Формування системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю промисловості на державному рівні

Короткий зміст

Перехід до ринку припускає розвиток конкуренції і зниження ролі держави в економіці. У той же час на основі лише ринкових принципів неможливо кардинально удосконалити розвиток матеріально-технічної бази промислових підприємств та забезпечити впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Необхідність управління інноваційними процесами пояснюється не тільки їх загальнонаціональним значенням, а й економічним змістом. Економічну і соціальну роль держави в розвитку підприємств доцільно визначати функціями державних органів, що регулюють розвиток та впровадження науково-технічних розробок підприємствами реального сектору економіки.

До основних заходів інноваційного характеру на рівні держави слід віднести: використання механізму державних замовлень з гарантованою оплатою, заходи щодо стимулювання експорту, в тому числі придбаних нових патентів, ліцензій, видів обладнання, тарифну політику з обмеженням імпорту на окремі види товарів з метою захисту певних галузей національної промисловості, створення на підприємствах маркетингових підрозділів та забезпечення взаємодії форм і методів їх діяльності з науковими і виробничими підрозділами.

На рівні окремих підприємств до системи стимулювання робітників доцільно віднести заміну машин, верстатів, устаткування та обладнання як самостійний напрям діяльності. Це дасть можливість розробляти показники: витрат і результатів від впровадження заходів щодо технічного переоснащення та реконструкції з виокремленням потреб підприємства у більш прогресивній техніці, витрат на її придбання та розрахунок економічних результатів від їх впровадження; включати не лише оцінку системи заохочення, а й ураховувати їх внесок при прийнятті інноваційних рішень, пов’язаних зі створенням нових продуктів, пропозиціями, що надійшли від фахівців підприємства, з удосконалення асортименту та якості виробів, які виготовляються на ньому, покращанням їх якості, а також з генеруванням ідей стосовно оптимізації процесів організації та управління виробництвом, які також потребують негайних конкретних ефективних заходів, спрямованих на розвиток економіки промислових підприємств і держави в цілому та визначення шляхів удосконалення інноваційно-інвестиційної політики на рівні держави та безпосередньо на підприємствах.

Особливого значення набуває той факт, що у сфері науки і технології необхідно вдосконалювати систему формування й реалізації державних пріоритетів і принципів відповідальності за розробку основних напрямів науково-технологічного розвитку суспільства.