ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Короткий зміст

У вступі розкрито сутність і стан проблеми, що розв’язується; обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено мету й завдання дослідження, його наукову новизну; встановлено практичну корисність одержаних результатів; наведено дані щодо апробації цих результатів та їх опублікування.

У першому розділі – “Науково-теоретичні засади державного регулювання розвитку харчової промисловості” – здійснено виклад теоретико-методологічної бази досліджень державного регулювання харчової промисловості. Визначено, що необхідність державного втручання у функціонування ринкової економіки зумовлена: існуючими збоями в механізмі функціонування ринкового господарства; необхідністю пошуку більш ефективних варіантів задоволення потреб в суспільних благах; необхідністю вирівнювання зовнішніх ефектів, пов'язаних з нездатністю ринкового господарства в певних ситуаціях вирішувати завдання розвитку економіки та її складових.

Вплив механізму державного регулювання на стійкий розвиток харчової промисловості проявляється через його роль та функціональне значення. Його роль в забезпеченні стійкого розвитку економіки галузі полягає у втручанні в механізм функціонування ринку для забезпечення такого рівня сукупного попиту, який би відповідав найбільш повному використанню виробничих потужностей і зайнятості. При цьому механізм рівноваги між виробництвом і споживанням спрямований на створення та підтримку зростаючого рівня життя населення країни; механізм перетворення капіталу в дохід і доходу в капітал – на підтримку на необхідному рівні ресурсів для розширеного відтворення; мультиплікаційні механізми – на постійне підвищення ефективності економічної діяльності; механізми економічних циклів – на підтримку стабільності розвитку галузі. Тому функціональне значення механізму державного регулювання полягає в забезпеченні суспільних потреб на основі стійкого розвитку харчової промисловості. Істотну специфіку має система цільових установок державного регулювання процесів стійкого розвитку харчової промисловості на рівні стратегічних цілей. В процесі дослідження визначено цілі державного регулювання у сфері стійкого розвитку економіки (табл. 1).

При цьому запропоновано генеральну мету державного регулювання розвитку харчової промисловості – соціальне орієнтування в економіці.

Господарська діяльність підприємств харчової промисловості забезпечується відповідним законами, основними з яких є такі: “Про зерно та ринок зерна в Україні”; “Про молоко та молочні продукти”; “Про порядок ввезення в Україну солоду та окремих видів хмільсировини”; “Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них”; “Про виноград та виноградне вино” та інші.