ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЙ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ БУДІВЕЛЬНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт та предмет дослідження, сформульовано мету і завдання дослідження, а також положення, що виносяться на захист, розкрито наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні засади стратегій залучення інвестицій у житлове будівництво в сучасних умовах» з’ясовано, що житлове будівництво – це один із найголовніших структурних елементів економіки будь-якої країни. Сьогодні відбувається зниження обсягів державних інвестицій у будівництво та житлове будівництво країни зокрема. Проте існує постійна необхідність для задоволення попиту населення країни у житлі, яка може бути вирішена шляхом розвитку житлового будівництва. Виникає необхідність створення умов для залучення інвестицій самими будівельними підприємствами із зовнішніх джерел та збільшення обсягів житлового будівництва, що ускладнюється нестабільністю ситуації у житловому будівництві країни та неоднозначністю отримуваних показників при аналізі ринку житла та житлового будівництва.

Розроблені організаційні основи класифікації житла в Україні базуються на ієрархічному підході до її угрупувань: на першому рівні житло розподіляється на житло на первинному та вторинному ринку; на другому –  на багатоповерхові, малоповерхові (будинки етажністю до 5 поверхів, таун-хауси та інші малоповерхові будинки) та індивідуальні будинки; на третьому – житло може належати до категорії дорогого, економ-класу та соціального. Дана класифікація спрощує дослідження сучасного стану ринку житла для потреб будівельних підприємств у процесі формування стратегій залучення інвестицій.

Узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності категорій «інвестиції у житлове будівництво», «стратегії залучення інвестицій у житлове будівництво будівельними підприємствами». Запропоновано таке визначення поняття «інвестиції у житлове будівництво» – сукупність засобів (майнові та інтелектуальні цінності), які вкладаються в об’єкти житлового будівництва з метою отримання прибутку та (або) досягнення іншого корисного ефекту (забезпечення населення житлом). Комплексне дослідження категорії «стратегії залучення інвестицій у житлове будівництво будівельними підприємствами» дозволило визначити її як узагальнену модель розвитку, що передбачає комплексне поєднання економічних, організаційних та правових складових залучення інвестицій у житлове будівництво для вирішення інвестиційних питань, задоволення житлових потреб населення та подальшого розвитку будівельного підприємства.

Аналіз сучасного стану інвестування у житлове будівництво України дозволяє зробити висновки, що він не відповідає вимогам розвитку житлового будівництва країни та задоволення базової цінності населення – потреби у сучасному, комфортному та доступному житлі. Значний занепад житлового будівництва в України сьогодні обумовлений відставанням і неспроможністю  Україні до впровадження ринкових механізмів залучення інвестицій у житлове будівництво та формування стратегій залучення інвестицій будівельними підприємствами.

У другому розділі «Аналіз сучасного стану інвестиційної діяльності в житловому будівництві України» виявлено, що сьогодні відбувається сповільнення ділової активності у будівництві України, про що свідчить тенденція до скорочення обсягів виконаних будівельних робіт у більшості регіонів країни. Водночас існує стійкий незадоволений попит на житло. Незважаючи на постійне зростання величини показника середньої кількості   кв. м житлового фонду на одного жителя (23,3 кв. м), величина даного показника значно відстає від аналогічних показників розвинених країн світу. Загалом попит та пропозиція житлового будівництва України неврівноважені через тривалість процесу будівництва, яка не дає змогу швидко реагувати на зміну попиту, нерозвиненість житлового будівництва, інфраструктури ринку житла іпотечного кредитування та низьку платоспроможність населення, тощо.

Шляхом побудови економіко-математичної моделі впливу чинників на обсяги площ, збудованих будівельними підприємствами, виявлено їх високу кореляційну залежність від обсягів інвестицій, ставки іпотечного кредитування, (обернена залежність) та обсягів реалізованих площ (1):

У=97,05+ 0,06x₁  – 2,94x₂+ 0,17x₃          (1),

де у – кількість збудованих площ, кв. м;

х₁ – обсяги інвестицій, тис. грн.;

х₂ – ставка іпотечного кредитування, %;

х₃– обсяги реалізованих площ, тис. грн.

Достовірність побудованої моделі було перевірено за допомогою F-критерію Фішера та t-критерію Стьюдента.

Отримана економіко-математична модель дає змогу виявити економічну сутність процесу залежності кількості збудованих площ від впливу обраних чинників та з високою достовірністю використовуватись у практичній діяльності будівельними підприємствами та дослідниками житлового будівництва.

Запропонована дворівнева структура джерел інвестицій житлового будівництва ілюструє можливі джерела таких інвестицій за участю держави, недержавних установ та організацій і приватних інвесторів, таких, як населення країни та самі будівельні підприємства (рис. 1). Наведена структура джерел інвестицій у житлове будівництво значно спрощує процес дослідження переваг та недоліків кожного із джерел для будівельних підприємств.