ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ ХАРЧОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Короткий зміст

У першому розділі «Теоретично-методологічні основи формування та розвитку регіональних логістичних систем харчових підприємств» досліджено організаційно-економічний потенціал регіональних логістичних систем стосовно розвитку харчових підприємств, визначено аспекти створення ефективних регіональних логістичних систем харчових підприємств, сформовано основні складові оцінки ефективності діяльності регіональних логістичних систем харчових підприємств.

Визначено, що логістичне забезпечення сфери ринку харчової продукції та товарообміну в харчовій галузі являє собою специфічний підхід до системи управління рухом товарів, який забезпечує пропорційність в регулюванні товаропотоків, зумовлює функції та задачі, концептуальні питання організації системи руху  товарів на сировинних та продовольчих ринках. В ланцюзі, по якому відбувається рух потоків матеріалів та інформації від постачальника до споживача, розрізняють такі ланки: постачання матеріалів, сировини, напівфабрикатів, зберігання продукції та сировини, виробництво продукції, її розподіл, споживання готових товарів.

Встановлено, що регіональна система логістики – це сукупність учасників економічних процесів формування і руху потоків окремого регіону, які є взаємозалежними і взаємодіюючими, що об'єднані єдністю цільового вектора, які спроможні швидко обирати найбільш ефективний варіант обслуговування за мінімального рівня загальних витрат. Звідси, головна функція логістики це забезпечення досягнення цільового рівня обслуговування споживачів за мінімально можливого рівня загальних витрат. Основною метою регіональної логістичної системи  є сприяння раціональному використанню та оптимізації товарних та супутніх потоків інформації та фінансів в регіоні за найменшого рівня витрат.

Аналіз проблем формування системи логістичного забезпечення харчових підприємств свідчить, що сучасні тенденції в сфері переміщення та перетворення харчової продукції в країні є наступні: зростання обсягів товарних потоків в усіх географічних спрямуваннях, за рівня неповного використання потенціалу транспортних коридорів та можливостей систем логістики з врахуванням світових тенденцій інтеграційних процесів у сфері транспортування та логістичної діяльності; вітчизняний бізнес в харчовій галузі працює не враховуючи світовий досвід в сфері логістичної діяльності, наслідком цього є постійне зростання транспортних витрат в собівартості продукції та зниження рівня конкурентоздатності продукції; не достатній рівень уваги приділяється формуванню системи логістичного забезпечення системи руху товарів із залученням транспортного комплексу держави.

Встановлено, що логістичне забезпечення руху товарів в харчовій галузі регіону являє собою регіональну логістичну систему товароруху продукції. Безпосередньо неоднорідність логістичного забезпечення системи руху товарів в регіональному харчовому комплексі буде спричинюватися багатьма соціально-економічними, географічними та іншими розходженнями, які притаманні регіонам України та умовам функціонування харчових підприємств.

Запропонувано структурну модель регіональної системи логістичного забезпечення руху товарів в харчовій галузі, яка буде сформована шляхом синтезу локальних, функціональних, територіально-адміністративних і галузевих підсистем логістичної системи (рис. 1).

Основними очікуваними результатами від формування системи логістичного забезпечення харчових підприємств регіону є підвищення рівня якості логістичного обслуговування споживачів і запровадження світових стандартів, підвищення конкурентоспроможності і зниження рівня собівартості продукції, яка підлягає транспортуванню, ефективна система моніторингу, контролю та регулювання матеріалопотоків, сприяння вирішенню соціально-економічних проблем тощо.

Використання сучасних інструментів логістики у функціонуванні підприємств, формування оптимальної системи логістичного забезпечення сприятиме зменшити рівень витрат у всіх ланках логістичного ланцюга, досягти значного зниження рівня собівартості готової продукції, активізувати подальший ефективний розвиток галузей харчового комплексу і розширити коло споживачів.

В результаті дослідження визначено основні характеристики, що забезпечують ефективність функціонування логістичної системи, до яких відносяться: точність часу поставки; точність місця поставки; точність номенклатури й асортиментів продукції, що постачається; точність кількісних показників продукції, що постачається; точність якісних показників продукції, що постачається; відповідність ціни вимогам ринку.

Встановлено, що комплексними показниками ефективності системи логістики є:  загальні витрати на логістику; рівень якості логістичного сервісу; тривалість логістичних циклів; продуктивність; окупність інвестованих  в логістичну інфраструктуру коштів.