ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Спроможність країни постачати товари на світовий ринок за умов економічного тиску з боку конкурентів є передумовою росту життєвого рівня населення. Для нашої держави здобуття сталих глобальних конкурентних позицій в аграрній сфері має виключно важливе значення у зв’язку з необхідністю здійснювати фінансування імпорту енергоносіїв та інших стратегічних ресурсів.

Вигідне геополітичне становище, суттєвий виробничий потенціал, наявність кваліфікованої робочої сили, потужна сировинна база в сільському господарстві визначають інвестиційну привабливість України та передумови для здобуття глобальних конкурентних переваг в аграрній сфері. Проте нині спостерігається збільшення обсягів імпортованих м’яса, фруктів, цукру-сирцю та інших видів продовольчих товарів. У той же час значна кількість вітчизняних сільськогосподарських виробників отримує збитки. Тому важливими науковими та практичними завданнями щодо стабілізації і подальшого розвитку сільського господарства України є формування механізмів забезпечення глобальної конкурентоспроможності аграрних підприємств.

Вплив кон’юнктури вітчизняного та міжнародного ринків на аграрний сектор економіки визначає необхідність досягнення сталих конкурентних переваг шляхом підвищення технологічної продуктивності сільськогосподарського виробництва в порівнянні з іншими країнами, реструктуризації маркетингової інфраструктури, застосування нових підходів до управлінських рішень, а також змін в аграрній політиці.

Питання підвищення конкурентоспроможності та ефективності господарювання аграрних підприємств знайшли відображення в роботах В.Г. Андрійчука, О.Д. Гудзинського, С.І. Дем’яненка, О.Ю. Єрмакова, В.В. Зіновчука, С.М. Кваші, П.М. Макаренка, М.Й. Маліка, В.Я. Месель-Веселяка, П.Т. Саблука, М.П. Сахацького, І.Н. Топіхи, І.І. Червена, В.В. Юрчишина, В.М. Яценка та ін. Теоретичні засади формування стратегій конкуренції викладено також у працях зарубіжних учених: Г.Л. Азоєва, М.Е. Портера, У.М. Ліферта, Д.М. Майєра, Т.К. Пауелла, Й.А. Шумпетера, Р.А. Фатхутдінова та ін.

Однак у теоретичному та методологічному аспектах залишаються недостатньо вивченими проблеми зміцнення конкурентних позицій аграрних підприємств та розробки ефективних маркетингових стратегій і досконалих організаційно-економічних механізмів управління конкурентоспроможністю. Фундаментальний характер даної теоретичної наукової проблеми визначається відсутністю серед провідних економічних шкіл єдиних підходів до принципів формування системи управління конкурентоспроможністю підприємств за критерієм ефективного функціонування їх у глобальному економічному середовищі. Це й визначає актуальність дисертаційної роботи, її мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, результати яких відображено у даній дисертації, здійснено згідно з тематичними планами науково-дослідних робіт Уманського державного аграрного університету з тем “Формування механізмів управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств в умовах глобалізації” (номер державної реєстрації 0104U006038) та “Вдосконалення системи аграрного підприємництва в Україні” (номер державної реєстрації 0104U006039).

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних, методологічних та практичних засад формування механізмів управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств в умовах ринкових трансформацій економіки України та її інтеграції в світову економіку.

Для досягнення поставленої мети дисертаційної роботи вирішувалися такі завдання:

• обґрунтування теоретичних засад управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств;

• формулювання критеріїв глобальної ефективності та оптимальності при застосуванні механізмів управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств;

• визначення принципів формування інноваційних підприємницьких зв’язків у аграрному секторі економіки;

• дослідження основних засад маркетингового позиціювання аграрних підприємств за умов впливу глобальних чинників;

• висвітлення ресурсних аспектів стратегічного управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств;

• дослідження наявності ефекту масштабу виробництва на основі використання регіональних даних сільськогосподарських підприємств;

• розробка механізмів сприяння адаптації аграрних підприємств до умов глобального економічного середовища;

• аналіз основних тенденцій розвитку експортоорієнтованого сільськогосподарського виробництва;

• розробка механізмів залучення аграрних формувань до ефективних маркетингових ланцюгів постачання сільськогосподарської продукції;

• обґрунтування конкурентних стратегій аграрних формувань в експортоорієнтованих галузях.

Об’єктом дослідження є процес формування механізмів управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств в Україні та висвітлення їх особливостей в умовах глобалізації.