ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ НА ПІДСТАВІ ДОВІРИ Автореферат

Актуальність теми. Питання організації та управління суспільством, засоби й шляхи упорядкування суспільних відносин, найбільш прийнятні варіанти взаємодії людини й держави були і залишаються актуальними протягом усієї історії людства. Невипадково особливий інтерес до влади взагалі і публічної влади зокрема виникає в переломні епохи соціального розвитку. Сьогодні в Україні поряд з державною владою визначається і гарантується місцеве самоврядування, яке здійснюється територіальною громадою. Фактично утворилась своєрідна формула: державна влада + місцеве самоврядування = публічна влада. Публічно-владна діяльність багатоаспектна і різнопланова. Різноманітні потреби і запити, цілі й завдання різних соціальних груп, індивідів, умови їхнього існування визначають безліч функцій публічної влади, які реалізуються через спеціалізовані форми публічної влади, такі як державна, місцеве самоврядування, безпосереднє народовладдя. Все це також пов’язане з відповідними механізмами реалізації публічної влади. Пошук ефективних механізмів реалізації публічної влади дотепер залишається актуальним завданням. Сьогодні у системі державного управління перспективним є підхід до формування таких механізмів, що базуються на феномені «довіра», який є одним із найбільш затребуваних напрямів у суспільних науках і становить одну з характерних міждисциплінарних проблем.

Такі значущі складові довіри як готовність до довірчих відносин, усвідомлення відповідальності за їх розвиток на всіх рівнях публічної влади можуть виступати структурними компонентами при формуванні й розвитку механізмів реалізації публічної влади: механізм децентралізації публічної влади, організаційно-управлінський механізм протидії корупції, інформаційний механізм взаємодії публічної влади та громадськості.

Децентралізація влади сьогодні є політичним завданням багатьох країн Європи. Однак для вирішення цього питання існує багато підходів, націлених на адаптацію політичної та адміністративної структури країни до вимог місцевої і регіональної демократії, наближення її до громадян. Україна має знайти свій власний шлях до побудови адміністративної структури, який краще відповідатиме її політичному минулому та побажанням громадян, на чому і будується держава. Збалансована діяльність усіх рівнів самоврядування, розмежування відповідних повноважень, законодавства має відділити місцеве самоврядування від регіонального, що дозволить їм діяти як механізм узгодження суспільно-політичних інтересів.

Однією з найактуальніших соціальних проблем сучасності є корупція. Вона стала в Україні чинником, який реально загрожує національній безпеці і конституційному ладу. Корумповані відносини все більше витісняють правові й етичні стосунки між людьми, перетворюються на норму поведінки, що руйнує довірчі відносини. Ефективна протидія корупції неможлива без глибокого науково обґрунтованого забезпечення антикорупційної діяльності, яка спроможна запропонувати організаційно-управлінський механізм протидії корупції як складової довіри до публічної влади.

Інформаційна підтримка державного управління охоплює питання розробки і впровадження державної інформаційної політики, вдосконалення інформаційного менеджменту. Налагодження постійного діалогу між органами публічної влади й громадськістю на основі відкритої критичної комунікації забезпечить рух до взаємної довіри та взаємної відповідальності.

Суттєвий внесок у теоретичне обґрунтування проблеми дисертаційної роботи зробили праці вчених різних історичних періодів, таких як Б. Барбер, М. Вебер, Д. Вілсон, Д. Гібсон, С. Дуглас, Д. Карр, Д. Левіс, Р. Левіцкі, Д. Осборн, Р. Патнем, Д. Роттер, С. Робінсон, Р. Уітнах, Ф. Фукуяма, які в своїх працях акцентували увагу на розв’язанні проблем взаємовідносин між органами публічної влади і громадою, визначенні адміністративно-правових форм діяльності державних органів та оцінці ресурсного забезпечення виконавчої влади.

У працях В. Амеліна, Г. Атаманчука, В. Афанасьєва, В. Бакуменка, Л. Беззубко, В. Борденюка, В. Буреги, О. Васильєвої, В. Воронкової, М. Гаврилова, Г. Губерної, А. Дєгтяря, В. Дзензюка, Н. Діденко, В. Дорофієнка, В. Заблоцького, Б. Краснова, В. Маліновського, В. Майбороди, В. Мамонової, Т. Мотренко, П. Надолишнього, Н. Нижник, В. Олуйка, С. Саханенка, А. Соловйова, О. Сушинського, М. Тепляка, В. Хамілова, В. Чиркіна, О. Шаптали, Ю. Шарова, Н. Шматко та інших науковців проаналізовано світовий і вітчизняний досвід організації виконавчої влади, виявлено теоретичні й практичні проблеми, пов’язані з функціонуванням системи органів публічної влади, обґрунтовано подальші кроки з прискорення та поглиблення процесу трансформації виконавчої влади.

Привертає увагу очевидна розмитість визначень влади взагалі й публічної влади зокрема, якими оперують дослідники.

Публічна влада ні як явище, ні як поняття або категорія усе ще не стала предметом всебічного наукового аналізу. У зв’язку з цим існує невизначеність теоретичних і методичних засад щодо формування ефективних механізмів реалізації публічної влади.

Крім того, малодослідженими залишаються проблеми застосування в Україні європейських стандартів врядування на регіональному рівні у безпосередньому взаємозв’язку з принципами демократичного врядування.

Необхідність узагальнень теоретичних засад і оновлення методології трансформації регіонального управління в умовах реформування владних відносин, формування механізмів реалізації публічної влади на основі такої специфічної категорії як довіра і зумовили вибір теми і цільову спрямованість дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання роботи здійснювалось у рамках науково-дослідницьких тем, що виконувались у Донецькому державному університеті управління, зокрема у рамках теми кафедри філософії та психології «Теоретико-методологічні засади сучасного соціального управління» (2005-2009 рр., номер держреєстрації 0105U004584) та кафедри менеджменту невиробничої сфери «Інноваційний і стратегічний соціальний менеджмент у регіональному управлінні» (2005-2010 рр. номер держреєстрації 0102U001295). В межах цих тем дисертантом проведено дослідження публічної влади як довірчого механізму волевиявлення народу і у зв’язку з цим розроблено методологічний і практичний інструментарій дослідження довіри як механізму реалізації публічної влади.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад та прикладних аспектів формування та функціонування механізмів реалізації публічної влади на підставі довіри.

Відповідно до мети були визначені такі завдання:

обґрунтувати теоретичні положення розбудови загальної системи влади, принципи, що притаманні розбудові публічної влади в Україні;

обґрунтувати публічний характер влади і розкрити зміст функцій публічної влади як механізму волевиявлення народу;

визначити місце категорії «довіра» при формуванні механізмів реалізації публічної влади і визначити функції, які вона виконує;

запропонувати методологію дослідження довіри й недовіри та виявити стійкі закономірності, детермінанти та показники;

обґрунтувати методичний підхід до оцінки довіри на підґрунті особливостей розвитку держави та запропонувати відповідну концептуальну модель з урахуванням сучасних українських соціокультурних особливостей;

доповнити потенційні можливості публічних органів влади щодо вирішення завдань соціально-економічного розвитку на місцевому рівні;

запропонувати концепцію удосконалення управління в системі місцевого самоврядування ‒ одного з рівнів публічної влади з урахуванням зарубіжного досвіду;

аргументувати рівень довіри як один із важливих складових демократичної політичної культури, який впливає на громадську й політичну активність;

конкретизувати економічний зміст категорії «довіра» й обґрунтувати умови щодо підвищення її рівня в організаціях і суспільстві;

запропонувати концептуальний підхід до формування механізму децентралізації публічної влади на основі довіри;

запропонувати концептуальні засади формування організаційно-управлінського механізму протидії корупції в Україні як головного фактора підвищення довіри до публічної влади;

розробити інформаційний механізм взаємодії громадянина, суспільства й публічної влади.

Об’єктом дослідження є публічна влада.

Предметом дослідження є формування і функціонування механізмів реалізації публічної влади на підставі довіри.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні того, що за ринкових умов господарювання в демократичній країні довіра розглядається як суспільний настрій, соціальна ситуація і соціальна проблема, яка в умовах високої невизначеності і ризику, характерних для сучасного взаємозв’язку влади і суспільства, має грати роль механізму реалізації публічної влади в системі державного управління.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано сукупність загальних і спеціальних методів, які відповідають меті й завданням наукового дослідження: гносеологічний аналіз ‒ для теоретико-методологічного та порівняльного аналізу джерел при визначенні сутнісних характеристик ключових понять дослідження; системно-аналітичний ‒ для аналізу міжнародних і вітчизняних законодавчих нормативних документів; функціонально-структурний – при дослідженні функціонування органів державної виконавчої влади й органів місцевого самоврядування; метод індукції та дедукції ‒ при формуванні механізмів публічної влади на основі довіри.

Інформаційною базою дослідження є наукова монографічна література з питань теорії і практики державного регулювання, організаційного розвитку, чинне законодавство України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, Міністерства освіти і науки України, Донецької обласної державної адміністрації, Донецького, Краматорського і Макіївського міськвиконкомів. Джерелами первісної інформації є матеріали досліджень, проведених за участю автора.