ЕМОЦІЙНО-МОТИВАЦІЙНІ СКЛАДОВІ КРЕАТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, та завдання дослідження; висвітлено теоретико-методологічну основу та методи дослідження; розкрито наукову новизну і практичне значення роботи; наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

          У першому розділі «Теоретичні аспекти вивчення емоційно-мотиваційних складових креативності особистості» розкривається сутність поняття креативності особистості в контексті психології творчості, йдеться про підходи до дослідження цієї актуальної проблеми у історії вітчизняної та зарубіжної психології; аналізується сучасний стан розробленості проблеми креативності як у вітчизняній, так і у зарубіжній психології.

 Креативність виступає як змістовна особистісна риса та як здібність до генерування нових ідей, рішень, методів, теорій, взагалі яких-небудь нових продуктів діяльності, рівень творчої обдарованості, здібностей до творчості, які проявляються у мисленні, спілкуванні, окремих видах діяльності і становлять відносно стійку характеристику особистості.

Низка авторів приділяє значну увагу розгляду емоційних характеристик особистості як складових креативності: Д. Фучса, В. Кумара та Д. Портера (емоційні напруга як статистично достовірна складова креативності); М. А. Кузнєцов та Н. Ю. Діомідова (емоційна креативність як складова креативності студента); В. І. Андрєєв (естетичні властивості особистості, що сприяють успішності творчої діяльності  та можуть бути описані так; здібність до керування естетичними принципами у творчій діяльності; здібність до досягнення гармонії, простоти та красоти); І. Г. Михайлова (креативність як здібність до переживання певних емоційних станів).

Багатьма авторами розглядаються мотиваційні психічні якості особистості як складові  креативності: В. І. Андрєєв (творчий інтерес; прагнення до творчих досягнень; прагнення до лідерства у навчально-творчій та професійно-творчій діяльності; прагнення до високої оцінки власних досягнень; особистісна значимість творчої діяльності у системі ціннісних орієнтацій; прагнення до самоосвіти, самовдосконалення); С. Джоя (мотивація отримання нового продукту як складова креативності особистості); Б. К. Пашнєв (мотиваційні характеристики особистості як складові креативності);  М. Воллах та Н. Коган (мотиваційні процеси як складові креативності особистості).

  У другому розділі «Організація і логіка емпіричного дослідження емоційно-мотиваційних складових креативності особистості» на основі виконаного аналізу вітчизняних та зарубіжних концепцій креативності запропоновано авторську модель структури креативності особистості.

Визначено, що креативність особистості має свою психологічну структуру, де виділяються регулюючий компонент (емоційна та вольова складова), стимулюючий компонент (мотиваційна складова) та змістовий компонент (інтелектуальна складова). В якості психологічних критеріїв креативності особистості нами розглядаються показники оригінальності, унікальності, розробленості та самооцінки креативності.

Таким чином, авторська модель структури креативності особистості постає у наступному вигляді (див. табл.1).