Формування управлінських умінь майбутнього вчителя у позанавчальній діяльності Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми і ступінь її дослідженості; визначено мету та завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу й етапи дослідження, його методологічні та теоретичні основи; охарактеризовано методи наукового пошуку, наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи; висвітлено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику діяльності вищих навчальних закладів.

У першому розділі – „Теоретичні засади проблеми формування управлінських умінь майбутнього вчителя у позанавчальній діяльності” – розглянуто формування управлінських умінь майбутнього вчителя у позанавчальній діяльності як соціально-педагогічну проблему; розкрито сутнісні характеристики основних понять дослідження.

Проведений у ході роботи аналіз джерельної бази дав змогу констатувати, що накопичено певний досвід підготовки вчителя з високими соціально значущими якостями. Але поза увагою залишилася проблема: якого типу знання, зміст і технології позанавчальної діяльності забезпечать формування управлінських умінь майбутнього вчителя.

Зазначене дозволило стверджувати, що визначена тема є актуальною і перспективною в умовах модернізації національної системи освіти.

У дослідженні, відповідно до його мети та завдань, розкрито сутнісні характеристики основних понять: „управлінські вміння”, „формування управлінських умінь”, „система позанавчальної діяльності у вищих педагогічних навчальних закладах”.

На основі аналізу наукової літератури (Є.І. Бойко, О.А. Дубасенюк, Л.М. Карамушка, С.О. Нікітчина, К.К. Платонова, В.Д. Симоненко та ін.) було уточнено сутність поняття „управлінські вміння”, що є складним комплексним утворенням, яке виражає здатність особистості здійснювати управлінську діяльність, забезпечується проявом індивідуальних якостей, використанням відповідних професійних знань з управління та застосуванням практичного досвіду. До структури управлінських умінь учителя віднесено: діагностико-прогностичні вміння (планувати та прогнозувати власну діяльність і діяльність класного колективу; визначати основні завдання, що стоять перед учнями; генерувати та впроваджувати перспективні ідеї; забезпечувати розвиток учнів як свідомих громадян України); організаційно-регулятивні вміння (організовувати, мобілізовувати колектив класу на виконання актуальних навчально-виховних завдань, суспільно-корисної діяльності); контрольно-коригуючі вміння (здійснювати контроль за навчально-виховним процесом; надавати педагогічну допомогу учням); уміння, спрямовані на учнів та інших учасників навчально-виховного процесу (спілкуватися з учнями та батьками; орієнтувати навчально-виховний процес на всебічний розвиток особистості учня; попереджувати та розв’язувати конфлікти; створювати сприятливий соціально-психологічний клімат; забезпечувати співробітництво з керівництвом школи та колегами; дитячими громадськими організаціями; самостійно приймати доцільні управлінські рішення); уміння, спрямовані на вчителя (аналізувати власну управлінську діяльність; володіти собою; забезпечувати професійне самовдосконалення).

Вивчення науково-літературних джерел (Б.Д. Красовський, В.О. Онищук, Л.І. Паращенко, Л.М. Сергеєва та ін.) з теми дослідження дозволило охарактеризувати поняття „формування управлінських умінь” як процес виникнення та нівеляції протиріч між вимогами, що ставляться до особистості майбутнього вчителя та його готовністю до педагогічної управлінської діяльності. Формування управлінських умінь передбачає наявність кількох стадій: усвідомлення студентом сутності управлінських умінь; переконання в необхідності оволодіння ними; актуалізація в навчальному процесі теоретичних знань з основ управлінської діяльності; акцентуація форм позанавчальної діяльності, пов'язаних з проявами зазначених умінь; початкове оволодіння студентом управлінськими вміннями; самостійне та творче виконання практичних завдань.

Сутність поняття „система позанавчальної діяльності у вищих педагогічних навчальних закладах” розглядається у дисертації як сукупність різноманітних форм і методів виховного впливу на студентів з метою становлення їхнього професійно-педагогічного кругозору, професійно важливих якостей, рис характеру, педагогічних умінь, навичок і здатності до творчої педагогічної праці.

Усе зазначене вище є основою для наукового обґрунтування змісту та технології формування управлінських умінь майбутнього вчителя у позанавчальній діяльності вищого педагогічного навчального закладу.

У другому розділі – „Формування управлінських умінь майбутнього вчителя у позанавчальній діяльності” – науково обґрунтовано зміст і розроблено технологію формування управлінських умінь майбутнього вчителя у позанавчальній діяльності; визначено критеріальні характеристики та рівні сформованості управлінських умінь майбутнього вчителя.

Зміст формування управлінських умінь передбачає оновлення позанавчальної роботи вищого педагогічного навчального закладу з метою розвитку стійких мотивів у майбутнього педагога, якостей, характерних для особистості вчителя як управлінця власної та учнівської діяльності, оволодіння знаннями специфіки змісту управлінської діяльності вчителя; формування управлінських умінь у майбутнього вчителя.

У роботі доведено, що доцільною є розробка спеціальної програми формування управлінських умінь майбутнього вчителя у позанавчальній діяльності, яка має два етапи і передбачає поступове поглиблення, узагальнення та систематизацію знань специфіки управлінської діяльності вчителя, формування управлінських умінь, розвиток і саморозвиток особистісних якостей. Перший етап програми формування управлінських умінь майбутнього вчителя в позанавчальній діяльності передбачає введення додаткової інформації до навчальних дисциплін. Другий етап полягає у здійсненні фундаментального формування управлінських умінь майбутнього вчителя у позанавчальній діяльності, створенні підґрунтя для подальшого розвитку професійної майстерності вчителя.

Розроблено відповідну технологію впровадження кожного етапу формування управлінських умінь майбутнього вчителя у позанавчальній діяльності, яка передбачає дослідження всіх аспектів цього процесу (від постановки цілей, проектування, організації процесу до перевірки її ефективності).

У дисертації представлена технологія формування управлінських умінь майбутнього вчителя у позанавчальній діяльності, яка включає: цільовий (орієнтація на роль та місце управлінських умінь учителя у професійній діяльності, проектування цілей і завдань формування управлінських умінь у позанавчальній діяльності); мотиваційний (формування емоційно-особистісного ставлення до управлінської діяльності вчителя, педагогічно-управлінської теорії та передового педагогічного досвіду); змістовий (розвиток управлінських умінь, накопичення знань, що сприяють ефективній управлінській діяльності вчителя); діяльнісно-операційний (визначає та характеризує основні засоби, форми та методи діяльності як викладача, так і студента, спрямовані на більш ефективне досягнення цілей) та контрольно-оцінний (містить показники контролю, самоконтролю, оцінку та самооцінку рівня сформованості управлінських умінь, здійсненої управлінської діяльності з метою фіксації її результатів для подальшої їх переоцінки) компоненти.

У процесі дослідження з’ясовано, що ефективність технології формування управлінських умінь майбутнього вчителя у позанавчальній діяльності залежить від певного мінімуму педагогічних умов: оновлення змісту навчальних дисциплін, педагогічно доцільного відбору форм, методів, засобів позанавчальної діяльності, методичного забезпечення процесу. Реалізація першої умови передбачала внесення розгляду понять „управлінська діяльність”, „лідерство”, „види лідерів” та інших у навчальні програми курсів „Вікова психологія”, „Загальна психологія”, „Педагогіка”, „Практика мовлення”, доповнення підтемами для самостійної роботи студентів „Проблема лідерства в юнацькому віці”, „Лідер”, „Уміння класного керівника”, „Специфіка управління колективом”, „Сутність управлінської діяльності вчителя”, темами для написання рефератів, які висвітлювали б професійні якості й управлінські вміння вчителя. Розроблено систему завдань для студентів під час проходження психолого-педагогічної та навчально-виробничої практики. Система позанавчальної діяльності здійснюється за допомогою різних форм (масових: педагогічні читання, години спілкування, зустрічі з кращими вчителями міста та області, „круглі столи”; групових: об’єднання, клуби, тренінги, гуртки, самоврядування; індивідуальних: допомога у подоланні негативних тенденцій, підтримка позитивних тенденцій, аналіз наслідків проектування діяльності), принципів (демократизації та гуманізації; системності та цілісності; компетентності), методів (пізнання управлінської діяльності вчителя; професійне проектування; ступеневе проектування; професійна комунікація; змінювальна тактика; самоорганізація; самоконтроль; саморегуляція; інтерактивні методи) й засобів (тематичні заходи; література та періодична преса; інформаційно-комунікативні) та ін. На основі вивчення теорії та практики у дисертації розроблено структуру студентського самоврядування – постійнодіючі ради, центри, клуби, студії, залучення студентів до різноманітної суспільно значущої діяльності. Успішна реалізація змісту та технології формування управлінських умінь майбутнього вчителя у позанавчальній діяльності вимагає відповідного методичного забезпечення, розробки нових посібників і рекомендацій для викладачів вищих педагогічних навчальних закладів.

Ґрунтуючись на дослідженнях учених щодо вивчення проблеми дослідження, у роботі виявлено сутнісні характеристики критеріїв і рівнів сформованості управлінських умінь майбутнього вчителя.

Критеріями формування управлінських умінь майбутнього вчителя визначено: ставлення студента до роботи вчителя як управлінця власної та учнівської діяльності; наявність стійких професійних мотивів (суспільна значущість праці; можливість навчати та виховувати дітей, здійснювати наукові дослідження; творча праця; необхідність постійного самовдосконалення; відповідність професії характеру, здібностям; різноманітність, складність роботи; результати педагогічної праці); сформованість якостей, характерних для особистості вчителя (гідність, оптимізм, рішучість, діловитість, тактовність, толерантність, комунікабельність, творчість, спостережливість, цілеспрямованість, ініціативність, самокритичність, прагнення до самовдосконалення, вимогливість, справедливість, відповідальність); теоретичну обізнаність про специфіку змісту управлінської діяльності вчителя (законодавчі та правові документи щодо управління навчальним закладом; психологія управління; внутрішньошкільний менеджмент; нормативно-методичне забезпечення діяльності сучасного вчителя; професіограму, обов’язки сучасного вчителя; зміст, методи, форми, засоби, принципи, напрями управлінської діяльності вчителя; функції управління власною та навчально-виховною діяльністю учнів; основні функції класного керівника; співпраця з колегами, керівництвом школи та батьками учнів; робота з громадськими дитячими організаціями та об'єднаннями; психологія спілкування; структура та роль управлінських умінь у професійній діяльності вчителя; педагогічна діагностика).

На основі визначених критеріїв і показників виділено три рівні сформованості управлінських умінь майбутнього вчителя та відповідні їм показники. Високий рівень характеризується вираженою зацікавленістю студента щодо управлінської роботи вчителя, стійкими професійнимих мотивів; сформованістю належних якостей, властивих особистості вчителя як управлінця власної та учнівської діяльності; високою теоретичною обізнаністю про специфіку змісту управлінської діяльності педагога; творчим застосуванням знань у нестандартних ситуаціях.

Середній рівень відзначається наявністю часткового інтересу студента, нестійких мотивів до управлінської діяльності вчителя; сформованістю основних якостей, характерних для особистості вчителя як управлінця власної та учнівської діяльності; посереднім засвоєнням знань щодо специфіки змісту управлінської діяльності вчителя.

Низький рівень вирізняється неусвідомленістю значення управлінської діяльності вчителя; відсутність професійних мотивів; низьку сформованість якостей, характерних для особистості вчителя як управлінця власної та учнівської діяльності; засвоєння окремих елементів знань щодо специфіки змісту управлінської діяльності вчителя.

У дослідженні доведено, що впровадження науково обґрунтованого змісту та розробленої технології формування управлінських умінь майбутнього вчителя у позанавчальній діяльності сприятиме забезпеченню успіху в підготовці педагога загалом й формуванні у нього управлінських умінь зокрема.

У третьому розділі – “Експериментальна перевірка ефективності змісту та технології формування управлінських умінь майбутнього вчителя в позанавчальній діяльності” – представлено програму організації дослідження; розкрито етапи реалізації технології формування управлінських умінь майбутнього вчителя у позанавчальній діяльності; проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи.

Під час констатувального етапу експерименту визначено сучасний стан формування управлінських умінь майбутнього вчителя в практичній діяльності.

Результати констатувального етапу дослідження свідчать, що традиційна система підготовки майбутнього вчителя недостатньо спрямована на формування у нього управлінських умінь. Про це свідчить низький рівень сформованості управлінських умінь більшості учасників експерименту, підтверджений самооцінкою студентів та оцінкою експертів (викладачів вищих педагогічних навчальних закладів) (табл. 1).

За розробленою технологією формувальний етап експерименту передбачав впровадження цільового, мотиваційного, змістового, діяльнісно-операційного та контрольно-оцінного компонентів.

Реалізація цільового компонента спрямовувалася на виявлення та розуміння оцінки респондентами цілей і завдань формування управлінських умінь у позанавчальній діяльності відповідно до розробленої моделі та етапів формування умінь у майбутнього вчителя, усвідомлення значущості управлінських умінь у педагогічній діяльності.

Мотиваційний компонент передбачав формування емоційно-особистісного ставлення до управлінської діяльності вчителя, педагогічно-управлінської теорії та передового досвіду, створення умов для розвитку педагогічного мислення у студентів.

Змістовий компонент розробленої технології спрямований на розвиток: управлінських умінь, накопичення знань, що сприяють ефективній управлінській діяльності вчителя: знання законодавчих і правових документів щодо управління навчальним закладом; внутрішньошкільного менеджменту; уточнення професіограми сучасного вчителя; його обов’язків, функцій; нормативно-методичного забезпечення; змісту, принципів, напрямів, методів, форм і засобів управлінської діяльності вчителя; підвищення ролі управлінських умінь у професійній діяльності, їх структури; функцій і напрямів роботи класного керівника; впровадження у поза навчальну діяльність основ психології спілкування, управління; педагогічної діагностики; посилення співпраці з колегами, керівництвом, батьками і громадськими дитячими організаціями. Визначений змістовий компонент технології забезпечував реалізовані в ході дослідження основні засоби, форми та методи діяльності як викладача, так і студента, спрямовані на більш ефективне досягнення цілей процесу формування управлінських умінь (діяльнісно-операційний компонент).

Контрольно-оцінний компонент уміщував систему контролю, самоконтроль, оцінку та самооцінку рівня сформованості управлінських умінь у майбутнього вчителя.

У ході експерименту з’ясовано, що формуванню управлінських умінь сприяв оновлений зміст навчальних дисциплін і педагогічної практики, спрямований на спонукання студентів до реалізації здобутих знань у майбутній управлінській діяльності; педагогічно доцільний відбір форм, методів, засобів позанавчальної діяльності, відповідне методичне забезпечення процесу.