ФОРМУВAННЯ I РОЗВИТОК РЕГIОНAЛЬНИХ РИНКIВ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГIЇ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні засади формування та розвитку регіональних ринків теплової енергії» визначено концептуальні засади функціонування теплоенергетичної галузі України, сформовано теоретичний підхід до визначення
регіональної системи теплопостачання та теоретично обґрунтовано напрями формування та розвитку регіональних ринків теплової енергії.

У результаті аналізу законодавчих і нормативних актів регулювання у сфері теплопостачання, енергозбереження, економічної та енергетичної безпеки встановлено пріоритетні напрями перетворень у сфері теплопостачання, найбільш доцільним із яких є використання системи централізованого теплопостачання з комбінованою базою виробництва теплової енергії. В роботі визначено поняття регіонального ринку теплової енергії як сфери обігу теплової енергії, як товару на який є попит і пропозиція в межах певного регіону, що обмежені системними властивостями регіональної системи теплопостачання. З метою розуміння сутності регіональної системи теплопостачання як економічної категорії визначено її поняття, а саме: під регіональною системою теплопостачання доцільно розуміти сукупність розташованих на території певного регіону об’єктів, взаємодія яких спрямована на забезпечення споживачів регіону тепловою енергією (рис. 1). Визначено системні ознаки регіональної системи теплопостачання, зокрема: межі системи, якими є межі відповідного регіону України; відкритість, що проявляється у зв’язках з іншими системами та елементами регіонального і державного рівнів (підприємствами та організаціями, фінансовими установами, населенням); структурованість (комплекс об’єктів, таких як виробники теплової енергії, теплові мережі та споживачі, що є підсистемами); динамічність, що проявляється у зміні стану системи як з часом, так і в процесі управління; ієрархічність, емерджентність, що проявляється у взаємозв’язках із категоріями «регіональна економіка», «регіональний ринок теплової енергії», «енергетична безпека», «екологічна безпека». Підпорядкованість функціонування всіх елементів спрямована на досягнення спільної мети − теплозабезпечення.