ВАКАНСІЇ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО

Актуальність теми дослідження. Основними осередками економічного, соціального та культурного життя сучасної світової спільноти виступають міста, в яких сконцентрована найбільша частка виробничого, фінансово-економічного, соціально-інфраструктурного, соціокультурного і трудового потенціалу країн. За умов запровадження системи муніципального управління в Україні, яка передбачає надання місцевій владі сукупності повноважень щодо використання майнових, фінансових та організаційних ресурсів міст, їх можна розглядати як відносно самодостатні суб’єкти господарювання.

Водночас, українські міста перебувають під впливом світових і національних тенденцій розвитку економіки і змушені реагувати на вимоги сьогодення шляхом трансформації їх економічної, соціальної і територіальної структур. В умовах глобалізації і реалізації інноваційної моделі розвитку економіки України міста нарощують свої конкурентні переваги за рахунок створення інноваційного середовища, у якому розвиваються нові види економічної діяльності, використовуються нові методи та інструменти механізму управління, формуються вищі стандарти якості життя населення. Поряд з достатньо широким переліком переваг сучасні міста стикаються з великою кількістю проблем, пов’язаних із: загостренням протиріч інтересів господарюючих суб’єктів, органів влади і населення; соціальною напруженістю внаслідок розповсюдження соціальних захворювань та зростання рівня злочинності; транспортним перевантаженням, низькою якістю доріг і послуг пасажирського транспорту; невирішеністю житлової проблеми та багатьох інших. До того ж українські міста стають активними суб’єктами міжтериторіальних конкурентних відносин і маркетингової діяльності, що загострює проблему ефективності використання власних ресурсів і можливостей міст. Міста повинні бути каталізаторами прогресивних перетворень у суспільстві.

Проблематика міського розвитку та регулювання процесами життєзабезпечення міських громад достатньо широко представлена у вітчизняних та зарубіжних наукових публікаціях економістів, географів, істориків, соціологів і містобудівельників. Різним аспектам міської політики та розвитку урбанізованих територій присвячені роботи українських вчених: Б.І. Адамова, В.Н. Амитана, М.М. Габреля, Ю.Д. Денисова, Т.В. Дробишевської, В.І. Куценко, Г.І. Онищука, А.В. Степаненко, Л.Т. Шевчук, В.В. Фiнагiна, О.Н. Яницького та ін. Серед відомих економістів та урбаністів сучасної зарубіжної наукової школи, що займаються даною проблематикою є: Г.М.Лаппо, Е.М. Перцик, Б.С. Хорев, В.Л.Глазичев, В.Н.Лексин, А.Н.Шевцов, Ф.Спапенс, М.Карли, Т.Фкукс, К. Кусман та ін.

Необхідність дослідження і поглиблення теоретико-методичної бази з вивчення процесів і тенденцій соціально-економічного розвитку міст в умовах постіндустріалізації та їх відображення в економічній і територіальній структурі міст, пошук механізмів вирішення різнопланових проблем та вивчення специфіки соціально-економічного розвитку регіональних центрів обумовило актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дисертаційне дослідження виконане в рамках науково-дослідних тем, які виконувалась в Інституті регіональних досліджень НАН України: „Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки” (номер державної реєстрації 0100U002572), де автору належить обґрунтування рекомендацій з розробки та реалізації стратегій розвитку міст, а також „Розробка методології моніторингу соціально-економічного стану у регіонах України” (номер державної реєстрації 0105U901932), в рамках якої дисертантом досліджувались проблеми організації моніторингу стійкого соціально-економічного розвитку міст.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних основ дослідження трансформації економічної структури великих міст і розробка практичних рекомендацій щодо запровадження сучасних механізмів управління міськими системами.

Основними завданнями дослідження є:

- узагальнення методології дослідження соціально-економічного розвитку великих міст і розкриття особливостей їх структурної трансформації;

- висвітлення еволюційних і трансформаційних чинників структурних зрушень та дослідження тенденцій економічного розвитку великих міст;

- розробка методики оцінки якості економічної структури міст;

- оцінка рівня інерційності та адаптивності економічної і територіальної структури м. Херсон;

- аналіз впливу соціальних чинників на трансформацію економічної структури великого міста;

- оцінка конкурентних переваг економічного розвитку міста в контексті активізації ринкових функцій територій;

- розробка пропозицій щодо удосконалення структурної політики розвитку великих міст;

- визначення пріоритетів інтеграційної моделі соціально-економічного розвитку міст.

Об’єктом дослідження є процеси трансформації економічної структури великих міст.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні і методичні положення щодо оцінки якості економічної структури великих міст та розробка практичних рекомендацій з удосконалення їх структурної політики.

Методологія і методика дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи стали фундаментальні економічні теорії, теорії конкурентоспроможності та структурного аналізу, теорії регіонального розвитку та економіки міст, теорії управління розвитком міських систем і муніципального менеджменту, а також сучасні теоретичні розробки з проблем формування і реалізації міської політики.

У роботі використано загальнонаукові методи пізнання: метод теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу - для окреслення теоретичного підґрунтя дослідження і методичних підходів до розкриття сутності і ролі міських систем; структурного і статистичного аналізу - для дослідження процесів трансформації економічної структури міст; класифікації - для виокремлення економічних субструктур та формування системи їх якісних ознак; картографічний метод – для візуального представлення змін у територіальній структурі м. Херсон; економіко-математичні - для оцінювання якості економічної структури міст. Інформаційною базою дослідження слугували праці українських та зарубіжних вчених з проблем міського розвитку, законодавчі та нормативні акти України, Закони України і Постанови Кабінету Міністрів України, міжнародні угоди, законодавчі та нормативні акти з питань регіональної і міської політики, документи Європейської Комісії та Ради Європи, статистичні дані Держкомстату України, дані Головного управління статистики Херсонської області та міського виконавчого комітету.

Наукова новизна отриманих результатів:

Вперше:

- запропоновано систему якісних ознак економічної структури міст та методику її оцінки за ступенем інерційності, рівнем адаптивності і інноваційності, профільності і диверсифікованості, що дозволяє комплексно оцінювати інтенсивність та ефективність структурних зрушень в економіці міст та аналізувати пропорційність і збалансованість змін у його територіальній структурі;

Удосконалено:

- методологічні підходи до розуміння сутності міст як особливих просторово-часових систем в контексті цивілізаційного, еволюційного, системного, маркетингового і соціокультурного підходів. Це дозволяє розширити напрями досліджень розвитку міських систем та визначити основні детермінантні критерії ідентифікації їх функцій;

- напрями структурної політики міст, які базуються на процесах: реструктуризації промисловості (збереження чи реформування містоутворюючих галузей економіки); оптимізації вертикальної структури виробництва і управління; підтримки розвитку інноваційного підприємництва; розширення організаційно-господарських зв’язків з сільською місцевістю; диверсифікації господарської діяльності; визначенні перспективних потреб розвитку міста;

Отримали подальший розвиток:

- стратегічні цілі соціально-економічного розвитку м. Херсон, які спрямовані на: диверсифікацію економічної діяльності в межах міста; інтеграцію ресурсів в інтересах розвитку міста; стимулювання розвитку горизонтальних зв’язків і створення інституціальних мереж на основі приватно-суспільного партнерства; гармонізацію міського соціо-еколого-економічного середовища; створення якісних транспортних комунікацій і системи сучасних засобів зв’язку;

- інтеграційна модель соціально-економічного розвитку міста, яка враховує специфіку формування міської агломерації, особливості соціально-орієнтованого маркетингу, потребу забезпечення консолідації усіх суб’єктів міської політики на засадах паритетності інтересів територіальних громад, влади, бізнесових структур та науки.

Практичне значення отриманих результатів полягає у розробленні теоретико-методичних положень та рекомендацій, які слугуватимуть основою для підвищення ефективності структурної політики розвитку великих міст.

Рекомендації автора щодо оптимізації податкового навантаження на суб’єкти підприємницької діяльності Херсонської області використані у практичній діяльності Державної податкової адміністрації Херсонської області (довідка № 1257/10/13-027 від 05.04.2007 р.). Основні положення дисертаційного дослідження щодо залучення інструментарію територіального маркетингу використані при підготовці Програми соціально-економічного розвитку м. Херсон (довідка № 9-302-18/12 від 23.01.2008 р.). Пропозиції щодо удосконалення управління комунальною власністю міст знайшли практичне застосування при розробці проекту Стратегії розвитку м. Миколаїв (довідка №173/20/01 від 23.01.08). Окремі положення дисертації використані у навчальному процесі Миколаївського державного аграрного університету (довідка № 881 від 14.05.2008р.).

Особистий внесок автора. Результати наукового дослідження, викладені у дисертації, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й отримані результати дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях, методологічних семінарах: Міжнародній науково-практичній конференції „Регіональна політика в Україні: сучасні форми та методи реалізації” (м. Львів, 27–28 жовтня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу” (м. Київ, 5–6 жовтня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень – 2007” (м. Дніпропетровськ, 16–31 липня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Україна – сільське господарство – СОТ: теорія і практика” (м. Миколаїв, 26–28 вересня 2007 р.).

Публікації. Результати проведених досліджень, теоретичні та методичні положення і практичні рекомендації опубліковані у 8 одноосібних наукових публікаціях у фахових виданнях, загальним обсягом 6,2 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 183 сторінки друкованого тексту. Робота містить 27 таблиць, 9 рисунків і 5 додатків. Список використаних джерел нараховує 171 найменування на 14 сторінках.