ФОРМИРОВАНИЕ КОММУНИКАТИВНЫХ КАЧЕСТВ ИНОСТРАННЫХ СТУДЕНТОВ В ПРОЦЕССЕ УЧЕБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначено мету, об’єкт, предмет, завдання, гіпотезу; висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення результатів наукового пошуку, доведено вірогідність та обґрунтованість отриманих результатів, подано відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні питання формування комунікативних якостей іноземних студентів у процесі навчальної діяльності» на підставі аналізу наукової літератури розкрито сутність понять «навчальна діяльність», «комунікація», «комунікативні уміння», «комунікативні якості», «комунікативні якості іноземних студентів»; визначено чинники, які впливають на процес формування комунікативних якостей іноземних студентів; виявлено основні комунікативні якості особистості іноземного студента; обґрунтовано педагогічні умови формування комунікативних якостей іноземних студентів у процесі навчальної діяльності.

На основі праць Д. Ельконіна, А. Запорожця, І. Ільясова, В. Ляудіс, А. Подольського з’ясовано, що навчальна діяльність розглядається як діяльність, у процесі якої суб’єкт навчання змінює себе. І. Зимня, досліджуючи навчальну діяльність іноземних студентів на основі оволодіння ними іноземною мовою, зазначає, що продукція комунікації іноземця виявляється у формі текстів, при цьому основним завданням для педагога стає комунікативна організація текстової діяльності студентів, оскільки саме в тексті містяться ціннісні орієнтації, мотиви, цілі діяльності, умови спілкування. Комунікативний аспект навчальної діяльності вважає пріоритетним для підвищення ефективності навчання В. Ляудіс, акцентуючи увагу на важливості компонентів, необхідних для активного засвоєння студентом інформації: багатогранності мотивів (пізнавальних, професійної орієнтації, самоствердження тощо), ініціативи в комунікації, прийняття (або неприйняття) партнерства та ін. З’ясовано, що навчальна діяльність іноземних студентів має бути організована на засадах тісного контакту з викладачем, оскільки саме він є регулятором здійснення процесу корекції особистих навчальних умінь іноземця.

Оскільки умовою ефективності навчальної діяльності є необхідний для її здійснення рівень комунікації студентів, який забезпечується сформованими особистісними комунікативними якостями, у роботі було проаналізовано такі наукові поняття, як «комунікація», «комунікативні якості», «комунікативні якості іноземних студентів».

Концепт «комунікація» досліджується філософами (К. Апель, Е. Муньє, Ю. Хабермас, Ф. Шлейермахер, К. Ясперс), соціологами (Г. Бейтсон, П. Вацлавік), психологами й педагогами (І. Зимня, А. Петровський).

На ґрунті аналітичного вивчення наукових джерел з’ясовано, що комунікація розглядається насамперед як процес передачі інформації певними каналами від інформатора (адресанта) до реципієнта (адресата). У комунікативному акті визначаються два рівні: змістовний і рівень відносин. Процес комунікації відбувається за наявності в комунікантів певних комунікативних якостей.

Комунікативні якості формуються в людини впродовж усього життя й залежать від умов і мотивів діяльності, а також розвиваються під впливом соціального довкілля на основі базових компонентів особи: спрямованості, психічних пізнавальних процесів, вольових якостей та ін.

Проблеми комунікативних якостей особистості в науковому контексті досліджувались у зв’язку з вивченням особливостей міжкультурної комунікації (Т. Грушевицька, Л. Землянова, А. Касюк, О. Резван, В. Скуратовський), культури міжособистісних відносин і комунікативної саморегуляції (Є. Заїка, І. Мачуська, А. Ніколаєнко, І. Сайтарлі), культури вербального та невербального спілкування та етикету (А. Баркер, В. Левитський, А. Леонтьєв, Г. Потилико, Ю. Сорокін, Н. Формановська), висвітлювались у психолого-педагогічних студіях у зв’язку з аналізом психологічних особливостей впливу на людину в системі управлінської діяльності (Р. Денні, В. Деркаченко, М. Дороніна, І. Кузнецов).

Аналіз різних підходів у визначенні комунікативних якостей особистості дав можливість констатувати, що серед загального різноманіття критерійного аналізу комунікативних якостей (уміння створювати сприятливий психологічний клімат і позитивне враження про себе, уміння слухати, ставити питання та відповідати на них (Ф. Кузін), змістовне значення інформації для суб’єктів комунікації, психологічний вплив на партнера з метою зміни його поведінки, володіння загальною системою кодування та перекодування інформації (мовний аспект), подолання комунікативних бар’єрів, що містять соціально-психологічний характер (О. Барташов) особистості найбільш придатними є критерії, які виражають їх соціокультурну, нормативну (зокрема мовну) і психолого-педагогічну сутність.

Комунікативними якостями слід уважати ті якості особистості, які виявляють її здатність до ефективного спілкування з іншими в різних формах. Ці якості можна розрізняти за характером їх вияву як комунікативно-діяльнісні, що сприяють активності в здійсненні комунікації та комунікативно-перцептивні, які дають інформацію про стан партнера зі спілкування та виявляють рівень здатності людини відповідати прийнятим у соціумі нормам поведінки.

У дослідженні теоретично обґрунтовано процес формування комунікативних якостей іноземних студентів, у якому визначено власне комунікативні якості, педагогічні умови їх формування й форми взаємодії між суб’єктами навчального процесу.

Метою впровадження цього процесу було формування таких комунікативних якостей іноземних студентів, як комунікативно-діяльнісні (комунікабельність, ініціативність, наполегливість, вільне володіння вербальними засобами спілкування) та комунікативно-перцептивні (самоопанування, толерантність, доречність, соціокультурна нормативність, емпатія, рефлексивність) (таблиця 1). Сформульовані теоретичні положення стали підставою для визначення педагогічних умов формування комунікативних якостей іноземних студентів.

Так, взаємодія викладачів спецдисциплін і викладачів мовної підготовки мала реалізуватися шляхом адаптації текстових матеріалів для їх сприйняття іноземними студентами, взаємовідвідування занять викладачів, проведення психолого-педагогічних та організаційних нарад, а також організацію курсу лекцій з культурних особливостей іноземців різних національностей для викладачів спеціальних дисциплін. Організацію й упровадження зазначених форм роботи було здійснено в межах індивідуальних планів діяльності викладачів у науково-методичній та організаційній сферах.

З огляду на те, що викладачі мовної підготовки в силу специфіки своєї спеціальності ознайомлені з культурно-психологічними особливостями іноземців, емоційними проявами в них стресових станів, які часто є результатом процесу соціалізації іноземних студентів у нових для них культурних умовах освітнього середовища, вони є найбільш підготовленими для толерантного сприйняття іноземних студентів. Саме тому викладачі мовної підготовки іноземних студентів мають ініціювати постійний зв’язок із колегами, які викладають фахові дисципліни, із метою аналізу й корекції текстових матеріалів із відповідних предметів.

Оскільки основою будь-якої діяльності людини є потреби, а мотиви розвиваються на їх основі, важливою умовою для формування комунікативних якостей іноземних студентів є забезпечення стійкої мотивації. У процесі дослідження було доведено, що ефективність навчальної діяльності залежить від ступеня розвитку внутрішніх (пов’язаних із потребою в нових знаннях, уміннях професійної діяльності) та зовнішніх (орієнтованих на цінності матеріального стимулювання, престижу, соціального визнання) мотивів. У зв’язку з цим було визначено, що саме за умови забезпечення стійкої мотивації, пов’язаної з особистісними пріоритетами в діяльності, комунікативні якості іноземних студентів формуються найбільш ефективно.

Важливим чинником формування в іноземців бажання підвищувати свій рівень володіння уміннями, які сприяють комунікативній діяльності, було визнано й таку педагогічну умову, як створення сприятливого середовища для виявлення власних комунікативних умінь. Таке середовище значною мірою позначається на позитивності ставлення до будь-яких набутих особистих умінь, а виявлення оптимізму в їх реалізації, у свою чергу, сприяє виникненню бажання виявляти ці вміння.

Функціональним призначенням реалізації цієї умови стало забезпечення атмосфери доброзичливості в процесі навчальної діяльності іноземних студентів, що сприяє зняттю напруги у виявленні особистих умінь спілкування, дозволяє іноземцям не боятися почути насмішки або відчути несхвалення через недосконалість здійснення ними комунікації.