ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ КОЛІННОГО СУГЛОБА У ХВОРИХ НА РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

Короткий зміст

Матеріали та методи дослідження. В основу роботи покладено аналіз результатів ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит, що були виконані в період з 2002 року у відділі захворювань суглобів у дорослих ДУ “Інститут травматології та ортопедії АМН України” та в травматологічному відділенні обласної лікарні м. Черкаси. Проведено 104 ендопротезування колінного суглоба в 78 хворих на ревматоїдний артрит, у 26 хворих ендопротезування колінного суглоба виконано на обох колінних суглобах. Ендопротезування колінного суглоба виконували на пізній стадії захворювання ( ІІ стадія ІІ-ІІІ фаза та ІІІ стадія за класифікацією Є.Т. Скляренка та В.І. Стецули, що відповідає ІV стадії ревматоїдного артриту за класифікацією Штейнброкера). З ІІ стадією захворювання було 69 хворих і з ІІІ стадією – 9 хворих. Жінок було 66 і чоловіків – 12. Вік хворих коливався від 22 до 70 років і становив у середньому 48,33 ±12,94 років. У 4 хворих у минулому вже були виконані операції біологічної артропластики колінного суглоба, причому в 2-х хворих – на обох колінних суглобах. Синовектомія колінного суглоба в анамнезі виконана в 6 хворих, у тому числі на обох колінних суглобах – у 2-х хворих. Час, що минув від операції біологічної артропластики колінного суглоба до ендопротезування, становив від одного до 8 років, та від синовектомії до ендопротезування колінного суглоба – від двох до 10 років. У 19 хворих були проведені операції з ендопротезування кульшових суглобів, причому в 5 хворих було виконано ендопротезування обох кульшових суглобів, та в двох хворих – ендопротезування ліктьового суглоба.

Протези фірми Stryкer (Scorpio) застосовані в 61 випадку, Biomet – у 29 і Zimmer (Nex Gen) – у 11 випадках.

Для визначення стану кісткової тканини 49 хворим проведено ультразвукове денситометричне обстеження. Вік хворих складав від 26 до 56 років та в середньому становив 42,30±7,90 років. Згідно з класифікацією ревматоїдного артриту за Є.Т. Скляренком та В.І. Стецулою хворі були розподілені наступним чином: з ІІ стадією ІІ фазою було 15 хворих, з ІІ стадією ІІІ фазою – 28 і з ІІІ стадією – 6 хворих. Середня тривалість захворювання склала 9,50 ± 5,0 років.

Дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини проводили за допомогою ультразвукового кісткового денситометра «Achilles+» (Lunar Corp., Madison, WI, США). Визначали наступні параметри:

- швидкість поширення ультразвуку через кістку (ШПУ, м/с), яка залежить від її щільності та еластичності;

- широкосмугове ослаблення ультразвуку (ШОУ, дБ/МГц), яке відображає не тільки щільність кістки, а й кількість, розміри та просторову орієнтацію трабекул;