ВАКАНСІЇ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО

У вступі обґрунтовано актуальність, викладено мету, гіпотезу, завдання, об’єкт, предмет, і методи дослідження, його зв’язок із науковими програмами, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі – “Допрофесійна підготовка старшокласників як педагогічна проблема” – проаналізовано історико-педагогічні, методологічні та психолого-дидактичні аспекти допрофесійної підготовки учнів, зроблено висновок щодо винятково важливого значення допрофесійного навчання у системі ступеневої професійної освіти, розкрито концептуальні підходи до профільної підготовки в загальноосвітній школі. З метою визначення стратегічних напрямів розвитку допрофесійної підготовки старшокласників в Україні та методів впровадження профільної старшої школи було проведено порівняльне дослідження допрофесійного навчання в країнах з розвинутими освітніми системами.

Сучасний світ потребує людини, наділеної креативним мисленням, демократично налаштованої, відповідальної, компетентної у фаховій сфері, готової до самостійних рішень у нестандартних ситуаціях, здатної до здобуття інформації, розв’язання соціальних проблем. Тому випускник школи оцінюється нині за такими критеріями: спрямованість на оволодіння професією, прагнення до професійного зростання; компетентність із загальноосвітніх знань і вмінь, здатність до творчого вирішення завдань, рефлексії, самореалізації; сформованість соціальних і професійно значущих якостей: комунікативної культури, організаторських здібностей, підприємливості, здатності до співпраці в колективі, розумного ризику тощо. Усе це вимагає ефективної допрофесійної підготовки учнів у межах шкільного навчання.

Допрофесійна підготовка – багатоаспектне поняття, яке потребує одночасного розгляду різних компонентів навчально-виховного процесу. Теоретико-методо-логічні основи допрофесійної підготовки старшокласників включають: психолого-педагогічні засади початкової професійної підготовки в контексті сучасної освітньої парадигми, теоретико-методологічні основи трудового виховання та профорієнтації учнів, а також концептуальні підходи до профільної підготовки у старшій школі. Аналіз історико-педагогічних, методологічних і психолого-дидактичних досліджень дозволяє стверджувати, що психолого-педагогічними засадами ефективної допрофесійної підготовки старшокласників є, передусім, особистісно орієнтований підхід до навчального процесу, принципи духовності, природовідповідності, диференціації та інтеграції, наступності та неперервності, модульно-рейтингові технології тощо.

Трудове виховання та допрофесійна підготовка технологічного напряму, ґрунтується на тих же принципах: єдності трудового виховання і загального розвитку особистості; виявлення і розвитку індивідуальності; високої моральності праці, її суспільно корисної спрямованості; залучення учнів до різноманітних видів продуктивної праці; постійності, безперервності, посильності праці; творчого характеру діяльності; єдності праці та багатогранного суспільного життя. Трудове виховання відіграє важливу роль у подальшій профорієнтації школярів у процесі допрофесійної підготовки, сприяє їхньому професійному самовизначенню. На наш погляд, профорієнтація – одне з найважливіших завдань середньої освіти, на яке має спрямовуватися трудова та допрофесійна підготовка учнів.

Сучасні педагогічні концепції передбачають формування в старшокласників мотивації пізнавальної діяльності з метою вибору майбутньої професії; створення умов і стимулів для світоглядного, професійного, соціального розвитку учнів; впровадження сучасних технологій розвитку особистості, акцентування її професійно важливих якостей; гнучкість і варіативність освітнього процесу, корекцію соціального і професійного самовизначення особистості. Організація допрофесійного етапу фахової підготовки є психологічною передумовою загального неперервного професійного розвитку фахівця в системі ступеневої освіти, адже на допрофесійному етапі у процесі її діяльності зароджується механізм професіоналізації особистості.

Трансформації соціально-економічних і суспільних відносин зумовили потребу нових підходів до змісту та форм сучасної освіти, зміни традиційної освітньої парадигми на новітню, центром якої стає особистість з її індивідуальними особливостями, ідеалами та прагненнями, викликаними певними орієнтаціями, передусім професійними, у яких найбільш повно розкривається потенціал людини. Зокрема профілізація старшої школи має виняткове значення для підвищення ефективності допрофесійної підготовки молоді, оскільки забезпечує індивідуальні потреби школярів, які виявляють підвищений інтерес до окремих предметів, їхнє професійне самовизначення, успішну соціалізацію, полегшує адаптацію до самостійного життя, подолання інфантилізму підлітків, виховання відповідальності за прийняття рішень. Профільна старша школа має на меті практичне спрямування освіти, подолання відірваності знань від реального життя, посилення їх прикладного значення, формування в учнів умінь застосовувати знання на практиці. Реалізуючи особистісно орієнтоване навчання, вона значно розширює можливості учнів у виборі освітньої траєкторії. Важливою умовою успіху профільного навчання є допрофільна підготовка.

Найважливішим принципом організації допрофесійної підготовки в умовах профільної старшої школи є взаємодія між різними освітніми установами (ВНЗ, ПТНЗ, навчальними центрами тощо), кооперація шкіл щодо навчання профільних предметів і спецкурсів з іншими закладами, залучення їхніх фахівців. Ключовими проблемами допрофесійної підготовки є матеріально-технічне і кадрове забезпечення, неузгодженість теоретичних пошуків і реалій сьогодення. Проте, на жаль, переважає академічне спрямування профільної старшої школи, хоч у допрофесійній підготовці в сільській місцевості важливим є, на наш погляд, навчання за технологічним профілем. Окрім того, особливості допрофесійної підготовки в сільській місцевості пов’язані з низькою наповнюваність класів, трудністю запровадження профільної старшої школи та новітніх педагогічних технологій, низьким матеріально-технічним і ресурсним забезпеченням.

Значну частину проблем допрофесійного профільного навчання старшокласників технологічного профілю в сільській місцевості, зокрема забезпечення необхідних матеріальних, фінансових, кадрових потреб для його організації та здійснення, можна вирішити шляхом взаємодії загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів регіону. Водночас це виконуватиме одну з вимог неперервної освіти – інтеграцію загальноосвітньої та професійної школи.

В Європейському Союзі загальна середня освіта тісно пов’язана зі світом праці. Залучення школярів до продуктивної діяльності, організація допрофесійної підготовки набувають усе більшого поширення у шкільній освіті різних країн, стають невід’ємною частиною навчально-виховного процесу. Перспективним для України є, на нашу думку, європейська практика гармонізації загальноосвітнього та технологічного профілів, а також забезпечення старшокласників можливістю здобувати допрофесійну та професійну підготовку й отримувати відповідні кваліфікаційні посвідчення. Вивчення зарубіжного досвіду показує, що для якісної допрофесійної підготовки навчальним закладам середньої освіти має бути притаманна варіативність цілей, змісту, методів, форм і засобів навчання, автономія, регіоналізація та децентралізація управління.

Аналіз наукових основ сучасної професійної освіти дозволив зробити висновок, що допрофесійна профільна підготовка старшокласників є наслідком реалізації ідеї оновлення змісту навчання школярів, як передбачено Концепцією профільного навчання в старшій школі та Державним стандартом загальної середньої освіти. Вона забезпечує перехід від недостатньо диференційованого загальноосвітнього та початкового трудового навчання до професійної підготовки, створює передумови для свідомого вибору спеціалізації та опанування майбутньої професії, стимулює розвиток особистості, формування важливих психологічних якостей, забезпечує поступове професійне становлення випускників шкіл.

У другому розділі – “Організаційно-педагогічні умови допрофесійної підготовки в системі “школа – ПТНЗ сільськогосподарського профілю” – теоретично обґрунтовано функції та структуру допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв, визначено організаційно-педагогічні умови взаємодії шкіл і професійних ліцеїв сільськогосподарського профілю в допрофесійній підготовці, розроблено модель допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв у системі “середня загальноосвітня школа – професійний ліцей сільськогосподарського профілю”, розкрито методику її реалізації з урахуванням можливостей професійно-технічної освіти. В умовах співпраці загальної середньої та професійно-технічної шкіл як форми ступеневої професійної освіти запропоновано шляхи підвищення ефективності навчально-виховного процесу за допомогою реалізації принципів, підходів та ідей гуманізації професійно-трудового виховання; всебічного розвитку особистості; зв’язку теорії з практикою; єдності та взаємозв’язку загальної, політехнічної і професійної освіти; інтеграції й диференціації; універсалізації змісту професійно-трудової підготовки; неперервної багаторівневої освіти особистості; багатопрофільності; універсальності тощо.

Завданнями допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв визначено: формування усвідомленого ставлення до трудової діяльності; виховання поваги до людей праці, хліборобської культури; формування загальнотрудових умінь і навичок, техніко-технологічних і початкових економічних знань в аграрній галузі; розширення світогляду, ознайомлення із загальними науковими засадами й організаційно-економічними закономірностями сучасного сільськогосподарського виробництва й агропромислового комплексу загалом; інтеграція наукових знань із різних дисциплін і формування вмінь застосовувати їх під час вирішення сільськогосподарських завдань; опанування вмінь оцінювати стан сільськогосподарського виробництва, орієнтуватися в ньому, розуміти необхідність запобігання впливу негативних наслідків діяльності на природу; знайомство з масовими робітничими професіями в АПК, свідомий вибір однієї (чи декількох) з них; формування вмінь планувати власну трудову діяльність, дотримуватись норм і правил технічної культури і культури праці; всебічний розвиток творчих здібностей майбутніх аграріїв, а також формування господарського ставлення до землі, природи; виховання ініціативності, діловитості, самостійності, навичок економічного та дбайливого ведення господарства; прищеплення любові до сільськогосподарської праці; формування здатності займатися підприємницькою діяльністю тощо.

Допрофесійна підготовка в системі “середня загальноосвітня школа – професійний ліцей сільськогосподарського профілю”, організаційна структура якої може варіюватись залежно від регіональних вимог, має забезпечити професійне самовизначення учнів, обґрунтований вибір професії з урахуванням власних здібностей, уподобань та інтересів, формування на допрофесійному рівні соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій випускників школи, вирішувати проблему їхнього соціального захисту. Мета – виховання громадянина і трудівника, особистості з глибокими знаннями, вміннями і навичками, розвинутими компетенціями, готової до суспільного життя і роботи в сільському господарстві.

Запропоновано структуру регіонального навчально-виробничого комплексу, головним елементом якого є система “сільська загальноосвітня школа – професійний ліцей”, яка дає змогу об’єднати зусилля педагогічних колективів для реалізації ефективної допрофесійної підготовки учнів, підвищення якості освіти. З урахуванням функцій і структури допрофесійної підготовки теоретично обґрунтовані та сформульовані організаційно-педагогічні умови допрофесійної підготовки старшокласників у системі “середня загальноосвітня школа – професійний ліцей сільськогосподарського профілю”: взаємодія загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних навчальних закладів з метою використання навчально-виробничої бази та залучення педагогічного персоналу ПТНЗ регіону; впровадження ефективної системи професійної орієнтації та профвідбору; інтеграція допрофесійного, трудового та профільного навчання (технологічного профілю); структурування допрофесійного профільного навчання відповідно до природних здібностей, інтересів учнів і потреб ринку праці. Реалізація цих умов спонукала до розроблення раціонального змісту допрофесійної підготовки, структурування навчальних планів, забезпечення оптимального співвідношення теоретичного і практичного навчання.

На основі положень прикладної теорії моделювання стосовно навчально-виховного процесу, а також урахування організаційно-педагогічних умов розроблено модель допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв у системі “середня загальноосвітня школа – професійний ліцей сільськогосподарського профілю” (рис. 1), яка дозволяє здійснювати добір змісту і методики реалізації допрофесійної підготовки відповідно до цільових завдань. У запропонованій моделі структурні та функціональні компоненти навчальних закладів різного рівня взаємодіють і взаємозумовлюються відповідно до дидактичних принципів. Основними функціями моделі є інформаційна, діагностична, орієнтаційна та прогностична.

У моделі допрофесійної підготовки старшокласників ми виділяємо компоненти, які визначають мету, зміст, організаційні форми, методи, засоби управління допрофесійною підготовкою учнів: навчально-методичний (співпраця навчально-методичних центрів загальної та професійно-технічної освіти, центрів зайнятості тощо), управлінський (координування спільної діяльності шкіл, ПТНЗ і ВНЗ), процесуальний (організація навчально-виховного процесу, спрямованого на отримання якісної повної середньої і початкової професійної освіти) і науково-аналітичний (моніторинг і прогностична діяльність). Кожен компонент запропонованої моделі сприяє реалізації функцій допрофесійної підготовки: освітньої, організаційної, дидактичної, виховної, професійної, профорієнтаційної.

Необхідність узгодження всіх ланок і структурних елементів концептуальної моделі допрофесійної підготовки вимагає досконалої системи планування навчально-виховного процесу. У процесі дослідження ми використали такі основні принципи планування навчально-виховної, науково-дослідної і методичної роботи системи “СЗШ – ПЛ сільськогосподарського профілю”: цілеспрямованість; науковість; інтеграція; комплексність; поєднання перспективного і щоденного планування; наступність; спеціалізація; єдиноначальність; делегування повноважень.

Реалізація цієї моделі передбачає оптимізацію змісту і структури трудового та профільного навчання, вивчення механізмів пізнавальної діяльності, вибір відповідних стратегій навчання; розроблення методичного забезпечення навчально-виховного процесу, зокрема проектування навчальних програм, добір методів, форм і дидактичних засобів у процесі формування професійних знань; координацію та об’єднання зусиль педагогів ЗНЗ і ПТНЗ для досягнення відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня фахівців. Освітня система вибудовується на основі Державного стандарту, але з урахуванням регіональних особливостей, відповідно до конкретних завдань, специфіки і спрямованості навчальних закладів.

Відповідно до визначених організаційно-педагогічних умов та розробленої моделі запропоновано методику реалізації допрофесійної аграрно-технологічної підготовки з урахуванням можливостей професійно-технічної освіти, яка органічно поєднує методики добору змісту допрофесійної підготовки, профільної допрофесійної підготовки старшокласників технологічного напряму, профорієнтаційної роботи в сільській школі та організації позаурочної допрофесійної підготовки.

Зміст допрофесійної аграрно-технологічної підготовки добирався таким чином, щоб знання були цілісною системою, відображали освітньо-кваліфікаційну характеристику фахівця, забезпечували інтеграцію змісту із загальноосвітніми і професійними знаннями й уміннями. Розробляючи навчальні програми допрофесійної підготовки аграрно-технологічного профілю, ми дотримувалися таких правил: фіксованість програмних вимог; їх доступність; наступність при переході від одного рівня до іншого; відкритість, узгодженість видів програмних вимог, критеріїв оцінювання; відповідність вимог цілям і змісту навчальних курсів.

Підвищують ефективність допрофесійної підготовки активні форми і методи навчання, коли засвоєний матеріал використовується в реальних ситуаціях, формуються вміння виявляти причини професійних труднощів, аналізувати їх, встановлювати зв’язок між причинами та наслідками, висувати та вирішувати проблеми.

Методика профорієнтаційної роботи у процесі допрофесійної підготовки полягає в цілеспрямованій стимуляції старшокласників до професійного вибору та самореалізації в майбутній професійній діяльності на основі психодіагностики особистості, опанування цілісної інформації про зміст професійної діяльності й усвідомлення власних перспектив у соціально-економічній сфері українського агропромислового комплексу.