ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕРНОВИРОБНИЦТВА Автореферат

Актуальність теми. Галузь зерновиробництва належить до пріоритетних у системі аграрної економіки та економіки України загалом. Це пояснюється, насамперед, винятковим значенням зернових культур у виробництві продовольчої продукції для споживання населення, формуванні експортних можливостей економіки країни, використанні переваг агроресурсного потенціалу території, створенні галуззю істотної частки доходів сільськогосподарських товаровиробників та підвищенні рівня життя сільського населення. Зернова галузь є базовою для розвитку більшості галузей агропромислового комплексу, а в останні десятиріччя – основою аграрного експорту.

У свою чергу, світові інтеграційні процеси, конкурентні відносини внутрішнього середовища ведення зернового бізнесу зумовлюють нові реалії розвитку галузі зерновиробництва. До основних проблем її функціонування відносяться, насамперед, спад більшості виробночо-економічних показників порівняно з 80-ми роками, ризики та нестабільність розвитку, повільне впровадження інновацій, недостатнє інвестиційне забезпечення, недосконалі виробничо-збутові зв’язки та логістика, неповний моніторинг ринкових процесів, слабка державна підтримка товаровиробників, особливо в зоні ризикованого землеробства. Тому основні напрями розвитку зерновиробництва повинні бути направлені на вирішення вказаних проблем, стримування негативних проявів у сфері виробництва, реалізації та просування зерна на споживчому ринку, збільшення обсягів виробництва високоякісного зерна з метою посилення конкурентоспроможності галузі, у т.ч. на світовому ринку. Для цього є всі необхідні ресурси та резерви.

Виробничо-економічні проблеми виробництва та реалізації зерна, функціонування зернового ринку є об’єктом дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених, а саме: Бойка В.І, Ганганова В.І., Кваші С.М., Кобути І.В., Лобаса М.Г., Макаренка П.М., Маліка М.Й., Мармуль Л.О., Ніколаєвої З.П., Саблука П.Т., Сайка В.Ф., Ситника В.П., Худолій Л.М., Шпичака О.М., Щура М.І. та інших. Проте дослідження формування конкурентоспроможного виробництва продукції зернової галузі, підвищення його ефективності з урахуванням особливостей формування світового та вітчизняного продовольчих споживчих ринків, вимог органічного землеробства потребують подальшого розвитку.

Поглибленого вивчення вимагають організаційно-економічні умови та ресурси зерновиробництва зони зернової спеціалізації, виявлення ролі інтеграційних відносин у підвищенні ефективності виробництва зернових, тенденцій розвитку та змін його конкурентного середовища. Важливого значення набуває обґрунтування засобів та форм удосконалення державного регулювання галузі, механізмів та джерел впровадження інновацій, маркетингових стратегій її розвитку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дослідження пов’язане з тематикою науково-дослідних робіт Бердянського університету менеджменту і бізнесу “Проблеми та перспективи розвитку підприємницької діяльності: регіональний та національний аспекти” (державний реєстраційний номер 0107U002181), у межах якої автором обґрунтовані наукові засади удосконалення структури зерновиробництва, розроблені практичні напрями ефективного та конкурентоспроможного функціонування галузі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування наукових засад та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення формування конкурентоспроможності та підвищення ефективності функціонування зерновиробництва. Для досягнення мети були поставлені та вирішені такі завдання:

- поглибити розуміння сутності зернової галузі та особливостей її функціонування, структури, виробничо - економічних зв’язків, тенденцій розвитку;

- визначити вплив глобалізаційних та інтеграційних процесів на функціонування галузі зерновиробництва;

- обґрунтувати методичні засади оцінки ефективності та конкурентоспроможності зерновиробництва;

- здійснити аналіз ресурсного забезпечення зерновиробництва та зернового ринку;

- проаналізувати сучасний стан, структуру, тенденції та проблеми розвитку зерновиробництва;

- виявити соціально-економічні особливості реалізації та експорту зерна;

- обґрунтувати маркетингові стратегії та заходи інноваційно-інвестиційного забезпечення сталого розвитку зернового ринку;

- визначити пріоритетні напрями та заходи державної підтримки ефективного та конкурентоспроможного розвитку виробництва зернової продукції.

Об’єктом дослідження є процеси підвищення ефективності та формування конкурентоспроможності зерновиробництва.

Предметом дослідження є сукупність наукових та практичних засад підвищення ефективності та конкурентоспроможності виробництва зерна на галузевому рівні.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень стали основні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем теорії і практики функціонування зернової галузі, законодавчі та нормативні акти, аналітичні й статистичні матеріали щодо функціонування зерновиробництва та зернового ринку.

Методика дослідження охоплює систему загальноекономічних, статистико-економічних, економіко-математичних, загальнонаукових методів та підходів. У процесі роботи використовувалися такі методи: порівняльного аналізу – для зіставлення статистичних даних, визначення зміни показників зерновиробництва в часі та просторі; групування – для виділення складників галузі із схожими характеристиками та визначення взаємозв’язків між ними; графічний – при вивченні динаміки та структурних змін у розвитку виробництва зернових з метою отримання більшої наочності виявлених результатів; кореляційно-регресійний аналіз – при визначенні кількісної та якісної оцінки зв’язку між показниками досліджуваного об’єкту; метод математичного моделювання – для виявлення кореляційних зв’язків між факторами, що впливають на рентабельність виробництва зернових; абстрактно-логічний – з метою формування припущень, гіпотез, а також висновків і узагальнень; аналізу та синтезу – при оцінюванні стану зерновиробництва, його конкурентоспроможності та обґрунтуванні пропозицій щодо її підвищення і забезпечення пріоритетного розвитку в подальшому. Проблемно-цільовий підхід був застосований для виявлення проблем і тенденцій розвитку зерновиробництва та при розробці програм подальшого функціонування галузі. Достовірність отриманих результатів, висновків і пропозицій підтверджується проведеними розрахунками та використанням значного фактичного матеріалу.

Інформаційною базою дослідження були законодавчі нормативні акти Української держави, офіційні аналітичні та статистичні матеріали Держкомстату України, Головного управління статистики у Запорізькій області, Головного управління агропромислового розвитку Запорізької ОДА, особисті спостереження автора, науково-практичні публікації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в науковому та практичному обґрунтуванні напрямів підвищення конкурентоспроможності й ефективності зерновиробництва. Найважливішими результатами, що характеризують новизну та розкривають повноту й зміст дисертаційного дослідження, є:

вперше:

- обґрунтовано необхідність структурних зрушень у виробництві зернових у зоні спеціалізації у напрямі збільшення у загальній площі посівів оригінальних та елітних сортів зернових, розвитку органічного зерновиробництва, запровадження та дотримання еколого-економічних стандартів, норм і обмежень у галузі;

удосконалено:

- організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності й конкурентоспроможності зерновиробництва через організацію та діяльність у галузі служб моніторингу ринку, дорадчих служб, логістичних та маркетингових центрів;

- функції моніторингу галузі зерновиробництва з урахуванням глобалізаційних процесів через доповнення існуючої їх сукупності складниками: оцінювання внутрішнього та світового попиту на українське зерно, наявності резервів, слабких сторін та ризиків виробництва, регіональних та зональних особливостей кон’юнктури і спеціалізації, наявності та ефективності транспортно-логістичних мереж;

набули подальшого розвитку:

- принципи забезпечення ефективності та конкурентоспроможного функціонування зерновиробництва з урахуванням впливу глобалізаційних та інтеграційних процесів (відповідності, раціональності, оптимальності, пріоритетності інвестиційного забезпечення, впровадження інновацій, державної підтримки, стандартизації продукції, використання зерна на продовольчі цілі, поглиблення переробки зернових);

1) - заходи державної підтримки конкурентоспроможності галузі в зоні ризикованого землеробства шляхом збільшення фінансування селекційної роботи, оптимізації структури, спеціалізації та концентрації виробництва, страхування товаровиробників та відшкодування збитків від стихійних явищ.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні і практичні положення, висновки та пропозиції, що містяться у дисертаційній роботі, спрямовані на удосконалення процесів, пов’язаних із функціонуванням галузі зерновиробництва України. Основні положення, висновки й пропозиції роботи використано у практичній діяльності Запорізького обласного управління економіки (запроваджено заходи щодо вдосконалення моніторингу зерновиробництва та зернового ринку через оцінку цінової кон’юнктури, прогнози попиту та пропозиції, виявлення можливих ризиків та загроз, посилення дорадчої діяльності) (довідка № 09-02/188 від 14.12.2010 р.).

Рекомендації щодо інноваційного проектування зерновиробництва (використання елітного насіння та крапельного зрошення) впроваджені у практику господарювання ПСП “ОДА” Бердянського району Запорізької області (довідка № 32 від 20.09.2010 р.). Основні концептуальні положення щодо розробки напрямів розвитку регіонального зернового ринку Запорізької області та посилення інтеграційних процесів у зерновиробництві як важливого фактору забезпечення конкурентоспроможності галузі впроваджені Головним управлінням агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації у програмах розвитку зернової галузі, програмах залучення інвестицій у сільське господарство (довідка № 04-00/246 від 07.12.2010 р.).

Окремі положення, що були обґрунтовані у дисертації, використовуються у навчальному процесі Бердянського університету менеджменту і бізнесу при викладанні дисциплін “Державне регулювання економіки”, “Моделі прийняття управлінських рішень” та “Економіка національного господарства” (довідка № 126-27/1545 від 30.09.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені у дисертації та виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі викладені ті ідеї та положення, що є результатом власних розробок і розрахунків здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційної роботи доповідалися на Міжнародній науковій конференції “Державотворчі процеси і соціально-економічні моделі розвитку України на сучасному етапі” (Донецьк, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансове забезпечення економічного і соціального розвитку суспільства” (Дніпропетровськ, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-бюджетна політика в контексті соціально-економічного розвитку регіонів” (Дніпропетровськ, 2009); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансове та облікове забезпечення функціонування аграрних підприємств” (Херсон, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні тенденції економічної теорії і практики: світовий досвід та вітчизняні реалії” (Херсон, 2010); Miedzynarodowej naukowi praktycznej konferencji “Perspektyywiczne opracowania sa nauka i technikami – 2010” (Przemysl, 2010); на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Бердянського університету менеджменту і бізнесу (м. Бердянськ, 2005 – 2010 рр.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць (наукові статті, тези доповідей), у тому числі у фахових виданнях – 7. Загальний обсяг публікацій становить 2,8 ум. др. арк., з яких автору належить 2,6 ум. др. арк., із них 2,1 ум. др. арк. опубліковано у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаної літератури. Основний зміст дисертації викладено на 203 сторінках комп’ютерного тексту, він містить 19 рисунків, 46 таблиць, 14 додатків. Список використаних джерел включає 200 найменувань і займає 19 сторінок.