ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток глобалізаційних процесів, які відбуваються в теперішній час, супроводжується становленням якісно нових умов ринкового господарства і передбачає формування єдиного світового ринкового простору. На фоні цих трансформаційних процесів відбуваються серйозні зміни в усіх сферах діяльності, розвиваються принципово нові економічні зв’язки і виробничі відносини.

Складні умови періоду ринкових перетворень, які переживає Україна, актуалізують роль людського фактора у виробничому процесі, що вимагає нового підходу до управління персоналом на промислових підприємствах.

Для сучасної економіки України характерні деякі особливості, які необхідно враховувати при формуванні системи управління персоналом. По-перше, нестача корпоративних фінансових ресурсів значно обмежує діапазон засобів та інструментів управління, в цілому, та його персоналу, зокрема. По-друге, з приведенням технологій виробництва товарів і послуг у відповідність з розвитком НТП, ускладнився менталітет працівника; зокрема, його емоційна і психологічна сфера все більшою мірою здійснює вплив на кінцевий результат діяльності. По-третє, загальний стан економіки України змінюється настільки швидко, що важко його прогнозувати і вчасно вживати превентивних заходів. Додатковий динамізм в системі управління сповіщає загострення конкуренції в різних сферах бізнесу. Ці та інші обставини дозволяють визначати сучасну управлінську діяльність як одну з найскладніших технологій, які сприяють досягненню цілей промислового підприємства.

Проблеми управління персоналом, як одного з найважливіших напрямів роботи промислових підприємств, постійно привертають увагу вчених-економістів. Значний внесок у розвиток теорії управління персоналом зробили зарубіжні вчені – І. Ансофф, Ф. Беккер, П. Друкер, Г. Кунц, М. Мескон, Ф. Хедоурі, С. Оддонел, Т. Пітерс, Г. Саймон.

Процес соціально-економічних перетворень ініціював зростання дослідницького інтересу в цьому напрямку багатьох вітчизняних науковців, результатом якого стали роботи С.І. Бандура, Д.П. Богині, О.А. Грішнової, В.М. Данюка, А.В. Калини, А.М. Колота, І.Д. Крижка, Н.Д. Лук’янченко, В.М. Нижника, І.Л. Петрової, М.В. Семикіної, О.М. Уманського, в яких обґрунтовано теоретико-прикладні аспекти управління персоналом на підприємстві.

Широке відображення різних сторін становлення і формування системи управління персоналом знайшло відображення в працях російських вчених: В.Г. Афанасьєва, В.Г. Асєєва, Б.М. Гєнкіна, В.А. Дятлова, А.П. Єгоршина, П.І. Іванова, А.Я. Кібанова, Р. Марра, С.А. Нікітіна, Ю.Г. Одягова, Г.В. Слуцького, Г. Шмідта.

Водночас, за наявної великої кількості слушних думок, пропозицій, узагальнень, висловлених у науковій літературі, поки що відсутні комплексні розробки щодо системного вирішення проблеми управління персоналом на підприємстві, що обумовлює необхідність комплексного аналізу цієї проб­леми і визначає її актуальність. Потребують дослідження і подальшого розвитку також підходи до розв’язання завдань управління персоналом, розробки рекомендацій щодо підвищення його ефективності, недостатньо вивченою залишається проблема запровадження аудиту персоналу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер­таційна робота виконана відповідно до тематики науково-дослідних робіт Хмельницького національного університету: в межах тем “Дослідження стану виробничого, соціального, економічного та рекреаційного потенціалу Хмельниччини” (ДР 0105U000726) та “Стратегія розвитку Хмельниччини на 2006–2015 рр. і розробка механізмів її реалізації” (ДР 0102U004047). Внесок автора полягає у розробці пропозицій щодо подальшого розвитку положень системного підходу до управління персоналом в умовах соціально-економічних трансформацій в Україні.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо формування системи управління персоналом підприємств машинобудування в сучасних умовах.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:

– на основі теоретико-методичного аналізу існуючих підходів до фор­мування системи управління персоналом поглибити понятійний апарат теорії управління персоналом;

– обґрунтувати можливості використання положень системного підходу як теоретичного підґрунтя дослідження напрямів управління персоналом;

– визначити закономірності і обґрунтувати принципи управління персоналом в умовах ринкової економіки;

– провести факторний аналіз впливу чинників діяльності персоналу на результати роботи підприємства (на прикладі підприємств машинобудування);

– оцінити компонентну структуру якості персоналу з метою визначення напрямів управління персоналом;

– побудувати матричну модель продуктивності праці;

– визначити підхід до формування ринкової моделі управління персоналом;

– розробити методику організації аудиту персоналу промислового підприємства з метою підвищення ефективності системи управління персоналом.

Об’єктом дослідження є процеси формування системи управління пер­соналом підприємств машинобудування.

Предметом дослідження є теоретичні положення, основні принципи, методи та практичні аспекти формування системи управління персоналом підприємств машинобудування.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали методологія та загальнонаукові принципи проведення комплекс­них досліджень. Нормативні та законодавчі документи, що стосуються діяль­ності промислових підприємств з управління персоналом, офіційні документи і нормативно-правові акти регіональних і місцевих органів влади забезпечили правове поле дисертаційного дослідження.

При виконанні роботи використані положення економіки підприємства й організації виробництва, теорії управління персоналом, менеджменту, соціології, теорії управління, психології, теорії організації, які містяться в наукових працях як вітчизняних, так і зарубіжних економістів.

У дисертаційній роботі застосовано методичний апарат економічної науки, загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Серед них: діалектичного пізнання, наукового абстрагування, системного та системно-структурного аналізу (при дослідженні категорії “управління персоналом”, визначенні сутності та елементів системи управління персоналом), систематизації та узагальнення (для аналізу показників управління персоналом на підприємствах, систематизації показників якості персоналу), групування та економічного аналізу, економіко-статистичні методи, порівняльного і фактор­ного аналізу (при виявленні взаємовпливу та взаємозв’язку трудових факторів на результативні показники діяльності підприємств Хмельницької області), кореляційно-регресійного аналізу (при розрахунку парних коефіцієнтів кореляції між трудовими факторами-ознаками), експертних оцінок (при визначенні значущості факторів якості персоналу), матричного моделювання (при розробці матричної моделі продуктивності праці), формалізації (при розробці методичних рекомендацій щодо здійснення аудиту персоналу).

Інформаційною базою дослідження є дані держстандарту України, матеріали Міністерства праці і соціальної політики, матеріали обласних статистичних управлінь, інформація ряду промислових підприємств Хмельницької області, а також наукові публікації.

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційного дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичному застосуванні рекомендацій щодо формування ефективної системи управління персоналом на промислових підприємствах відповідно до нових економічних умов в Україні.

Наукова новизна результатів дослідження, що виносяться на захист, полягає у наступному:

вперше:

– розроблено матричну модель продуктивності праці та заробітної плати, яка дозволяє виявити вплив стимулюючих складових персоналу на продуктивність праці та оцінити стан матеріального стимулювання;

– обґрунтовано систему удосконалення управління персоналом на основі застосування методу аудиту персоналу, зокрема, розроблено алгоритм діагностичних операцій аудиту персоналу, практична реалізація якого дозволяє скоротити час повного аудиту персоналу та підвищити продуктивність його діяльності;

удосконалено:

– зміст понятійно-термінологічного апарату, зокрема, категорій “персонал”, “управління персоналом” та “система управління персоналом”. На відміну від існуючих, запропоновані автором визначення дозволяють конкретизувати технологію розробки і формування системи управління персоналом підприємств машинобудування;

– інструментарій оцінювання якості персоналу підприємства шляхом застосування методу експертних оцінок, що дає змогу визначити напрями управління персоналом у залежності від результатів емпіричного дослідження;

– систематизацію основних тенденцій і закономірностей розвитку управління персоналом, що сприяє розробці нових підходів до формування системи управління персоналом у залежності від соціально-економічних умов ринкового середовища;

отримали подальшого розвитку:

– положення системного підходу до управління персоналом, які передбачають функціонування підсистем системи управління персоналом у взаємозв’язку і взаємозалежності, що дозволяє вирішувати питання управління персоналом на підприємстві комплексно;

– концепція формування системи управління персоналом на підприємствах машинобудування, яка, на відміну від існуючих, являє собою систему теоретико-методологічних поглядів на розуміння і визначення суті, змісту, цілей, завдань, принципів і методів управління персоналом, розробку механізмів їх реалізації в умовах конкретного промислового підприємства;

– підхід до формування ринкової моделі управління персоналом, в якій метою функціонування системи управління персоналом визначено максимальне зближення очікувань підприємства, інтересів працівника і споживача;

– факторний аналіз взаємозв’язку і взаємовпливу трудових чинників на результативні показники діяльності підприємств, у процесі якого виявлено пріоритет підвищення освітньо-професійного рівня персоналу та збільшення інвестицій в інновації для зростання обсягів виробництва.

Практичне значення отриманих результатів. Сформульовані та обґрунтовані у дисертації наукові положення і практичні рекомендації є основою для вирішення теоретико-прикладних проблем формування систем управління персоналом на промислових підприємствах.

До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

– формування системи управління персоналом на підприємстві, яка відбиває основні вимоги ринкової економіки, дозволяє визначити найбільш ефективні напрямки удосконалення роботи персоналу для досягнення цілей підприємства;

– проведення експертної оцінки факторів якості персоналу за його окремими категоріями, яка дозволяє виявити найбільш значимі фактори, шляхом активізації яких можна забезпечити ефективну роботу персоналу;

– матричного моделювання продуктивності праці і заробітної плати, на основі якого є можливість виявити резерви і фактори зростання продуктивності праці в системі управління персоналом;

– розробки діагностичного алгоритму формування системи аудиту персоналу промислового підприємства, яка побудована з урахуванням сучасних методів проведення управлінських і організаційних процедур.

Отримані результати дисертаційної роботи підготовлені до практичного використання у формі методичних рекомендацій, впроваджені у діяльність машинобудівних підприємств: ВАТ “Красилівський машинобудівний завод” м. Красилів (довідка № 439 від 18.01.2007 р.); ЗАТ “Преттль-Кабель Україна” м. Кам’янець-Подільський (довідка № 183 від 15.05.2007 р.); ВАТ “АК Адвіс” м. Хмельницький (довідка № 528 від 22.08.2006 р.), “Укрелектроапарат” (довідка № 641 від 10.02.2006 р.), а також у навчальний процес Хмельницького національного університету (довідка про впровадження № 1623 від 14.09.2007 р.).

Теоретичні та методичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі для підготовки студентів економічних спеціальностей і містяться у програмах таких навчальних дисциплін, як “Менеджмент персоналу”, “Мотивація персоналу”, “Управління трудовими ресурсами” у Хмельницькому національному університеті.

Особистий внесок здобувача. Положення, результати, висновки та рекомендації дослідження є особистим здобутком автора. Конкретний особистий внесок автора в сумісних наукових працях представлений у переліку основних опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації доповідалися й одержали схвалення на другій міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-трудові відносини та соціальна політика у сучасних економічних умовах” (м. Донецьк, 2003 р.); п’ятій міжнародній науково-практичній конференції “Мотивація інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств і ринку праці в контексті інтеграції України в ЄС” (м. Хмельницький, 2005 р.); науковій конференції “Развитие экономики в трансформационный период: глобальный и национальный аспекты” (2005 р., м. Запоріжжя); І міжнародній науково-практичній конференції “Науки и технологии: шаг в будуще – 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.)

Публікації. За результатами наукових досліджень опубліковано 8 наукових праць, з яких 6 – у фахових наукових виданнях, загальним обсягом 3,56 др. арк., особисто автору належить 3,37др. арк.; в інших наукових виданнях – 2 наукові праці загальним обсягом 0,74 др. арк., особисто автору належить 0,74 др. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи 222 сторінки друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 16 таблиць і 18 рисунків, з яких 5 – на 5 повних сторінках, список використаних джерел, що налічує 161 найменування, – на 14 сторінках і 10 додатків – на 29 сторінках.