ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ТАКСІ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена її відносною новизною та рядом чинників соціально-економічного характеру. Реалізація свободи людини на пересування неможлива без надання відповідних послуг транспортом, діяльність якого підлягає регламентації. Проте, щодо останнього, наразі є значна кількість недоліків, прогалин і суперечностей у правовому регулюванні перевезень пасажирів таксі. Також відсутні стійкі позиції щодо вирішення проблемних ситуацій при здійсненні суб'єктивних цивільних прав на доктринальному рівні, що і зумовлює необхідність теоретичного осмислення сучасного стану правового регулювання цього різновиду автомобільних перевезень.

Транспортні послуги повинні надаватися виключно на договірній основі й регулюватися особливим субінститутом перевезення - договором перевезення пасажирів таксі, як таким, що найбільше забезпечує свободу людини у пересуванні. Ця свобода обмежується рядом правил, встановлених в актах цивільного законодавства, а ще більше правилами, встановленими самими перевізниками.

З проголошенням незалежності України та формуванням ринкової економіки виникли нові учасники цивільних правовідносин - суб'єкти підприємництва. Вони, відповідно до одержаної ліцензії, надають послуги за договором про перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування. На ринку вказаних автоперевезень діють особи, які надають послуги з перевезення власним транспортом як таксі, в зв'язку з чим найменш захищеною стороною є пасажир. Його права можуть бути захищені на основі законодавства про захист прав споживачів, або на основі договору перевезення пасажирів та його проявів стосовно окремих видів транспорту, або того та іншого.

В Україні із запровадженням приватної власності суттєво змінилися певні категорії споживачів транспортних послуг та перевізників, пропозиції щодо якості перевезення, зросла конкуренція. Змінилося законодавство, зокрема цивільне, яке було гармонізоване з європейським законодавством та врахувало досягнення сучасної цивілістики. Проте, відносини з перевезення пасажирів таксі потребують чіткого визначення та вдосконалення в актах чинного цивільного законодавства на нових, приватних засадах.

Вказане підтверджується наявними проблемними питаннями, які до цього часу залишаються невирішеними. Зокрема, це: потреби врегулювання потоків пасажирів у великих містах-мегаполісах та обмежень у русі транспорту; досягнення певного правового компромісу між потребами суспільства та приватними інтересами, суб'єктивними правами окремих осіб; ризиковість та її мінімізація щодо пасажирів, які мало впливають або зовсім не впливають на формування умов договору перевезення; відсутність

страхування пасажирів; незахищеність пасажирів через відсутність правил про притягнення до відповідальності перевізників за невиконання або порушення умов договору перевезення пасажирів таксі тощо.

Правовідносини, які виникають при перевезенні пасажирів до цього часу залишаються поза увагою науковців. Принаймні, спеціальні дослідження правового регулювання пасажирських перевезень в Україні відсутні. Із сучасних російських цивілістів, які займаються комплексним дослідженням вказаної проблематики слід відзначити хіба що тільки В.В. Вітрянського.

Правовідносини з пасажирських перевезень таксі на різних етапах їх розвитку були врегульовані цивільним та адміністративним правом. Але регулювання відносин з перевезення пасажирів, у тім числі й таксі, можливі на доктрині цивільноправового договору, де стосовно сутності, виникнення, правової природи договору перевезення пасажирів таксі фрагментарно порушено низку проблем. Проте монографічні дослідження цих правовідносин на засадах новітнього законодавства відсутні.

Дослідження радянського періоду базувалися на доктрині адміністративно-командної системи управління та відповідних законодавчих актах радянського періоду, а ті, які були проведені в РФ після розпаду СРСР - на російській цивілістичній доктрині та законодавстві, яке має свої особливості. Українське цивільне законодавство ґрунтується на засадах вагомої ролі договору, відповідно до яких сторони можуть відступати від імперативних положень, що закріплено в ст. 6 ЦК України, Це обумовлює необхідність самостійного дослідження відносин з перевезень пасажирів таксі на нових цивілістичних засадах відповідно до положень ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на основі зміни доктрини регулювання економічних за сутністю і приватних за змістом відносин, відповідно до «Плану реалізації на транспортно-дорожньому комплексі основних напрямів державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки на 2002-2006 рр.» Міністерства транспорту України, відповідно до плану науково-дослідницьких робіт кафедри цивільного права юридичного факультету Запорізького національного університету на 2003-2008 pp., в межах спеціальної науково-дослідної теми юридичного факультету Запорізького національного університету «Основні напрями реформування законодавства України у контексті європейської інтеграції» (номер державної реєстрації 0104U004048).