| Короткий зміст: |
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, визначено його мету, завдання, об’єкт, предмет, сформульовано гіпотезу та методи дослідження, наукову новизну, практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження результатів.
У розділі подано результати системного аналізу провідних положень концепцій: щодо сутності та структури культури і особистості, закономірностей та способів її формування; єдності свідомості, діяльності та взаємозв’язку теорії і практики; удосконалення професійної підготовки; про можливість об’єктивного визначення ефективності процесу підготовки спеціаліста; про особливості застосування засобів навчання нового покоління у навчально-виховному процесі, зокрема – початкової школи, загальних методологічних підходів до інформатизації системи освіти.
Аналіз навчальної (Ю. К. Бабанський, В. П. Беспалько, А. Ф. Верлань, Б. С. Гершунський, А. М. Гуржій, М. І. Жалдак, В.М. Мадзігон, Н. В. Морзе, Ю.С. Рамський, Й. Я. Ривкінд та ін.), монографічної (В. П. Андрущенко, С. І. Архангельський, І. Д. Бех, В. Ю. Биков, Н. М. Бібік, І. А. Зязюн, Г.О.Козлакова, О.Г. Кучерявий, В. В. Лапінський, М. М. Левшин, В. І. Луговий, Ю. І. Машбиць, В. М. Мадзігон, А. С. Нісімчук, О.Я. Савченко, С.О. Сисоєва, Л.О. Хомич та ін.) та періодичної літератури (Н. М. Бібік, М. М. Левшин, О. Я. Савченко, В.В. Сілков, О. В. Сухомлинська та ін.); дисертаційних фондів (М. С. Гордійчук, О. П. Кивлюк, В. А. Крутій, М. С. Севастюк, О. М. Снігур, І. А. Парасюк, С. В. Ратовська, І. М. Смирнова, О.В. Суховірський, Н. С. Полька, Л. П. Ткаченко, В. В. Томашевський, В.І. Фадєєва, О. І. Шиман) та електронних джерел інформації (http://www.readbookz.com/, http://uapravo.net/data/, http://vechirka.ck.ua/, http://26204s-kochsosh20.edusite.ru/, http://www.mon.gov.ua/ та ін.) свідчить про те, що ПК є багатофункціональним засобом навчання, можливості, які створюються внаслідок його застосування, дозволяють вчителеві (зокрема – початкової школи) інтенсифікувати навчально-виховний процес, досягаючи збільшення його ефективності.
Результати аналізу літератури дозволили уточнити зміст понять "готовність" і "формування готовності". Виходячи з розуміння готовності вчителя до застосування ПК як засобу діяльності, виокремлено три основні її компоненти: психологічний (особистісно-мотиваційний, необхідні особистісні властивості та прагнення); теоретичний (знання певних способів і форм здійснення професійної діяльності, наявність здатності до професійно-спрямованої прогностичної діяльності тощо); практичний (сукупність умінь реалізовувати набуті знання, навички виконання певних видів професійної діяльності тощо). У процесі дослідження були виявлені чинники, які впливають на ефективність процесу формування готовності майбутніх учителів початкових класів до використання ПК як засобу навчальної діяльності, стимулювання та активізація яких можлива за допомогою відповідних методів і способів.
За результатами проведеного дослідження визначено, що систему формування готовності майбутніх учителів початкових класів доцільно розуміти як сукупність взаємопов’язаних навчальних впливів, яка має поєднувати визначені відповідно до цілей навчання види та форми навчально-виховного процесу, підпорядковувати їх змістове наповнення цілям підготовки студентів до педагогічної діяльності, забезпечувати безперервний і послідовний вплив на майбутніх учителів, спрямований на отримання заздалегідь визначених знань та умінь і формування навичок, особистісно-професійних якостей, умінь використовувати ПК, достатніх для здійснення успішного навчання молодших школярів. Таким чином, модель підготовки майбутнього вчителя початкової школи явно, або опосередковано, повинна містити всі зазначені складові та забезпечувати застосування ПК як об’єкту вивчення, так і засобу діяльності студента.
У другому розділі – "" – визначено та конкретизовано сукупність вимог до фахово-значущих знань, умінь і навичок особистості, які мають бути сформовані як складові готовності до професійної діяльності суб’єктів навчання. Сформованість інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів розглядається як складова загальної культури вчителя, що, в свою чергу, є складовою готовності вчителя до педагогічної діяльності. Визначення рівня сформованості готовності майбутнього вчителя до фахової діяльності, ефективність і результати якої відповідають вимогам сучасного інформатизованого суспільства, може бути виконане з опорою на критерії сформованості складових інформаційної культури, адекватних складовим діяльності вчителя початкових класів, з використанням визначених за результатами дослідження критеріїв. Виявлено умови готовності студентів педагогічних факультетів до використання ПК як засобу навчальної діяльності; з'ясовано складові змісту навчання майбутніх учителів початкових класів, їх педагогічно суттєві характеристики, можливості застосування ПК у навчально-виховному процесі початкових класів та програмне забезпечення як засіб навчальної діяльності; досліджено акмеологічні підходи до поняття готовності застосування у професійній діяльності певного засобу або групи засобів; з’ясовано методичні особливості формування готовності студентів ВПНЗ використовувати ПК як засіб навчальної діяльності та розроблено й описано модель формування готовності студентів; запропоновано структуру моделі навчально-виховного процесу.
У педагогіці ідеї впровадження ПК у навчально-виховний процес не є новими, але спроби механічного перенесення змісту навчання, зокрема інформатики, з основної школи у початкову, як показав досвід, не можуть бути успішними без суттєвого адаптування як змісту, так і методів та засобів його подання, пошуку й упровадження нових організаційних форм навчання. Проведений аналіз стану навчально-виховного процесу педагогічного факультету Кам’янець-Подільського державного університету, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди дозволив виявити суперечність між вимогами суспільства до підготовки сучасного вчителя початкової школи, здатного до використання ПК у професійній діяльності, і практикою підготовки студентів. Зазначене вказує на те, що зміст професійного навчання, яким є навчання майбутніх учителів молодших класів, повинен визначатись особливостями майбутньої педагогічної діяльності, тобто певною мірою відображати навчально-виховний процес початкової школи. Проблема розробки ефективної системи навчання майбутніх учителів, вирішення якої неможливе без усебічного аналізу всіх складових діяльності суб’єктів навчання, зокрема глибокого аналізу психофізіологічних особливостей сприйняття ними навчального матеріалу, усвідомлення свого місця в навчально-виховному процесі, використання всіх можливих чинників покращення його результатів. Дослідження та аналіз ІКТ показує, що їх упровадження можливе в трьох варіантах: як "проникаюча" технологія, як основна та як монотехнологія.
Суттєвим теоретичним та практичним доробком є дослідження загально-дидактичних і спеціальних методичних умов застосування комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання, які було використано для визначення основних видів навчальної діяльності учнів та вчителів, форм подання навчального матеріалу та особливостей комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання. Практична готовність сучасного вчителя до педагогічної діяльності в структурі його професійної компетентності виявляється в зовнішніх (наочних) уміннях – уміннях педагогічно діяти. До них належать інформаційні, розвивальні, орієнтаційні, організаторські та комунікативні уміння учителя. З урахуванням особливостей діяльності вчителів початкових класів можна стверджувати, що доцільно розглядати "професійну готовність використовувати ПК" як сукупність загальних можливостей, які надаються засобами ІКТ у поєднанні з уміннями та навичками, методикою їх використання у професійній діяльності, і останнє вважати показником готовності вчителя початкових класів. Формування професійної готовності найбільш ефективно здійснюється за умов максимально індивідуалізованого навчання, яке можливе за умов широкого використання курсів за вибором, проектних методик навчання, навчання в малих групах. З метою максимальної індивідуалізації навчання пропонується впровадження інформаційних мережевих технологій, що може бути підґрунтям формування професійно-орієнтованих складових інформаційної культури майбутнього вчителя.
За результатами проведеного дослідження встановлено, що систему формування готовності майбутніх учителів початкових класів доцільно розуміти як систему взаємопов’язаних блоків, яка має поєднувати визначені відповідно до цілей навчання види та форми навчально-виховного процесу, підпорядковувати їх змістове наповнення цілям підготовки студентів до педагогічної діяльності, забезпечувати безперервний і послідовний вплив на майбутніх учителів, спрямований на набуття ними заздалегідь визначених знань, умінь і навичок, особистісно-професійних якостей, умінь використовувати ПК, достатніх для здійснення успішного управління навчанням молодших школярів.
Модель формування готовності майбутніх учителів початкових класів, метою створення та застосування якої є формування здатності студентів до виконання професійної діяльності у майбутньому в умовах інформаційного суспільства, призначена для відтворення педагогічних умов, за яких формується готовність використовувати ПК як засіб навчальної діяльності. Вона складається з компонент: конструктивної (управлінської), гностичної (контрольно-оцінювальної), проектувальної (моделюючої), організаційної (мобілізаційної) та відрізняється від відомих моделей: виділенням як окремої цілі навчання формування готовності до виконання певного виду діяльності, яка, разом з тим, є інтегративною; використанням як головного об’єкту вивчення процесу діяльності; встановленням правил поновлення змісту навчання.
У третьому розділі – "Експериментальна перевірка моделі формування готовності студентів педагогічних факультетів використовувати персональний комп’ютер як засіб навчальної діяльності" – експериментально перевірено ефективність запропонованої моделі навчання майбутнього вчителя початкових класів з метою формування готовності майбутніх учителів початкових класів використовувати ПК як засіб навчання. Компонентно-структурний аналіз феномена "готовність студентів до використання ПК як засобу навчальної діяльності" дозволив з’ясувати його критерії та отримані показники професійно-педагогічної готовності: особисте бажання застосовувати свої знання, здібності, досвід у навчанні з використанням ПК.
Виходячи з завдань дослідження, результати опитування у формі анкетування було використано з метою визначення актуальності дослідження, ранжування значимості критеріїв та визначення результативності застосування запропонованої моделі навчання інформаційним технологіям майбутніх вчителів початкових класів.
Метод аналізу результатів діяльності (поданих у формі оцінок рівня навчальних досягнень) використовувався для оцінювання репрезентативності групи респондентів та з метою визначення результативності застосування запропонованої моделі навчання інформаційним технологіям з точки зору формування готовності використовувати персональний комп’ютер як засіб навчальної діяльності.
Результати дослідження переконують у тому, що найбільших труднощів при виконанні навчально-виховних завдань зазнали ті студенти, в яких відсутній стійкий інтерес до процесу навчання за допомогою ПК (55 %) та низький ступінь сформованості позитивного ставлення до використання комп’ютера в процесі навчання (28 %). Визначення шляхом теоретичного аналізу структури готовності використовувати ПК як засіб навчальної діяльності у складі трьох основних компонентів: психологічного (особистісно-мотиваційний: особистісні властивості і прагнення); теоретичного (система знань, способів і форм здійснення професійної діяльності); практичного (сукупність умінь і навичок), дало можливість конкретизувати структуру готовності.
Психологічний компонент доцільно деталізувати, виокремивши в ньому мотиваційну та вольову складові. Систему знань, способів і форм здійснення професійної діяльності та умінь і навичок практичного їх виконання доцільно об’єднати в єдиний компонент. Наявність цих знань дає вчителю можливість виконувати певні дії, тому в структурі готовності вони опосередковані операціональною (технологічною) складовою. Сутність структури феномена досліджуваної готовності вчителя початкових класів може бути представлено системою взаємопов’язаних, взаємозалежних і взаємозумовлених компонентів – мотиваційного, вольового та операційного (операціонального), які можуть бути виявлені через певні критерії.
Визначення шляхом теоретичного аналізу структури готовності використовувати ПК як засіб навчальної діяльності, у складі трьох основних компонентів: психологічного (особистісно-мотиваційний: особистісні властивості і прагнення); теоретичного (система знань способів і форм здійснення професійної діяльності); практичного (сукупність умінь і навичок), дало можливість конкретизувати структуру готовності. Остаточний результат структурно-компонентного аналізу подано нижче.
Виходячи з основних критеріїв та визначених показників рівнів сформованості готовності студентів педагогічних факультетів використовувати ПК як засіб навчальної діяльності, можна виділити чотири рівні їх готовності до виконання діяльності. Високий – показники готовності: знання сутності, видів та функцій використання комп’ютера; студенти вільно оперують засвоєними знаннями форм та методів навчання з використанням ПК; студенти мають сталий, глибокий інтерес до використання комп’ютера, чітко визначають педагогічну доцільність його використання; володіють міцними знаннями сутності, функцій, структури навчання з використанням ПК; володіють методикою проведення занять з використанням ПК; доцільно використовують різні форми організації навчання; виявляють творчі здібності щодо вирішення проблем використання комп’ютера. Середній – показники готовності: наявність вибірково міцних та системних знань щодо навчання з використанням комп’ютера; студенти відтворюють закони та принципи навчання з використанням ПК; студенти виявляють знання і розуміння основних особливостей навчання з використанням ПК; студенти розрізняють етапи здійснення процесу навчання і вміють їх планувати; виявляють певний рівень знань сутності, функцій та структури використання ПК; студенти за допомогою викладача відтворюють методику проведення занять із використанням ПК; доцільно використовують різні форми організації навчання. Достатній – показники готовності: знання сутності, видів, функцій навчання; обмежені знання особливостей навчання з використанням ПК; недостатньо чітке знання етапів здійснення процесу навчання; неглибокі знання методики проведення занять з використанням ПК; студенти посередньо визначають мету та мотиви навчання з використанням комп’ютера. Низький – показники готовності: практична відсутність знань, умінь та навичок щодо використання комп’ютера в навчальному процесі; відсутність міцних знань принципів, законів навчання; невміння використовувати методику проведення занять з використанням ПК; не вміють використовувати різні організаційні форми навчання.
Отже, готовність застосовувати ПК як засіб навчальної діяльності є інтегративною характеристикою особистості вчителя, тому вивчення рівня її сформованості потребує комплексного підходу.
Репрезентативність вибірки респондентів, де передбачалось проведення константувального і формувального етапів педагогічного експерименту, щодо генеральної сукупності "всі студенти спеціальності "початкові класи" педагогічних вишів України" (С), на яку можуть бути поширені результати досліджень, було перевірено шляхом порівняння даних, отриманих для неї на пошуковому етапі експерименту, з даними, отриманими для значно ширшої вибірки. Такими даними були оцінки зі шкільного предмета "Основи інформатики і обчислювальної техніки", отримані студентами після закінчення ЗНЗ, тобто було використано метод аналізу результатів діяльності суб’єктів навчання.
Джерелом даних були особові справи студентів перших курсів спеціальності "початкові класи". Вибірка A (група студентів, з якою передбачалося проводити експериментальну роботу) складалась із 320 осіб (120 осіб – контрольна група, КГ і 200 осіб – експериментальна група, ЕГ). Вибірка B складалась із 1025 осіб і була сформована з оцінок, отриманих із особових справ студентів за 2004 – 2007 роки вступу до ВНЗ. Якщо припустити, що вибірка B є репрезентативною щодо генеральної сукупності С, що не суперечить прийнятим у статистиці правилам, то зі статистично доведеного твердження AÎB випливає твердження AÎС, тобто вибірку А можна вважати (з певною заданою надійністю) репрезентативною щодо С. За нульову статистичну гіпотезу було прийнято твердження про те, що AÎB.
Для обчислень були використані програмні засоби Microsoft Excel (виконувались: первинне опрацювання даних; обчислення відносних частот; параметрів розподілів: математичного сподівання, дисперсії; побудова гістограм і порівняльних діаграм тощо) та GRAN1 (виконувались: остаточний статистичний аналіз, обчислення контрольних значень параметрів розподілів, побудова гістограм і огив розподілів тощо).
|
