БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК І КОНТРОЛЬ НЕЗАВЕРШЕНОГО ВИРОБНИЦТВА В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми, розкрито значимість дослідження для розвитку науки та практики, відображено зв’язок теми з науковими планами і програмами, визначено стан наукової розробки проблеми, мету і завдання дослідження. Сформульовано об’єкт і предмет дослідження, робочу гіпотезу, надано характеристику методів дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних наукових результатів.

Перший розділ “Незавершене виробництво як об’єкт бухгалтерського обліку: проблемні питання, економічна природа та структура” присвячено розвитку бухгалтерського трактування незавершеного виробництва як облікової категорії, його класифікації, визначенню впливу подвійної економічної природи незавершеного виробництва на методику його бухгалтерського відображення і контролю.

Розвиток сучасних систем управління процесом забезпечення матеріальними ресурсами підприємств зумовлює необхідність розробки напрямів удосконалення методики бухгалтерського обліку незавершеного виробництва на основі вивчення теорії та узагальнення існуючої облікової практики. Для реалізації наведених пропозицій необхідним є розгляд незавершеного виробництва, як категорії бухгалтерського обліку, за яким незавершене виробництво − це матеріальний чи нематеріальний актив підприємства, що знаходиться у виробництві, але не відповідає встановленим на підприємстві критеріям готової продукції (товарів, робіт, послуг).

Основною та найбільш важливою стадією кругообороту капіталу підприємства є процес виробництва, оскільки лише в процесі виробництва створюється додана вартість. На основі аналізу діяльності виробничих підприємств виділено загальну схему процесу виробництва та визначено в ньому місце незавершеного виробництва (рис. 1).