх переклад німецькою мовою на слух (при цьому підручники в учнів закриті); вимовляння та написання власних словосполучень і речень з кожною з лексичних одиниць, що вивчається; контрольний переклад лексичного матеріалу, що вивчається, у вигляді словосполучень та окремих речень з німецької мови українською та навпаки, з регламентацією часу; контрольний диктант-переклад цього ж матеріалу.

Приклади вправ цього комплексу у скороченому варіанті:

1. а) Lesen Sie die Wortverbindungen und Sätze vor, übersetzen Sie diese ins Ukrainische! b) Bilden Sie mehrere eigene Wortverbindungen und Sätze mit den fettgedruckten Wörte
und schreiben Sie diese auf!

die große Tu
halle; in der Tu
halle; in der beliebten Sportart – in der Leichtathletik; eine Tu
halle suchen; in der Tu
halle nicht trainieren; Habt Ihr denn in dieser Tu
halle noch nicht trainiert? Wollen wir in der Tu
halle trainieren?

viel fechten; regelmäßig in der Tu
halle fechten; Ich fechte mit dem Säbel regelmäßig zwei Stunden. Fichtst du denn nicht im Freien? Ute ficht einen Gang. Hast du mit einer Partnerin gefochten? Von 7 bis 8 morgens müssen Sie, Herr Fischer, fechten.

2. Beantworten Sie die Fragen, benutzen Sie dabei die neuen Wörter!

Wo finden die Tu
stunden üblicherweise statt? Und wenn es in der Schule keine Tu
halle gibt? Welche Wettkämpfe finden in den Tu
hallen statt?

Ist der Sportler in dieser Sportart / diesen Sportarten berühmt? Welchen Sport treibst Du statt Schwimmen / Handball / Boxen / Radsport / Reiten / Skisport?

3. Übersetzen Sie folgende Wörter und Wortverbindungen спортивна зала – спортивні зали, фехтувати ins Deutsche! 

b) Schreiben Sie die Wortverbindungen und Sätze der Übung 5 Stunde 1 auf, die Ihnen Ihr Lehrer diktiert!

4. Benutzen Sie statt der fettgedruckten Wörter die unten gegebenen Synonyme:

1. Ich treibe in einer Tu
halle Sport. 2. Fechten mag ich sehr.

der Fechtsport, säbeln; die Sporthalle, der Tu
saal.

Вправи третього комплексу спрямовані на розвиток в учнів уміння використовувати кожну лексичну одиницю, що вивчається, у взаємозв’язку з раніше вивченими в монологічному, діалогічному мовленні й аудіюванні. Такі вправи є лексично запрограмованими, оскільки завдання містять у собі обов’язкову вимогу розповісти або розпитати про щось, уживаючи задану лексику; тематично зумовленими, тому що завдання обмежені лексикою з тематики, яка вивчається; особистісно орієнтованими (творчими), оскільки дозволяють використання усього вивченого лексичного матеріалу, і спонукають учнів до усних або письмових висловлювань на основі їхнього особистого досвіду чи фактів реальної дійсності; контрольними, оскільки містять завдання для письмових та творчих робіт з уведенням додаткової лексики, що призначена для мимовільного запам’ятовування у процесі викладу написаного.

Приклади вправ цього комплексу в скороченому варіанті:

1. а) Lesen Sie den Text und beantworten Sie die Fragen! b) Erzählen Sie den Text nach, die Fragen helfen Ihnen dabei! c) Erzählen Sie den Text als Gespräch nach, arbeiten Sie zu zweit!

2. а) Sehen Sie sich die Bilder an und beantworten Sie die untenstehenden Fragen! b) Beschreiben Sie diese Bilder schriftlich! Benutzen Sie dabei die Synonyme aus Übung 4!

3. Fragen Sie Ihren Mitschüler / Ihre Mitschülerin zum Thema „Sport“ aus; benutzen Sie dabei folgende Wörter: die Tu
halle / –n, die Sportart / –en, das Schwimmen, Handball, die Leichtathletik, tu
en, fechten, gewinnen, das Boxen, der Radsport, das Reiten, der Skisport, sportlich, anstrengend.

4. Bereiten Sie die Nacherzählung des Textes „Der Sport“ vor, orientieren Sie sich an den Fragen und den Bilde
aus Übung 6!

5. Lesen Sie die Wortverbindungen und übersetzen Sie diese ins Ukrainische! Stellen Sie die eigenen kleine Situationen mit diesen Wortverbindungen zusammen!

In der Tu
halle fechten.

6. a) Lesen Sie die Dialoge vor und spielen Sie diese! b) Lesen Sie einen der Dialoge, geben Sie den Inhalt als eine Beschreibung wieder!

·  Mein Trainier hat mir gesagt, dass ich mehr trainieren soll. Ich habe im letzten Spiel nicht gewonnen.

·  Ja, er hat Recht. Du musst mehr trainieren. Vielleicht kommst du morgen zu uns, in die Tu
halle?

·  Ja, ge
e. Welche Sportarten trainiert man üblicherweise in dieser Tu
halle? 

·  Sehr viele. Z.B. Handball, Fußball, Boxen und auch Leichtathletik.

7. Führen Sie zu den folgenden Ausdrücken die zusätzlichen Informationen an, sprechen Sie darüber in der Klasse! Die Redemittel auf der nächsten Seite helfen Ihnen dabei!

In unserer Schule kann man verschiedene Sportarten treiben.

Sportlich sein – gesund sein.

Meine Lieblingssportarten.

8. Schreiben Sie einen Aufsatz zum Thema „Die Sportarten“!

9. Lesen Sie Ihren Aufsatz über die Sportarten vor und lassen Sie die Mitschüler / Mitschülerinnen diesen nacherzählen!

У третьому розділі «Експериментальна перевірка методики навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл» подано результати анкетування учителів німецької мови; описано критерії засвоєння лексики німецької мови; схарактеризовано структуру експериментального навчального посібника з навчання лексики німецької мови; описано сутність і результати констатувального, формувального та відстроченого в часі етапів експерименту, подано статистичну обробку отриманих емпіричних даних.

Анкетування вчителів, які працюють у школах і класах з поглибленим вивченням німецької мови, показало, що вони недостатньо підготовлені до навчання учнів лексики німецької мови; не розуміють труднощів, яких зазнають учні в оволодінні цим навчальним матеріалом. Ці висновки підтверджуються результатами обстеження учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл, що проводилося задля виявлення якості засвоєння лексики німецької мови.

Критеріями засвоєння лексики німецької мови були: правильність перекладу, правильність уживання у мовленні. Показниками першого критерію слугували кількість правильно перекладених ізольованих лексичних одиниць, словосполучень і окремих речень з вивченими лексичними одиницями. Показниками для другого критерію стали кількість правильно використаних пов’язаних за змістом речень з обмеженням лексичних одиниць і пов’язаних за змістом речень у підготовленому та непідготовленому мовленні.

Ступінь засвоєння лексики німецької мови учнями 7-8 класів спеціалізованих шкіл визначався за чотирма рівнями, що відповідали рівням лексичної компетенції, окресленими в Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти: високий рівень (В2) – учні вільно володіють лексикою на найбільш загальні теми і теми, пов’язані зі сферою діяльності учнів, варіюють формулювання з уникненням частих повторів; демонструють високу лексичну правильність з допущенням деяких помилок та неправильного вибору лексичних одиниць, що не перешкоджає комунікації; достатній рівень (В1) – учні демонструють достатній лексичний запас, щоб висловитися з деякими перефразуваннями на більшість тем, котрі зустрічаються в їхньому повсякденному житті; виявляють належний контроль елементарної лексики, але все ж припускаються грубих помилок у висловленні більш складних думок або у випадку незнайомої теми і ситуації; середній рівень (А2) – учні демонструють достатній лексичний запас для здійснення звичайних повсякденних трансакцій, до яких належать знайомі ситуації і теми; можуть контролювати вузький лексичний репертуар, пов’язаний з конкретними повсякденними потребами; низький рівень (А1) – учні володіють окремими лексичними одиницями і фразами, пов’язаними з конкретними ситуаціями.

Ефективність розробленої методики перевірялась у ході проведення серії зрізів (констатувального, формувального та відстроченого в часі), в яких узяли участь 430 учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл м. Одеси та м. Миколаєва. Рівні засвоєння лексики німецької мови визначалися за показниками успішності учнів у виконанні тестових завдань: високий рівень – 100%-90%, достатній рівень – 89%-75%, середній рівень – 74%-60%, низький рівень – нижче за 59%.

Формувальний етап експерименту здійснювався в навчально-виховному процесі спеціалізованої школи № 25 м. Одеси, Одеської гімназії № 4, Маріїнської гімназії м. Одеси та загальноосвітньої школи № 1 імені Олега Ольжича м. Миколаєва впродовж 2005-2006 н. р. та 2006-2007 н. р. Його метою було досягнення відносно повного засвоєння учнями 7-8 класів спеціалізованих шкіл лексики німецької мови за запропонованою нами системою вправ. Експериментальне навчання проводилося на основі розробленої методики з учнями 7-8 класів, які брали участь у констатувальному етапі експерименту. Обсяг лексики, що вивчалася, витрати часу на її вивчення у контрольній та експериментальній групах (далі КГ та ЕГ відповідно) були рівними.

Учні КГ навчалися за діючими підручниками німецької мови та поданою в них методикою. Учні ЕГ – за розробленим нами експериментальним навчальним посібником. Він представлений системою із шести комплексів, до кожного з яких увійшло по три уроки. У перших уроках кожного комплексу подано вправи з набуття лексичних знань і формування лексичних навичок. Другі уроки комплексів містили вправи, що готують учнів до контролю сформованості лексичних навичок, власне контроль в усній та письмовій формах, а також вправи, які готують учнів до мовленнєвої діяльності. Такі вправи забезпечують можливість уживання лексичного матеріалу, що вивчається, на основі готових прослуханих і прочитаних текстів, а також малюнків, які підлягають опису. Треті уроки комплексів включали вправи з розвитку вмінь вживання лексики, що вивчається, у непідготовленому монологічному та діалогічному мовленні на основі мовленнєвих ситуацій.