ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА НОВОСТВОРЕНЕ НЕРУХОМЕ МАЙНО

Короткий зміст

ВСТУП

Актуальність теми. Правові проблеми права власності на об’єкти нерухомості завжди були у центрі уваги представників цивілістичної науки. Стрімкий розвиток економічних відносин, технічні досягнення суспільства ставлять все нові та нові питання перед правниками щодо визначення основних ознак нерухомості, їх класифікації, правового режиму, особливостей цивільного обороту. Одним із проблемних питань, що потребує комплексного дослідження, є питання набуття права власності на новостворене нерухоме майно.

За останні роки в Україні прийнято ряд нормативних актів, що визначають основні засади набуття права власності на новостворене нерухоме майно. До них, зокрема, відносяться Закони України «Про інвестиційну діяльність», «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд», «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» тощо. Але прийняття названих та інших законодавчих актів не вирішило питання визначення вичерпного переліку видів нерухомого майна, процедури оформлення права власності, особливостей правового обороту незавершеного будівництвом об’єктів нерухомості та багато інших. Тому звернення до цієї теми є вельми актуальним як для науки цивільного права, так і законотворчої діяльності.

Теоретичною основою роботи стали дослідження інституту права власності таких науковців, як С. С. Алєксєєва, Т. В. Боднар, В. І. Борисової, В. А. Васильєвої, Є. В. Васьковського, М. К. Галянтича, О. В. Дзери, А. С. Довгерта, І. В. Жилінкової, В. П. Камишанського В. М. Коссака, Н .С. Кузнєцової, І. М. Кучеренко, В. В. Луця, Р. А. Майданика, Д. І. Мейєра, Є. О. Мічуріна, К. П. Побєдоносцева, І. А. Покровського,  І. В. Спасибо-Фатєєвої, І. А. Спасибо, Є. О. Харитонова, Я. М. Шевченко, Г. Ф. Шершеневича, Р. Б. Шишки та інших.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва АПрН України 28 травня 2008 року (протокол № 5).  Роботу виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи відділу проблем приватного права Науково-дослідного інституту приватного права та підприємництва АПрН України «Проблеми здійснення та захисту суб’єктивних цивільних прав» (державний реєстраційний номер 0108U000494).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення наукової концепції правового регулювання набуття права власності на новостворене майно та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення цивільного законодавства, яке регулює ці відносини.

Мета наукового дослідження зумовила такі завдання наукового пошуку:

-  сформулювати, виходячи із теоретичних та практичних досягнень, основні ознаки нерухомого майна;

-  визначити види нерухомого майна;

-  встановити основні ознаки новоствореного нерухомого майна та визначити способи його створення;

-  визначити правовий режим незавершеного будівництва об’єктів нерухомості;

-  встановити підстави набуття права власності на новостворене майно в процесі будівництва, участі у ФФБ та договорах простого товариства (пайової участі);

-  сформулювати наукові висновки та пропозиції щодо удосконалення правового регулювання набуття права власності на новостворені об’єкти нерухомого майна.

Об’єктом дослідження є цивільно-правові відносини, що виникають при набутті права власності на новостворене майна.

Предметом дослідження є наукові погляди, ідеї, концепції, теорії, нормативно-правові акти України та зарубіжних країн щодо набуття права власності на новостворені об’єкти нерухомості;

Методи дослідження, що використовувалися в процесі здійснення дисертаційного дослідження, були обрані відповідно до мети і завдань дослідження, з урахуванням його об’єкта та предмета. Було використано дві групи методів наукового пізнання – загальнонаукові та спеціальні. Використання діалектичного методу пізнання надало можливість розглянути основні особливості набуття права власності на новостворене майно. Системно-функціональний метод дозволив дослідити різні способи набуття права власності на новостворене майно (в процесі будівництва та реконструкції, участі у ФФБ, укладення договорів простого товариства, тощо). На основі порівняльно-правового методу досліджено законодавство інших країн, яке визначає ознаки та види нерухомого майна, порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно. З позицій логіко-юридичного методу та методу прогнозування зроблено висновки про шляхи подальшого вдосконалення і розвитку правового регулювання набуття права власності на новостворене майно.

---

 [61]Якщо Ви не знайте ці дані їх можна дізнатися у Світлани Вікторівни Рибченко. Якщо тема змінювалась, то тут потрібно також про це зазначити «з урахуванням редакційного уточнення, внесеного Вченою радою ……».