Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Каталог авторефератів / ЕКОНОМІЧНІ НАУКИ / Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)
Назва: | |
Тип: | Автореферат |
Короткий зміст: |
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Внаслідок впливу світової фінансової кризи та накопичених протягом попередніх років невирішених проблем у промисловому комплексі України, і перш за все в провідній його галузі – машинобудуванні, нині спостерігається значне зниження обсягів виробництва та експорту високотехнологічної продукції на стратегічно важливих для економіки держави підприємствах, що свідчить про існування проблеми низької конкурентоспроможності вітчизняних виробників машинобудівної продукції. Підприємства постійно зіштовхуються з необхідністю забезпечення стійкої конкурентної позиції, гнучкості системи управління власним конкурентоспроможним потенціалом. У період нестабільності спостерігається підвищення жорсткості умов господарювання та посилення конкуренції у ринковому середовищі, і саме конкурентні переваги стають вагомим аргументом у конкурентній боротьбі за споживача. Саме в умовах нестабільності загострюється альтернативний вибір стратегічної поведінки підприємства з нарощування стійких конкурентних переваг, який обумовлено здатністю суб’єкта господарювання використовувати час та можливості, що виникають у період нестабільності. Вирішення даної проблеми вимагає розробки нових, більш дієвих методів формування конкурентних переваг, реалізація яких дозволить з найменшими витратами подолати кризовий період та істотно підвищити конкурентоспроможність підприємства.
Науковою базою вирішення проблем у галузі управління конкурентними перевагами є сучасна теорія конкуренції. Більшість її аспектів достатньо розроблені і допомагають правильно спрямовувати прикладні розробки та практичні дії на посилення конкурентних позицій підприємства на ринку. Суттєвий внесок у формування сучасної методології конкуренції та її розвиток здійснили І. Ансофф, М. Енрайт, Дж. Макартур, М. Портер, К. Прахалад, Г. Хемел, А. Чандлер. Дослідженню проблем конкуренції як стратегічного інструменту управління підприємством приділяли увагу в своїх працях такі українські вчені, як О.І. Амоша, Я.Г. Берсуцький, І.П. Булєєв, А.Е. Воронкова, Ю.Б. Іванов, М.О. Кизим, М.М. Лепа, В.С. Пономаренко, О.М. Тридід, О.Б. Чернега, М.Г. Чумаченко. Проте питання поєднання процесів формування конкурентних переваг із прискоренням виведення підприємства з періоду нестабільності потребують подальшого наукового дослідження, адже конкурентні переваги є запорукою стабілізації та розвитку вітчизняних промислових підприємств. Зокрема, нагального вирішення потребують питання формування промисловим підприємством конкурентних переваг з визначенням методів, які б ураховували негативний вплив зовнішнього середовища та відповідали особливостям національної економіки. Необхідність теоретичного обґрунтування та розвитку відповідного науково-методичного забезпечення з формування підприємствами конкурентних переваг в умовах нестабільності визначили вибір теми дисертаційної роботи, її мету і завдання. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планами науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темою «Фінансово-економічний механізм регулювання розвитку промислового виробництва» (номер державної реєстрації 0107U009796, 2007-2010 рр.), у рамках якої автором удосконалено методи оцінки ефективності формування підприємством конкурентних переваг в умовах нестабільності на основі визначених вихідних та оптимізаційних показників; Європейського університету за темою «Розробка системи управління сталим інноваційним розвитком підприємств» (номер державної реєстрації 0108U003707, 2008-2010 рр.), де запропоновано удосконалення системи контролю за формуванням конкурентних переваг в умовах нестабільності, що включає різні типові ситуації, виникнення яких передбачає одночасне проведення антикризових заходів та заходів з формування конкурентних переваг. Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування та розробка методичного забезпечення формування конкурентних переваг промисловим підприємством в умовах нестабільності. Відповідно до мети вирішено такі завдання: визначено сутність та значення процесу формування підприємством конкурентних переваг в умовах нестабільності; проаналізовано стан вітчизняних підприємств важкого машинобудування й виявлено причини їх неконкурентоспроможності; проведено теоретико-методологічний аналіз підходів до формування підприємством конкурентних переваг; запропоновано концептуальні положення процесу формування конкурентних переваг промислового підприємства; доведено необхідність підтримки сформованих конкурентних переваг підприємства у процесі його діяльності в період нестабільності; удосконалено методи оцінки ефективності формування підприємством конкурентних переваг; проаналізовано вплив фінансового забезпечення на процеси формування конкурентних переваг промисловим підприємством; удосконалено організацію системи контролю за формуванням конкурентних переваг підприємства в умовах нестабільності; здійснено апробацію запропонованих науково-методичних підходів і моделей у рамках діючого промислового підприємства. Об’єктом дослідження є процеси формування конкурентних переваг підприємства. Предмет дослідження – методи формування конкурентних переваг підприємства в умовах нестабільності. Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є класичні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем конкурентоспроможності промислових підприємств. У роботі використано сукупність методів: діалектичний метод і методи аналізу і синтезу – для визначення взаємозв'язків між основними чинниками, які характеризують конкурентні переваги машинобудівного підприємства в умовах нестабільності та визначення взаємозв'язків методів і форм фінансового забезпечення процесу формування підприємством конкурентних переваг; статистичного аналізу – при виявленні основних тенденцій на ринку машинобудівної продукції та обґрунтування необхідності формування машинобудівними підприємствами конкурентних переваг в умовах нестабільності; системного аналізу – при узагальненні існуючих підходів до процесу формування підприємством конкурентних переваг у кризовий період та оцінки його ефективності; економіко-математичного моделювання – при побудові моделей контролю за формуванням конкурентних переваг підприємства в умовах нестабільності та оцінки ефективності формування підприємством конкурентних переваг у таких умовах; абстрактно-логічний підхід – для теоретичного узагальнення та формулювання висновків. Інформаційну основу дослідження склали державні нормативні документи, законодавчі акти з регулювання та розвитку конкуренції в Україні, офіційні статистичні матеріали, дані статистичної та бухгалтерської звітності машинобудівних підприємств Донецького регіону. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних положень, розробці науково-методичних підходів і практичних рекомендацій із формування конкурентних переваг машинобудівного підприємства в умовах нестабільності, що забезпечує підприємству у післякризовий період точне репозиціонування бізнесу, збільшення своєї частки ринку та стабільний прибуток. Основними науковими результатами роботи є такі: удосконалено: науково-методичний підхід до оцінки ефективності формування підприємством конкурентних переваг в умовах нестабільності на основі моделі оптимізаційних параметрів виробничо-господарської діяльності машинобудівних підприємств, яка передбачає співставлення отриманих значень при виникненні деформації взаємозв’язків між антикризовими заходами та заходами з формування конкурентних переваг, що дає можливість враховувати ризики та підвищувати гнучкість прийняття управлінських рішень; науково-методичний підхід до підтримки сформованих конкурентних переваг підприємства шляхом визначення моменту впровадження додаткового організаційного та фінансового забезпечення на основі розрахунку точки біфуркації та встановлення типу деформації взаємозв'язків між заходами підприємства, що дозволяє йому забезпечити у посткризовий період точне репозиціонування бізнесу, збільшення ринків збуту та підвищення конкурентоспроможності; систему контролю на підприємстві на основі впровадження модуля урахування різних типових ситуацій та виявлення симптомів і ознак порушення стабільної реалізації заходів з формування конкурентних переваг, що дозволяє вносити відповідні корективи та підвищує гнучкість прийняття управлінських рішень щодо отримання підприємством стійких переваг; дістали подальшого розвитку: концепція процесу формування конкурентних переваг підприємства в умовах нестабільності, основу якої складає оптимізація виробничого процесу на базі поєднання антикризових заходів із заходами з формування конкурентних переваг, що дозволяє знизити витрати за рахунок формалізації такого процесу, а у післякризовий період істотно підвищити конкурентоспроможність підприємства та розширити ринки збуту; науково-методичний підхід до фінансового забезпечення процесу формування конкурентних переваг в умовах нестабільності з обґрунтуванням об’єднанного механізму залучення, розподілу та контролю за використанням коштів, що дозволяє істотно знижувати загальні витрати та підвищувати ефективність процесу формування конкурентних переваг. (1) Практичне значення одержаних результатів. До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать пропозиції з розробки напрямів удосконалення методів формування конкурентних переваг підприємствами в умовах нестабільності.Запропоновані в дисертаційній роботі методичні рекомендації з формування конкурентних переваг підприємств в умовах нестабільності знайшли практичне застосування на підприємствах ЗАТ "Інститут керамічного машинобудування" (акт про впровадження № 14/09 від 19.06.2010 р.), ЗАТ "Горлівський машинобудівник" (акт про впровадження № 1/139 від 24.03.2010 р.), ВАТ „Ясинуватський машинобудівний завод” (акт про впровадження № 030/621 від 17.02.2010 р.). Результати дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Донецької філії Університету сучасних знань (м. Макіївка) при викладанні дисципліни „Економіка і організація інноваційної діяльності” (довідка №01/218 від 16.12.2010 р.). Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, одержані автором особисто. З наукових робіт, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї і положення, які є результатом індивідуальних досліджень. Внесок здобувача у колективно опубліковані праці конкретизовано у списку публікацій. Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідалися автором і отримали позитивну оцінку на: Международной научно-практической конференции ученых и специалистов «Интеграционные процессы и социально-экономическое развитие» (м.Сімферополь, 2007 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (м.Черкаси, 2007 р.); IV науково-практичній конференції «Актуальні питання розвитку фінансової науки на сучасному етапі» (м. Донецьк, 2007 р.); IX Международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Интеллектуальный потенциал вузов – на развитие Дальневосточного региона России» (Росія, м. Владивосток, 2007 р.); VI Международной научно-практической конференции «Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины» (м. Алушта, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні технології менеджменту: проблеми теорії та практики» (м. Харків, 2008 р.); V mezinarodni vedecko-praktica konferece «Vedecky prumysl evropskeho kontinentu - 2009» (Praha, 2009 r.); VI Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Naukowa mysl informacyjnego wieku - 2010» (Przemysl, 2010 r.). Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано у 18 наукових працях, із них 1 колективна монографія, 8 статей у наукових фахових виданнях, 8 матеріалів наукових конференцій, 1 – в інших виданнях. Загальний обсяг публікацій – 7,47 д.а., із них особисто автору належить Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (226 найменувань) і додатків. Ії загальний обсяг складає 191 сторінку, містить 23 таблиці, 29 рисунків.
|