ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ Автореферат

Актуальність теми. Сучасна євроінтеграційна політика України, вступ до Світової організації торгівлі зумовили посилення конкуренції на внутрішньому ринку промислової продукції, що призвело до економічної стагнації держави, падіння обсягів промислового виробництва, підвищення залежності від світової економічної кон’юнктури.

В такій ситуації вирішальну роль у регулюванні розвитку промислового сектора економіки має відігравати держава через реалізацію різноманітних механізмів державної політики.

Державне регулювання промисловості є одним із ключових напрямів економічної політики держави, яка передбачає систему заходів, спрямованих на якісні та кількісні перетворення промислової галузі. Розвиток ринкової економіки України в умовах європейської інтеграції зумовлює певні труднощі її наукового дослідження, особливо це стосується вибору пріоритетів державної політики розвитку промисловості. Таким чином, актуальним завданням є формування механізмів виваженої державної промислової політики, визначення науково обґрунтованих напрямів її реалізації в умовах європейської інтеграції.

Мета розвитку промисловості в умовах європейської інтеграції полягає у створенні сучасного, інтегрованого у світове виробництво, здатного до саморозвитку промислового комплексу, який відповідав би рівню країн Європейського Союзу.

Свою увагу до дослідження державної політики розвитку промисловості приділяли вчені: О. Амоша, О. Алимов, Д. Бікулов, Л. Беззубко, Ю. Бойко, В. Воротін, А. Гальчинський, В. Геєць, Б. Губський, Б. Данилишин, О. Долгальова, Ю. Кіндзерський, О. Кондрашов, О. Крюков, А. Мерзляк, О. Мордвінов, А. Никифоров, Л. Федулова, К. Ткач, Н. Чала та інші. Окремим питанням європейської інтеграції України присвятили свої праці такі вітчизняні науковці, як: С. Біла, О. Білорус, В. Будкін, В. Воронкова, А. Грицяк, А. Дєгтяр, О. Іваницька, М. Латинін, В. Копійка, В. Семиноженко, О. Черниш та ін. Однак євроінтеграційний вектор зовнішньої політики України вимагає подальшого обґрунтування теоретичних основ та розробки механізмів реалізації державної політики розвитку промисловості України в умовах європейської інтеграції.

Європейська інтеграція впливає на всі сфери життєдіяльності України, в тому числі і на промисловість. Під час розробки механізмів реалізації державної політики розвитку промисловості України необхідно оперативно реагувати та враховувати євроінтеграційні процеси, оскільки в іншому випадку галузі та підприємства вітчизняної промисловості залишаться осторонь науково-технічного прогресу, втратять конкурентоспроможність і наблизяться до банкрутства. Органи державного управління, які задіяні у виробленні державної промислової політики, повинні сприяти тому, щоб її суб’єкти не лише орієнтуватися на ці процеси, а й були їх активними учасниками та змінювалися разом з ними. Інтеграція промислового комплексу України у світогосподарські структури вимагає вироблення такої державної політики розвитку промисловості, яка б забезпечила значне піднесення загального рівня промислового й науково-технічного розвитку, впровадження необхідних стандартів якості та конкурентоспроможності промислової продукції, формування механізмів реалізації державної політики розвитку промисловості України.

Актуальність і невідкладність завдань, пов’язаних з формуванням державної політики розвитку промисловості України та виробленням механізмів її реалізації в умовах європейської інтеграції визначили тему дисертаційної роботи, зумовили зміст, мету, завдання і структуру дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були отримані в межах тем Класичного приватного університету: «Механізм інтегрування України у світові та регіональні економічні структури» (номер державної реєстрації 0106U000724), «Формування ефективної стратегії інтеграції України у світовій економічний простір» (номер державної реєстрації 0109U002112), «Механізми державного управління об’єктами та процесами ринкової економіки» (номер державної реєстрації 0109U002113). Роль автора полягає в розробці ключових положень з удосконалення механізмів реалізації державної політики розвитку промисловості України в умовах європейської інтеграції.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державної політики розвитку промисловості України в умовах європейської інтеграції.

Для досягнення поставленої мети було поставлено такі завдання:

- узагальнити теоретичні засади становлення та розвитку державної політики розвитку промисловості;

- визначити місце і роль промислового потенціалу країни в умовах європейської інтеграції;

- розглянути світовий досвід реалізації державної промислової політики;

- проаналізувати тенденції розвитку промисловості України на сучасному етапі;

- визначити особливості державної промислової політики України;

- дослідити нормативно-правове забезпечення державного регулювання розвитку промисловості України;

- удосконалити механізм досягнення конкурентоспроможності української промисловості та підходи до визначення напрямів гармонізації законодавства України за розділами acquis communautaire Європейського Союзу, які пов’язані з реалізацією державної політики розвитку промисловості України;

- розробити пропозиції щодо вдосконалення складових комплексного механізму реалізації державної політики розвитку промисловості України та визначити стратегічні орієнтири розвитку для окремих груп галузей промисловості України.

Об’єктом дослідження є суспільні процеси, що супроводжують формування та реалізацію державної політики розвитку промисловості України в умовах європейської інтеграції.

Предметом дослідження є механізми формування та реалізації державної промислової політики України в умовах європейської інтеграції.

Методи дослідження. Загальнонаукові та спеціальні методи дослідження ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених з ними наук. У роботі використано: історичний та логічний методи – для дослідження еволюції постановки проблеми й етапності її вирішення; абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення і формулювання висновків; статистико-економічний – для аналізу сучасного стану розвитку промислового комплексу України; монографічний – для розробки системи інформаційно-аналітичного обґрунтування механізмів реалізації державної політики розвитку промисловості.

Інформаційну базу досліджень становлять законодавчі й нормативно-правові акти України та Європейського Союзу, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, матеріали міжнародних та регіональних конференцій тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні теоретичних основ та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів реалізації державної політики розвитку промисловості України в умовах європейської інтеграції.

У межах проведеного дослідження щодо розв'язання наукового завдання в роботі:

уперше:

- запропоновано авторське визначення сутності і змісту поняття «комплексний механізм реалізації державної політики розвитку промисловості України в умовах європейської інтеграції» як системи правового, організаційно-інституційного, фінансово-економічного механізмів та їх інструментів, що сприяють формуванню конкурентноспроможного промислового комплексу, забезпечують його ефективне функціонування в умовах європейської інтеграції України, зміцнюють економіку країни в цілому та сприяють вирішенню соціальних проблем населення;

- визначено стратегічні орієнтири розвитку промисловості України на основі виділення критеріїв вибору пріоритетів державної промислової політики за групами галузей промисловості: експортоорієнтовані із сировинною спрямованістю; галузі, орієнтовані на кінцевого споживача; галузі сучасних технологій; паливно-енергетичний комплекс;

удосконалено:

– механізм досягнення конкурентоспроможності української промисловості через систему правового та інформаційного забезпечення, сутність якої полягає в обміні інформацією в галузі промислової політики з країнами Європейського Союзу, моніторингу збиткових підприємств промисловості, включенні в державну програму розвитку промисловості України заходів з реалізації інтеграції української промисловості у світову економіку, розробці законопроектів у сфері державного регулювання промисловості;

- складові комплексного механізму реалізації державної політики розвитку промисловості України в умовах європейської інтеграції шляхом розкриття сутності і змісту організаційно-інституційного, фінансово-економічного та правового механізмів;

- підходи до визначення пріоритетних напрямів гармонізації законодавства України за розділами acquis communautaire Європейського Союзу, які пов’язані з реалізацією державної політики розвитку промисловості України, а саме: «Вільний рух товарів», «Вільний рух капіталів», «Законодавство про компанії», «Право інтелектуальної власності», «Конкурентна політика», «Безпека харчових продуктів», «Ветеринарна та фітосанітарна політика», «Транспортна політика», «Енергетика», «Оподаткування», «Наука та дослідження», «Довкілля»;

набули подальшого розвитку:

- визначення поняття державної промислової політики як діяльності органів державного управління щодо розвитку промислових підприємств, які забезпечують економічні інтереси країни, створюють додану вартість у промисловості та проміжну й кінцеву промислову продукцію, з метою досягнення необхідного рівня промислового розвитку, здатного стабілізувати економічну ситуацію в країні та створити конкурентну перевагу української продукції на європейських ринках;

- розгляд світового досвіду формування та реалізації державної промислової політики з метою вироблення рекомендацій щодо досягнення конкурентоспроможності промисловості Україні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в подальшому розвитку теоретичних основ формування державної політики розвитку промисловості України в умовах європейської інтеграції та обґрунтуванні пропозицій щодо вдосконалення механізмів її реалізації .

Результати дослідження було використано при затвердженні «Середньострокової програми соціально-економічного розвитку м. Запоріжжя 2010–2014 рр.» розділу IV «Шляхи та засоби вирішення проблем, які перешкоджають соціально-економічному розвитку міста» (довідка Запорізької обласної державної адміністрації № 17-19/01.10 від 19.01.2010 р.), при стратегічному плануванні та виконанні ключових програм промислового розвитку Запорізького регіону (довідка Запорізької торгово-промислової палати № 178/1-09 від 11.11.2009 р.), при розробці програм розвитку промисловості Харківської області (довідка Харківської обласної державної адміністрації № 151-07/10-02 від 15.02.2009 р.).

Теоретичні положення та наукові результати дисертаційної роботи використано в навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні таких дисциплін: «Державне регулювання економіки», «Державне управління», «Інноваційний менеджмент», «Антикризове управління», «Правове забезпечення державного регулювання» (довідка № 1699 від 02.10.2009 р.).

Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні підходи, висновки й рекомендації також можуть бути використані як підґрунтя для подальших наукових досліджень у галузі державного управління, у тому числі при формуванні та реалізації державної політики розвитку промисловості.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібно виконаною науковою працею та містить отримані автором нові результати в галузі державного управління, що розв’язують важливе наукове завдання розвитку державної промислової політики в умовах європейської інтеграції. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержано здобувачем самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційних досліджень доповідались на всеукраїнських міжнародних наукових конференціях, таких як: «Особливості євроінтеграційної політики України: політичні, економічні, соціальні, культурні, правові чинники» (м. Запоріжжя, 2006 р.); ІХ науково-технічна конференція студентів, магістрантів, аспірантів і викладачів ЗДІА (м. Запоріжжя, 2006 р.); ІІХ науково-технічна конференція студентів, магістрантів, аспірантів і викладачів ЗДІА (м. Запоріжжя, 2007 р.); «Наука і вища освіта» (м. Запоріжжя, 2007 р.); «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); «Формування парадигми євроінтеграційної політики України ХХІ століття» (м. Запоріжжя, 2009 р.); «Економіка, управління, фінанси: стан, проблеми та перспективи розвитку» (м. Донецьк, 2010 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 наукових праць загальним обсягом 6,5 д. а., з них 8 – у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 224 сторінки. Список використаних джерел містить 171 найменування.