ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НЕЛІНГВІСТИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Автореферат

У вступі обґрунтовано вибір теми, аргументовано її актуальність і доцільність, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження, підтверджено її наукову новизну, теоретичне та практичне значення, відображено апробацію результатів дослідження.

У першому розділі – „Теоретичні основи формування мотивації вивчення іноземної мови у студентів вищих нелінгвістичних навчальних закладів” – зроблено системний теоретичний огляд психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, уточнено сутність понять „мотивація”, „мотивація учіння” та „технологія навчання”.

Мотивації навчальної діяльності на різних етапах навчання присвятили свої дослідження Алексеєва М.І., Божович Л.І., Левочко М.Т., Левченко Т.І., Маркова А.К., Матюхіна М.В., Орлова А.Б., Щукіна Г.І.

Вивчення природи мотивів, їх зв’язку із психічними процесами, емоціями, почуттями та індивідуальними особливостями суб’єктів навчання, закономірностей формування мотиваційної сфери особистості висвітлено в наукових роботах Асеєва В.Г., Ковальова В.І., Леонтьєва О.М., Мерліна В.С., Ільїна Є.П., Маслоу А.Г., Рубінштейна С.Л., Хекхаузена Х.

У визначенні сутності поняття „мотивація” та „мотивація учіння” значну роль відіграли праці Асеєва В.Г., Вілюнаса В.К., Войтко В.І., Ковальова В.І., Магомед-Емінова М.Ш., Маркової О.К., Маслоу А.Г., Матюхіної М.В., Шопенгауера А., Якобсона П.М. Порівняння поглядів вчених на визначення понять „мотивація” та „мотивація учіння” дало змогу уточнити їх сутність. У дослідженні ми дотримуємося точки зору, згідно якої мотивація може розглядатися як системне утворення, що має багаторівневу структуру і складається із зовнішніх і внутрішніх мотивів, ієрархія і взаємодія яких формується під дією певних факторів. Мотивація учіння – це певна система зовнішніх і внутрішніх мотивів учіння, ієрархія і взаємодія яких складається під впливом психолого-педагогічних умов; має багаторівневу структуру, рівні сформованості якої можна оцінити за визначеними критеріями та показниками, що відображають ставлення суб’єктів навчання до предмету, який вони вивчають, і формування якої проходить послідовні етапи.

Для детальної розробки та обґрунтування технології формування мотивації вивчення іноземної мови у студентів вищих нелінгвістичних навчальних закладів проаналізовано дослідження Лузік Е.В., Безпалько В.П., Сластеніна В.А., Смірнова С.А., Прокопенко І.Ф., Мартиненко С.М. На їх основі уточнено сутність поняття „технологія навчання”, під яким ми розуміємо систему взаємообумовленої діяльності викладача і студентів, що реалізується за визначеними принципами, методами та формами навчання, які впливають на навчально-пізнавальну діяльність студентів і спрямовані на розв’язання поставлених навчально-виховних і розвиваючих завдань вищого навчального закладу згідно з кінцевою метою та з ефективним використанням сучасних дидактичних засобів.

У розділі на основі огляду літератури визначено пріоритетні напрями дослідження.

У другому розділі – „Педагогічні умови, які впливають на ефективність формування мотивації вивчення іноземної мови у студентів вищих нелінгвістичних навчальних закладів” – виявлено й теоретично обґрунтовано психолого-педагогічні фактори та умови процесу формування мотивації вивчення іноземної мови у студентів вищих нелінгвістичних навчальних закладів; описано методику визначення критеріїв і показників рівнів сформованості мотивації вивчення іноземної мови; представлено діагностичну карту виявлення рівнів сформованості мотивації вивчення іноземної мови у студентів вищих нелінгвістичних навчальних закладів; теоретично обґрунтовано структуру авторської дидактичної моделі організації навчальної діяльності та технології формування мотивації вивчення іноземної мови у студентів вищих нелінгвістичних навчальних закладів.

У дисертаційному дослідженні під психолого-педагогічними факторами формування мотивації вивчення іноземної мови будемо розуміти експериментально виявлені та теоретично обґрунтовані групи чинників, об’єднаних за спільною ознакою, що впливають на оптимальність функціонування педагогічної технології формування мотивації вивчення іноземної мови та відносяться до її певного структурного компоненту, а під педагогічними умовами – оптимальні обставини організації навчального процесу у вищому нелінгвістичному навчальному закладі, від яких залежить ефективність формування мотивації вивчення іноземної мови.

Отримані в процесі проведеного констатуючого експерименту результати дозволяють нам стверджувати, що виявлені психолого-педагогічні чинники поділяються на негативні, нейтральні та позитивні з точки зору впливу на емоційну сферу студентів.

У ході дослідження встановлено, що психолого-педагогічні фактори, які сприяють формуванню мотивації вивчення іноземної мови у студентів вищих нелінгвістичних навчальних закладів, можна поділити на шість груп: організації процесу навчальної діяльності, змісту навчального матеріалу, впливу міжособистісних взаємин викладачів та студентів, гнучкої системи оцінювання навчально-пізнавальної діяльності студентів, створення ситуації успіху на заняттях з іноземної мови, високого рівня професійної компетентності викладача.

До педагогічних умов процесу формування мотивації вивчення іноземної мови у студентів вищих нелінгвістичних навчальних закладів відносимо: оптимальне планування структури та змісту організації вивчення навчальної дисципліни; врахування психолого-педагогічних факторів, що впливають на процес формування мотивації вивчення іноземної мови; впровадження технології формування мотивації вивчення іноземної мови, яка включає чітку структурованість етапів, методів, принципів, засобів та форм навчання.

З метою визначення рівнів сформованості мотивації вивчення іноземної мови у студентів вищих нелінгвістичних навчальних закладів було виділено основні критерії та показники, а саме: наявність пізнавальних мотивів; емоції, які викликає процес навчання; вміння вчитися; цілі навчання; вміння застосовувати отриманні знання на практиці. Виявлені критерії та показники покладені в основу діагностичної карти, яка дозволяє виділити чотири рівні сформованості мотивації вивчення іноземної мови у студентів вищих нелінгвістичних закладів освіти:

– рівень відсутності мотивації (негативна внутрішня мотивація учіння, закладена у навчальну діяльність суб’єктів навчання);

– низький рівень (негативна зовнішня мотивація учіння, яка знаходиться поза навчальною діяльністю суб’єктів навчання);

– середній рівень (позитивна зовнішня мотивація, яка безпосередньо знаходиться поза навчальною діяльністю суб’єктів навчання);

– високий рівень (позитивна внутрішня мотивація, закладена у навчальну діяльність суб’єктів навчання).

Для того щоб процес формування мотивації вивчення іноземної мови був ефективним та керованим, нами було обрано метод моделювання. З метою перевірки гіпотези дослідження створено авторську дидактичну модель організації навчальної діяльності, яка включає наступні структурні компоненти:

– цілі, що, в свою чергу, поділяються на цілі особистості, яка навчається у вищому нелінгвістичному навчальному закладі; цілі Міністерства освіти та науки України та цілі вищого нелінгвістичного навчального закладу;

– зміст освіти, обумовлений особливостями вищого нелінгвістичного навчального закладу з урахуванням основних положень Болонського процесу;

– сучасні концепції навчання;

– технології навчання;

– мотивацію вивчення іноземної мови;

– навчальний процес у вищому нелінгвістичному навчальному закладі;

– педагогічні фактори формування мотивації вивчення іноземної мови;

– етапи формування мотивації згідно сутності поняття „мотивація учіння”;

– рівні сформованості мотивації вивчення іноземної мови;

– мета навчання;

– структура навчальної дисципліни „Англійська мова”, яку представлено трьома змістовними модулями;

– визначені принципи, методи, форми та засоби навчання;

– кваліфікаційний іспит, що підтверджує або спростовує гіпотезу дослідження про те, що рівень мотивації вивчення англійської мови, який впливає на успішність навчально-пізнавальної діяльності студентів у вищих нелінгвістичних навчальних закладах, значно підвищиться за умови впровадження у навчальний процес дидактичної моделі організації навчальної діяльності (рис. 1).

Оптимальність запропонованої нами дидактичної моделі організації навчальної діяльності підтверджується коефіцієнтом, згідно якому модель вважається оптимальною, якщо 1,5 ≤ Р ³ 2,5. У нашому випадку Р = 2,47.

В основу структури запропонованої дидактичної моделі організації навчальної діяльності було покладено технологію формування мотивації вивчення іноземної мови у студентів вищих нелінгвістичних навчальних закладів та було обґрунтовано вибір її основних структурних компонентів, а саме: принципів, методів, форм та засобів навчання.

Як приклад вирішення дидактичного завдання, формування мотивації вивчення іноземної мови у студентів вищих нелінгвістичних навчальних закладів, наведено модульне структурування курсу „Англійська мова”, який, на основі результатів аналізу робіт з модульного навчання, можна представити у вигляді трьох модулів, обґрунтовуючи кількість модулів навчальної дисципліни „Англійська мова” до спеціалізації „Біологія та екологія” підходом, основу якого становлять фундаментальні філософські категорії, а саме: загальне, особливе, часткове, між якими для оптимального і гармонійного засвоєння навчального матеріалу існують пропорції, що відповідають відкритим динамічним системам, здатним до саморозвитку, до яких відноситься і система освіти. Саме тому модульна структура навчальної дисципліни „Англійська мова” може бути подана у вигляді співвідношення трьох змістовних модулів, де модуль М1 відповідає філософській категорії „загальне”, модуль М2 – „особливе”, модуль М3 – „часткове”.