Абрамова Ірина Олександрівна. Антикризовий менеджмент соціально-економічного розвитку регіону

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження; визначено мету, об’єкт, предмет й основні завдання; сформульовано положення наукової новизни та практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі «Теоретичні основи антикризового менеджменту соціально-економічного розвитку регіону» розкрито суть антикризового менеджменту соціально-економічного розвитку регіону, уточнено зміст понять «криза соціально-економічного розвитку регіону» та «антикризовий менеджмент соціально-економічного розвитку регіону»; систематизовано причини виникнення криз на регіональному рівні; сформульовано принципи АМСЕРР і критерії ефективності антикризового менеджменту соціально-економічного розвитку регіону.
Синтез поглядів учених дав змогу сформувати авторське тлумачення поняття «криза соціально-економічного розвитку регіону» як ситуаційної характеристики стану соціально-економічного розвитку регіону, який визначається наявністю соціально-економічної небезпеки, що може призвести до банкрутства регіону. Ключова змістовна ознака безкризового соціально-економічного розвитку регіону – досягнення соціально-економічної безпеки. Відповідно, відхилення соціально-економічних параметрів регіональної системи від безпечних значень указує на наявність передумов для розвитку кризи, загрожує виникненням банкрутства й потребує відповідного управлінського реагування – антикризового менеджменту соціально-економічного розвитку регіону.
Своєчасна діагностика та попередження розвитку кризових явищ соціально-економічного розвитку регіону потребують диференціації й ідентифікації причин виникнення криз, що сприятиме систематизації функцій і заходів управлінського впливу, орієнтованих на виявлення, попередження, локалізацію криз, мінімізацію та ліквідацію їх наслідків.
Систематизація теорій походження криз і наукових підходів до класифікацій причин їх виникнення дала підставу сформувати авторське бачення класифікаційних ознак та типологію причин виникнення криз на регіональному рівні: за належністю до території функціонування суб’єкта (зовнішні, внутрішні), сферою впливу (економічні, соціальні, адміністративно-правові, політичні), періодичністю дії (постійнодіючі, ситуаційні), природою походження (об’єктивні та суб’єктивні), способом виникнення кризи (природі, антропогенні).
Доведено, що АМСЕРР повинен носити наскрізний (перманентний) характер, оскільки є складовою частиною системи регіонального менеджменту, що поєднує передкризове управління, управління в умовах кризи й управління процесами виходу з неї. Отже, АМСЕРР слід розглядати з позиції комплексного підходу, що передбачає поєднання превентивних (спрямованих на виявлення, ідентифікацію та попередження розвитку кризових явищ) і реактивних (орієнтованих на локалізацію кризи, мінімізацію й ліквідацію наслідків та відновлення докризових параметрів соціально-економічного розвитку регіону) заходів управлінського впливу.
На основі синтезу наукових трактувань сутності антикризового управління, запропоновано визначення поняття «антикризовий менеджмент соціально-економічного розвитку регіону» який слід розуміти як вид управлінської діяльності, що включає сукупність принципів, функцій, засобів, методів цілеспрямованого впливу на соціально-економічну систему регіону для виявлення ознак кризового стану, недопущення розвитку й локалізації кризи, ліквідації або мінімізації її наслідків.
Забезпечення безкризового стану соціально-економічного розвитку доцільно розглядати як основну мету АМСЕРР. Зазначено, що для цього потрібно чітко визначити об’єкт, суб’єкт та принципи АМСЕРР. Об’єктом АМСЕРР виступає соціально-економічний розвиток регіону, суб’єктами – регіональні органи упраління. Синтез теоретичних засад антикризового менеджменту та регіонального управління дав змогу сформувати принципи АМСЕРР: безпечності, причинно-наслідкових зв’язків, цілеспрямованості, постійного моніторингу зовнішнього та внутрішнього середовища, керованості кризових явищ, ефективності, цілісності, адаптивності, комплексності, багатоваріантності, децентралізації, перерозподілу ресурсів регіону, інтенсифікації зусиль. Вони стали теоретичним підґрунтям для формування механізму антикризового менеджменту соціально-економічного розвитку регіону й повинні сприяти забезпеченню його комплексності, стратегічної спрямованості та ефективності.
Обґрунтовано, що основними критеріями оцінки ефективності АМСЕРР є рівень кризовості соціально-економічного розвитку регіону (за цільовою концепцією) й ефективності регіонального менеджменту (за функціональною концепцією). Рівень кризовості відображає ефективність діяльності суб’єкта управління через результативність функціонування об’єкта управління, тобто регіональних органів управління щодо забезпечення безкризового соціально-економічного розвитку регіону. Ефективність регіонального менеджменту показує можливості регіональних органів управління стосовно досягнення цілей АМСЕРР за наявного ресурсного забезпечення. Сукупність вищезазначених критеріїв дає змогу зіставити отриманий результат регіонального управління щодо досягнення цілей антикризового менеджменту на одиницю витрачених на соціально-економічний розвиток регіону ресурсів.
Дослідження теоретичних засад антикризового менеджменту соціально-економічного розвитку регіону забезпечило можливість аналізу та оцінки рівня ефективності АМСЕРР для регіонів України.
У другому розділі «Оцінка антикризового менеджменту соціально-економічного розвитку регіонів» сформовано методичні підходи та здійснено оцінку ефективності антикризового менеджменту соціально-економічного розвитку регіонів України.