АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ МІЖНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток в Україні демократичного суспільства та правової держави в умовах євроінтеграційних процесів та глобалізації обумовлює необхідність вирішення питань, пов’язаних із адміністративно-правовими засадами регулювання у сфері міжнаціональних відносин. У нашій державі мешкають представники багатьох національностей та етнічних меншин, що становлять значну частину всього населення держави. За даними Всеукраїнського перепису населення на території країни проживають представники понад 130 національностей і народностей, найбільш численними з яких є українці – 77%, росіяни – 17%, білоруси, молдовани, кримські татари, болгари по 1% відповідно та інші. Саме тому розбудова демократичної правової соціальної держави в Україні неможлива без ефективних механізмів впливу публічної влади на міжнаціональні процеси в суспільстві.

Після проголошення незалежності України гостро постало питання вдосконалення відносин між державою та національними меншинами українського народу та діяльності органів, що здійснюють регулювання в цій сфері. На сьогодні існує нагальна потреба усунення низки нормативних колізій, які знайшли своє відображення як у нормативних актах, так і на рівні цілісної управлінської системи виконавчої влади.

В останні роки в нашій багатонаціональній державі набули актуальності розроблення та втілення в життя обґрунтованої та виваженої політики щодо розвитку національних меншин, їх мов, самобутніх культур, вирішення широкого кола питань у цій сфері. Міжнаціональні процеси, що розгортаються на теренах нашої держави, переконують у недостатньому забезпеченні проголошених Конституцією України прав і свобод людини, розвитку автохтонних етнічних груп та національних меншин.

Фундаментальною основою для поданого дослідження стали праці таких вчених-адміністративістів: В. Авер’янова, Ю. Битяка, І. Голосніченка, Є. Додіна, В. Доненка, В. Зуй, Р. Калюжного, С. Ківалова, Т. Коломоєць, В. Колпакова, А. Комзюка, О. Кузьменко, Д. Лук’янця, Р. Мельника, О. Миколенка, Д. Приймаченка, В. Шкарупи та ін.

У роботі використано окремі погляди відомих вчених-адміністративістів радянських часів, зокрема В. Власова, І. Галагана, Л. Коваля, С. Студенікіна, О. Якуби.

Теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження становлять також наукові праці відомих вчених у галузі конституційного права, зокрема таких як: І. Алмаші, Б. Бабін, О. Биков, Ю. Волошин, В. Колісник, Ю. Куц, Я. Лазур, В. Нікітюа, Л. Рябошапка, М. Товт, С. Штепа та інші.

Деякі положення дисертаційного дослідження спираються на наукові праці таких російських вчених: Д. Бахраха, Л. Болтенкової, Н. Мусаєвої, Ю. Тихомирова, В. Чхіквадзе.

Окремі питання щодо проблематики даного дослідження відображено у працях науковців у різних галузях: міжнародного права – В. Мицика, політології – Н. Лазара, А. Леонової, Г. Потеряйка та ін., соціології – А. Корчагіна, історії – Н. Бугай, Г. Макарової; філософії – Ю. Римаренка.

Водночас, слід відзначити, що в сучасній адміністративно-правовій науці, незважаючи на численні дослідження окремих аспектів регулювання соціальних процесів, комплексні дослідження адміністративно-правових засад регулювання у сфері міжнаціональних відносин не проводилися.

Крім того, в Україні до цього часу не схвалено концепції національної політики та неповною мірою запроваджено стандарти Ради Європи щодо регулювання міжнаціональних відносин. Закон України «Про національні меншини в Україні» потребує нової редакції. Державні програми у сфері регулювання міжнаціональних відносин не мають чітких механізмів реалізації та часто не є ефективними. Про це свідчать і результати проведеного здобувачем анкетування працівників територіальних державних адміністрацій, на яких покладено обов’язки з регулювання міжнаціональних відносин. Так, 55,6 % респондентів зазначили, що чинні нормативно-правові акти у сфері міжнаціональних відносин не дозволяють ефективно здійснювати регулювання. Крім того, 81,1 % опитаних підтримують необхідність прийняття Концепції державної національної політики в Україні. Отже, в Україні не існує чітко скоординованого адміністративно-правового регулювання як комплексу послідовних рішень і дій органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямованих на регулювання міжнаціональних відносин.

Таким чином, дослідження у вказаній сфері регулювання міжнаціональних відносин мають безперечну наукову актуальність. Це визначає перспективність комплексного наукового дослідження цих явищ як у практичному, так і в теоретичному аспектах.