ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ ВЧИТЕЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЗАСОБАМИ САМОПРЕЗЕНТАЦІЇ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь розробленості обраної теми; визначено мету, задачі, об’єкт, предмет роботи; висвітлено наукову новизну та практичне значення результатів наукового пошуку; наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – «Проблеми теорії та практики формування особистісно-професійного іміджу вчителя загальноосвітнього навчального закладу» – на підставі аналізу наукових джерел висвітлено провідні позиції зарубіжних і вітчизняних учених щодо розуміння природи і особливостей феномену іміджу; розглянуто основні наукові підходи (функціональний, контекстний, порівняльний) до вивчення іміджу особистості, специфіки особистісно-професійного іміджу; визначено особливості, компоненти та показники особистісно-професійного іміджу вчителя загальноосвітнього навчального закладу; доведено необхідність цілеспрямованого формування особистісно-професійного іміджу вчителя засобами самопрезентації (за результатами пілотажного дослідження); охарактеризовано рівні сформованості особистісно-професійного іміджу вчителя.

Розробляючи теоретичні аспекти іміджу в рамках наукових дисциплін – психології (О. Камишева, І. Ладанов, О. Перелигіна, В. Шпалінський та ін.), соціології (П. Берд, І. Гофман, Г. Сорокіна та ін.), педагогіки (О. Мармаза, Л. Мартинець, В. Черепанова та ін.), економіки, політики, маркетингу комунікативної і рекламної діяльності (Т. Грінберг, В. Королько, Ф. Котлер, О. Сліпушко та ін.), – дослідники пропонують своє розуміння іміджу, спираючись на методологію і знання тієї наукової галузі, до якої вони належать.

Порівнюючи трактування поняття «імідж», що подано у межах різних концепцій і висвітлено у науковій літературі, доведено, що існуючі визначення досить різняться між собою, але у своїй більшості вони зводяться до образу особистості (А. Калюжний, О. Перелигина, О. Петрова, М. Поваляєва, В. Санатулова, О. феофанов та ін.). Образ розуміється як узагальнююча характеристика особистості, її стійкі індивідуальні якості, обумовлені історичним періодом часу, приналежністю до певних верств населення, типовими умовами життєдіяльності (В. Шепель).

У дослідженні визначено, що особистісний імідж учителя зумовлюється зовнішніми і внутрішніми факторами, які розкривають його образ на основі особливих індивідуальних якостей і сприяють підвищенню ефективності педагогічної діяльності. Професійний імідж учителя – сукупність особливостей і характерних рис, які формують його образ як фахівця у процесі взаємодії з учнями, колегами, соціальним оточенням. Особистісно-професійний імідж учителя – цілісний образ особистості педагога, що включає в себе сукупність зовнішніх (габітарний, вербальний, кінетичний, середовищний) та внутрішніх (знання, уміння, здібності, установки, цінності, самооцінка) чинників, особистісних якостей (природні якості; якості, які є наслідком освіти і виховання; якості, пов’язані із життєвим та професійним досвідом) та засобів самопрезентації, до яких цілеспрямовано звертається учитель з метою досягнення найкращих результатів своєї педагогічної діяльності.

У процесі дослідження змісту і характерних особливостей особистісно-професійного іміджу вчителя було опрацьовано роботи М. Варданян, В. Ісаченко, О. Ковальової та ін., що дало змогу виявити компоненти та показники особистісно-професійного іміджу. Мотиваційно-ціннісний компонент віддзеркалює рівень умотивованості вчителя до здійснення педагогічної діяльності та включає такі показники: вмотивованість до професійного розвитку та саморозвитку; ціннісне ставлення до професійно-педагогічної самореалізації; соціально активну життєву та педагогічну позицію. Компетентнісний компонент розкриває систему професіоналізму вчителя і характеризується такими показниками, як: продуктивна співпраця з різними соціальними групами; наявність і поповнення знань з педагогіки, психології, іміджології; креативність та ініціативність. Діяльнісний – відображає систему особистісних норм регуляції поведінки й уміщує в себе показники: прагнення до цілепокладання в діяльності; здатність до самоорганізації та самоконтролю; здатність до рефлексії. Комунікативний компонент характеризується конструктивністю професійно-педагогічного спілкування і включає в себе такі показники: культура мовлення; комунікативна поведінка; емоційна стабільність.

На підставі результатів проведеного пілотажного дослідження серед слухачів та студентів визначених вищих навчальних закладів було встановлено, що 82,31 % опитуваних проявили зацікавленість до проблеми даного дослідження, бажають підвищувати рівень власного особистісно-професійного іміджу, позитивно ставляться до спеціально організованої роботи з підвищення рівня особистісно-професійного іміджу. Проте вони слабо володіють питаннями щодо структури особистісно-професійного іміджу, взаємозв’язку його компонентів та їх зв’язку з іншими параметрами професійної діяльності педагога, хоча саме ці знання зумовлюють подальшу роботу з формування особистісно-професійного іміджу вчителя.

Результати пілотажного дослідження, проведеного серед 137 учителів загальноосвітніх навчальних закладів показали, що більшість учителів (62,3 %) надали перевагу таким мотиваторам професійної діяльності: прагнення до професійного зростання; задоволеність від гарно виконаної роботи; прагнення проявити (виразити себе); бажання проявити творчість, здійснити пошук, взяти участь у психолого-педагогічному дослідженні. Разом з тим було з’ясовано, що вчителі відчувають недостатність створення умов для задоволення потреб в особистісному розвитку, самоосвіті, самовдосконаленні, участі у справах колективу, самопрезентаційній діяльності, отриманні більш цікавої роботи.

Визначено високий, середній, низький рівні сформованості особистісно-професійного іміджу вчителя загальноосвітнього навчального закладу.

У другому розділі – «Теоретичні засади поняття самопрезентації та обґрунтування педагогічних умов формування особистісно-професійного іміджу вчителя загальноосвітнього навчального закладу засобами самопрезентації» – розкрито сутність й охарактеризовано структурні елементи, форми, засоби самопрезентації вчителя; теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування особистісно-професійного іміджу вчителя засобами самопрезентації у системі методичної роботи загальноосвітнього навчального закладу.

Доведено, що створення іміджу особистості – це процес її самопрезентації, яка належить до спланованих, усвідомлених актів поведінки, прагнення подати себе у найвигіднішому, найпривабливішому світлі. Науковці розглядають її у різних напрямах, а саме: рефлексії знань оточуючих про себе (Е. Гофман, Ч. Кулі, Г. Мід, Р. Фогельсон та ін.); керування враженням про себе (Д. Майерс, Г. Мюррей, М. Снайдер та ін.); мотивації ухилення невдач (Р. Аркін, В. Шутц та ін.); прагнення до влади (І. Джонс, Ф. Зінов’євих, А. Наврилова, Т. Піттман та ін.); життєвої стратегії і частини світобачення (С. Джурард, А. Маслоу, К. Роджерс, Е. Фромм та ін.); маніпулятивного впливу (Є. Доценко); правил ділового спілкування (Г. Бороздіна, Ю. Жуков, Ф. Кузін та ін.).

Встановлено, що самопрезентація вчителя – це процес управління враженням про себе, що виникає у інших людей, через сукупність установок, направлених вчителем на самого себе, за допомогою залучення механізмів соціального сприйняття, пов’язаних із зовнішнім виглядом учителя, його особистісною і комунікативною поведінкою та мовленням, під час якого формується особистісно-професійний імідж учителя. Визначено засоби самопрезентації: позиціювання, емоціоналізація, вербалізація, деталізація, візуалізація, акцентування уваги на «корисній» інформації.

Для формування особистісно-професійного іміджу вчителя загальноосвітнього навчального закладу засобами самопрезентації визначено педагогічні умови, а саме: мотивування вчителя до успішної професійної діяльності та науково-методичне забезпечення процесу формування особистісно-професійного іміджу вчителя. З огляду на теоретичне підґрунтя та емпіричні дані з’ясовано, що мотивування позитивно впливає на формування будь-якої якості людини. Через зовнішнє спонукання відбувається переорієнтування мотиваційно-ціннісної сфери особистості (А. Алексюк, Т. Афанасьєв, М. Журін, М. Зубов, В. Ільїн, Г. Костюк, М. Мітіна, Р. Шакуров та ін.). Мотивування вчителя до успішної професійної діяльності, як педагогічна умова формування особистісно-професійного іміджу вчителя, виявляється в урахуванні внутрішньої і зовнішньої мотивації; створенні комфортного освітнього середовища; розвитку механізмів професійної рефлексії; наданні допомоги учителям у розвитку мотивації самовдосконалення.

Аналіз наукової літератури з питань вдосконалення методичної роботи у загальноосвітньому навчальному закладі (Т. Десятов, А. Єрмола, І. Жерносек, Н. Комаренко, Є. Павлютенков, О. Сидоренко, О. Темченко та ін.) дозволив обґрунтувати педагогічну умову – науково-методичне забезпечення процесу формування особистісно-професійного іміджу вчителя, що знаходить прояв в індивідуальній системі педагогічної діяльності вчителя; поєднанні індивідуальних та колективних форм методичної роботи; розвитку засобів самопрезентації; управлінні іміджем у педагогічній діяльності вчителя.

Теоретично обґрунтовані педагогічні умови формування особистісно-професійного іміджу вчителя загальноосвітнього навчального закладу засобами самопрезентації реалізовано за допомогою структурно-динамічної моделі, яка складається з трьох блоків: теоретичного, процесуального та оцінно-рефлексивного