Формування та використання фінансових активів інститутів спільного інвестування Автореферат

У першому розділі “Теоретичні засади формування та використання фінансових активів інститутів спільного інвестування” на основі аналізу сутності поняття фінансовий ринок та його основних елементів – фінансових активів, зобов’язань та інструментів.

Фінансові активи є головним товаром на фінансовому ринку. З огляду на різні підходи вітчизняних та зарубіжних вчених запропоновано узагальнююче визначення фінансових активів як категорії, пов’язаної з рухом об’єктів, що мають вартість, є результатом минулих подій, здатні приносити у майбутньому економічні вигоди й знаходяться у власності та під контролем економічних суб’єктів, в їх наявній грошовій формі чи у формі грошових і фінансових інструментів. Первинність фінансових активів як об’єкту аналізу засновується на тому, що саме процес переходу права власності на фінансовий актив породжує виникнення поняття фінансове зобов’язання в однієї із сторін, а не навпаки. Документарне оформлення цієї угоди сприяло виникненню фінансового інструменту. В результаті аналізу інформації визначена низка ринкових факторів, які обумовлювали появу фінансових активів та потребували виникнення й функціонування різноманітних структур, сприяючих акумуляції та перерозподілу інвестиційного капіталу.

Одними з найефективніших структур в розвинутих країнах є інститути спільного інвестування, однак у вітчизняній економіці їх роль невелика. У Сполучених Штатах інвестиції у фонди зараз у півтора рази перевищують депозитні вкладення, а у Франції – у 1,2 разів, в Росії вони складають близько 3% від суми депозитів, а в Україні менш ніж один відсоток. Серед головних проблем функціонування інститутів спільного інвестування на сучасному етапі були виділені: нерозвиненість вітчизняного фінансового ринку; недостатність інвестиційного капіталу на вітчизняному ринку; недосконалість законодавства в сфері фінансового ринку; невисокий рівень фінансової освіти громадян та недовіра до фінансових організацій.

Стимулюючими факторами для розвитку цього ринку найчастіше виступали законотворчі процеси та розвиток світових економік. На цій основі у дисертації виокремлено головні етапи розвитку ІСІ в Україні: 1) 1994 рік – приватизація; 2) 2001 рік – прийняття Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»; 3) 2003 рік – прийняття стимулюючого податкового законодавства щодо ІСІ; 4) 2007 рік – «бичачий» ринок - бурхливий підйом вітчизняного фондового ринку; 5) 2008 рік – фінансова криза; 6) 2009 рік – відновлення, подолання кризи; 7) 2010-2011 роки – стагнація; 8) сучасний стан – перспективи розвитку.

Вищеозначені проблеми залишаються нагальними досі: різкі коливання вартості (за даними УАІБ, у 2011 році біржові індекси впали на 40-45% після зростання у 2010 до 68-70%, повернувшись до рівня 2009 року) вимагають постійного контролю за вартістю фінансових активів.