ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ АРХІТЕКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

Короткий зміст

1.                                                   Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, задачі, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження, показано наукову новизну, теоретичну та практичну значимість роботи.

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження проблем розвитку регіональних інноваційних систем. У розділі уточнено сутність та призначення регіональних інноваційних систем, окреслено архітектуру регіональних інноваційних систем, обґрунтовано умови та особливості розвитку регіональних інноваційних систем.   

У ході проведення дослідження визначено, що на сучасному етапі у світовому господарстві формується нова парадигма зростання на базі використання знань та інновацій як найважливіших економічних ресурсів. Перехід економіки на інноваційний шлях розвитку означає створення ефективної національної інноваційної системи, яка, з позиції територіального підходу, формується шляхом інтеграції регіональних інноваційних систем в єдине ціле.

На підставі аналізу найбільш розповсюджених дефініцій уточнено сутність поняття «регіональна інноваційна система», під якою у дослідженні розуміється система, де відбивається комплекс активно взаємодіючих на території конкретного регіону установ і організацій різних форм власності, що орієнтовані на відтворення знання, наукової інформації і нововведень за допомогою консолідації науки, освіти, бізнесу і держави для посилення економічного потенціалу регіону і країни в цілому.

Проведений аналіз визначень поняття «регіональна інноваційна система» дозволив об’єднати їх за інституційно-об'єктною, процесною та системною ознаками та зробити наступний висновок: існуючі підходи не суперечать один одному,
оскільки за вказаними ознаками структуризації регіональної інноваційної системи кожний її елемент робить певний внесок у забезпечення безперервності інноваційного процесу.

Проведене узагальнення теоретичних поглядів щодо даного поняття надало можливість встановити призначення регіональної інноваційної системи в умовах економічної глобалізації, яке полягає у підвищенні інтенсивності економічного розвитку регіону за рахунок ефективних механізмів отримання, передачі і використання результатів науково-технічної та інноваційної діяльності; ліквідації диспропорцій у розміщенні наукового та інноваційного потенціалу, розвитку і вдосконаленні науково-технічної та інноваційної діяльності у регіонах; створенні потенціалу для отримання регіоном переваг, заснованих на інноваціях; віддзеркаленні регіональних особливостей організації інноваційних процесів; можливості більш ефективно задіяти в інноваційному процесі регіональні ресурси.

Визначено архітектуру регіональних інноваційних систем, яка передбачає розподіл функцій, що реалізовуються системою, між її рівнями. Під архітектурою регіональної інноваційної системи розуміється організація даної системи, набір її структурних елементів (за допомогою яких компонується система разом з їх поведінкою),  взаємодія між цими елементами, компоновка елементів в підсистеми (що поступово укрупнюються), а також стиль архітектури, який направляє цю організацію (елементи, їх взаємозв’язок, поєднання).

Архітектуру регіональної інноваційної системи представлено як багаторівневу організацію, що неодмінно створює організоване середовище, необхідне
регіональній інноваційній системі для формування, функціонування і розвитку,
відповідно до існуючих інноваційних можливостей і прагнень конкретного регіону (рис. 1).

Виходячи із структури регіональної інноваційної системи, обґрунтовано її функції – основну, базові і допоміжні. На підставі виконання визначених функцій у процесі ефективного функціонування регіональної інноваційної системи як результат очікується – забезпечення стійкого економічного розвитку регіону і підвищення якості життя населення.

Основні підходи до формування сучасної архітектури регіональної інноваційної системи – «згори-донизу», «знизу-догори» та інтегральний – визначено у роботі на підставі результатів аналізу теоретичних поглядів з питань інноваційного розвитку, можливостей їх адаптації до вирішення практичних задач у інноваційній сфері регіону. Обґрунтовано, що вибір конкретного підходу при формуванні сучасної
архітектури регіональних інноваційних систем залежить від їх відповідності
соціально-економічним відносинам і рівня розвитку продуктивних сил регіону.