ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ЗАСОБАМИ НАРОДНОПІСЕННОЇ ТВОРЧОСТІ Автореферат

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, сформульовано гіпотезу, визначено об’єкт, предмет, основні методи експериментального дослідження, розкрито наукову новизну роботи та її практичне значення. Вказано на зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами і планами, обґрунтовано його методологічну основу, подано відомості про впровадження й апробацію основних положень дослідження.

У першому розділі "Теоретичні засади формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики" розкрито особливості професійної діяльності вчителя музики національної школи, з’ясовано сутність та визначено структуру його індивідуального стилю професійної діяльності, проаналізовано педагогічний потенціал української народнопісенної творчості у формуванні індивідуально стилю професійної діяльності.

На основі результатів вивчення наукової літератури і практики професійної підготовки вчителя з’ясовано особливості професійної діяльності вчителя музики національної загальноосвітньої школи; доведено, що оскільки вчитель працює, орієнтуючись на національно-педагогічний та виховний ідеали, він природно ідентифікується з ними, набуваючи національних рис особистості. Характер діяльності вчителя музики національної школи, накладаючись на індивідуальні особливості кожного вчителя, зумовлює формування у нього індивідуального стилю професійної діяльності, який, маючи спільне ядро – національну спрямованість, буде відрізнятися за домінантними напрямами діяльності, яким надає перевагу вчитель.

Ураховуючи те, що предметна специфіка діяльності вчителя значно впливає на особливості становлення його індивідуального стилю професійної діяльності, було визначено індивідуальний стиль професійної діяльності вчителя музики як сукупність способів та прийомів роботи, зумовлену особливостями його індивідуально-психологічних характеристик та фаховою специфікою музично-педагогічної діяльності.

Майбутні учителі музики розглядаються як особлива соціальна категорія творчої молоді, особистість яких формується в гносеологічному просторі взаємодії психологічної, педагогічної, музичної, культурологічної інформації, що сприяє розвитку їхніх професійно значущих якостей, які мають забезпечити високий рівень самоорганізації майбутньої музично-педагогічної діяльності, що, в свою чергу, впливає на формування ІСПД майбутніх вчителів музики. Саме взаємодія, органічний сплав психолого-педагогічної, художньо-естетичної та музичної освіти майбутнього вчителя музики утворює єдине поняття, що сполучає в собі ознаки чотирьох складових компонентів індивідуального стилю і стає монопрофесією. На нашу думку, саме під впливом народної пісні формуватиметься ця монопрофесія, що створює визначальну ознаку індивідуального стилю професійної діяльності.

Основними функціями індивідуального стилю діяльності є смислотвірна, системотвірна, компенсаторна та інструментальна. Механізмом, який забезпечує становлення стилю, є особистісно-діяльнісна саморегуляція, що спонукає суб’єкта до самовдосконалення діяльності в процесі професійного саморозвитку та самоосвіти.

Спираючись на наукове обґрунтування професійних якостей майбутнього вчителя (Ж.Горіна, В.Загвязінський, Н.Мартинович, М.Поташник, О.Рудницька) і враховуючи специфіку музичної діяльності (Л.Арчажникова, Є.Абдулін, Н.Ветлугіна Д.Кабалевський, Р.Осипець, Р.Тельчарова) компонентами індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики було визначено: мотиваційно-ціннісний, комунікативно-організаційний, професійно-творчий та педагогічно-виконавський. Відповідно було виокремлено критерії та показники сформованості ІСПД вчителя музики: мотиваційно-ціннісний критерій (ціннісно-смислова спрямованість професійної діяльності; національна визначеність педагогічної позиції); комунікативно-організаційний критерій (педагогічно-комунікативні установки; внутрішні уявлення про змістові пріоритети музичної організаційно-педагогічної діяльності); педагогічно-виконавський критерій (обрання провідних принципів музично-педагогічної діяльності; особливості виконавської інтерпретації музики); професійно-творчий критерій (професійна самостійність, творча активність; педагогічна креативність).

Аналіз досліджень народнопісенної творчості дозволив констатувати, що, будучи важливим засобом надбання і передачі соціального досвіду, пісня збагачує особистість, викликає потребу в художньо-творчій діяльності. Разом з тим, істинна функція народної пісні полягає не стільки у красі співзвучності, радості відчуттів, скільки у позачасових, за своєю цінністю, мудрих ідеях і позитивних емоціях. Її використання у навчально-виховній роботі значно поліпшує здійснення педагогічно доцільного, послідовного, невимушеного, цілеспрямованого впливу на процес формування національних, громадянських, моральних, духовних, естетичних та культурних якостей майбутнього вчителя музики. Тому з упевненістю можемо стверджувати, що саме народнопісенна творчість є основою національного виховання особистості, а в педагогічній діяльності має безпосередній вплив на формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики.

Проаналізувавши стильові ознаки української народної пісні та її педагогічний потенціал, ми визначили, що вона впливає на набуття індивідуальним стилем професійної діяльності вчителя музики національної спрямованості, оскільки пісні супроводжують діяльність і надають їй національних відмінностей, спонукає до пошуку інноваційного змісту і форм її організації. Засвоюючи народні пісні, майбутній вчитель музики інтеріоризує закладений у них національних дух, національний стиль, усвідомлює національні способи осмислення світу, і все це, в свою чергу, позначається на його музично-педагогічній діяльності, надаючи їй національного колориту, а індивідуальному стилю діяльності – ознак стилю діяльності вчителя національної школи, який усвідомлює себе українцем, зорієнтований на національно-виховний і педагогічний ідеал і прагне виховувати нове покоління українців, відповідно до нього.

У другому розділі "Методика формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики" проаналізовано результати констатувального етапу експерименту, представлено та експериментально перевірено методику формування ІСПД студентів музично-педагогічних факультетів на основі використання української народної пісні, обґрунтовано педагогічні умови ефективного формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики, проаналізовано та узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи.

Експериментальним дослідженням доведена можливість педагогічного впливу на формування індивідуального стилю професійної діяльності засобами народнопісенної творчості. Найефективніше це відбувається за дотримання педагогічних умов, визначених на підставі аналізу теоретичних джерел з проблеми дослідження, а саме: створення в процесі навчання етно- культурного освітнього середовища; активізації музично-виконавської діяльності майбутніх учителів музики з широким використанням народнопісенної творчості; стимулювання прояву власного творчого потенціалу студентів-музикантів у процесі залучення до самостійної музично-педагогічної діяльності на матеріалі народнопісенної творчості; педагогічно доцільного використання народнопісенної творчості у всіх видах фахової підготовки майбутнього вчителя музики.

Дотримання зазначених умов забезпечує зорієнтованість майбутнього вчителя музики на формування всіх структурних компонентів індивідуального стилю професійної діяльності.

Констатувальний етап педагогічного експерименту проводився з метою з’ясування типології та стану сформованості ІСПД майбутніх учителів музики. Для цього застосовувалися мотиваційно-ціннісний, комунікативно-організаційний, професійно-творчий та педагогічно-виконавський критерії. Відповідно до критеріально-рівневого підходу ступінь сформованості ІСПД класифікувався за трьома рівнями: творчим (високим), адаптивним (середнім) та імітаційним (низьким). У процесі констатувального етапу експерименту застосовувались методи: анкетування, самооцінювання власних педагогічно-комунікативних установок, експертного оцінювання особливостей виконавської інтерпретації, тестові картки самооцінки, контент-аналіз есе, прийом "Особистий творчий план вчителя музики", рольова гра – "Я – режисер" тощо. Констатація стану сформованості індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів музики розкрила наявне співвідношення рівнів.

Імітаційний (51,3 %): майбутні учителі музики не виявляють індивідуальних рис професійної діяльності, а педагогічна взаємодія характеризується формальним спілкуванням; не проявляють свого бажання працювати з дітьми та забезпечувати педагогічну взаємодію; їх інтерес до національної української культури, фольклорної спадщини є суто формальним; характеризуються низьким рівнем комунікативних та організаційних умінь; фахова підготовка (володіння голосом та інструментом) недосконала; їм притаманна низька варіативність дій; стиль діяльності таких студентів формується стихійно, вони пристосовуються до професійних умов, а їх власні індивідуальні особливості не використовуються.

Адаптивний (41 %): респонденти цього рівня мають достатню обізнаність із національною народнопісенною спадщиною, але не зацікавлені в її використанні у своїй діяльності; використовують її в музично-педагогічній діяльності ситуативно, тільки, якщо цього вимагає програма; намагаються організувати продуктивну педагогічну взаємодію, встановити контакт з аудиторію, організувати музично-творчу діяльність учнів, випробувати себе в різних формах організації навчально-виховного процесу, але без особливого ентузіазму та під контролем інших; ступінь володіння інструментом та голосом, уміння досягати творчого контакту зі слухачами в процесі виконавської діяльності вчителів такого рівня є недостатнім для продуктивного здійснення їхньої професійної діяльності; рівень творчої діяльності в них невисокий, хоча респонденти бажають займатися творчо-перетворювальною діяльністю; із задоволенням виконують запропоновані завдання, які стосуються використання народнопісенної творчості у предметах за спеціальністю: вокал, спецінструмент, хорове диригування, історія народної музики.

Творчий (7,7 %): майбутні учителі музики характеризуються великим бажанням працювати з дітьми засобами української народної пісні; характеризуються національною визначеністю педагогічної позиції; їм притаманні такі якості, як патріотизм, благородність, чуйність до товаришів та молодших, любов до свого народу; спостерігається яскраво виражена спрямованість на оволодіння загальнолюдськими й національно-культурними цінностями, уміння висловлювати свої думки та почуття в зрозумілій, чіткій і виразній формі; для цієї групи студентів характерна наявність знань про історичний розвиток та становлення України як держави, уміння аналізувати різні види народного епосу, доцільно та вдало їх використовувати; студенти характеризуються професійною спрямованістю, бажають використовувати народну пісню у всіх видах професійної діяльності; під час відповідей їх висловлювання відрізняються логічністю, чіткістю, грамотністю, емоційністю; гарно розвинена інтуїція, бажання до творчої самореалізації; виявляють інтерес до різноманітних форм музично-творчої діяльності із застосуванням народної пісні, що сприяє розвитку спрямованості творчо-перетворювальної діяльності, вихованню потреби до самовдосконалення; прояв позитивних емоцій вказує на почуття захопленості, емоційне піднесення, радість спілкування з учнями засобами народної пісні; проявляють творчу ініціативу та активність в організації різних форм навчально-виховного процесу (костюмовані концерти, театралізовані дійства); їм притаманні варіативне, оригінальне розв’язання педагогічних завдань, пошук нових творчих способів роботи; майстерно володіють голосом та інструментом, активно використовують творчий потенціал; не чекають нових інструкцій, постійно пропонують свої ідеї, відстоюють власні цінності з урахуванням як своїх, так і можливостей учнів.

Аналіз результатів констатувального етапу експерименту дав змогу зробити висновок, що з накопиченням музично-виконавського досвіду за відсутності педагогічного керівництва розвиток ІСПД майбутніх учителів музики не відбувається.

Отже, виникає необхідність у створенні спеціальної методики формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики засобами народнопісенної творчості і перевірці ефективності розглянутих вище педагогічних умов. З цією метою нами було організовано та проведено формувальний етап експерименту.

На основі аналізу психологічної, педагогічної, методичної літератури з проблеми дослідження розроблено модель формування індивідуального спилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики, котра включає такі блоки: мета; педагогічні умови формування ІСПД, зміст, форми навчальної діяльності; методи і прийоми формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики (рис. 1).

Методика формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх вчителів музики засобами народнопісенної творчості передбачала три взаємопов’язаних етапи ( аналітико - рефлексивний, творчо-пошуковий, етап творчої самореалізації).

Основними завданнями першого – аналітико-рефлексивного етапу стали: розкриття сутності та змісту феномену ІСПД, формування етно-педагогічної спрямованості професійної позиції майбутніх учителів музичного мистецтва. З цією метою студенти залучалися до аналізу власних особистісних та професійних якостей. При цьому застосовувались такі форми і методи: метод самоаналізу, порівняльного аналізу, проблемного викладу навчального матеріалу, спеціально розроблених творчих завдань. Для вирішення завдань цього етапу експерименту нами було розроблено і прочитано для студентів експериментальної групи спецкурс «Народнопісенна творчість у формуванні ІСПД вчителя музики». Він передбачав лекційну, практичну форми навчання та самостійну роботу студентів. Заняття спецкурсу були спрямовані на з’ясування студентами сутності, структури та типів ІСПД вчителя музики, усвідомлення впливу української народної пісні на формування компонентів ІСПД. Спецкурс складався з теоретичного та практичного розділів. Завданням теоретичної частини було створення у студентів установки на вивчення специфіки формування ІСПД вчителя музики, який працює на матеріалі народнопісенної творчості. Означений спецкурс нараховує 36 годин, з яких 12 годин було відведено на лекційні заняття, а 8 години - практична робота студентів, 16 – самостійна робота студентів.