ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ПРОПОЗИЦІЇ НЕОБРОБЛЕНОЇ ДЕРЕВИНИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і задачі дослідження, конкретизовано об’єкт, предмет і методи дослідження, наведено відомості про особистий внесок здобувача, відображено наукову новизну, практичне значення та апробацію одержаних результатів.

У першому розділі дисертаційної роботи «Наукові засади економічного механізму формування пропозиції необробленої деревини» висвітлено теоретичні і методологічні аспекти дослідження пропозиції необробленої деревини, розкрито економічний механізм її формування, а також обґрунтовано необхідність використання економіко-математичного аналізу для подальшого прогнозування обсягів пропозиції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Обґрунтовано, що теоретико-методологічною основою дослідження є економічна теорія в її діалектичному розвитку, зокрема вчення А. Сміта, Дж. Кейнса та інших економістів щодо ролі держави в ринковій економіці, теорія ринкової рівноваги Л. Вальраса та А. Маршалла, сучасна теорія механізмів у складі теорії ігор. Важливим є врахування концепції сталого розвитку, оскільки ліси України є обмеженим та надзвичайно цінним ресурсом, що характеризується багатогранністю суспільних функцій.

Економічний механізм формування пропозиції необробленої деревини визначено як специфічну сукупність та збалансованість організаційно-економічних елементів, станів і процесів ринку необробленої деревини, що перебувають у певних взаємозв’язках, визначають порядок накопичення та пропонування деревини як товару і узгоджують економічні інтереси господарюючих суб’єктів, держави та суспільства на основі об’єктивних економічних законів. Його елементи визначаються економічною характеристикою та потенціалом лісоресурсної бази, лісогосподарської галузі та окремих лісогосподарських підприємств, впливом ринкового середовища і основних учасників товароруху необробленої деревини, а також регуляторною політикою держави, впливом наддержавних інститутів, суспільних груп та суспільства в цілому (рис. 1).

З’ясовано, що суб’єктами ринку необробленої деревини України є лісозаготівельні підприємства у ролі постачальників ресурсу і підприємства деревообробної галузі та інші споживачі у ролі покупців. Об’єктом ринку, його специфічним товаром є необроблена деревина у вигляді круглих лісоматеріалів, технічної сировини та дров, що отримують розтином на частини звалених дерев і деревних колод для подальшого використання та переробки. Пропозиція, попит та ціна на необроблену деревину формуються ринковими відносинами, які складаються між продавцями і покупцями в процесі її купівлі-продажу. Інфраструктурою ринку необробленої деревини є сукупність установ і організацій (біржові аукціони, страхові фірми, транспортні компанії тощо), що створюють сприятливі умови для укладання угод, впливають на формування пропозиції та попиту і забезпечують рух товару від продавця до покупця.

Показано, що держава має особливий вплив на формування пропозиції необробленої деревини, часто поєднуючи функції управління і контролю у сфері використання, захисту і відтворення лісів. Органи державної влади визначають обсяги щорічного лісокористування і вік рубок, встановлюють рівень лісових податків (зокрема збору спеціального використання лісових ресурсів) та субсидій, сприяють екологічній сертифікації, контролюють діяльність, кількість та розміри лісових підприємств, регламентують функціонування аукціонних торгів і інших каналів реалізації, впливають на розвиток ринкової інфраструктури і громадську думку щодо лісокористування, а також використовують інші інструменти державного регулювання обсягів пропозиції необробленої деревини. В Україні центральним органом виконавчої влади у лісовому господарстві є Державне агентство лісових ресурсів у складі Міністерства аграрної політики та продовольства України, в підпорядкуванні якого знаходиться 2/3 лісових земель, а решта лісів розподілені між іншими міністерствами та відомствами.