ДАВИДОВА Людмила Вікторівна ОРГАНІЗАЦІЙНО-СТРУКТУРНА І ФУНКЦІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО ВИДАВНИЦТВА

Короткий зміст

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв’язок з науковими програмами і темами Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка; окреслено наукову проблему дисертації, сформульовано її мету і завдання; визначено об’єкт і предмет, методологію та методи дослідження; сформульовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; зафіксовано джерельну базу та окреслено її теоретичну і практичну вагомість; зазначено сферу та форми апробації поданих на захист положень; наведено кількість публікацій за темою дисертації, кількісні виміри текстової частини дисертації.
У розділі 1 «Видавнича діяльність як університетська традиція» розглянуто теоретичні концепти дослідження, обґрунтовано його історичне поле, принципи і методологічну основу.
У підрозділі 1.1. «Університетське видавництво в контексті досліджень видавничої проблематики» видавнича діяльність університетів постає як об’єкт наукових досліджень.
Організаційно (структурно)-функціональна специфіка університетських видавництв формувалась упродовж багатьох століть, тепер вона значною мірою визначає засадничі та динамічні параметри їх діяльності. Дослідження їх функціонування на сучасному етапі, ролі університетської книги у формуванні наукового компоненту суспільної культури має непересічну актуальність для осягнення цілісної картини розвитку видавничої справи в Україні, співвіднесення базових її показників із тенденціями у світі.
Реалізація університетської ідеї неможлива без інтелектуальної (наукової, навчальної, довідково-енциклопедичної) книги і періодики. Творення і донесення їх до освітньої і наукової спільноти - місія університетського видавництва.
Підрозділ 1.2. «Становлення видавничої діяльності у вищій школі» висвітлює історичний шлях видавничої діяльності університетів й університетської книги.
Історія університетської книги починається в часи рукописної культури. Тоді заявило про себе книгознавство і видавничі професії. Утвердження друку активізувало процес поширення знань і результатів наукових досліджень. Друкована книга, більш уніфікована й оперативна, ніж рукописна, утверджувала нову парадигму дослідницького й освітнього життя, взаємодії викладача, студента, а також характерну для Нової доби видавничу естетику. Друкарня стає осередком університетського життя. Із цим пов’язаний вихід університетської освіти у світські і прикладні сфери. Наукова і навчальна книга здобувала вищі оперативність, уніфікованість, доступність, оновлюваність форми і змісту.
Підрозділ 1.3. «Початки видавничих традицій у вищих навчальних закладах України» розкриває видавничі практики перших культурно-освітніх центрів і університетів України (Культурно-освітній центр в Острозі, Києво- Могилянська академія, з часом - Харківський університет, Київський університет Святого Володимира, Львівський університет та ін.), а також університетських видавництв України ХХ - поч. ХХІ ст. Історично викристалізувані книжна й видавнича традиції визначають домінанти сучасної університетської книги і діяльність видавничих осередків сучасних вишів.
Організаційно і фінансово перші книжні осередки (друкарні) були підпорядковані органам управління вищими навчальними закладами, в інтелектуальному і творчому аспектах домінував чинник самоорганізованості. Не завжди вони задовольняли потреби науки, освіти й суспільний інтерес, що спонукало звертатися до послуг сторонніх структур, які були ресурсно сильнішими і мали більшу організаційну свободу.
Розділ 2 «Організаційно-структурна і функціональна специфіка університетського видавництва на сучасному етапі» зосереджений на системній специфіці університетських видавництв України. Переважна їх більшість діє як квазіорганізація і квазіпідприємство, не є виокремленими структурними одиницями (за незначними винятками), не функціонує в режимі самоуправління. Із цим пов’язані скованість ділової ініціативи, обмежена відповідальність за результат, відсутність мотивації та неготовність мислити ринковими категоріями і працювати в режимі комерційного ризику, організаційна недорозвиненість і ригідність організаційної структури.
У підрозділі 2.1. «Організаційна структура як чинник ефективності університетського видавництва» розглянуто вплив управлінських ідей на функціональність суб’єкта видавничої діяльності; університетське видавництво як соціосистему і виробничо-господарську організацію; роль маркетингових технологій у його діяльності.
Проектування й аналіз організаційної структури є засобами генерування й розпізнавання філософії організації, чинників її розвитку, стагнації чи деградації, а також пробудження й ефективного використання її потенціалу. Саме в цій площині визрівають ідеї та рішення щодо окреслення повноважень структурних одиниць, спрямованості й інтенсивності взаємодії між ними, правил підпорядкування і меж ділової ініціативи, методів контролю і регулятивних впливів, застосування мотиваційних механізмів і системи стимулів.
Функціонування університетського видавництва як господарської організації відбувається під впливом взаємодії сил залежності і відносної автономності, зумовлює специфіку його структури, координації дій, шляху до мети і результату, який, за експертними судженнями, нижчий від потенціалу.
У підрозділі 2.2. «Організаційно-структурні форми видавничої діяльності сучасних університетів України» окреслено типологію організаційних структур, їх застосування університетськими видавництвами; їхні організаційні моделі, а також впроваджувані ними організаційні і технологічні інновації.
Більшість українських університетських видавництв функціонує за традиційними організаційними моделями: а) видавництво як структурний підрозділ університету (видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», видавничо-поліграфічний комплекс «Видавництво “Політехніка”» Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», видавництва Національного університету «Львівська політехніка», Львівського національного університету імені Івана Франка, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Української академії друкарства, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Дніпровського університету імені Альфреда Нобеля та ін.); б) університетське видавництво як самостійне підприємство (Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво Українського католицького університету, ДП «Видавничий дім “Персонал”»).
Під тиском трансформацій інноватори університетського книговидання шукають нові моделі, форми діяльності й організаційні структури, залучають аутсорсерів, впроваджують сучасні сервіси, розміщують електронні книги на видавничих платформах університетів, дбають про маркетинговий образ.
У підрозділі 2.3. «Ділова мобільність університетських видавництв» проаналізовано чинники стримування діяльності видавництв закладів вищої освіти; їхні маркетингові комунікації та роль маркетингового образу.
На ділову мобільність видавництва закладу вищої освіти безпосередньо впливають організаційно-правова форма та фінансовий режим їхнього функціонування. Українські університетські видавництва здебільшого діють як структурні підрозділи, залежні від політики й управлінської волі університетів-засновників, часто - і від уподобань керівництва.
У силу структурно-організаційних передумов, суб’єктивності сприйняття результатів діяльності, асортиментної і цінової політики, тиску конкуренції, специфіки управління попитом і споживанням сформувати привабливий маркетинговий образ видавництва і підтримувати його вдається далеко не всім. Ще складніше трансформувати маркетинговий образ у бренд, енергетика якого працює далеко за межами материнського університету.
Розділ 3 «Структурно-функціональні моделі сучасних університетських видавництв» узагальнює організаційно-структурну і функціональну специфіку університетських видавництв України порівняно з організаційними моделями європейських і американських університетів, вплив на них зовнішніх умов, а також методики їх аналізу і контролю.
У підрозділі 3.1. «Організаційні структури і діяльність видавництв провідних університетів світу» проаналізовано організаційні аспекти діяльності університетських видавництв США та європейських країн.
На сучасному етапі видавництва американських вишів є мобільною, фінансово спроможною, відносно автономною системою, впливовою в розвитку вищої освіти і помітною в книжковому просторі загалом. Вони активно використовують маркетингові інструменти вростання в ринок наукової і навчальної книги, співпрацюють із суб’єктами зовнішнього середовища. За ключовими параметрами близькі до них видавництва провідних європейських країн. Відмінність між ними в тому, що серед продукції більшості американських університетських видавництв традиційно домінують наукові монографії, а європейські видавництва роблять акцент на розвитку журнальних видань. Вихід у цифровий простір із програмами відкритого доступу до журналів та монографій окреслив нові перспективи наукового контенту, зумовив збільшення інвестицій у цифрові технології.
Суттєві перспективи продемонструвала модель організаційного партнерства - створення університетським видавництвом спільної структури із непрофільним суб’єктом галузі з розподілом обов’язків відповідно до компетентнісної спеціалізації. У фазі становлення - інтегровані видавництва і видавництва відкритого доступу, бізнес-модель яких базується на цифрових технологіях.
Варіативність організаційних структур університетських видавництв у західному світі дає підстави для вироблення інтегрованого погляду на потенційні можливості університетського книговидання, розробити універсальну критеріальну систему оцінювання їх діяльності й добирати специфічні її варіанти при аналізі справ у конкретному видавництві.
Підрозділ 3.2. «Організаційно-структурні і функціональні параметри університетських видавництв сучасної України» аналізує діяльність видавництв-структурних підрозділів університетів і самостійних підприємств.
Видавництво як структурний підрозділ університету чітко зорієнтоване на реалізацію його освітньої і наукової політики, в усіх базових питаннях підпорядковане його стратегічній волі, за всіма тактичними параметрами діяльності ним контрольоване. Це проявляється у характері структури, системі управлінських взаємодій, функціональності (змісті, культурі роботи) і в кількісно-якісних показниках. Консервують його діяльність відсутність досліджень ринку, несформованість стратегій розвитку, низька адаптивність до викликів зовнішнього середовища.
Функціонування за моделлю самостійного підприємства дає університетському видавництву більше можливостей для ділового маневру. Такі видавництва адаптивніші до умов розвитку вищої школи і до ринкових процесів, не настільки сковані нормативними обмеженнями й усталеними практиками.
Підрозділ 3.3. «Позиціонування університетського видавництва стосовно суб'єктів зовнішнього середовища» містить аналіз впливу системних сил і суб’єктів зовнішнього середовища на університетське видавництво.
Суб’єкти університетського життя (викладачі, студенти, структурні одиниці) значною мірою виявляють себе як зовнішня сила, яка може діяти і спонтанно, і керовано, але майже ніколи - проти його справи, що зумовлено місією університету, етикою університетського життя й інтересами всіх причетних до освітнього процесу. За багатьма критеріями вони є суб’єктами проміжного типу - мезосередовища, і в цьому полягає одна із ключових організаційних особливостей університетського видавництва, яка визначає його функціональність.
Створенню цілісної кількісно-якісної бази даних про університетські видавництва, універсалізації статистичних показників, оптимізуванню методики їх аналізу, генеруванню новітніх стратегій розвитку можуть прислужитися статусно-функціональний профіль університетського видавництва і критерії аналізу його діяльності.
Сучасні тенденції у вищій школі вивели університетські видавництва України на рубіж необхідності інтегрувати у свої практики кращі організаційні та функціональні моделі зарубіжних компетентнісно споріднених структур.