Федонюк О.В. Земноводні та плазуни в лісах Львівщини

Короткий зміст

За­галь­на ха­рак­те­рис­ти­ка проб­ле­ми

Пред­став­ле­на ха­рак­те­рис­ти­ка зем­но­вод­них і пла­зу­нів, іс­то­рія дос­лі­джень зем­но­вод­них і пла­зу­нів в за­хід­но­му ре­гі­оні Ук­ра­їни, іс­то­рія та нап­рям­ки дос­лі­джень на Львів­щи­ні. Роз­гля­дається роль зем­но­вод­них і пла­зу­нів у лі­со­вих та ін­ших еко­сис­те­мах, зна­чен­ня в жив­лен­ні риб, пта­хів та ссав­ців. Ана­ліз лі­те­ра­тур­них дже­рел свід­чить про не­дос­тат­ність та фраг­мен­тар­ність дос­лі­джень в га­лу­зях бат­ра­хо­ло­гії та гер­пе­то­ло­гії в умо­вах Львів­щи­ни.

При­род­ні умо­ви та району­ван­ня Львів­щи­ни

Оха­рак­те­ри­зо­ва­ні клі­мат, рос­лин­ний пок­рив, лі­со­вий фонд, лі­со­гос­по­дарсь­ке, лі­со­куль­тур­не, бі­оге­ог­ра­фіч­не і зо­оге­ог­ра­фіч­не району­ван­ня Львів­щи­ни. Гра­фіч­но зоб­ра­же­но міс­ця ста­ці­онар­них дос­лі­джень (рис. 1). В ди­сер­та­ції на­ве­де­ні ха­рак­те­рис­ти­ки лан­дшаф­тів, ґрун­тів, гід­ро­ло­гіч­них умов при­род­них районів Львів­щи­ни (Ма­ле По­ліс­ся, Роз­точ­чя, Опіл­ля, Кар­па­ти).

Рис. 1. Міс­ця ста­ці­онар­них дос­лі­джень лі­со­вої фа­уни зем­но­вод­них та пла­зу­нів на Львів­щи­ні:

1. Ма­ле По­ліс­ся (Ло­па­тинсь­ке лі­со­мис­ливсь­ке ліс­ниц­тво); 2. Роз­точ­чя (Страд­чівсь­ке ліс­ниц­тво, На­ці­ональ­ний при­род­ний парк "Яво­рівсь­кий" – Майдансь­ке і Янівсь­ке ліс­ниц­тва, При­род­ний за­по­від­ник "Роз­точ­чя" – Став­чансь­ке ліс­ниц­тво); 3. Опіл­ля (Лип­ни­ківсь­ке та Су­хо­дільске ліс­ниц­тва); 4. Кар­па­ти (На­ці­ональ­ний при­род­ний парк "Ско­лівсь­кі Бес­ки­ди" – Ско­лівсь­ке та Бу­тив­лянсь­ке ліс­ниц­тва).

Об'єкти, прог­ра­ма та ме­то­ди­ка дос­лід­жень

В роз­ді­лі на­ве­де­на лі­сів­ни­ча ха­рак­те­рис­ти­ка 14 бат­ра­хо­гер­пе­то­ло­гіч­них мар­шру­тів. Вив­чен­ня ви­до­во­го скла­ду зем­но­вод­них і пла­зу­нів здійсне­но за за­галь­ноп­рийня­тою ме­то­ди­кою (Шлях­тин, Го­ли­ко­ва, 1986). Кіль­кіс­ні об­лі­ки (291 по зем­но­вод­них, 147 по пла­зу­нах) про­ве­де­ні на мар­шру­тах за Н.Н. Щер­ба­ком (1989). За­га­лом, дос­лі­джен­ня в польо­вих умо­вах про­ве­де­ні про­тя­гом 196 ка­лен­дар­них днів. Чи­сель­ність ана­лі­зу­ва­ли за 5-баль­ною шка­лою: ви­ди ду­же рід­кіс­ні, рід­кіс­ні, зви­чайні, ба­га­то­чи­сель­ні, ду­же ба­га­то­чи­сель­ні. По­ши­рен­ня ви­дів виз­на­ча­ло­ся за 5-баль­ною шка­лою (Ко­тен­ко, 1987). При об­лі­ках на мар­шру­тах, фік­су­ва­ли ме­те­оро­ло­гіч­ні па­ра­мет­ри: тем­пе­ра­ту­ру по­віт­ря (°С), від­нос­ну во­ло­гість по­віт­ря (у %), ат­мос­фер­ні опа­ди та хмар­ність. Жив­лен­ня зем­но­вод­них вив­ча­ли при­життєво (Шлях­тин, Го­ли­ко­ва, 1986). Ана­ліз хар­чо­вих гру­док здійсне­но в ла­бо­ра­тор­них умо­вах. Для ана­лі­зу бі­ото­пів зас­то­со­ва­но опи­со­вий ме­тод. Вив­чен­ня впли­ву ан­тро­по­ген­них чин­ни­ків є важ­ли­вим еле­мен­том еко­ло­гіч­но­го та лі­сів­ни­чо­го дос­лі­джен­ня. На­ми дос­лі­дже­ний вплив лі­со­гос­по­дарсь­ких за­хо­дів (ру­бок лі­су) на стан фа­уни зем­но­вод­них та пла­зу­нів. Зок­ре­ма, одер­жа­но да­ні що­до впли­ву ру­бок на ви­до­ве різ­но­ма­ніт­тя зем­но­вод­них і пла­зу­нів. Об­лі­ки за­гиб­лих на до­ро­гах зем­но­вод­них та пла­зу­нів про­ве­де­ні мар­шрут­ним ме­то­дом. Те­оре­тич­ні ас­пек­ти впли­ву рек­ре­ації на гер­пе­то­фа­уну вста­нов­ле­ні на ос­но­ві про­ве­ден­ня ан­ке­ту­ван­ня мо­ло­ді. Ін­фор­ма­цію що­до ви­ко­рис­тан­ня в якос­ті по­жи­ви зем­но­вод­них і пла­зу­нів ри­ба­ми, пта­ха­ми та ссав­ця­ми от­ри­ма­но з до­по­мо­гою ві­зу­аль­них спос­те­ре­жень та із зас­то­су­ван­ням іх­ті­оло­гіч­них ме­то­дик. Збір да­них що­до мор­фо­ло­гіч­них ано­ма­лій та не­ти­по­вих явищ здійсне­но за ана­лі­зом ок­ре­мих ви­бі­рок та за ві­зу­аль­ни­ми спос­те­ре­жен­ня­ми. Ста­тис­тич­на об­роб­ка да­них про­ве­де­на з до­по­мо­гою комп'ютер­ної прог­ра­ми Mic­ro­soft Ex­cel. Ко­ефі­цієнт Жак­ка­ра (ін­декс по­діб­нос­ті) об­чис­лю­ва­ли для вста­нов­лен­ня по­діб­нос­ті на­се­лен­ня зем­но­вод­них і пла­зу­нів у дос­лі­джу­ва­них лі­сос­та­нах.

Стан по­пу­ля­цій зем­но­вод­них та пла­зу­нів

Ви­до­ве різ­но­ма­ніт­тя. У дос­лі­дже­них бі­ото­пах ви­яв­ле­ні 18 ви­дів зем­но­вод­них та пла­зу­нів: Sa­la­mandra sa­la­mandra L., Tri­tu­rus cris­ta­tus La­ur., Me­sot­ri­ton al­pestris La­ur., Lis­sot­ri­ton mon­ta­do­ni Bo­ul., Lis­sot­ri­ton vul­ga­ris L., Bom­bi­na bom­bi­na L., Bom­bi­na va­ri­ega­ta L., Pe­lo­ba­tes fus­cus La­ur., Bu­fo bu­fo L., Hyla ar­bo­rea L., Ra­na tem­po­ra­ria L., Ra­na ar­va­lis Nils., Pe­lophylax ri­di­bun­dus Pal., La­cer­ta agi­lis L., Zo­oto­ca vi­vi­pa­ra Jac., An­gu­is fra­gi­lis L., Nat­rix nat­rix L., Vi­pe­ra be­rus L. У різ­них лі­со­гос­по­дарсь­ких районах Львів­щи­ни у міс­цях ста­ці­онар­них дос­лі­джень та на ме­жу­ючих те­ри­то­рі­ях ви­яв­ле­на різ­на кіль­кість ви­дів зем­но­вод­них і пла­зу­нів, що свід­чить про зв'язок бат­ра­хо- та гер­пе­то­ком­плек­сів з особ­ли­вос­тя­ми фі­то­це­но­зів (рис. 2).

Рис. 2. Ви­до­ве ба­гат­ство зем­но­вод­них і пла­зу­нів в ос­нов­них бі­ото­пах
лі­со­гос­по­дарсь­ких районів об­лас­ті.

Ре­зуль­та­ти дос­лі­джень по­ка­зу­ють, що фа­уна зем­но­вод­них та пла­зу­нів найба­гат­ша у лі­сах Роз­точ­чя і Опіл­ля (Роз­тоць­ко-Опільсь­кий лі­со­гос­по­дарсь­кий район), зок­ре­ма за ра­ху­нок то­го, що на Опіл­лі крім рів­нин­них ви­дів трап­ля­ють­ся еле­мен­ти кар­патсь­кої лі­со­вої фа­уни (три­то­ни кар­патсь­кий та аль­пійсь­кий). За ко­ефі­цієнтом Жак­ка­ра вста­нов­ле­но, що на­се­лен­ня зем­но­вод­них ха­рак­те­ри­зується найви­щи­ми по­каз­ни­ка­ми по­діб­нос­ті (73 та 50 %) в умо­вах Опіл­ля і Роз­точ­чя та Кар­пат і Опіл­ля. Мак­си­маль­ним по­каз­ни­ком по­діб­нос­ті на­се­лен­ня пла­зу­нів (100 %) від­зна­ча­ють­ся лі­си Кар­пат та Опіл­ля.

Ло­ка­лі­за­ція, кіль­кіс­на оцін­ка та роз­мі­ри аре­алів ви­дів вста­нов­ле­ні за ре­зуль­та­та­ми влас­них дос­лі­джень та лі­те­ра­тур­ни­ми да­ни­ми. На­ве­де­на ін­фор­ма­ція про міс­ця зна­хі­док кож­но­го ви­ду, їх­ня кіль­кіс­на оцін­ка, а та­кож – роз­мі­ри аре­алу.

У дос­лі­дже­них лі­со­вих еко­сис­те­мах Львів­щи­ни ду­же рід­кіс­ним ви­дом є час­нич­ни­ця зви­чайна, рід­кіс­ним ви­дом – са­ла­ман­дра пля­мис­та, зви­чайні ви­ди – три­то­ни зви­чайний та гре­бе­няс­тий, ро­пу­ха зви­чайна, квак­ша, ящір­ка жи­во­род­на та га­дю­ка зви­чайна. Ба­га­то­чи­сель­ні – три­то­ни кар­патсь­кий та аль­пійсь­кий, кум­ка жов­то­че­ре­ва, жа­ба трав'яна, жа­ба гос­тро­мор­да, жа­ба озер­на.

На Ма­ло­му По­ліс­сі рід­кіс­ни­ми ви­да­ми є: час­нич­ни­ця, ящір­ка пруд­ка; зви­чайні ви­ди – жа­ба озер­на, ящір­ка жи­во­род­на, га­дю­ка зви­чайна; ба­га­то­чи­сель­ні ви­ди – ро­пу­ха зви­чайна, квак­ша, жа­ба гос­тро­мор­да, вуж зви­чайний.

На Роз­точ­чі ду­же рід­кіс­ним ви­дом є час­нич­ни­ця зви­чайна; рід­кіс­ний вид – три­тон гре­бе­няс­тий; зви­чайні ви­ди – жа­ба гос­тро­мор­да, жа­ба трав'яна, ящір­ка жи­во­род­на; ба­га­то­чи­сель­ні ви­ди – ро­пу­ха зви­чайна, ящір­ка пруд­ка, вуж зви­чайний; ду­же ба­га­то­чи­сель­ний вид – жа­ба озер­на.

На Опіл­лі рід­кіс­ні ви­ди: три­тон гре­бе­няс­тий, жа­ба озер­на, вуж зви­чайний, га­дю­ка зви­чайна; зви­чайні ви­ди: три­тон зви­чайний, ро­пу­ха зви­чайна, квак­ша, ве­ре­тіль­ни­ця лам­ка, ящір­ка жи­во­род­на; ба­га­то­чи­сель­ні ви­ди: три­то­ни кар­патсь­кий та аль­пійсь­кий, трав'яна і гос­тро­мор­да жа­би, ящір­ка пруд­ка.

В Кар­па­тах рід­кіс­ні ви­ди: три­тон зви­чайний, са­ла­ман­дра пля­мис­та, ро­пу­ха зви­чайна, квак­ша; зви­чайний вид: ящір­ка жи­во­род­на; ба­га­то­чи­сель­ні ви­ди: три­то­ни гре­бе­няс­тий, аль­пійсь­кий, кар­патсь­кий, кум­ка жов­то­че­ре­ва, жа­ба трав'яна, ящір­ка пруд­ка, ве­ре­тіль­ни­ця лам­ка, вуж зви­чайний, га­дю­ка зви­чайна.

Про­ве­де­ний на­ми ана­ліз роз­мі­рів аре­алів і чи­сель­нос­ті ви­дів дає змо­гу зро­би­ти та­кі вис­нов­ки:

ви­ди з мак­си­маль­ним аре­алом (три­то­ни зви­чайний і гре­бе­няс­тий, квак­ша, ро­пу­ха зви­чайна, трав'яна жа­ба, ящір­ки пруд­ка та жи­во­род­на, вуж зви­чайний та га­дю­ка зви­чайна) є зви­чайни­ми та ба­га­то­чи­сель­ни­ми. Це пев­ною мі­рою свід­чить про ста­біль­ний стан їх по­пу­ля­цій;

ви­ди з ве­ли­ким аре­алом, по­ши­ре­ні на 40-60 % пло­щі об­лас­ті (жа­ба озер­на, жа­ба гос­тро­мор­да) ма­ють до­во­лі ви­со­ку чи­сель­ність та на­ле­жать до ба­га­то­чи­сель­них;

ви­ди з аре­алом се­ред­ніх роз­мі­рів (са­ла­ман­дра пля­мис­та, час­нич­ни­ця зви­чайна, три­то­ни кар­патсь­кий та аль­пійсь­кий, кум­ка жов­то­че­ре­ва, ве­ре­тіль­ни­ця лам­ка) за чи­сель­ніс­тю на­ле­жать до рід­кіс­них, як, нап­рик­лад, са­ла­ман­дра пля­мис­та, ду­же рід­кіс­них, як, нап­рик­лад, час­нич­ни­ця зви­чайна та ба­га­то­чи­сель­них (усі ін­ші ви­ди).