ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі – „Теоретико-методологічні засади економічного механізму екологізації сільськогосподарського виробництва” – розкрито економічну сутність процесу екологізації, досліджено теоретичні та методологічні основи економічного механізму екологізації сільськогосподарського виробництва та окреслено основні принципи й особливості його формування як окремої підсистеми господарського механізму.

Екологізація вітчизняного сільського господарства має важливе значення у розв’язанні екологічних, соціальних і цілого ряду економічних проблем аграрного виробництва й розвитку сільських територій. Наукова література містить різні підходи до визначення сутності екологізації, узагальнення яких дало змогу виділити декілька спільних ознак, зокрема: 1) у переважній більшості визначень екологізація виробництва розглядається як процес, що охоплює сукупність послідовних дій, спрямованих на перетворення форм, методів, способів виробництва, які гармонізовані з законами розвитку навколишнього природного середовища; 2) екологізація виробництва тісно пов’язана з інноваційною діяльністю та спрямована на збереження природної рівноваги й поліпшення якості життя нинішнього і майбутнього поколінь; 3) екологізація полягає у попередженні розвитку негативних явищ, зумовлених діяльністю людини й природними чинниками.  

Під час досліджень виокремлено цілі, завдання, інструменти й принципи екологізації сільськогосподарського виробництва. Це дозволило сформувати власне бачення її природи як процесу, що спрямовується на використання сукупності методів і способів господарювання, які запобігають розвитку негативних екологобезпечних явищ у агроекосистемах через втілення новітніх екологобезпечних, ресурсо- та енергоощадних техніки і технологій, інноваційних розробок у поєднанні з екологізацією освіти, виховання, суспільного мислення й поведінки.

Пріоритетними завданнями екологізації аграрного виробництва є:  зміцнення екологічної безпеки; зменшення техногенного навантаження на природні біоценози; раціональне використання природних ресурсів; збереження, відтворення і підвищення родючості ґрунтів; запровадження енергоощадних, безвідходних технологій виробництва; збільшення обсягів виробництва екологобезпечної продукції. Їх реалізація потребує опрацювання та запровадження  комплексного підходу з урахуванням усіх структурних елементів господарської системи та зв’язків між ними через розроблення цілісного дієвого механізму.

Встановлено, що економічний механізм є підсистемою господарського механізму. У цьому зв’язку не йдеться про формування радикально нового економічного механізму, а лише про його модернізацію, яка полягає у перегляді та зміні цільових орієнтирів і відповідно інструментарію його реалізації.