ФОРМУВАННЯ ГУМАНІСТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ-ЕКОНОМІСТІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу та теоретико-методологічну основу дослідження, розкрито його наукову новизну, практичне значення, відображено апробацію та впровадження результатів роботи.

У першому розділі – «Теоретичні основи формування гуманістичної спрямованості майбутнього менеджера-економіста» – здійснено аналіз теоретичних засад проблеми формування гуманістичної спрямованості менеджерів-економістів у контексті професійної підготовки; визначено сутність професійної спрямованості студента-менеджера; представлено структуру його гуманістичної спрямованості; окреслено організаційно-педагогічні умови навчально-виховного процесу щодо формування гуманістичної спрямованості та обґрунтовано професійно-педагогічну ситуацію як домінантну умову цього процесу.

Встановлено, що провідні науковці у сфері професійної освіти (Г. Балл, А. Заболотний, М. Кларін, Н. Ничкало, Д. Фельдштейн та ін.) визначають професійне становлення особистості спеціаліста як складний та динамічний процес, який має адекватно відображати особливості та структуру майбутньої професійної діяльності. На основі цього констатовано, що в структурі особистості майбутнього керівника професійно значущі якості повинні відображати специфіку управлінської діяльності відповідно до сучасних вимог підготовки менеджера, зокрема гуманістичного підходу до цього процесу.

На основі теоретичного аналізу проблеми професіоналізації майбутнього фахівця-менеджера визначено сутність його професійної спрямованості як прояв нахилу особистості та придатність до соціально значущої діяльності в управлінській сфері; наявність домінуючих професійних мотивів, інтересів, цільових установок і ціннісних орієнтацій, стійкого позитивного ставлення до дійсності, соціуму, професійної діяльності, що інтеґрується в гуманістичну спрямованість особистісної поведінки та позиції фахівця. У такому випадку можна говорити про гуманістичну спрямованість як певну характеристику особистості менеджера у його професійній спрямованості.

У ході аналізу наукової літератури з питань розкриття змісту гуманістичної спрямованості у контексті професійної спрямованості (А. Алексюк, І. Бех, І. Зязюн, І. Герасімова та ін.) виявлено різні підходи до розуміння сутності гуманізації: як гуманітарної підготовки і оволодіння гуманітарними знаннями, як розширення гуманітарних знань, як стимулювання прагнень студентів до гуманітарних знань.

На основі оцінки різних підходів до цього поняття визначено гуманістичну спрямованість майбутнього менеджера-економіста як провідну професійну якість, яка скеровує дії управлінця на прийняття адміністративних рішень щодо особистості підлеглого з гуманістичних позицій. При цьому з’ясовано, що структура гуманістичної спрямованості майбутнього менеджера-економіста включає в себе такі компоненти: доброзичливість як апріорно позитивне ставлення до працівника; емпатійне розуміння з урахуванням індивідуальних особливостей працівників, партнерів, колег; комунікативність як уміння встановлювати та підтримувати контакти і впливати на людей; толерантність як терпимість до індивідуальності, думок, способу життя працівників, некатегоричність суджень; професійний оптимізм як віра в людський потенціал; знання норм і правил професійної етики, що передбачає справедливість як об’єктивну оцінку праці та дисципліни, моральну оцінку та самооцінку поведінки, формування стереотипів моральної поведінки.

Нами доведено, що формування гуманістичної спрямованості неможливе без застосування конкретних принципів цього процесу. Таких принципів визначено чотири: принцип індивідуального підходу до особистості студента, активної самостійної діяльності студента, рефлексивного бачення професійної діяльності та принцип діяльнісного підходу.

З метою вирішення окреслених у дослідженні завдань у роботі визначено основні напрямки формування гуманістичної спрямованості: філософсько-світоглядний (адже формування гуманістичної особистості – це, перш за все, формування гуманістичного світогляду, поглядів на світ, у центрі яких повинна бути людина, загальні закономірності її становлення і розвитку, її цілі та ідеали); екологічної освіти (оскільки розуміння проблеми взаємовідносин і взаємодії людини та навколишнього середовища є одним із показників загальнокультурного рівня особистості); морально-етичний (передбачає організацію як навчально-виховного процесу, так і позанавчальної діяльності студентів відповідно до моральних норм, схвалених суспільством); культурологічний (оскільки можна сказати, що освіта є своєрідною ланкою, яка поєднує матеріальну та духовну культури).

Відзначено, що знання основних теоретичних положень і володіння технологіями професійної діяльності не завжди дає змогу бачити перед собою професійно грамотного та, водночас, толерантного, гуманістичного спрямованого у своїй діяльності спеціаліста. Це дозволило говорити про те, що, виявивши педагогічну винахідливість, можна відкрити такі педагогічні аспекти у діяльності вищих навчальних закладів, які дозволять стимулювати конкретні спрогнозовані якості особистості студента, зокрема, гуманістичні. Враховуючи означене, окреслено організаційно-педагогічні умови формування гуманістичної спрямованості майбутнього фахівця в управлінській сфері діяльності: співпраця та скоординованість зусиль усіх ланок соціалізуючого впливу на особистість; активна та цілеспрямована участь викладача в процесі формування гуманістичної спрямованості; особистісно орієнтований підхід до професійної підготовки з метою формування гуманістичної спрямованості фахівця; забезпечення єдності формування гуманістичної спрямованості та професійного становлення студентів; застосування у підготовці майбутнього менеджера-економіста професійно-педагогічних ситуацій.

Виявлено, що ефективна підготовка майбутнього фахівця передбачає наявність педагогічної системи, яка має на меті постановку, аналіз і вирішення професійних ситуацій і проблем, що їх викликають, розробку системи завдань проблемно-пошукового типу, спрямованих на розвиток професійно значущих рис менеджера-економіста, в тому числі й гуманістичних. Тому професійно-педагогічну ситуацію визначено однією з домінантних умов формування гуманістичної спрямованості студента-менеджера.

Спираючись на здійснений аналіз праць і досліджень різних науковців (Д. Гришин, Л. Кондрашова, М. Кларін, М. Поташник та ін.), розкрито зміст професійно-педагогічної ситуації як проблемної ситуації, яка: моделює сукупність умов та обставин майбутньої професійної діяльності студентів; передбачає постановку конкретної мети та спрямована на формування певних практичних вмінь і навичок; передбачає багатоваріантність рішень та складність прогнозування результатів; вимагає активізації індивідуальних зусиль студентів у пошуку оптимального варіанта її вирішення.

Виявлення низки управлінсько-організаційних та комунікативних помилок у практичній діяльності фахівців з більшим чи меншим досвідом дозволило в подальшому навчати студентів усувати ці помилки, добираючи оптимальний варіант комунікативної взаємодії та мовленнєвої реакції. При цьому окреслено сім типів авторських проблемних професійно-педагогічних ситуацій, які стали основним фундаментом у навчально-виховній роботі (інформаційно-пізнавальні, аналітико-прогностичні, проективно-творчі, комунікативні, управлінсько-організаторські, рефлексивно-діяльнісні, корекційно-діяльнісні ситуації).

Враховуючи, що зміст професійно-педагогічних ситуацій включає завдання професійного характеру, які потребують комунікативного інструментарію їх вирішення, розроблено структуру процесу створення професійно-педагогічної проблемної ситуації. Наголошено, що ефективність її вирішення залежить від конструктивного сприйняття та емпатійного розуміння керівником своїх підлеглих в контексті суб'єкт-суб'єктних відносин. Проблемна ситуація завжди включає керівника та працівника як суб’єктів професійного спілкування в умовах зіткнення інтересів і цілей одного та іншого, що й визначає проблемний характер ситуації, яка моделюється.

Виявлено, що важливим аспектом у роботі зі студентами є вміння педагога навчати їх бачити у певній ситуації проблему, розуміти її суть, можливість виникнення конфлікту, зумовленого цією проблемою, та, як результат, прогнозувати можливі шляхи її вирішення (краще, коли це будуть різні варіанти). Означене зумовило необхідність розробки проекту роботи з професійно-педагогічною ситуацією, який являє собою алгоритм дій її створення та вирішення, що має забезпечити успіх реалізації нашої мети – формування гуманістично спрямованої особистості майбутнього менеджера-економіста. На першому (настановчому) етапі роботи з ситуацією визначено таку послідовність дій: постановка викладачем педагогічної задачі (в нашому випадку – це формування гуманістичної спрямованості особистості менеджера-економіста) та мети роботи з даною ситуацією (тобто на формування яких професійних гуманістичних якостей вона спрямована). На другому (безпосередньому) етапі передбачено реалізацію таких кроків: постановка проблеми, яку необхідно сформулювати максимально стисло; визначення суб’єктів спілкування; розкриття сюжетно-рольового змісту ситуації; осмислення проблеми; обрання, шляхом обговорення в групі, найбільш оптимального варіанту вирішення ситуації; здійснення викладачем корекції та оцінки результатів спільної діяльності; підведення підсумку.

Наголошено, що формуванню гуманістичної спрямованості студентів сприятиме використання ситуацій, які передбачають застосування різних шляхів їх аналізу та вирішення (ситуація-ілюстрація, ситуація-оцінка, ситуація-модель, ситуація-проблема).

Зазначені вище положення покладено в основу розробки моделі формування гуманістичної спрямованості особистості майбутнього менеджера-економіста та враховано нами під час експериментальної роботи.

У другому розділі дисертаційного дослідження – «Організація навчально-виховного процесу з формування гуманістичної спрямованості студентів-менеджерів» – визначено показники, критерії та рівні сформованості гуманістичної спрямованості менеджера-економіста, розроблено модель формування майбутніх фахівців, а також представлено хід та результати педагогічного експерименту з перевірки ефективності запропонованої моделі формування гуманістичної спрямованості студентів-менеджерів.

Констатовано, що вирішення завдань діагностики гуманістичної спрямованості студентів-менеджерів та подальшого її формування в процесі професійної підготовки, потребує звернення уваги на один із найскладніших аспектів цього процесу – багатокритеріальність її оцінки. У роботі визначено критерії та показники гуманістичної спрямованості майбутніх менеджерів-економістів, виходячи з проявів індивідуальних особливостей знань студентів, їхньої мотивації, усвідомлення міри власної підготовки до майбутньої професійної діяльності. Зазначено, що основними показниками сформованості гуманістичної спрямованості є: система ціннісних орієнтацій, яка визначає змістовну сторону спрямованості особистості; здатність до моральної оцінки та самооцінки поведінкових реакцій; сформованість рис гуманістично спрямованої особистості. Відповідно до них виділено три групи критеріїв. До першої групи був віднесений критерій, що діагностує рівень професійної спрямованості майбутніх спеціалістів, ставлення до своєї професії, мотивацію і усвідомленість її вибору, ціннісні орієнтації. Друга група критеріїв включила в себе сферу моральної оцінки та самооцінки поведінкових явищ і формування на цій основі стереотипів моральної поведінки, які визначають ступінь сформованості гуманістичних якостей особистості на етапі виявлення сутнісних мотивів власної поведінки та поведінки інших людей. Третя група – критерій рівня сформованості гуманістичного ідеалу як усталений у свідомості студента ідеальний образ самого себе, свого «Я», на яке необхідно орієнтуватися, і яке може стати спонукальним мотивом діяльності суб’єкта.

На основі означеного окреслено рівні розвитку гуманістичної спрямованості майбутніх менеджерів-економістів:

- високий (продуктивний) рівень характеризується чіткою професійною мотивацією, уявленнями та знаннями про управлінську діяльність, сформованістю базових професійних цінностей, позитивним баченням майбутньої професії. Наявний високий рівень знань правил моральної поведінки, що стали нормою і виконуються не задумуючись та проявляються у непримиренності до всякого роду зла й антигуманних вчинків. Спостерігається апріорно позитивне ставлення до людей і навколишньої дійсності, що виявляється у сформованості таких якостей як співпереживання та повага, терпимість до інших, їх думок і поведінки, справедлива оцінка;

- середній (достатній) – характеризується високим рівнем уявлень і знань про управлінську діяльність, її завдання та специфіку, але професійно-управлінська спрямованість є недостатньо актуалізованою, студент нечітко уявляє свої обмеження та можливості в управлінській сфері. Наявний достатній рівень знань норм і правил моралі, що, однак, фрагментарно проявляється у поведінці людини. Спостерігається непослідовність у прояві гуманних якостей: емпатійного розуміння, поваги та терпимості, справедливості внаслідок вибірковості побудови відносин на основі особистих симпатій;

- низький (неефективний) рівень передбачає нечіткі уявлення та знання про управлінську діяльність, її особливості, а також низький рівень або відсутність сформованих базових професійних цінностей, основних мотивів вибору професії. Наявний низький рівень знань норм та правил моральної поведінки, неготовність або небажання протистояти злу. Спостерігається відчуженість від проблем оточуючих, байдужість до інших людей, нетерпимість до їх думок, поведінки.

Педагогічний експеримент, основою якого стали розроблені показники критерії та рівні гуманістичної спрямованості менеджера-економіста, проводився на базі п’яти вищих навчальних закладів: Приватного вищого навчального закладу «Університет економіки і підприємництва» (м. Хмельницький), Хмельницький національний університет, Запорізький національний університет, Запорізька державна інженерна академія, Запорізький національний технічний університет.

На етапі констатувального експерименту було проведено зрізи серед студентів спеціальності «Менеджмент». Всього було залучено 1123 студенти третього, четвертого і п’ятого років навчання, що склали 44 академічні групи. Безпосередньому аналізу підлягали результати анкетування та тестування 26 респондентів, які були відібрані за законом випадкових чисел. Достатність такої кількості респондентів підтверджена перевіреною гіпотезою репрезентативності вибірки.

Діагностику рівня готовності особистості до професійно-управлінського самовизначення здійснено на основі використання спеціальної системи діагностичних методик: метод індивідуального сфокусованого інтерв’ю, напівпроективне анкетування у формі незавершених речень, самооцінка управлінської придатності та рівня професійних домагань, об’єктивна оцінка придатності до управлінської діяльності, ціннісні орієнтації (М. Рокіча); тест «Самооцінка», тест «Як Ви контролюєте себе у спілкуванні», метод діагностики міжособистісних відносин (ДМВ), тест Томаса; тест «Доброзичливість», тест «Визначення комунікативних та організаторських здібностей», діагностика комунікативної установки В. Бойка (визначення загальної комунікативної толерантності), діагностика рівня емпатійних здібностей В. Бойка, тест «Оптиміст чи песиміст». Відбір означених методик здійснено відповідно до визначених нами показників та критеріїв гуманістичної спрямованості менеджера-економіста.

Результати кількісного та якісного аналізу отриманих даних показали, що хоча по окремими методиками і був виявлений високий рівень деяких компонентів гуманістичної спрямованості, загальний рівень її сформованості переважно низький (61,5 %); високий рівень сформованості гуманістичної спрямованості виявлено всього у 3,9 % респондентів, середній – у 34,6 %.

Отримані результати дали підставу говорити про необхідність посилення професійного спрямування, а в його контексті – гуманістичної спрямованості майбутніх менеджерів-економістів, підвищення рівня її кількісних і якісних показників.

Для успішної організації експериментальної роботи було створено модель формування гуманістичної спрямованості менеджера-економіста (рис.1). Вона включила в себе п’ять структурних компонентів: цільовий; мотиваційно-стимулятивний; змістовий; діяльнісно-регулювальний; рефлексивно-результативний. Послідовність їх реалізації забезпечила досягнення поставленої мети – формування гуманістичної спрямованості майбутнього менеджера-економіста.