ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО СЕРЕДОВИЩА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ Автореферат

Актуальність теми. Формування ринкової системи господарювання в Україні пов’язане із зростанням підприємницької активності в усіх сферах економіки. Підприємництво, без сумніву, відіграє визначальну роль у реалізації завдань перехідного періоду. Одним з перспективних напрямів для цього є створення конкурентного ринкового середовища. На сьогодні державна регуляторна політика дерегуляції і підвищення сприятливості підприємницького клімату для ведення бізнесу в Україні на практиці залишається недостатньо неефективною.

На сьогодні підприємницьке середовище, що включає ступінь економічної свободи, наявність підприємницького корпусу, домінування ринкового типу економічних зв’язків, слабко розвинуте. Вітчизняні підприємці часто залишаються сам на сам із складною економічною ситуацією в умовах відкритих для іноземних товарів українських кордонів, самотужки шукаючи вихід з кризової ситуації 2008–2010 рр., керуючись власною інтуїцією та рекомендаціями західних фахівців. Це свідчить про те, що в країні наявні негативні фактори, які гальмують розвиток підприємництва та знижують ефективність функціонування підприємницьких структур. У вирішенні частини з цих проблем, особливо пов’язаних з формуванням зовнішніх факторів впливу на підприємницьке середовище, вирішальне значення має державна політика підтримки.

Серед визнаних світом економістів цю проблему досліджували Д. Канеман, Р. Кантильйон, Л. Канторович, Л. Клейн, Р. Коуз, П. Кругман, А. Маршалл, Е. Маскін, М. Портер, Ж.-Б. Сей, А. Сміт, С. Сисмонді, Дж. Тобін, М. Фелпс, Й. Шумпетер, Ф. Хайєк, Є. Ясін та ін. Вирішенню актуальних наукових проблем у регуляторній політиці та регулюванні розвитку бізнес-середовища присвячені наукові праці багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі регулювання економіки, права, фінансів та державного управління. Серед українських науковців слід виділити С. Білу, І. Бураковського, З. Варналія, С. Вовканича, Л. Воротіну, З. Герасимчука, Т. Говорушко, А. Дєгтяра, О. Долгальову, С. Дорогунцова, В. Зянька, В. Князєва, Т. Кондратюка, В. Кравченка, О. Кужель, М. Латиніна, О. Лебединську, В. Маліновського, В. Медяника, А. Мерзляк, І. Михасюка, В. Олуйка, О. Поважного, С. Поважного, Г. Одінцову тощо. У їх працях розкрита роль, яку відіграє цей сектор протягом тривалого часу в індустріальних країнах та країнах, що розвиваються, в тому числі і в країнах з перехідною економікою Центральної і Східної Європи.

Цільова спрямованість бажаного для держави впливу відповідних механізмів державного регулювання об’єктів підприємницького середовища не відображаються повною мірою в сучасній структурі функціонального й організаційно-інституційного забезпечення державного регулювання на етапі подолання наслідків глобальної економічної кризи. Разом з тим значна інерційність цих процесів вимагає застосування надійних і ефективних механізмів державного регулювання, заснованих на цілісній системній методології державного регулювання бізнес-середовища в умовах зростаючої глобалізації. Усе вищезазначене зумовило вибір теми й актуальність дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося на кафедрі економічної політики Харківського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України в межах науково-дослідних тем «Депресивні території: шляхи виходу із кризи» (номер державної реєстрації 0107U006775) (внесок здобувача: розроблено пропозиції щодо нових шляхів залучення приватних інвестицій на засадах державно-приватного партнерства) та «Механізми державного регулювання економічних відносин в умовах глобалізації» (номер державної реєстрації 0109U004871) (внесок здобувача: узагальнено трансформації функцій державного регулювання (далі – ДР) економікою та проблем адаптації механізмів державного регулювання розвитку підприємницького середовища (далі – РПС) до умов глобалізації) на громадських засадах.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково-теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державного регулювання розвитку підприємницького середовища за умов економічних викликів до системи державного регулювання з боку глобалізації.

Для досягнення мети поставлено такі завдання:

– узагальнити глобалізаційні виклики до ДР РПС і визначити напрями функціональних змін у ньому;

– уточнити структурні елементи механізмів ДР розвитку бізнес-середовища в умовах глобалізаційних викликів;

– узагальнити основні сучасні тенденції розвитку вітчизняного підприємницького середовища під впливом глобалізації;

– оцінити стан впливу органів державної влади на сучасне підприємницьке середовище в України;

– удосконалити концептуальний підхід до пристосування існуючого адаптаційного механізму ДР до умов глобалізації;

– науково обґрунтувати концептуальну модель комплексного інституційного механізму ДР РПС;

– узагальнити конкретні шляхи підвищення потенціалу діючих в Україні інституційних механізмів формування підприємницького середовища шляхом поширення практики державно-приватного партнерства.

Об'єктом дослідження є державне регулювання розвитку підприємницького середовища за умов нових можливостей і загроз для вітчизняного малого і середнього підприємництва з боку глобалізації.

Предмет дослідження – теоретичні аспекти формування і реалізації механізмів ДР РПС у контексті їх функціональної та інституціональної адаптації до умов зростаючого впливу глобалізації.

Методи дослідження. При виборі методів дослідження враховано з комплексність і міждисциплінарність предмета дослідження, тому в основі роботи лежить системний підхід, завдяки якому питання послідовно розглядаються як рух від цілого до часткового. Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань дослідження в роботі використано такі загальнонаукові та спеціальні підходи і методи, як класифікаційно-аналітичний метод – при визначенні сутності і змісту ПС, встановленні основних цілей ДР РПС, методів і засобів ДР РПС (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3); аналізу і синтезу, індукції та дедукції – при узагальненні особливих рис впливу глобалізаційного процесу на ДР та напрями трансформацій функцій держави (підрозділ 1.2) та визначенні пріоритетних напрямів для інституційного розвитку державно-приватного партнерства (підрозділ 3.3); відтворювально-еволюційний підхід – при вивченні стратегічних орієнтирів ДР РПС (підрозділ 1.3); порівняльний метод та прийоми динамічних рядів і узагальнення – при оцінюванні стану, тенденцій і проблем у пристосуванні механізмів ДР РПС (підрозділи 2.1 і 2.3); теоретичного моделювання та групувань – при обґрунтуванні концептуальної моделі комплексного інституційного механізму ДР РПС (підрозділ 3.2), при вдосконаленні концептуального підходу до пристосування існуючого адаптаційного механізму ДР до умов глобалізації (підрозділ 3.1); структурно-функціональний підхід – при виробленні пропозиції щодо виділення ряду спеціальних функцій управління в адаптаційному механізмі та структуризації системи внутрішньої адаптивної організації ДР РПС (підрозділ 3.1).

Інформаційно-довідкову базу дослідження становили нормативно-правові акти України, дані Державного комітету статистики України, офіційні матеріали Європейської комісії, Світового банку, Міжнародної фінансової корпорації, Європейського банку реконструкції та розвитку, результати соціологічних досліджень недержавних експертно-аналітичних центрів України, Росії та Білорусі.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в постановці, уточненні, обґрунтуванні та вирішенні комплексу питань, пов’язаних з удосконаленням механізмів ДР РПС в умовах глобалізації. Результати дисертації, що визначають її новизну, полягають у такому:

уперше:

– обґрунтовано структуру концептуальної моделі комплексного інституційного механізму ДР РПС як системи, що, базуючись на засадах посилення конкурентних відносин між національними господарюючими суб’єктами в країні, посилює їхню економічну адаптованість до швидко змінюваних зовнішніх економічних умов та до трансформацій у їх взаємодії;

удосконалено:

– логіко-структурну модель дослідження процесу регулювання розвитку підприємницького середовища з конкретизацією його суб’єктів і об’єктів, етапів, груп факторів впливу на бізнес-клімат, що в сукупності дає змогу уточнити зміст і принципи формування комплексного механізму державного регулювання;

– концептуальний підхід до пристосування існуючого адаптаційного механізму державного регулювання до умов глобалізації, що містить у собі взаємоузгоджені обґрунтовані пропозиції щодо виділення низки спеціальних функцій управління, розподілу основного функціонального навантаження між елементами системи державного регулювання формування бізнес-середовища та врахування вдосконаленої моделі державного моніторингу стану підприємницького середовища;

– підхід до побудови системи внутрішньої адаптивної організації ДР РПС на основі застосування модельних структур програмно-цільового типу та інструментів експертного супроводу, що забезпечує координацію міжгалузевих і міжрегіональних, з одного боку, і міжпроектних і міжпрограмних функцій управління, з іншого;

дістало подальшого розвитку:

– систематизація і структуризація компонентів внутрішнього та зовнішнього підприємницьких середовищ у вигляді механізму взаємодії, що сприятиме реалізації додаткових можливостей при формуванні й виборі оптимальних управлінських рішень на кожному з його рівнів з урахуванням ієрархічності і складності цих рівнів;

– критичне осмислення та узагальнення тенденцій розвитку вітчизняного бізнес-середовища за умов глобалізації, що дає змогу скоректувати умови релевантності адаптаційного механізму державного регулювання та запропонувати принципи його функціонування.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні нових перспективних напрямів розвитку системи державного регулювання та комплексу заходів щодо вдосконалення механізмів державного регулювання розвитку підприємницького середовища на національному рівні.

Сформульовані пропозиції щодо вдосконалення підходів до розробки і застосування «дорожніх карт» упровадження результат-орієнтованих механізмів державного регулювання підприємницького середовища в Україні на середньостроковий період в умовах глобалізації знайшли своє практичне застосування в роботі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва під час підготовки національної доповіді «Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні» (довідка № 2992 від 11.03.2010 р.); запропонований підхід до структуризації і деталізації системи внутрішньої адаптивної організації системи державного регулювання розвитку бізнес-середовища Харківської області врахований Головним управління економіки Харківської облдержадміністрації при підготовці програми соціально-економічного розвитку Харківської області на 2011 р. (довідка № 04-16/2962 від 06.10.2010 р.); розроблені рекомендації щодо визначення пріоритетних напрямів удосконалення інституційного розвитку державно-приватного партнерства та окремі положення щодо впровадження проектно орієнтованого підходу до залучення інвестицій на місцевому рівні враховані Нововодолазькою райдержадміністрацією при підготовці окремих районних програм соціального й економічного розвитку району і плану робіт щодо підвищення зайнятості населення в Нововодолазькому районі Харківської області (довідка № 01-37/2554 від 01.10.2010 р.); результати дослідження використовуються в навчальному процесі під час викладання ряду економічних та управлінських дисциплін у Харківському регіональному інституті державного управління НАДУ при Президентові України (акт про впровадження від 01.10.2010 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися на ІХ та Х міжнародних наукових конгресах «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, 2009–2010 рр.), ІI міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки» (м. Луганськ, 2010 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні актуальні проблеми світової та вітчизняної економіки» (м. Запоріжжя, 2010 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в наукових працях, з яких п’ять опубліковано у фахових виданнях з державного управління.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і дев’яти підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 229 сторінок (основний текст роботи викладений на 198 сторінках), у тому числі два додатки на 10 сторінках. Список використаних джерел містить 226 найменувань і розміщений на 21 сторінці.