ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОБНИЦТВА НАСІННЯ КОРМОВИХ КУЛЬТУР Статья

Актуальність теми. Підвищення ефективності агропромислового виробництва неможливе без розвитку тваринництва і його основи – кормовиробництва, що потрібно здійснювати шляхом інтенсифікації та впровадження у виробництво нових енергозберігаючих технологій.

Важливу роль у цьому процесі відіграє насінництво. Насінництво кормових культур характеризується складним процесом виробництва з використанням великої кількості енергії. Визначення рівня енергозатрат у кормовиробництві можливе лише на основі застосування методу агро-енергетичного й економічного оцінювання технологій. Цей метод дає змогу визначити затрати антропогенної енергії, живої та уречевленої праці в єдиних показниках на основі міжнародної системи (у джоулях), а також знайти шляхи зменшення цих затрат для підвищення коефіцієнта окупності затраченої енергії.

З огляду на це основна робоча гіпотеза полягає в обґрунтуванні доцільності вирощування високоенергетичних кормових культур за енерго-зберігаючими технологіями, їхньої оптимальної кількості у структурі посівних площ та з найнижчими енергетичними затратами.

Вивчення затрат сукупної енергії з метою підвищення ефективності кормовиробництва є цікавою науковою темою з точки зору енергозбереження. Дослідження проблеми енергозбереження і теоретичних аспектів ефективності кормовиробництва здійснювали такі вітчизняні та зарубіжні вчені: А. Бабич,
Г. Благовєщенський, М. Блажек, Д. Вінничук, Н. Волков, С. Дусановський, Я. Каїпов, А. Ківа, М. Кулик, А. Кутузова, Я. Мащак, Б. Михайличенко, В. Пабат, Н. Переправо, І. Підпалий, В. Рабштина, З. Cеверенчук, В. Сніговий, В. Сотников, А. Стельмащук, Ю. Тараріко, В. Хіміч, А. Шпаков. В їхніх наукових працях обґрунтовано питання розвитку енергозберігаючих технологій виробництва сільськогосподарських культур в умовах наявності великих аграрних підприємств та існування недорогих енергоресурсів, планової системи ведення сільськогосподарського виробництва.

Незважаючи на значні здобутки у цій галузі, а також з огляду на важливість забезпечення ефективного розвитку агропромислового виробництва в умовах дефіциту енергоресурсів досліджувана проблема як у теоретичному аспекті, так і на практиці залишається недостатньо вивченою. Виникає нагальна потреба у розробці нових підходів до вирішення завдання, пов’язаного із впровадженням енергозберігаючих технологій в агропромисловому секторі. Це і зумовило вибір теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з розробкою Національної програми розвитку агропромислового виробництва й є складовою комплексного наукового дослідження кафедри економіки, організації і планування в АПК Тернопільського національного економічного університету за темою “Основні напрямки розвитку агропромислового виробництва в пореформений період” (державний реєстраційний номер 0105U000848). Пропозиції щодо використання у сільськогосподарському виробництві енергозберігаючих технологій виробництва насіння багаторічних бобових і злакових трав на основі розроблених енергетичних технологічних карт були використані при підготовці розділу “Економіко-технологічні засади підвищення ефективності насінництва кормових культур”.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у розробці теоретичних, методологічних і практичних положень та виробленні науково обґрунтованих рекомендацій щодо агроенергетичного й економічного обґрунтування ефективності енергозберігаючих технологій виробництва насіння кормових культур.

Реалізація мети наукового дослідження зумовила необхідність виконання комплексу таких завдань:

· з’ясувати суть енергетичних технологій виробництва кормових культур для забезпечення ресурсозбереження в галузі;

· визначити нормативи енергетичних затрат при складанні енергетичних технологічних карт виробництва насіння багаторічних трав для зменшення енергоємності продукції;

· обґрунтувати новий метод застосування у технологічному процесі скарифікації насіння багаторічних трав з метою підвищення енергії проростання та зменшення енергозатрат на їхнє виробництво;

· удосконалити систему показників оцінювання ефективності енергозберігаючих технологій вирощування кормових культур;

· оптимізувати структуру посівних площ і обсяги виробництва енергоємних кормових культур та насіння багаторічних трав на перспективу;

· визначити напрямки енергозбереження для підвищення ефективності насінництва багаторічних трав;

· розробити методичні підходи до встановлення рівня впливу чинників інтенсифікації виробництва кормових культур і насіння багаторічних трав.

Об’єктом дослідження є енергонасичені технології виробництва насіння багаторічних трав за розробленими енергетичними технологічними картами.

Предмет дослідження – теоретичні та методичні підходи до обґрунтування економічної ефективності виробництва насіння і кормів в умовах інтенсифікації.

Методи дослідження. Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів з проблем економічної ефективності енергозберігаючих технологій виробництва кормових культур.

Для досягнення визначеної мети в роботі використано такі методи: аналізу та синтезу – для вивчення об’єкта і предмета дослідження; аналітичний – для дослідження інтенсивних технологій виробництва сільськогосподарських культур; агроенергетичний – для всебічного й глибокого вивчення агроенергетичного та економічного оцінювання технологій і систем кормовиробництва; експериментальний – для проектування варіантів енергозберігаючих технологій виробництва кормових культур та насіння багаторічних трав, вивчення ефективності скарифікації насіння у лабораторних і польових умовах; енергетичний та вартісний – для розрахунку окупності затрат на різні технології виробництва насіння багаторічних трав і здійснення біоенергетичного й економічного їхнього оцінювання за енергетичними технологічними картами; індукції та дедукції – для узагальнення результатів дисертаційного дослідження; економіко-статистичний – для відображення структури посівних площ кормових культур, урожайності й валових зборів насіння багаторічних бобових і злакових трав; кореляційно-регресивний – для визначення впливу виробничих ресурсів на енергетичні затрати виробництва; економіко-математичний – із застосуванням ЕОМ.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативні акти України з питань розвитку аграрного виробництва, дані Державного комітету статистики України, а також авторські напрацювання і періодичні видання за різні періоди, де подано енергетичне оцінювання характеристик та технологій вирощування насіння багаторічних бобових і злакових трав та результати польових досліджень, проведених на Подільській дослідній станції Тернопільського інституту агропромислового виробництва.

Наукова новизна. Новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних, методологічних і практичних засад ефективності виробництва насіння кормових культур в умовах інтенсифікації виробництва, а саме:

вперше:

– обґрунтовано підходи до використання енергетичних технологій з метою підвищення ефективності виробництва насіння кормових культур, критерієм яких є енергоємність, що відображає затрати енергії впродовж усього виробничого циклу – від отримання сировини до випуску готового продукту;

– розроблено нормативи енергетичних затрат при складанні енергетичних технологічних карт виробництва насіння багаторічних трав, що відображають затрати живої й уречевленої праці в енергетичних одиницях, які можуть бути основою для планування затрат кормовиробництва;

– запропоновано метод скарифікації насіння багаторічних бобових трав, суть якого полягає у підвищенні ефективності виробництва насіння кормових культур;

удосконалено:

– систему показників оцінювання ефективності енергозберігаючих технологій вирощування кормових культур, зокрема високоенергетичних багаторічних бобових і злакових трав. Критерієм для таких показників визначено: кількість обмінної енергії, що міститься в одиниці (1кг) сухої маси різних видів кормів, а також показники окупності затрат (МДж);

– підходи до оптимізації структури посівних площ і прогнозованого виробництва насіння багаторічних трав з урахуванням їхньої потреби та енергетичної цінності для областей Західного регіону України;

набули подальшого розвитку:

– теоретичні засади інтенсифікації виробництва кормових культур і насінництва багаторічних трав, суть яких полягає в урахуванні тенденцій до зростання енергоємності виробництва продукції, з одного боку, та збільшення обсягу виробництва енергії при вирощуванні насіння кормових культур – з іншого;

– методичні підходи до визначення рівня впливу чинників інтенсифікації виробництва насіння багаторічних трав за базовими й інтенсивними технологіями, що дає змогу здійснити комплексне економічне оцінювання цих технологій за кінцевими результатами виробництва.

Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці енергозберігаючих технологічних карт в агропромисловому виробництві й теоретичних курсів з агроенергетичних технологій галузей агропромислового виробництва.

Розроблений у дисертації принципово новий тип скарифікатора СКО-3 (деклараційний патент на винахід № 63687) використовується для скарифікації твердокам’яного насіння багаторічних трав з метою підвищення схожості насіння, зменшення норм висіву, що в підсумку забезпечує підвищення ефективності його виробництва.

Запропоновано методику складання технологічних карт за енергозберігаючими технологіями, а також методику перерахунку енергетичних затрат (МДж) у грошовий еквівалент.

Окремі результати дослідження взяті Головним управлінням сільського господарства і продовольства Тернопільської облдержадміністрації для впровадження у сільськогосподарське виробництво області, зокрема енергозберігаючі технології виробництва насіння багаторічних трав, прогноз виробництва насіння багаторічних трав на перспективу (довідка № 10-2-11/24 від 06.05.2005 р.).

Подільська дослідна станція Тернопільського інституту агропромислового виробництва взяла для впровадження рекомендації щодо норм висіву скарифікованого насіння багаторічних трав і методику впровадження у виробництво нового типу скарифікатора СКО-3 з метою підвищення ефективності виробництва насіння багаторічних трав (довідка № 54 від 17.05.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати дисертації, що виносяться на захист, автор отримав особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи обговорено та схвалено на таких науково-практичних конференціях: науково-практичній конференції викладачів, аспірантів “Аграрна реформа та розвиток інфраструктури аграрного ринку” (м. Тернопіль, 2001 р.), науково-практичній конференції спеціалістів аграрних підприємств Тернопільської області “Аграрна реформа та розвиток інфраструктури аграрного ринку” (м. Тернопіль, 2002 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Розвиток дорадництва в аграрній сфері економіки” (м. Тернопіль, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрямки їхнього розв’язання” (м. Хоростків, Тернопільська обл., 2005 р.).

Виголошено доповідь на науково-практичному семінарі керівників та спеціалістів аграрних підприємств Тернопільської області на базі Подільської дослідної станції Тернопільського інституту агропромислового виробництва з питань упровадження у виробництво енергозберігаючих технологій виробництва насіння кормових культур (м. Хоростків, квітень 2006 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано у 9 наукових працях (7 праць опубліковано автором одноосібно), у тому числі 6 статей у фахових виданнях і 3 статті – в інших виданнях загальним обсягом 6,5 д. а. (особистий внесок дисертанта – 4,75 д. а.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків. Дисертація охоплює 230 сторінок, у тому числі 163 сторінки основного тексту та 17 додатків на 47 сторінках. У дисертаційній роботі вміщено 42 таблиці на 42 сторінках і 3 рисунки на 3 сторінках. Список використаних джерел налічує 178 найменувань.