Адміністративно-правові засади носіння форменого одягу у військових формуваннях України Автореферат

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається її зв’язок із науковими програмами, планами, темами, вказується мета і завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості щодо апробації та публікації результатів дослідження.

Розділ 1 «Генеза розвитку адміністративно-правових відносин у сфері носіння форменого одягу» містить три підрозділи, які присвячені дослідженню теоретичних та адміністративно-правових основ відносин у сфері носіння форменого одягу.

У підрозділі 1.1 «Загальна характеристика військових формувань в Україні» на підставі аналізу нормативно-правових актів та теоретичних джерел сформульовано визначення поняття військового формування, під яким розуміється створена відповідно до законодавства України сукупність військових з’єднань, частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози, врегулювання криз, забезпечення режиму надзвичайного стану, протидії протиправній діяльності, спрямованій на дестабілізацію внутрішньої обстановки в суспільстві. Проведений аналіз відповідних нормативно-правових актів України дає можливість констатувати, що до військових формувань в України належать: Збройні Сили України, Державна прикордонна служба України, Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, органи та підрозділи цивільного захисту МНС України, Управління державної охорони України, військові формування Служби безпеки України та інші військові формування, утворені відповідно до Законів України. Кожне військове формування в Україні діє на підставі Закону, яким воно утворено і виконує функції відповідно до цього Закону.

Порядок проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях визначається Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року.

Україна, враховуючи необхідність забезпечення власної воєнної безпеки та оборони, охорони державного кордону, територіальної цілісності, конституційного ладу, захисту прав і свобод людини та громадянина як суверенна, незалежна, демократична, соціальна і правова держава має власні військові формування із необхідним рівнем їх бойової готовності та боєздатності.

Під час дослідження загальної характеристика військових формувань в Україні, автором запропоновано закріпити на законодавчому рівні вичерпний перелік військових формувань в Україні, що дасть можливість усунути суперечності під час використання поняття «військові формування в Україні» (які саме формування в Україні необхідно відносити до військових).

У підрозділі 1.2 «Концептуальні підходи запровадження адміністративно-правового механізму у сфері носіння форменого одягу» аналізуються основні підходи щодо запровадження носіння форменого одягу.

Автор визначає, що формений одяг – це встановлений нормативно-правовими актами уніфікований за стилем, покроєм, кольором, тканиною та іншими ознаками одяг, носіння якого є правом і обов’язком представників військових формувань України, що мають присвоєні у встановленому порядку військові та спеціальні звання. Формений одяг має велике значення в організації військ, веденні ними бойових дій, підтримці в армії й на флоті статутного військового порядку, тому в збройних силах йому завжди приділялася й приділяється особлива роль.

Метою носіння форменого одягу особовим складом військових формувань є візуальне виокремлення представників військових формувань з-поміж інших громадян. Носіння форменого одягу виконує наступні функції: а) представницьку, зміст якої полягає у тому, що особа виступає як представник держави і виконує завдання, покладені на неї державою; б) субординаційну, обумовлену особливим порядком підпорядкування у військових формуваннях; в) інформаційну, обумовлену тим, що система знаків розрізнення визначає роль та місце власника форменого одягу у системі правовідносин, г) ергономічну, що знаходить свій прояв у зв’язку між видами форменого одягу і забезпеченням оптимального виконання представником військових формувань покладених на нього завдань (так, польова форма, призначена для носіння на навчаннях, маневрах, бойових чергуваннях тощо, розрахована на оптимальну зручність у відповідних обставинах, у той час як парадний або парадно-вихідний вид форменого одягу передбачають відсутність особливих фізичних навантажень); д) естетичну, яка знаходить свій вираз у тому, що формений одяг, виступаючи естетичним об’єктом, слугує виникненню почуття прекрасного, гордості за свою державу. До ознак носіння форменого одягу належать наступні: 1) носіння форменого одягу є свідченням наявності в особи певних, визначених нормативно-правовими актами, повноважень; 2) полегшення розпізнання роду служби звання, рангу, підпорядкування представників військових формувань; 3) вплив за допомогою системи символів форменого одягу на суспільну свідомість (у бойових умовах – для полегшення виконання бойових завдань, під час парадів та інших святкових заходів – для створення позитивного емоційного стану у громадян); 4) забезпечення єдиних вимог до зовнішнього вигляду представників військових формувань, сприяння зміцненню дисципліни; 5) є свідченням наявності централізованих воєнних формувань у державі; 6) розрізнення між комбатантами, які знаходяться під захистом міжнародних правових актів щодо законів і звичаїв війни, та іншими особами; 7) попередження дезертирства та інших військових (службових) злочинів та правопорушень; 8) створення позитивного іміджу військових формувань у суспільстві.

На підставі аналізу нормативно-правових актів визначено, що відносини у сфері носіння форменого одягу у військових формуваннях та правоохоронних органах України регулюються наказами відповідних міністерств.

У підрозділі 1.3 «Ґенеза законодавства щодо носіння форменого одягу у військових формуваннях України» розглядається ґенеза нормативно-правових актів в сфері забезпечення носіння форменого одягу.

Розглядаються також історичні передумови виникнення та розвитку нормативних актів, що регулювали з давніх часів і по теперішній час відносини в сфері носіння форменого одягу.

Форма одягу військовослужбовців тісно пов’язана зі знаками розрізнення й амуніцією (спорядженням) – сукупністю предметів, призначених для носіння військовослужбовцями особистої зброї, боєприпасів, засобів захисту, шанцевого інструмента, особистих речей, запасів води й продовольства. Спорядження включає ремені, речовий мішок (ранець), кобуру для пістолета, сумку для гранат і магазинів з патронами до автомата, чохли для фляги, саперної лопати й предметів хімзахисту.

Знаки розрізнення військовослужбовців показують їх персональні військові звання й приналежність до виду збройних сил, роду військ, певній службі. До них відносяться погони й петлиці, нагрудні й нарукавні знаки, знаки на головних уборах, погонах і петлицях (кокарда, нашивки), канти й лампаси, емблеми.

В 1969 році Міністерство Оборони СРСР провело реформу обмундирування, у результаті якої була прийнята парадна й парадно-вихідна форма цілком нового типу. Солдати й сержанти отримали новий зразок повсякденного й парадного обмундирування. Все це було обумовлено прагненням дати військовослужбовцям привабливий, сучасний, але в той же час зручний і практичний одяг.

На підставі здійсненого аналізу виокремлено тенденції розвитку законодавства щодо носіння форменого одягу у військових формуваннях України, до яких віднесено наступні: а) поступовий перехід від локального до централізованого нормативно-правового регулювання носіння форменого одягу; б) послаблення зв’язку між національними історичними традиціями військової справи і особливостями форменого одягу, його уніфікація; в) посилення контролю держави за процесами забезпечення військових формувань форменим одягом.

Розділ 2 «Організаційно-правове забезпечення відповідальності за порушення в сфері носіння форменого одягу у військових формуваннях» складається з трьох підрозділів, в яких проаналізовано роль органів виконавчої влади у забезпеченні носіння форменого одягу у військових формуваннях, юридична відповідальність за порушення носіння форменого одягу у військових формуваннях України, а також дисциплінарне провадження у справах порушення носіння форменого одягу відповідно до сучасного законодавства.

У підрозділі 2.1 «Роль органів виконавчої влади у забезпеченні носіння форменого одягу у військових формуваннях» розкрито питання діяльності виконавчої влади в сфері забезпечення носіння форменого одягу.

Органам виконавчої влади належить головна роль у забезпеченні носіння форменого одягу у військових формуваннях, правоохоронних та контролюючих органах України, адже саме органи виконавчої влади видають нормативно-правові акти які регламентують носіння форменого одягу. Так, Кабінет Міністрів України, як вищий орган виконавчої влади України, здійснює заходи щодо забезпеченні носіння форменого одягу у військових формуваннях, правоохоронних та контролюючих органах України шляхом видання постанов, а також спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади в сфері забезпеченні носіння форменого одягу. В той час центральні органи виконавчої влади (міністерства, державні комітети, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом) приймають накази, якими встановлюють правила носіння форменого одягу, норми забезпечення форменим одягом тощо у відповідних військових формуваннях, правоохоронних та контролюючих органах України, чим забезпечують носіння форменого одягу у даних установах.

На підставі здійсненого у підрозділі аналізу зроблено висновок, що у сучасних умовах факторами, які негативно впливають на практику забезпечення військових формувань форменим одягом, є: а) відсутність єдиної системи вимог до форменого одягу та суб’єктів, які здійснюють його виготовлення; б) несформованість єдиної системи контролю за якістю форменого одягу; в) недосконалість системи тендерного законодавства, яка не дозволяє у повній мірі реалізувати завдання забезпечення військових формувань якісним форменим одягом; г) забезпечення особового складу військових формувань України форменим одягом не в повному обсязі, що створює умови для корупції та сприяє зниженню авторитету військових формувань у суспільстві.

У підрозділі 2.2 «Юридична відповідальність за порушення порядку носіння форменого одягу у військових формуваннях України» розглядаються загальні питання та специфіка відповідальності за порушення носіння форменого одягу.

Аналіз відповідних нормативно-правових актів дав можливість автору констатувати, що порушення або неналежне виконання правил носіння форменого одягу у військових формуваннях, правоохоронних та контролюючих органах України є підставою притягнення осіб, що порушують дані правила, до дисциплінарної відповідальності. Також автором запропоновано встановити адміністративну відповідальність за носіння форменого одягу військових формувань України, правоохоронних органів особами, що не мають на те права згідно законодавства України. Адже незаконне носіння форменого одягу посадових осіб зазначених органів дозволяє правопорушникові входити в довіру громадян, представників державних і громадських підприємств, установ, організацій, вводити їх в оману, а часом використовувати формений одяг у злочинних цілях. Так, можуть вчинятися злочини з використанням форми працівників міліції (грабежі, розбої тощо).

У підрозділі 2.3 «Дисциплінарне провадження у справах про порушення носіння форменого одягу відповідно до сучасного законодавства» розкрито питання відповідальності за порушення носіння форменого одягу в межах дисциплінарного провадження.

Питання дисциплінарного провадження у справах про порушення носіння форменого одягу є актуальним, адже саме завдяки дисциплінарному провадженню відбувається притягнення винних у порушенні носіння форменого одягу до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне провадження у справах про порушення носіння форменого одягу військовослужбовцями, працівниками правоохоронних та контролюючих органів України можна визначити як сукупність норм права, що регулюють відносини в зв’язку з правозастосовною діяльністю щодо розв’язання питання про дисциплінарну відповідальність за допущене порушення правил носіння форменого одягу.

Для дисциплінарного провадження характерна різна кількість стадій даного процесу в залежності від виду дисциплінарного проступку. Також зазначимо, що практична діяльність органів (посадових осіб), наділених повноваженнями щодо притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за порушення правил носіння форменого одягу у військових формуваннях, правоохоронних органах України та розгляду відповідних справ, потребує більш чіткого дотримання процесуальних норм, що можна було б забезпечити більш жорстким контролем з боку вищестоящих органів.

Розділ 3 «Напрями удосконалення законодавства щодо носіння форменого одягу» містить два підрозділи, де розглядаються міжнародний досвід у сфері забезпечення носіння форменого одягу у «силових структурах» та напрями удосконалення і можливості кодифікації законодавства у сфері носіння форменого одягу.

У підрозділі 3.1 «Міжнародний досвід у сфері забезпечення носіння форменого одягу у «силових структурах» розглядаються питання забезпечення носіння форменого одягу в різних країнах світу.

Для більш повної картини забезпечення носіння форменого одягу у військових формуваннях необхідно ознайомитися з міжнародним досвідом у даній сфері. Адже, одним із методів дослідження у адміністративному праві є порівняльно-правове дослідження, яке дозволяє не лише ознайомитись з положеннями законодавства зарубіжних країн, виявити в ньому переваги та недоліки, а й визначити найкращі способи та зразки нормотворчості у певних питаннях з метою удосконалення національного законодавства.

Проведене дослідження міжнародного досвіду у сфері забезпечення носіння форменого одягу у «силових структурах» та напрямів удосконалення та можливості кодифікації законодавства у сфері носіння форменого одягу дозволяє сформулювати наступну тезу.

Опанування іноземного досвіду у сфері забезпечення носіння форменого одягу у «силових структурах» сприятиме успішному формуванню вітчизняного законодавства у даній сфері, прийняттю досконалого нормативно-правового акту в сфері забезпечення носіння форменого одягу військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань України, правоохоронних та контролюючих органів який би узгоджувався з положеннями вітчизняного та міжнародного законодавства, сприяв ефективності його застосування, захисту прав і свобод та інтересів особи, зміцненню законності та правопорядку в Україні.

У підрозділі 3.2 «Напрями удосконалення та можливості кодифікації законодавства у сфері носіння форменого одягу» розкриваються питання щодо реформування та вдосконалення діючого законодавства в сфері носіння форменого одягу.

Правовий режим носіння форменого одягу військовослужбовцями Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, працівниками органів внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Державного департаменту України з питань виконання покарань, податкової міліції України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України є невпорядкованим і визначається різними правовими актами. Для уникання такого становища та впорядкування законодавства про носіння форменого одягу автор дійшов висновку про необхідність прийняття закону, який би врегулював відносини у сфері носіння форменого одягу, визначив правові засади та основні напрями державної політики у сфері носіння форменого одягу військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та контролюючих органів України.

Також необхідно даним законом встановити адміністративну відповідальність за носіння форменого одягу із знаками розрізнення, з символікою військових формувань України, правоохоронних та контролюючих органів особами, що не мають на те права. Так, наприклад, згідно ст. 20 Закону України «Про Службу безпеки України» військовослужбовцям Служби безпеки України видається службове посвідчення, вони мають єдину форму одягу, зразки якого затверджуються Президентом України. Використання військових звань, відзнак, форми одягу і службового посвідчення військовослужбовців Служби безпеки України іншими особами тягне за собою встановлену законодавством відповідальність. Але відповідальності за незаконне носіння форменого одягу в українському законодавстві не існує, тобто є прогалина у праві, яку необхідно усунути.

Обґрунтовано, що цілком доцільно внести зміни до кримінального законодавства і передбачити незаконне використання форменого одягу із знаками розрізнення, з символікою військових формувань України, правоохоронних та контролюючих органів як обставину, що обтяжує покарання за вчинений злочин. Адже незаконне носіння форменого одягу посадових осіб зазначених органів дозволяє правопорушникові входити в довіру громадян, представників державних і громадських підприємств, установ, організацій, вводити їх в оману, а часом використовувати формений одяг у злочинних цілях.

На підставі здійсненого аналізу визначено напрямки удосконалення законодавства у сфері носіння форменого одягу, до яких віднесено: а) розробку і затвердження Закону України, який має регулювати відносини у сфері носіння форменого одягу та визначати правові засади та основні напрями державної політики у сфері носіння форменого одягу військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та контролюючих органів України; б) створення єдиної системи вимог до якості форменого одягу та централізованого контролю за його виготовленням; в) реалізація державної програми встановлення сучасних антропологічних параметрів особового складу військових формувань для розробки форменого одягу; г) гармонізація системи юридичної відповідальності за порушення носіння форменого одягу у військових формуваннях України; д) встановлення єдиних вимог до норм забезпечення форменим одягом особового складу військових формувань.