ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання дослідження, визначені його об’єкт, предмет, методи досліджень, розкриті наукова новизна та практична цінність дослідження, а також наведені відомості про апробацію результатів дослідження та опубліковані наукові праці.

У першому розділі “Теоретичні засади формування ринку засобів захисту рослин” розглянуто та узагальнено теоретико-методологічні підходи до еволюції теорії ринку та ринкових відносин, проаналізовано особливості функціонування ринку засобів захисту рослин та умов поведінки його учасників. В роботі на основі аналізу існуючих підходів зроблено висновок, що дослідження вітчизняного ринку засобів захисту рослин характеризуються обмеженою теоретичною і практичною базою. Як результат, існуючі стратегії, які покликані сприяти створенню умов для потенційного розвитку вітчизняних виробників засобів захисту рослин, не враховують необхідність комплексного розвитку даного сектору економіки, ігноруючи економічні інтереси агробізнесу та проблеми українських виробників засобів захисту рослин.

Поняття ринку в роботі розглядається як система регулярного, взаємо-вигідного, добровільного обміну благами, який здійснюється переважно в грошовій формі та передбачає можливість протидії контрагентам. Важливою характеристикою ринкового обміну є отримання взаємної вигоди його учасниками (збереження принципу еквівалентного обміну) та добровільний характер участі в ринкових операціях, що дозволяє агенту розривати угоди та відмовлятися від купівлі чи продажу товарів.

У результаті аналізу й узагальнення визначень ринку засобів захисту рослин провідними вченими нами запропоновано визначити його як економічну систему, в якій домінує конкуренція між незалежними агентами ринку (державою, виробниками, посередниками та споживачами засобів захисту рослин).

Останнім часом під ринком все частіше розуміють не просто агреговану сукупність індивідуальних актів обміну, а відносно автономну та самодостатню частину суспільства. Таким чином, з емпіричного об’єкта ринок перетворюється на аналітичну модель, яка характеризується досить абстрактними обґрунтуваннями (рис. 1).