ФОРМИРОВАНИЕ ХУДОЖЕСТВЕННО-ГРАФИЧЕСКИХ УМЕНИЙ БУДУЩИХ ДИЗАЙНЕРОВ В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ СПЕЦИАЛЬНЫХ ДИСЦИПЛИН Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи та наукову новизну дослідження, розкрито практичне значення одержаних результатів, подано відомості щодо апробації основних положень дисертації, публікацій автора та структури роботи.

У першому розділі дисертації – „Теоретико-методологічні засади форму-вання художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів” – проаналізовано стан досліджуваної проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі, розкрито сутність, структуру, зміст поняття „художньо-графічні вміння”; визначено та теоретично обґрунтовано концептуальні основи формування професійних умінь майбутніх дизайнерів у процесі вивчення фахових дисциплін.

Художньо-графічні вміння майбутніх дизайнерів розглянуті як одні з централь-

них у системі загальної професійної підготовки. Відповідно до цього, професійну освіту проаналізовано у трьох взаємопов’язаних аспектах: змісту, функціонування й розвитку.

У розділі, на підставі розгляду концепцій провідних науковців, передусім педа-гогів, теоретиків дизайну, дизайнерів-професіоналів, зазначено, що метою підготов-ки майбутніх дизайнерів є формування у студентів свідомого підходу до професій-ної творчості, виховання фахівців із широким спеціальним кругозором, прагненням до отримання ґрунтовних знань у галузі художньо-графічної діяльності та здатності працювати в будь-якому діапазоні графічних засобів, вести постійний пошук вираз-ності образу, гармонії у просторі комунікацій, мати високий потенціал креативності.

Виходячи з трьохкомпонентної структури художньо-графічної підготовки май-бутніх дизайнерів, як суттєві ми виділили такі чільні її завдання: формування необхідних художньо-графічних знань і вмінь як бази для художньо-графічної твор-чості й подальшого продуктивного вивчення фахових дисциплін; активізація пізна-вального інтересу до художньо-графічної діяльності; розвиток уміння аналізувати, самостійно ухвалювати рішення і виконувати завдання різної складності; накопи-чення творчого потенціалу студентів; забезпечення позитивного результату при виконанні вправ; досягнення відповідності художнього рішення проекту його комерційним цілям.

Розгляд формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів як невід’ємної частини цілісного процесу підготовки студентів уможливив репре-зентацію його у вигляді сталої системи взаємопов’язаних фахових дисциплін, основ-ними з яких є: „Основи композиції”, „Шрифт”, „Проектування”. Аналіз складників цієї системи дозволив виявити її багатоплановість, взаємозалежність та значущість таких структурних елементів у справі підготовки сучасного фахівця.

У результаті дослідження встановлено, що здійснення професійної підготовки майбутніх дизайнерів вимагає: якісного планування навчально-виховного процесу; відбору та структуризації змісту професійно-художньої освіти з урахуванням вимог державного стандарту, особливо варіативного компоненту; дотримання чіткої послі-довності у вивченні мистецько-художніх і фахових дисциплін та проведенні прак-тик; поєднання різних форм організації навчання; упровадження інноваційної системи контролю знань і вмінь майбутніх фахівців-дизайнерів, яка ґрунтується на самооцінці власної професійно-художньої творчості, на взаємозв’язках змісту навчання й вимог сучасного виробництва до підготовки компетентного суб’єкта дизайн-діяльності.

У процесі підготовки майбутніх дизайнерів адаптовано базові принципи навчання: спрямованості навчання на виконання завдань щодо формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів; науковості, систематичності й послідовності навчання; наочності; використання різних методів, форм і засобів залежно від завдань і змісту фахових дисциплін; створення необхідних умов для навчання; міцності, усвідомленості й дієвості результатів освіти, виховання й розвитку.

Таким чином, художньо-графічну підготовку студентів розглянуто як цілісну багатовимірну систему, яка розвивається та вдосконалюється. Підкреслено, що концептуальні основи формування професійних умінь майбутніх дизайнерів базуються на принципах методики особистісно орієнтованого навчання та теоре-тичних положеннях про структуру й гармонійний розвиток творчої особистості, формування мотивації, пізнавального інтересу студентів.

Ключовою дефініцією дослідження є поняття „художньо-графічні вміння майбутніх дизайнерів”, сутність якого можна визначити як реалізацію суб’єктом у матеріалі (ескізах, проектах, малюнках, виробах) ідеальних образів, уявлень, фантазій із застосуванням знань, прийомів виконання, набутих у процесі вивчення фахових дисциплін „Основи композиції”, „Шрифт”, „Проектування”. Визна-чальною умовою успішного формування таких умінь є освоєні викладачем спосо-би організації навчальної діяльності, орієнтовані на виконання чітко сформульо-ваних професійних завдань.

У розділі виділено узагальнені художньо-графічні вміння, що ними мають володіти студенти: організувати складну формальну структуру з використанням різних композиційних засобів, підпорядкувавши її принципу „цілісності”; малювати шрифт із урахуванням базових закономірностей його побудови; структурно мислити задля гармонійного узгодження шрифту з іншими елементами композиції; опановувати прийомами письма курсивом у академічній манері, вивчаючи на історичних прикладах закономірності побудови тексту; ефективно використовувати у творчому процесі просторове мислення й уяву.

У змісті розділу унаочнено той факт, що художньо-графічна діяльність має ціннісно-орієнтований характер, оскільки дозволяє майбутньому дизайнеру у межах виробництва досягти естетичної та функціональної якості проектованих виробів, а у масштабах соціуму – осмислити проблеми формування і розвитку естетичних смаків замовників і споживачів. Студенти-дизайнери, які опановують творчий процес виготовлення моделі, повинні мати ґрунтовну художньо-графічну підго-товку, досконало володіти базовими знаннями у сферах композиції, шрифту, проектування.

У другому розділі – „Експериментальна перевірка методики форму-вання художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів” – проаналізовано стан педагогічної практики з досліджуваної проблеми, використання можливостей формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів, експериментально перевірено вплив запропонованої методики на ефективність формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів у процесі вивчення фахових дисциплін. У межах констатувального етапу педагогічного експерименту проана-лізовано стан професійної підготовки майбутніх дизайнерів, тому головною метою його стало визначення початкового рівню сформованості художньо-графічних умінь студентів і педагогічних умов упровадження розробленої методики форму-вання художньо-графічних умінь у процес вивчення фахових дисциплін.

В експерименті взяли участь студенти Республіканських вищих навчальних закладів „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) та „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь), Харківської державної академії дизайну і мистецтв, Криворізького державного педагогічного університету. Учасники експерименту на першому та другому курсах вивчали фахові дисципліни „Шрифт”, „Основи композиції”, на третьому – „Шрифт” і „Проектування”, на чет-вертому – „Проектування”. Обсяг годин, відведений на опрацьовування фахових дисциплін, був однаковим, а навчальні плани ідентичними. Водночас експеримент мав варіативний характер, що забезпечувалося зіставленням результатів, отриманих у експериментальних і контрольних групах.

Аналіз наслідків первинного зрізу знань на засвоєння теоретичних основ і практичних знань із художньо-графічної діяльності студентами першого курсу виявив низку труднощів, що постали перед майбутніми дизайнерами: низький щабель початкової художньої підготовки абітурієнтів (76,79%), недостатній рівень зорової пам’яті (72,02%), неспроможність чітко визначати поняття (68,45%). Певну перевагу виявлено у випускників художніх шкіл, дизайн-студій, училищ художнього профілю. Інформація, отримана внаслідок опрацьовування спеціально розроблених тестів, уможливила запровадження особистісного підходу для проведення практичних занять і моделювання навчальних завдань у процесі опанування студентами різних категорій фахових дисциплін.

Сформульовано педагогічні умови впровадження розробленої експериментальної методики для кожної з експериментальних груп. У групі Е₁– „виділення в змісті спеціалізованих курсів базового і варіативного компонентів”; у групі Е₂ – „формування інтегрованих художньо-графічних умінь у системі вивчення фахових дисциплін”; у групі Е₃ – педагогічні умови в комплексі (виокремлення у змісті фахових курсів базового і варіативного компонентів, формування інтегрованих художньо-графічних умінь). Оцінювання рівня сформованості художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів здійснювалося за такими критеріями: мотиваційний, когнітивний, художньо-естетичний, функційно-логічний.

Для виявлення початкового рівня мотиваційного критерію визначено особ-ливості „мотиваційного поля” навчально-пізнавальної діяльності студентів пер-шого курсу. З цією метою розроблено анкети, які дозволяли проаналізувати як мотивацію навчальної діяльності студентів у вищому навчальному закладі, так і труднощі, з якими вони стикаються на початковому етапі опанування фахових дисциплін. Можливості розвитку особистісних якостей і рис вдачі, необхідних для творчої діяльності, виявлено у 26,9% студентів групи К₂. Найменшим цей показ-ник був у групі Е₁(19,2%). Потребу реалізувати себе в творчій дизайнерській діяльності відчувають більше третини студентів у К₃ (35,5%), К₂ (30,8%).

Рівень сформованості художньо-графічних умінь за когнітивним критерієм визначався під час виконання тестів і низки завдань: „Урівноважена композиція з абстрактними формами”, „літера-образ, слово-образ”. Аналізуючи якісні показники виконання завдань, що визначалися за когнітивним критерієм, ми констатували недостатно обізнаність майбутніх дизайнерів із формами й конструкцією шрифтів, нездатність їх класифікувати (Е₂ – 37,1%). Лише деякі студенти, переважно випускники підготовчих курсів і художніх шкіл, були ознайомлені з умовами забезпечення єдиної графічної системи (К₃– 22,6%); продемонстрували здатність до встановлення співвідношень між основними та спо-лучними штрихами (Е₃ – 20,0%). Респондентами усіх груп відзначено, що конструкція шрифту може базуватися на зближенні літер між собою по ширині (нарізно одинарних і полуторних) або на побудові літер різної ширини.

Художньо-естетичний критерій характеризувався емоційністю зображення, формуванням естетичного оцінного відношення, проявами художнього мислення, відчуттям виразності форми та виявленням художнього смаку, стильовою єдністю, технікою відтворення художньо-графічних характеристик, художньо-образними зіставленнями. Сформованість показників художньо-естетичного критерію перевірялася внаслідок виконання чотирьох завдань: „Шрифтова композиція”, „Експресивність форми”, „Рукописний шрифт”, „Формальна лінійно-графічна композиція”.

Аналіз якісних результатів виконання завдань художньо-естетичного критерію засвідчив, що більшості студентів групи Е₁ (53,8%), К₁(46,4%) досить складно було виявити зв’язок графічної форми та її емоційної дії. Лише декілька студентів груп Е₃ (10,0%), К₃ (16,1%) дотримувалися законів побудови шрифту й категорій композиції, розташовували літери у форматі та зміні вагового сприйняття їх залежно від розміщення всередині композиції, коментували виконану композицію, обґрунтовували вибір гарнітур шрифту, їх розташування на площині.

Функційно-логічний критерій виявився у здібності до самостійного мис-лення, умінні творчо користуватися різноманітними художньо-графічними засо-бами, підпорядковуючи їх творчим завданням, у активному розвитку компо-зиційно-графічної уяви, умінні досягати досконалості у пошуках оригінальних рішень. Показники функційно-логічного критерію перевірялися за результатами виконання двох завдань: „Шрифтовий плакат”, „Динамічна композиція”.

За наслідками дослідницької роботи на констатувальному етапі встановлено, що якнайменш розвиненими виявилися інтелектуально-логічні здібності респон-дентів: уміння бачити головне (мінімальний показник у групі Е₂ – 11,1%), аналі-зувати (Е₃ – 20,0%), порівнювати (найменший показник у К₁ – 23,1%), обґрун-товувати (К₂ – 22,2%), переносити сформовані знання й уміння у нові ситуації (низькі результати в усіх групах).

Метою формувального етапу педагогічного експерименту стали розробка, апробація й уточнення методики формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів у процесі вивчення фахових дисциплін. На цьому етапі в експерименті брали участь студенти факультету естетичного виховання спеціальності „Дизайн” Республіканського вищого навчального закладу „Крим-ський гуманітарний університет” (м. Ялта), які увійшли до експериментальних груп Е₁, Е₂, Е₃. Формувальний етап експерименту проходив за традиційних умов організації навчального процесу, але специфіка умов навчання студентів експериментальної групи, на відміну від контрольної, полягала у проведенні занять із використанням розробленої методики формування художньо-графічних умінь у процесі вивчення фахових дисциплін із метою виявлення умов для її ефективного впровадження.

Вибір умов і засобів організації художньо-графічної діяльності майбутніх дизайнерів здійснювався відповідно до мети, принципів, змісту навчальних дисциплін і здібностей студентів. Констатовано, що ефективність уживання цих засобів, перш за все, залежить від прийомів їх використання у навчально-виховному процесі та забезпечується створенням оптимальних організаційно-педагогічних умов для визначення кожним студентом для себе галузі найбільшої успішності та забезпечення перспективи творчої реалізації індивідуальних художньо-графічних задумів. У роботі продемонстровано, що організаційно-педагогічні умови впровадження проектованих способів формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів органічно сполучають два напрями: супровід студентів (містить перехід від прямого управління через стадію співуправління до самоврядування) і науково-методичне забезпечення викладача. До цих умов відносяться: формування теоретичних і практичних художньо-графічних знань і художньо-графічних умінь; формування практичних художньо-графічних знань та вмінь; уживання різних дидактичних засобів для оптимізації переходу від прямого управління до співуправління художньо-графічною діяльністю; умотивування творчої активності студентів і комплексний розгляд дидактичних методів, упроваджених для переходу від співуправління до самоврядування власною діяльністю.

Реалізація розробленої методики формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів передбачала три етапи: репродуктивний, проблемний, самостійно-творчий, кожний із яких характеризувався певною метою, особли-востями змісту навчально-виховної роботи, відповідними формами, методами та прийомами, умовами й засобами організації художньо-графічної діяльності майбутніх дизайнерів; був логічним продовженням попереднього, розвивав і вдосконалював художньо-графічні вміння у динаміці від простого до складного.

На першому – репродуктивному – етапі експериментальна робота прово-дилася з метою формування готовності студентів до художньо-графічної діяль-ності, розвитку у них творчих здібностей. Першочергову увагу було приділено оволодінню початковим обсягом теоретичних понять і практичних умінь, що залучають майбутнього дизайнера до процесу творчого вдосконалення, при цьому стимулювалися такі якості особистості, як самосвідомість, здатність до самооцінки, прагнення до самовираження. На першому етапі були задіяні пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, частково-пошуковий методи та комплекс спеціальних засобів (використання навчально-методичних рекомен-дацій та спеціальної літератури, каталогів шрифтів тощо). В умовах репродуктивного етапу реалізовано таку педагогічну умову, як формування теоретичних і практичних художньо-графічних знань та вмінь, за допомогою змісту навчання: лекцій та практичних завдань із фахових дисциплін „Шрифт”, „Основи композиції”. Показниками закінчення першого етапу стало поступове підвищення рівня сформованості мотивів і потреб у художньо-графічній діяльності для студентів експериментальної групи; свідоме володіння ними художньо-графічними вміннями у сферах каліграфії та побудові шрифтів, у складанні формальних композицій.

Метою наступного, проблемного, етапу експерименту, було оволодіння навичками самостійного створення дизайн-проектів, оволодіння комплексом художньо-графічних умінь задля візуального тлумачення обраної теми, дослід-ження взаємовпливу зображувальних і шрифтових елементів композиції. Для формування художньо-графічних умінь на другому етапі експериментальної роботи використовувалися методи, які стимулювали творче мислення та зацікавленість художньо-графічною діяльністю, а саме: проблемний, еврис-тичний, навчання у дії, а також засоби: каталоги шрифтів, проблемні завдання, слайди, відеофільми. Проведення другого етапу уможливило реалізацію такої педагогічної умови, як формування практичних художньо-графічних знань і художньо-графічних умінь за допомогою змісту навчання: системи практичних завдань, лабораторно-практичних занять, курсів „Шрифт”, „Основи композиції”, „Проектування”, спецкурсів, екскурсій. Результативним наслідком другого етапу стала сформованість таких художньо-графічних умінь: відтворення образу через шрифт у написанні слова або фрази; знаходження графічної мови форми; освоєння проектної графіки.

Третій, самостійно-творчий етап, передбачав активну участь студентів у художньо-графічній діяльності. Метою цього етапу стало формування у майбутніх дизайнерів нестандартного активного мислення, уміння професійно виконувати дизайн-проекти, здійснювати брендінг, ідентифікацію фірмового стилю та рекламування. На третьому етапі були задіяні методи та прийоми, які сприяли формуванню практичних художньо-графічних умінь (ілюстрування, вправа, перегляд), а також засоби (каталоги, портфоліо, бренд-буки, творчі ситуації, проекти). На самостійно-творчому етапі широкого вжитку у виконанні практич-них завдань набув частково-пошуковий метод. Шляхом застосування системи методичних дій на третьому етапі сформувалися такі художньо-графічні вміння: презентація дизайн-проектів, виконання корпоративних ідентифікацій фірмового стилю та була реалізована така педагогічна умова, як формування мотивів, умотивування особистісної творчої активності за допомогою змісту навчання: системи самостійно-творчих практичних завдань; персональних та колективних виставок; захисту творчих проектів; інтегрованих завдань у межах фахових дисциплін „Шрифт”, „Проектування”. Результатом експериментально-дослід-ницької роботи на третьому етапі стало формування відповідних художньо-графічних умінь: презентація дизайн-проектів, підготовка бренд-буків.

Проведення формувального етапу експерименту із застосуванням розроб-леної методики дозволило встановити оптимальні умови спеціальної організації навчальних завдань, орієнтованих на активне накопичення студентами-дизай-нерами базових знань та вмінь, способів дій, необхідних для продуктивної профе-сійної діяльності. Було з’ясовано, що найефективнішою організаційною формою навчального процесу, у межах якого відбувається формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів, є узагальнюючі колективні перегляди.