ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ КОМЕРЦІЙНОГО СЕКТОРУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано її мету та завдання, визначено об’єкт, предмет та методи, його інформаційну базу, висвітлено наукову новизну та практичне і теоретичне значення отриманих результатів, подано відомості про їх апробацію та публікації отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження суті комерційного сектору банківської системи та державне регулювання його розвитку в Україні» розглянуто основні моделі побудови банківських систем та особливості їх функціонування, проаналізовано різні погляди та сформовано авторське бачення періодизації розвитку КСБС України; розкрито та доповнено теоретичні засади означення сутності банку, банківської системи, обґрунтовано необхідність, функції та завдання державного регулювання КСБС.

На основі аналізу наукових підходів сформульоване авторське визначення банку, яке, на відміну від існуючих, враховує комерційний характер банківської діяльності та відображає організаційну структуру банку, вказуючи на специфіку його діяльності (цілісне фінансово-кредитне підприємство, до складу якого можуть входити відносно автономні підрозділи, яке на підставі ліцензії Національного банку України здійснює депозитні, кредитні та розрахункові операції на комерційних засадах).

Визначено, що у сучасній економічній системі для виконання покладених на них завдань банки виконують основні та додаткову функції (рис. 1). Успішне виконання функцій можливе лише за умови об’єднання банків у банківську систему (законодавчо визначена, ієрархічно структурована система взаємозв’язаних банків, що забезпечує функціонування та регулювання грошового ринку та сприяє розвитку економіки). У залежності від місця центрального банку у банківській системі та функцій комерційних банків, які утворюють її другий рівень, у світовій банківські практиці прийнято виділяти три основні моделі банківських систем: німецьку, англо-саксонську і Федеральну резервну систему Сполучених Штатів Америки.

У роботі обґрунтовано схожість банківської системи України із банківською системою Німеччини, яка є дворівневою на чолі з Дойче Бундесбанком –  центральним банком країни. Основна відмінність полягає у системі банківського нагляду, яка  в Україні представлена лише Національним банком України, а у Німеччині – Бундесбанком спільно з Федеральною службою кредитного контролю. Організаційна структура банківської системи України відображена на рис. 1.