ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ ПОБАЖАННЯВ НІМЕЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ (лінгвокультурологічний аспект)

Короткий зміст

У першому розділі – “Фразеологізми зі значенням побажання в контексті лінгвокультурології” – визначаються параметри дослідження ФП у лінгвокультурологічному аспекті, з’ясовується лінгвістична природа фразеологізмів-побажання, які дефінуються як синтаксичні утворення, що виражають цілісне переосмислене значення і автоматично відтворюються мовцями як формули побажання, привітання, віншування, припрошування, запрошення, примовляння, замовляння, заприсягання, застереження, прокляття. Будучи представленими в усіх стильових різновидах мови, ФП пов’язуються з етнолінгвістичними, соціокультурними правилами їхнього використання та розуміння. Так, наприклад, на відміну від укр. ФП Добрий день!, нім. ФП Guten Tag! окрім привітання під час зустрічі може використовуватися також як привітання під час розставання. ФП Guten Abend! виконує функції привітання під час зустрічі з кимось увечері та вживається німцями як побажання Усього найкращого! при прощанні. Національна специфіка цих побажань, яка виявляється в їх функціонально-семантичному плані, є результатом впливу культури на своєрідність лексико-фразеологічних засобів мови, на особливості її нормативно-стилістичної системи, тобто стилістичного розшарування мови, та мовленнєвий етикет (М.П.Кочерган). У процесі соціальної взаємодії формуються мовні норми, стереотипи продукування та сприйняття мовлення, які отримують соціальні ознаки в типових ситуаціях комунікації. Так, нім. ФП Gesegnete Mahlzeit! має декілька значень – “на здоров’я!”, “смачного!”, “здрастуйте!”, “прощавайте! (привітання під час обіду)”, ФП Wohl bekomm’s! означає “за ваше здоров’я (тост)”;

уживається також в значенні “смачного”. У Німеччині Lebe wohl! кажуть тому, з ким прощаються на довгий час, а ФП Auf Wiederhцren! є специфічним висловом, який використовується німцями як формула прощання по телефону. Укр. З Богом!, У добрий час! є традиційними українськими формами побажання успіху, удачі, позитивних наслідків у роботі, в будь-якій справі (переважно, коли щось розпочинається). Укр. ФП Іди здоров! – форма прощання з побажанням здоров’я; ФП Іди з миром! – форма прощання з побажанням спокою, злагоди та всього доброго; ФП Всіх (усіх) благ! – усталена форма прощання з добрими побажаннями. ФП Ховай Боже! уживається для вираження побажання не принести горя, не наврочити кому-небудь своїми словами.

Будучи пов’язаними з етикетними нормами мовної спільноти, тобто традиційними способами спілкування представників певного соціуму, з регламентацією їхньої ритуальної поведінки, побажання створюють той вербальний фон, у якому всеосяжніше виявляються культурні вартості (В.Д.Ужченко). Абстрагованість фразеологічного значення зумовлюється тим, що в основі його лежать образи відповідних предметів і ситуацій, які формують у семантичній структурі певні конотації, сфокусовані у внутрішній формі ФП.

Спосіб бачення світу крізь мовні образи, що закарбовані у фразеології, будучи глибоко національним, спирається втім на єдині для всіх людей (тобто універсальні) логіко-психологічні та власне лінгвістичні конотації (С.Н.Денисенко). Джерелами цих образів у багатьох випадках слугують твори народної словесності: казка, легенда, міф та ін. Так, позитивне маркування лексеми Schlange в нім. ФП Seid klug, wie die Schlangen! (Будьте розумними, як змії!) відбувається на основі міфопоетичного образу, за яким змій уособлює мудрість. Шанування калини бере свій початок з тих давніх часів, коли ця типова для українського ландшафту рослина пов’язувалась з народженням Всесвіту, вогняною трійкою: Сонцем, Місяцем та Зіркою, що зумовило позитивне маркування лексеми калина в укр. ФП Щоб була як калина!

Мова є надбудовою нашої культури та зовнішнім виявом духу народу          (В. фон Гумбольдт). Повторюючи історію культури, ФП виявляють національний характер через їх генетичний зв’язок з народними традиціями, віруваннями, обрядами та дійствами, забобонами тощо. Так, нім. Unberufen, toi, toi, toi! (Не зурочити, тьху, тьху, тьху!) та укр. Цур тобі, пек! (можливо, від назв охоронців родинного поселення (чурочки) або домашнього вогнища (пек), якими раніше відлякували злі сили, в сучасному житті німців і українців виконують роль вербальних оберегів. Саме образний зміст фразеологізмів може служити “підказкою” для культурно-національної інтерпретації, якщо він відображає характерні риси світогляду (В.М.Телія). На єдиний стиль світобачення двох культурних спільнот вказує віра в магічну силу слова, “віра в здатність слова однією своєю появою творити те, що ним означено” (О.О.Потебня). Вона має свій прояв насамперед у таких ФП, “які зашифровують доброзичливе побажання

ніби перетворюють силою словотворчості злі якості, дії в сприятливі, бажані або хоча б нешкідливі” (Б.А.Ларін). Так, наприклад, нім. Hals- und Beinbruch! (Перелам шиї та ноги!), укр. Ні пуху ні пера! – “щасти”; нім. Angenehmes FlohbeiЯen! (Приємний укус блохи!) та укр. Спать до півночі, витріщивши очі! уживаються в значенні “добраніч”.

Вторинна номінація, і фразеологічна зокрема, є продуктивним способом творення нових мовних одиниць, що забезпечується принципом економії, який стримує кількісний приріст одиниць і призводить до переосмислення існуючих у мові мовних засобів. Так, свого часу колишнє повідомлення про закінчення терміну заборони на ловлю риби “Hiev on! Petri Heil!” зумовило появу в сучасній німецькій мові ФП Petri Heil! “привіт рибалкам, бажаю доброго улову” та Petri Dank! “привіт, гарно дякую”, букв. Петрі щастя!, Петрі подяка! (компонент Petri – пестливо від Petrus, апостол Петро, якого вважають покровителем рибалок). Генетичним джерелом звороту die grьne Hochzeit, який містить ФП Es leben die grьne Hochzeit und die Hochzeiter! (Хай живуть зелене весілля та наречені!), є народний обряд покривання нареченої вінком із зелених гілок, який ґрунтується на зближенні шлюбного покривання з зеленим листям, що покриває дерево (Д.Г.Мальцева). Виникнення ФП Щоб ти конячу голову наспав! пов’язане з народним лікувальним прийомом – підкладання під подушку хворому на лихоманку великої конячої голови (О.О.Потебня).

Семантичний ореол слова, його реальне функціонування в певному соціумі зумовлений усією історією слова, його етносоціальним і етнокультурним контекстом (М.П.Кочерган). Можна помітити, що назви геграфічних об’єктів, які входять до складу ФП, завжди підтримують зв’язок з певним історичним фактом, який безпоседньо впливає на маркування слова-топоніма в побажанні. Наприклад, негативно маркований компонент Берн в укр. ФП А возили б тебе до Берна! відіграє вирішальну роль у формуванні його значення “злопобажання (прокльон)” на основі такого факту: до Берна ще до ХІХ ст. доправляли тяжких злочинців для відбування покарання (І.Я.Франко). Такий самий процес спостерігається і в німецькій мові. Так, компонент Kassel набув пейоративного значення у зв’язку з тим, що під час франко-пруської війни (1870 – 1871 рр.) до міста Кассель примусово звозили підданців-новобранців, що зумовило вживання цього топоніма в ФП Ab nach Kassel! (Геть в Кассель!). Наведемо інші приклади ФП, які засвідчують, що емоції й оцінки відіграють настільки важливу роль у житті людини та суспільства, що вони стають однією з форм відзеркалення дійсності (В.І.Шаховський): А щоб попав на Серпяжин шлях!, Щоб тебе понесло на Щокотин слід!, Бодай ти, долино Кодино, мхами, болотами западала!, Бодай тебе не минула Вересоцька гребля!, Щоб знав, по чім в Тростянці гребінці!, А здуло б тебе, як Бачинську гору!, Вигнали б тебе, як Бачинську гору! (Бачинська гора в с. Бачині висока і крута), Втікай на Поділля! (в 1672 – 1705 рр. жителі Поділля звільнялися від сплати податків).

У тривалому процесі становлення, розвитку та функціонування ФП їх компоненти зазнають значних семантичних змін, до яких приводять процеси метафоризації, що ґрунтуються на образних асоціаціях, а це сприяє формуванню абстрактної семантики. Метафора в німецьких та українських побажаннях є результатом узагальнення і якісного перетворення розрізнених конкретних уявлень, пов’язаних із тим чи іншим денотатом, який використовується в кожному конкретному ФП специфічно залежно від обставин спілкування або контексту. Так, за конкретним представленням через хліб та сіль (Brot und Salz) постають ФП з узагальнювальним, ширшим значенням: укр. Щоб не довелось вам хліб-сіль ділити! – “щоб був господарем”; укр. Накажи вас, Боже, хлібом та сіллю! – “щоб були бідними”; нім. Das Brot, es gebe niemals aus, und Salz, das wьrze jeden Schmaus, solange ihr hier weilt und euer Brot mit guten Freunden teilt! – “щоб були багатими”, букв. Нехай не закінчуються хліб і сіль, якою приправляють їжу, до тих пір, доки ви тут житимете та свій хліб з добрими друзями ділитимете! Отже, саме контекст є способом виявлення значення лексичної одиниці, що реалізується в певний момент, значення, що є унікальним у кожному окремому випадку (М.П.Кочерган).

У другому розділі – “Фраземотворчі потенції денотативного компонента побажань у німецькій та українській мовах” – аналізується лексико-семантична структура ФП німецької та української мов у зв’язку з семантичним навантаженням ДК – предметно-логічного значення слова, тобто значення, яке співвідноситься з певним об’єктом дійсності (класом таких об’єктів), що сприяє розкриттю способу мотивації цього типу фразеологізмів у кожній із зіставлюваних мов, а також встановленню збігу та розбіжностей мовних культур і мовних картин світу зокрема засвідчує специфіку членування ними довкілля.

Відповідно до завдань дослідження, корпус ФП для визначення фраземотворчих потенцій ДК у семантичному полі “побажання” складають фразеологізми з двома семантичними центрами: ДК “природна реалія” – назви дерев і рослин, сільськогосподарських і городніх культур, диких і свійських тварин, птахів; ДК “побутова реалія”, до якого входить шість тематичних груп: назви будівель і приміщень, предметів побуту, страв і напоїв, предметів одягу, одиниць виміру, грошових одиниць. Зазначені компоненти, вжиті в побажаннях двох мов переважно як структурно-організуючі елементи (для рими, емоційності, експресії, образності), використовуються для ФП двох семантичних типів благопобажання та злопобажання (прокльони). Тому припускаючи, що, якщо ДК є центром їх мотивації, за участю якого утворюється цілий ряд ФП, то частота певного ДК у фразеологізмах різної семантики дає змогу встановити рівень його фраземотворчих потенцій у семантичному полі “побажання” в двох мовах.