ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА НАСІННЯ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР У НАСІННЄВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність, сформульовано мету та задачі дисертаційного дослідження, розкрито об’єкт, предмет, наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, наведено апробацію результатів дисертації, зазначено кількість публікацій, структуру та обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі «Теоретичні основи ефективного виробництва насіння олійних культур у насіннєвих підприємствах» розкрито економічну сутність, особливості формування та роль виробництва насіння у насіннєвих підприємствах, узагальнено теоретичні засади сутності системи насінництва, розглянуто організаційно-економічний механізм функціонування насіннєвих підприємств, визначено методичні засади оцінки ефективності виробництва насіння олійний культур.

Визначено, що система насінництва представляє собою сукупність науково-обґрунтованих організаційних, економічних, соціальних і технологічних принципів, що визначають характер виробництва і форми управління ними і формується під впливом сукупності об’єктивних чинників: природних, науково-технічних, інноваційних, інвестиційних, соціально-економічних, виробничих, екологічних постійно зазнає змін. Вона може будуватися за територіальними рівнями (державним, обласним, районним); за групами рослин (насінництво зернових культур, олійних, трав, цукрових буряків, картоплі); за факторно-технологічними принципами (системи машин, добрив, засобів захисту рослин, меліорації). Водночас, при цьому всі складові системи функціонують у єдності та взаємозв’язку, об’єднані державними установами та службами: випробування та охорони сортів рослин, контролю за сортовим і насіннєвим матеріалом, якістю насіння, карантину рослин, ліцензування діяльності з виробництва та реалізації насіння сільськогосподарських рослин, державної підтримки насінництва.

При важливості всіх змін організаційної структури виробництва насіння на макро- і мікрорівнях, що відбулися в нашій країні за останні роки, основною його ланкою є господарюючі суб’єкти, які виробляють насіннєвий матеріал. У даний час організаційні форми цих господарств є різними стосовно ринку насінництва (в одних підприємствах насінництво носить товарний характер, в інших здійснюється для власного використання), спеціалізації (товарне насінництво може бути як основною, так і додатковою галуззю), розміру (великі, середні, малі), ступеня завершеності циклу вирощування насіннєвого матеріалу (із закінченим і незакінченим циклом), правового статусу (державні підприємства, господарські товариства, кооперативи, фермерські господарства).

Важливою складовою системи насінництва є насіннєве підприємство, тобто юридична особа, яка зареєстрована у державному реєстрі виробників насіння та садивного матеріалу, та має право на селекційну роботу, розмноження та реалізацію насіннєвого матеріалу. За результатами дослідження визначено, що діяльність насіннєвих підприємств має ряд важливих особливостей: сорт буде більш затребуваний в залежності від його якісних характеристик у регіоні, де він районований; ціни на насіння прив’язані до цін на сільськогосподарську продукцію. Без належного патентного захисту прав на селекційні досягнення просування їх на ринок майже неможливе. Досліджено, що у насінництві олійних культур створення селекційно-насінницьких фірм має відмінні перспективи на основі первинного насінництва, виробництва еліти і насіння наступних репродукцій. Такий досвід є у провідних селекційних центрів України.

Зважаючи на особливості діяльності насіннєвих підприємств визначено основні принципи забезпечення їх ефективного функціонування: розробка юридичних (правових) основ насіннєвого ринку, тобто законодавче забезпечення захисту соціально-економічної свободи громадян і господарюючих суб’єктів і, на цій основі, забезпечення рівності всіх форм власності і всіх типів насінницьких підприємств; дотримання у галузі селекції та насінництва міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин; максимальна підприємницька свобода виробників оригінального та елітного насіння, насінницьких господарств, сільськогосподарських товаровиробників у реалізації своїх виробничих цілей; економічна відповідальність господарюючих суб’єктів за результати своїх виробничих цілей і комерційної діяльності; лібералізація цін і вільне ціноутворення, при якому рівень цін на насінницьку продукцію встановлюються на ринку вільно, збалансовуючи попит і пропозицію.

Організаційно-економічний механізм господарювання має важливе значення в підвищенні ефективності діяльності як будь-якого підприємства, так і галузей економіки в цілому, включаючи і виробництво насіння олійних культур. Він визначається як система економічних, правових, організаційних важелів, методів та інструментів, що знаходяться в тісному взаємозв’язку і взаємозалежності і націлених на поліпшення кінцевих результатів.