ДОГОВІР НА ЛАНДШАФТНО-ДИЗАЙНЕРСЬКІ РОБОТИ Автореферат

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, розкривається її сутність, виявлений ступінь наукової розробки проблеми дослідження, його науково-теоретична основа, визначаються предмет, об’єкт, мета та задачі дисертаційного дослідження, викладається наукова новизна та сформовані основні наукові положення, визначається теоретичне та практичне значення проведеного дослідження, вказуються відомості про впровадження отриманих результатів у практику та їх апробацію.

Розділ 1 «Цивільно-правове регулювання у сфері ландшафтного дизайну» містить 3 підрозділи.

У підрозділі 1.1 «Ландшафтний дизайн як об’єкт правового регулювання та ступінь дослідження проблематики» дисертант виходить із того, що основна мета ландшафтного дизайну – створення гармонічного, красивого, зручного і комфортного середовища перебування людини: житла, місця роботи, відпочинку на земельній ділянці.

Попри функціонування ринку таких робіт правовою природою ландшафтного дизайну та регулюванням цих правовідносин майже ніхто не переймався. Ландшафтний дизайн як діяльність з упорядкування земельної ділянки стосується земельного права чи, у більш широкому аспекті, природоресурсного права, а у широкому аспекті, – цивільного права. Він здійснення прав на гідний рівень життя людини, права на індивідуальність (ст. 300 ЦК України), права на вибір роду занять (ст. 312 ЦК України), права власника на забудову земельної ділянки (ч. 1 ст. 375 ЦК України). Останнє необхідно здійснювати за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, економічних та інших норм і правил, а також умови використання земельної ділянки за цільовим призначенням (ч. 3 ст. 375 ЦК України).

Ландшафтний дизайн є захопленням власників та володільців земельних ділянок, або виконується на професійній основі спеціальними суб’єктами господарювання. З огляду на об’єктивний розподіл праці більш виграшним у результативному плані є виконання таких робіт останніми. Проекти ландшафтного дизайну можуть розглядатися як об’єкти авторського права, зокрема як: напрямок архітектурної діяльності, частина архітектурного рішення, напрямок спеціальної правової охорони та спеціального регулювання умов для здійснення архітектурної діяльності, комплекс спеціальних робіт в результаті яких досягається певний результат, можливий об’єкт оголошення конкурсу, спеціальний об’єкт – робоча документація, об’єкт архітектурного нагляду, об’єкт ліцензованої діяльності, готова продукція, предмет договірного регулювання. Правовідносини, які виникають при ландшафтному дизайні врегульовані лише на загальному рівні. Вони предмет договірного регулювання між замовниками та виконавцями робіт.

У підрозділі 1.2 «Цивільно-правове регулювання договірних відносин» встановлюються законодавчі та доктринальні підходи до регулювання договорів і непойменованих договорів. Дисертант зважає, що здебільше виконання ландшафтно-дизайнерських робіт є складовою товарообігу, де результати робіт є товаром, обміну одного товару на інший. Відносини за договором на ландшафтно-дизайнерські роботи можуть охоплюватися іншим більш загальним видом діяльності: господарської та її певної сфери. При регулюванні проблема вибору галузевої приналежності норм про відповідні договори: у рамках цивілістичної концепції чи у рамках господарсько-правової і зокрема підприємницької. Зроблено вибір на користь першої внаслідок ряду її переваг: широта охоплення правовідносин, які мають загальну збалансованість і надають більш широко проаналізувати ці відносини і позицій немайнових та майнових прав, зокрема права на таку специфічну річ як земельна ділянка, визначити дизайнерське рішення об’єктом права інтелектуальної власності, застосувати положення глави 61 ЦК України, які регулюють підрядні відносини більш чітко ніж у главі 33 ГК України. При виборі галузевої приналежності договору ми зважаємо, що товарооборот врегульовано в рамках договору. Такий договір повинен бути вільним, що більше забезпечує конструкція цивільного договору, яка не приділяє уваги впливу публічних інтересів на механізм його регулювання. Це зумовлює загальні орієнтири щодо визначення підходів до регулювання цих правовідносин: загальні положення про цивільно-правове регулювання взагалі, врегулювання цивільних зобов’язань, загальні положення про договори та, зокрема, договори певного типу та його виду як прояв свободи.

Зроблено висновок, що договір на ландшафтно-дизайнерські роботи є непойменованим і не відомий у цивільному праві та не врегульований актами цивільного законодавства. Водночас він піддається впливу норм права і при його укладенні слід зважати на загальні приписи чинного законодавства. Оскільки замовниками за договорами на виконання ландшафтно-дизайнерських робіт здебільше є фізичні особи, то йдеться саме про споживчий напрямок врегулювання цих правовідносин.

Розділ 2. «Поняття та юридична природа договору на ландшафтно-дизайнерські роботи» складається із 2 підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Поняття та характеристика договору на ландшафтно-дизайнерські роботи» дисертант виходить із того, що відображають їх правову природу та найбільш сутнісні елементи: підставу виникнення (за договором), сторони, предмет, основні права та обов’язки. полягає у формулюванні доктринального авторського визначення досліджуваного договору із врахуванням: загальних положень про договори та їх типи і види, до самих правових понять, та їх функцій у праві. Для конструкції договору властиві такі елементи: визначення підстави – за договором; встановлення сторін, що відображає вид діяльності та юридичні цінності, основні права та обов’язки сторін. При розробці поняття досліджуваного договору ми зважаємо на: 1) загальне поняття договору у ч. 1 ст. 626 ЦК України, як домовленості двох та більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків; 2) поняття договору підряду в ст. 837 ЦК; 3) найближчого виду – договору на проектні та пошукові роботи (ст. 887 ЦК). Правову природу договору визначають: сфера правового регулювання (господарсько-правовий чи цивільно-правовий), його мета та предмет. запропонувати авторське визначення: за договором на ландшафтно-дизайнерські роботи виконавець (підрядник) відповідно до завдання замовника зобов’язується встановити особливості земельної ділянки, розробити проект, виконати передбачені ним роботи і передати їх результат замовнику разом із рекомендаціями щодо подальшого утримання, а замовник зобов’язується прийняти отримані результати і сплатити обумовлену суму. договір є двостороннім, оплатним, консенсуальним, фідуціарним, алеаторним, змішаним, комплексним та здебільше договором про приєднання.

У підрозділі 2.2 «Договір на ландшафтно-дизайнерські роботи у системі договорів» автор зважає, що визначення договору зумовлює його галузеву приналежність, характеристику, типологію, вид договору, норми про який використовуються при аналогії закону. Правильно побудована система договорів надає істотну допомогу в формуванні правильних суджень щодо суті закону, в усвідомленні того порядку, до встановлення якого прагнув законодавець. Для непойменованих договорів важливо його спрямування та прив’язка до певного чи певних об’єктів цивільних прав, характер загального для правового результату, особливість визначення суб’єктивних прав і особливо юридичних обов’язків сторін договору.

З огляду на основний предмет досліджуваного договору зроблено висновок про його підрядно-правову природу. Кваліфікуючою ознакою є матеріальний результат роботи, який втілюється або у створенні нової речі, яка задовольняє індивідуальні (особисті) потреби замовника, або у такому впливу на речі внаслідок яких їх споживча вартість зберігається чи покращується. Ці договори схожі за їх предметом, метою і способом її досягнення. Замовник за договором на ландшафтно-дизайнерські роботи прагне отримати унікальний результат роботи – ландшафтно-дизайнерське рішення земельної ділянки. договори на ландшафтно-дизайнерські роботи: а) є цивілістичними за своїм спрямуванням; б) відносяться до договорів підрядного типу в) мають своє місце в системі договорів і примикають до особливого підтипу підряду на підготовку документу; г) є непойменованим; д) започатковані на загальних положеннях про договори та договори підряду зокрема; є) формуються виключно сторонами з дотриманням вище зазначених положень; е) потребують нормативного забезпечення, яке б відповідало загальному спрямуванню регулювання підрядних відносин.

Розділ 3 «Елементи договору на ландшафтно-дизайнерські роботи» складається із 4 підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Сторони в договорі на ландшафтно-дизайнерські роботи» дисертант виходить із того, що специфіка договору проявляється в правовому становищі його сторін. Оскільки у цьому договорі є елементи творчості то його сторони визначені як виконавець і замовник. Умовами участі у цих правовідносинах є наявність правоздатності та дієздатності. Замовником робіт за досліджуваним договором здебільше є фізичні особи. Оскільки ландшафтний дизайн пов'язаний із правом на земельну ділянку запропоновано ч. 4 ст. 374 ЦК України доповнити, що права та обов’язки суб’єктів права власності на земельну ділянку встановлюються, окрім закону, також договором і рішенням власника, а також доповнити дану статтю ч. 5 у наступній редакції: «5. Володільці та користувачі земельної ділянки здійснюють свої права та виконують обов’язки відповідно до вимог чинного законодавства, рішення органу, який виділив земельну ділянку для користування, укладеного із власником договору. Зміна використання земельної ділянки та її суттєве покращення проводиться за згоди власника».

Виконавцем у досліджуваному договорі в силу його комплексності зазвичай є юридична особа, яка спеціалізується на виконанні цих робіт, є суб’єктом підприємництва і в силу свого правового становища може виконувати ландшафтно-дизайнерські роботи. Ними можуть бути ВНЗ будівельного і архітектурного профілю.

У підрозділі 3.2 «Укладення договору на ландшафтно-дизайнерські роботи» дисертант зважає що укладання договорів є матеріально-правовим явищем, що врегульовано у главі 53 ЦК України і главі 20 ГК, а з другого, – процесуальним як юридична процедура досягнення домовленості між оферентом та акцептантом. Звернуто увагу, що на момент укладення договору немає сторін договору, а є лише оферент та акцептант, які стають сторонами договору лише після набуття ним сили. Обґрунтовано що у всіх статтях, які регулюють порядок укладення договору слід виключити слова «сторони».

Звернуто увагу, що на практиці договори на ландшафтно-дизайнерські роботи укладаються або на основі договору про приєднання, особливо якщо використовуються уже готові проекти, або класичним узгодженням його умов. З метою упередження зловживанням наданою при укладенні договору інформацією запропоновано ст. 649 ЦК доповнити ч. 3 у редакції «Якщо при укладенні договору була передана інформація, яка у подальшому була використана на шкоду володільцю виключних прав, то завдана шкода підлягає відшкодуванню у порядку та розмірі, які встановлені законом».

У підрозділі 3.3 «Зміст договору на ландшафтно-дизайнерські роботи» дисертант на основі положень ст.ст. 628 та 638 ЦК встановлює суттєві умови: предмет, що є складним і поєднує різні види робіт та їх результати (створення проекту зокрема витворів архітектури, документації, виконання будівельних, опоряджувальних і налагоджувальних робіт, надання послуг, передача дерев, кущів квітів власного вирощування, подальше обслуговування, консультування тощо. Із предметом договору пов’язуються й вимоги до нього про якість робіт, зовнішній художньо-естетичний та функціональний вид земельної ділянки. Запропоновано вимоги щодо предмету договору на ландшафтно-дизайнерські згрупувати у групи: 1) що передбачені завданням і іншими вимогами до проекту; 2) до результатів таких робі у цілому; 3) до технічного рівня проекту та робіт; 4) щодо інформації; 4) щодо догляду за деревами та рослинами і утримання технічного обладнання та його експлуатації.

Строк встановлюється з врахуванням можливостей проведення проектних, земельних, посадкових та інших робіт з огляду розумності та встановлених вимог. Доцільно встановлювати етапи окремих робіт, ціну і порядок розрахунків. Ціна встановлюється із врахуванням співвідношення попиту та пропозиції, курсу базової валюти, норми відрахувань, домовленостей сторін із використанням твердого чи приблизного кошторису.

Важливою є умова про збереження таємниці про сам договір, замовників, виконані роботи, місце їх виконання, про будівлі іншу інфраструктуру: сигналізацію, охорону тощо.

У підрозділі 3.4 «Права та обов’язки сторін за договором на ландшафтно-дизайнерські роботи» на основі загальних положень про договори підряду та інші договори, елементи котрих охоплює досліджуваний договір сформульовані права та обов’язки сторін. Це забезпечило визначення правового становища його сторін у розроблених Правилах про цей договір.

Розділ 4 «Виконання договору на ландшафтно-дизайнерські роботи та відповідальність за його порушення» складається із 2 підрозділів.

У підрозділі 4.1 «Виконання зобов’язань за договором на ландшафтно-дизайнерські роботи» автор вважає що виконанням договору є система фактичних та/або юридичних дій його сторін, що спрямовані на здійснення передбачених договором їх суб’єктивних прав і обов’язків задля досягнення мети. Вони охоплюють: 1) дії з наданням; 2) первинне надання та зустрічне надання; 3) здійснюється сторонами договору самостійно, або третіми особами; 4) не співпадають з моментом укладання договору; 5) передбачають декілька предметів. Обґрунтовано розширення видів спонукання до виконання юридичних обов’язків, зокрема у ч. 3 ст. 14 ЦК внести зміни і замість слова «відповідальність», застосувати більш широке за тлумаченням слово «спонукання».

З огляду на теорію поновлювальних зобов’язань, вони розвиваються надалі для потреб посилення охорони прав замовників за договором підряду, щодо прихованих недоліків виконаних робіт, застосованих неякісних матеріалів чи/та обладнання. Виконання зобов’язань за договором на ландшафтно-дизайнерські роботи залежить від рівня співпраці його сторін на усіх його стадіях: розробки самого проекту, де слід йти на зустріч побажанням замовника у виборі рослин та дерев з урахуванням їх сумісності та вимог законодавства. Оцінка виконання цього договору здійснюється згідно з: умовами договору; вимогами законодавства, а за їх відсутності звичаям ділового обороту чи, вимогам, які звичайно пред’являються до виконання або встановленими сторонами договору, випадковими умовами.

У підрозділі 4.2 «Відповідальність сторін за порушення зобов’язань за договором на ландшафтно-дизайнерські роботи» з огляду на новітні досягнення у доктрині цивільно-правової відповідальності дисертантка. Розрізняється акцесорне зобов’язання, яке виникає внаслідок невиконання боржником за договором своїх обов’язків, та цивільно-правова відповідальність, яка встановлюється у разі відмови від його виконання на підставі рішення суду, що вступило в законну силу. Добровільне виконання порушником передбаченого договором чи законом акцесорного зобов’язання не може вважатися відповідальністю. Найчастіше спори про притягнення сторін до відповідальності пов’язуються із неналежною якістю виконаних робіт, несплатою їх вартості, поширення інформації, недобросовісністю працівників виконавця та санкціями: усунення недоліків за вданий кошт, сплатою неустойки, відшкодуванням завданих збитків.

Встановлено що неприйняття виконаних робіт пов’язане із фізичною (хвороба чи смерть замовника) або юридичною (полишення чи обмеження свободи) обставинами. У такому разі обов’язок покладається на членів сім’ї як співвласників чи правонаступників. При розголошені відомостей про роботи, замовника, проект та новації третім особам без згоди замовника рекомендовано застосовувати штраф та відшкодування завданої шкоди.