Динаміка змін антропометричних та рентгенокардіометричних показників у юнаків−солдатІВ строкової служби та студентів 18−20 років

Короткий зміст

Матеріал і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети після попереднього анкетування було обстежено 175 юнаків міських і сільських мешканців, представників української етнічної групи, що у третьому поколінні проживають на території Житомирської області, які не мали скарг на стан здоров’я на момент обстеження та хронічних захворювань в анамнезі. Вони були оглянуті спеціалістами (невропатолог, офтальмолог, отоларинголог, терапевт, хірург), проведено детальне клініко-лабораторне дослідження, яке включало: ультразвукову діагностику серця, магістральних судин, щитоподібної залози, паренхіматозних органів черевної порожнини, нирок, сечового міхура; рентгенографію органів грудної клітки; спірографію; електрокардіографію; стоматологічне обстеження; визначення основних біохімічних показників крові. У процесі даного дослідження із них було відібрано 140 практично здорових юнаків.

Комісією з біоетики Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (протокол № 12 від 03.09.2008 р.) встановлено, що проведені дослідження відповідають етичним та морально-правовим вимогам згідно наказу МОЗ України № 281 від 01.11.2000 р.

Контингент обстежених було розділено на дві групи:

1.   Юнаки-новобранці (67 осіб), що призвані до проходження військової служби у різних родах військ на території м. Житомира віком 18-20 років.

2.   Юнаки-студенти Житомирського базового медичного коледжу (73 особи) віком 18-20 років.

Для подальшого детального дослідження юнаків були обрані антропометричні, соматотипологічні особливості організму, рентгенологічні показники серця. Ці обстеження проводились як на початку першого року служби та навчання, так і через один рік служби та навчання у медичному коледжі.

Основним методом вивчення особливостей тілобудови юнаків була антропомет­рія, виконана відповідно до методики В.В. Бунака (1941) в модифікації П.П. Шапаренка, М.П. Бурих (2000). Антропометричне обстеження містило в собі визначення тотальних (довжини і маси тіла) і парціальних розмірів тіла – 5 поздовж­ніх, 17 обхватних, 15 поперечних і товщини 9 шкірно-жирових складок. Розрахунковим шляхом визначалася площа поверхні тіла за методом Дю Буа (1990). Для визначення соматотипу була використана математична схема сомато­ти­пу­вання за J.L. Carter, B.H. Heath (1990). Відповідно до цієї схеми, під соматотипом розуміють прояв морфологічного статусу в даний момент часу. Соматотип визна­чався оцінкою, що складалася з трьох послідовних чисел. Кожне число (бал) являє собою оцінку одного з трьох первинних компонентів статури, якими відзначаються індивідуальні варіації форми і складу тіла людини. Перший компонент – ендоморфний (тобто жировий) – характеризує ступінь розвитку жиро­вої тканини. Другий компонент – мезоморфний (тобто м’язово-кістковий) – визна­чає відносний розвиток м’язів і кісткових елементів тіла. Третій компонент – екто­морф­ний (тобто показник площі поверхні тіла) – визначає відносну витягнутість (лінійність) тіла. Для визначення жирового, кісткового і м’язового компонентів маси тіла (у кг) використана розрахункова методика J. Matiegka (1921).

Для рентгенологічного обстеження серця виконували флюорографію на стаціонарному флюорографі 12Ф–7Ц. Знімки грудної клітки виконували при відстані фокус-плівка, що дорівнювала 1,5-2 м. Витримка була короткою – не більше 0,1 с при напрузі на трубці 75-85 кВ. Флюорограми виконували у передній прямій проекції в положенні обстежуваного стоячи, з відкритим ротом, в момент затримки дихання на вдиху. На отриманих знімках розмірами 30х40 см за допомогою штангенциркуля з точністю до 0,1 мм вимірювали розміри серця (поперечний, поздовжній та косий).

Для оцінки гармонійності фізичного розвитку юнаків були використані наступні індекси: індекс маси тіла Кетлє (ІМТ – відношення маси в кілограмах до росту в метрах в квадраті); індекс статевого диморфізму (Таннера) для визначення типу соматичної статі (співвідношення ширини плечей та ширини таза); індекс грудної клітки Бругша (відношення обхватного розміру грудної клітки до довжини) та індекс ширини плечей (відношення акроміального розміру до довжини тіла). Проводили визначення функціонального стану м’язової системи, яку оцінювали за відношенням сили кисті до абсолютної маси м’язової тканини.

Для оцінки  показників деяких факторів умов перебування на строковій військовій службі, або навчання у медичному закладі, нами була розроблена анкета, що включала 35 питань і багатоваріантні формалізовані відповіді, що характеризували спосіб життя солдат та студентів з різних сторін.